Постанова

від 20.12.2023 по справі 910/1039/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1039/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - Литвина В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 (головуючий суддя - Євсіков О.О., судді: Корсак В.А., Демидова А.М.) та рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 (суддя Борисенко І.І.) в частині відмови у стягненні 4 032 686, 69 грн пені та 3 007 326,01 грн штрафу

у справі №910/1039/23

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа"

про стягнення 10 057 160,99 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа" (далі - ТОВ "АнВа") про стягнення 10 057 160,99 грн, з яких: 5 760 980,98 грн пені та 4 296 180,01 грн штрафу за порушення строків поставки товару.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на обставини неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором від 19.05.2022 №218/ВЗЗ-2022.

1.3.У відзиві на позовну заяву ТОВ "АнВа" заперечило проти позовних вимог та просило відмовити в їх задоволенні.

1.4.ТОВ "АнВа" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про зменшення розміру неустойки (штрафних санкцій) на підставі статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК) на 90%.

1.5.В обґрунтування поданої заяви ТОВ "АнВа" посилається на: (1) незначний період прострочення поставки; (2) те, що станом на 25.12.2022 товар за договором поставлений на адресу замовника у повному обсязі та прийнятий останнім без зауважень, тобто товариство вчинило дії щодо повного виконання договору; (3) наявність форс-мажорних обставин, а саме повномасштабну агресію російської федерації проти України; (4) виключний характер причин, внаслідок яких відбулось прострочення; (5) поставку всієї замовленої кількості товару, тобто виконання зобов`язання в цій частині в повному обсязі; (6) поставку товару належної якості, відсутність претензій позивача щодо якості, маркування, пакування, комплектності товару; (7) те, що позивач не зазнав збитків у зв`язку з виконанням договору та не надав жодних доказів на підтвердження понесення збитків; (8) поведінку ТОВ "АнВа", спрямовану на виконання свого обов`язку; (9) те, що пеня та штраф є надмірно великими порівняно із збитками кредитора (у кредитора відсутні збитки); (10) те, що допущене ТОВ "АнВа" порушення договірних відносин було незначним; (11) скрутний матеріальний стан ТОВ "АнВа"; (12) неспівмірність та неадекватність заявленої до стягнення суми неустойки порушеним інтересам позивача; (13) те, що нарахування неустойки в розмірі 10 057 160,99 грн за відсутності збитків не відповідає передбаченим у статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.19.05.2022 Військова частина НОМЕР_1 (замовник) та ТОВ "АнВа" (учасник) уклали договір поставки товару №218/ВЗЗ-2022 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого учасник зобов`язується поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1 до договору), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

2.2.Найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в додатку №1 до цього договору (специфікації) (п.1.2 договору).

2.3.Згідно з додатком №1 до договору (специфікації) найменування товару (асортимент): формений одяг (ДК 021:2015-18110000-3- (куртка вітровологозахисна зимова "Хижак") (далі - товар). Загальна кількість товару - 25 000 штук.

2.4.Відповідно до п.3.1 ціна договору складає 61 374 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 10 229 000,00 грн.

2.5.За умовами п.5.1 договору дата та місце поставки товару зазначаються у письмовій заявці заявника, сканкопія якої надсилається замовником з його офіційної електронної пошти на електронну пошту товариства, вказану у розділі 13 цього договору. Учасник зобов`язаний засобами телефонного зв`язку підтвердити учаснику (його уповноваженій особі) отримання заявки.

У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки.

У випадку корегування інформації, яка визначена у заявці, учасник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.

2.6.Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: ВЧ 3078, 04080, м. Київ, м. Львів, м. Одеса, м. Дніпро та інші міста згідно із заявками замовника (п.5.2 договору).

2.7.Згідно з пп.6.3.1 п.6.3 договору товариство зобов`язане забезпечити поставку якісного товару у строки, встановлені цим договором.

2.8.За умовами п.7.1 за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також іншими чинними нормативно-правовими актами України та цим договором.

2.9.За порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці замовника, Товариство сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів чи ненадання товарно-супровідних документів у термін, визначений у п.5.7 договору, замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору (п.7.3 договору).

2.10.Відповідно до п.9.1 у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

2.11.Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022 (п.10.1 договору).

2.12.Згідно з п.11.8 договору усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв`язку на адреси, вказані у розділі 13 цього договору). У будь-якому разі замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а учасник - з моменту направлення замовником відповідного листа (на електронну пошту товариства, вказану у розділі 13 цього договору; передання до поштового відділення зв`язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання товариством).

2.13.16.06.2022 керівник товариства Курганський С.П. отримав нарочним (під підпис, зроблений власноруч) заявку Військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2022 №78/8/2-679 (відмітка на звороті) про необхідність поставки товару:

- в кількості 5 000 штук у строк до 31.07.2022;

- в кількості 10 000 штук у строк до 31.08.2022;

- в кількості 10 000 штук у строк до 30.09.2022.

2.14.Товар, визначений заявкою позивача від 09.06.2022 №78/8/2-679, товариство поставило Військовій частині НОМЕР_1 з порушенням строків, а саме в період з 07.10.2022 по 25.12.2022 включно:

07.10.2022 - товар у кількості 850 штук та вартістю 2 086 716,00 грн (видаткова накладна №235 від 07.10.2022, складена товариством);

18.10.2022 - товар у кількості 550 штук та вартістю 1 350 228,00 грн (видаткова накладна №247 від 18.10.2022, складена товариством);

21.10.2022 - товар у кількості 560 штук та вартістю 1 374 777,60 грн (видаткова накладна №254 від 21.10.2022, складена товариством);

28.10.2022 - товар у кількості 600 штук та вартістю 1 472 976,00 грн (видаткова накладна №267 від 28.10.2022, складена товариством);

04.11.2022 - товар у кількості 630 штук та вартістю 1 546 624,80 грн (видаткова накладна №280 від 04.11.2022, складена товариством);

18.11.2022 - товар у кількості 1 310 штук та вартістю 3 215 997,60 грн (видаткова накладна №298 від 18.11.2022, складена товариством);

29.11.2022 - товар у кількості 670 штук та вартістю 1 644 823,20 грн (видаткова накладна №307 від 29.11.2022, складена товариством);

08.12.2022 - товар у кількості 760 штук та вартістю 1 865 769,60 грн (видаткова накладна №323 від 08.12.2022, складена Товариством);

09.12.2022 - Товар у кількості 640 штук та вартістю 1 571 174,40 грн (видаткова накладна №329 від 09.12.2022, складена товариством);

13.12.2022 - товар у кількості 1 200 штук та вартістю 2 945 952,00 грн (видаткова накладна №342 від 13.12.2022, складена товариством);

14.12.2022 - товар у кількості 890 штук та вартістю 2 184 914,40 грн (видаткова накладна №351 від 14.12.2022, складена товариством);

15.12.2022 - товар у кількості 980 штук та вартістю 2 405 860,80 грн (видаткова накладна №355 від 15.12.2022, складена товариством);

16.12.2022 - товар у кількості 1 300 штук на загальну суму 3 191 448,00 грн. (видаткова накладна №365 від 16.12.2022, складена товариством);

19.12.2022 - товар у кількості 1 630 штук та вартістю 4 001 584,80 грн (видаткова накладна №367 від 19.12.2022, складена товариством);

20.12.2022 - товар у кількості 1 390 штук та вартістю 3 412 394,40 грн (видаткова накладна №374 від 20.12.2022, складена товариством);

21.12.2022 - товар у кількості 1 220 штук та вартістю 2 995 051,20 грн (видаткова накладна №379 від 21.12.2022, складена товариством);

21.12.2022 - товар у кількості 1 410 штук та вартістю 3 461 493,60 грн (видаткова накладна №385 від 21.12.2022, складена товариством);

21.12.2022 - товар у кількості 1 280 штук та вартістю 3 142 348,80 грн (видаткова накладна №386 від 21.12.2022, складена товариством);

22.12.2022 - товар у кількості 1 540 штук та вартістю 3 780 638,40 грн (видаткова накладна №389 від 22.12.2022, складена товариством);

24.12.2022 - товар у кількості 2 100 штук та вартістю 5 155 416,00 грн (видаткова накладна №395 від 24.12.2022, складена товариством);

24.12.2022 - товар у кількості 1 620 штук та вартістю 3 977 035,20 грн (видаткова накладна №397 від 24.12.2022, складена товариством);

25.12.2022 - товар у кількості 1 870 штук та вартістю 4 590 775,20 грн (видаткова накладна №392 від 25.12.2022, складена товариством).

2.15.Товариство визнає поставку товару позивачеві з пропуском встановленого умовами договору строку.

2.16.Військова частина НОМЕР_1 звернулась до ТОВ "АнВа" з претензією №78/8/2-42 від 06.01.2023, у якій просила сплатити 5 760 980,98 грн пені та 4 296 180,01 грн штрафу за порушення визначених договором строків поставки товару.

2.17.Вказану претензію ТОВ "АнВа" залишило без відповіді та задоволення.

2.18.Несплата ТОВ "АнВа" штрафних санкцій стала підставою звернення Військової частини НОМЕР_1 з цим позовом до суду..

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 06.06.2023 у справі №910/1039/23, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 06.09.2023, позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "АнВа" 1 728 294,29 грн - пені, 1 288 854,00 грн - штрафу та 45 257,22 грн витрат на сплату судового збору. В решті вимог відмовив.

3.2.Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, перевіривши заявлений позивачем розмір пені та штрафу, встановив його арифметичну правильність з урахуванням періоду такого нарахування та положень договору (5 760 980,98 грн пені та 4 296 180,01 грн штрафу) щодо санкцій за порушення строків поставки товару.

3.3.Розглянувши заяву відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував, що обґрунтованим є зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу на 70%, у зв`язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1 728 294,29 грн пені та 1 288 854,00 грн штрафу.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/1039/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4.2.Підставою касаційного оскарження визначила пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 14.03.2023 у справі №910/16969/20, від 20.10.2021 у справі №910/8396/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, щодо застосування статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК), статті 551 ЦК, статті 86 ГПК.

4.3.Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) зменшуючи на 70 % розмір нарахованих штрафних санкцій, який є арифметично правильним, суди першої та апеляційної інстанції порушили норми статей 74, 78, 86, 236, 282 ГПК, оскільки:

- нівелювали значення пені та штрафу, як відповідальності за порушення зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів позивача;

- залишили поза увагою обставини неналежної поведінки відповідача, що призвела до прострочення поставки товару оборонного призначення;

- не надали всебічної, повної та об`єктивної оцінки наявним у справі доказам; прийняли докази відповідача, які не підтверджують наявність виняткових обставин, поважність причин несвоєчасного виконання зобов`язання та поведінку відповідача, яка б свідчила про вжиття ним всіх можливих заходів для своєчасного виконання зобов`язання з поставки товару оборонного призначення;

- не взяли до уваги, що порушення відповідачем своїх зобов`язань завдало суттєвого порушення господарського інтересу позивача на своєчасне отримання товару оборонного призначення;

- дійшли помилкового висновку, що виконання відповідачем в повному обсязі обов`язку з поставки товару оборонного призначення, навіть з суттєвим простроченням (понад 80% товару поставлено з порушенням строків понад 100 днів), є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій;

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені в постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 910/16969/20;

(2) договір на поставку товару оборонного призначення (куртка вітровологозахисна зимова (тканина "Хижак") у кількості 25 000 штук сторони уклали 19.05.2022, тобто уже у період дії в державі правового режиму воєнного стану;

(3) відповідач як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи договір, усвідомлював строк поставки товару, з огляду на що повинен був розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки;

(4) суди невірно оцінили доводи відповідача, викладені в обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема щодо: незначного періоду прострочення поставки; наявності форс-мажорних обставин, а саме: повномасштабної агресії російської федерації проти України; виключного характеру причин, внаслідок яких відбулось прострочення, а саме: збільшення з 15.06.2022 кількості ракетних, артилерійських обстрілів та обстрілів із реактивних систем залпового вогню (далі - РСЗВ) по території Вознесенської міської територіальної громади, де знаходились виробничі приміщення відповідача; незавдання позивачу збитків у зв`язку з виконанням договору відповідачем із простроченням поставки товару та ненадання позивачем жодних доказів на підтвердження понесення збитків; того, що нараховані пеня та штраф є надмірно великими в порівнянні з порушеними інтересами позивача; визначена позивачем загальна сума неустойки становить 1/6 ціни договору, а відповідач згідно наданих доказів перебуває у скрутному фінансовому стані та має значну заборгованість перед контрагентами за сировину та надані послуги.

4.5.ТОВ "АнВа" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

4.6.За твердженням відповідача:

(1) скаржник не навів жодної постанови Верховного Суду, яка містила б висновок про застосування статей 74, 78, 86, 236, 282 ГПК інакше, ніж їх застосували суди попередніх інстанцій;

(2) скаржник не мотивував та не довів, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права щодо обов`язку доказування і подання доказів, достовірності доказів, оцінки доказів, зокрема, отримання доказів та/або дослідження доказів, змісту постанови апеляційного суду з огляду на норми зазначених статей;

(3) висновки Верховного Суду щодо застосування статті 551 ЦК та статті 233 ГК, наведені у постанові від 14.03.2023 у справі №910/16969/20, на яку посилається скаржник, є ідентичними з тими висновками, які містяться в постановах Верховного Суду, які були враховані і судом першої, і апеляційної інстанцій під час прийняття оскаржуваних рішень у цій справі. Те саме стосується висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 20.10.2021 у справі №910/8369/20 та від 10.11.2022 у справі №910/15705/21;

(4) обставинами, які вплинули на виконання обов`язку ТОВ "АнВа" поставити товар за договором у цій справі є артилерійські, ракетні обстріли та обстріли з РСЗВ по території Вознесенської міської територіальної громади Миколаївської області (м. Вознесенськ), де знаходяться виробничі потужності ТОВ "АнВа";

(5) форс-мажорними обставинами, які вплинули на виконання договору, в цьому разі є не одиничний обстріл, не обстріл раз/два на день два/три рази на тиждень. Форс-мажорними обставинами є обстріли, що мали місце до 9 разів на добу та мали різну тривалість від 10 хвилин до 5 годин. До укладання договору (до 19.05.2022) зазначених форс-мажорних обставин не існувало, вони виникли з 15.06.2022, тобто після укладання договору та тривали весь час протягом строку його дії;

(6) обставини, пов`язані з ворожими обстрілами, жодним нормативним актом не віднесені до підприємницьких чи господарських ризиків. Договором також не передбачено, що ризик настання таких обставин покладається на учасника правовідносин;

(7) ТОВ "АнВа" повідомило замовника про настання форс-мажорних обставин листом від 17.06.2022 з вказівкою на те, що вказані обставини виникли 15.06.2022 та мають негативний вплив на виконання зобов`язань за договором, впливаючи на терміни його виконання, а також про те, що докази виникнення таких обставин будуть надані у суворій відповідності з умовами договору;

(8) оскільки договором (пункт 8.3) передбачено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, ТОВ "АнВа" звернулось до регіональної торгово-промислової палати та отримало сертифікат від 27.12.2022 №0500-22-1988, яким було засвідчено існування форс-мажорних обставин в період з 15.06.2022 по 27.12.2022 (тривають на цю дату) у вигляді ракетних та артилерійських обстрілів та обстрілів із РСЗВ по території Вознесенської міської територіальної громади Миколаївської області, та підтверджено їх вплив на виконання обов`язку ТОВ "АнВа" за Договором щодо постачання всіх без виключень партій товару;

(9) поведінка ТОВ "АнВа" не порушувала імперативні норми права, навпаки, за встановлених судами фактичних обставин здійснення обстрілів та сигналів "повітряна тривога", вона повністю їм відповідала, відповідно така поведінка не може бути визнана протиправною;

(10) звільнення ТОВ "АнВа" від відповідальності за порушення строків виконання зобов`язання не відбулось, оскільки 30% від заявленої до стягнення суми неустойки, яку має сплатити ТОВ "АнВа", є значною сумою та становить понад 3 000 000 грн.

4.7.ТОВ "АнВа" подало пояснення, в яких посилаючись на аналіз минулих та поточних господарських взаємовідносин сторін (позивача та відповідача), а також усвідомлення ролі позивача на сучасному етапі боротьби за територіальну цілісність, суверенітет та незалежність нашої Держави, і в той же час, не принижуючи власного значення, як підприємства, що здійснює пошиття військової форми, спорядження та є відомим національним виробником починаючи з 1999 року, не лише шиє, а є розробником текстильних виробів, відповідач просить розподілити судові витрати за подання касаційної скарги порівну між позивачем та відповідачем.

При цьому, відповідач зазначив, що його позиція по суті касаційної скарги залишається незмінною, він просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2.Предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення 10 057 160,99 грн, з яких: 5 760 980,98 грн пені та 4 296 180,01 грн штрафу за порушення строків поставки товару.

5.3.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода позивача з рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в частині зменшення суми пені з 5 760 980,98 грн до 1 728 294,29 грн та штрафу з 4 296 180,01 грн до 1 288 854,00 грн (зменшення їх розміру на 70% від заявлених сум), відповідно, відмови у стягненні 4 032 686, 69 грн пені та 3 007 326,01 грн штрафу.

5.4.Таким чином предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині розгляду вимог щодо стягнення пені та штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання, а саме вирішення питання правомірності зменшення пені до 1 728 294,29 грн та штрафу до 1 288 854,00 грн (зменшення їх розміру на 70% від заявлених сум) на підставі статей 551 ЦК та 233 ГК, відповідно, правомірності відмови в задоволенні цих вимог у зв`язку з їх зменшенням, а саме в частині відмови у стягненні 4 032 686,69 грн пені та 3 007 326,01 грн штрафу. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК в касаційному порядку не переглядаються.

5.5.Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК).

5.6.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).

5.7.В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК).

5.8.Відповідно до статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

5.9.Штрафними санкціями, відповідно до частини першої статті 230 ГК, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

5.10.Як встановили суди попередніх інстанцій, належний до сплати за умовами договору розмір пені становить 5 760 980,98 грн, штрафу - 4 296 180,01 грн.

5.11.Всатновивши правомірне нарахування позивачем пені та штрафу у вказаних розмірах, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував про можливість зменшення пені до 1 728 294,29 грн та штрафу до 1 288 854,00 грн (зменшення їх розміру на 70% від заявлених сум).

5.12.Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

5.13.Відповідно до статті 233 ГК, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

5.14.Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

5.15.Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

5.16.Аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

5.17.Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність), та з дотриманням правил статті 86 ГПК, на власний розсуд, за внутрішнім переконанням, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

5.18.Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

5.19.Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статей 551 ЦК та 233 ГК, неодноразово викладався Верховним Судом у постановах, зокрема від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 у справі №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.

5.20.У постановах від 12.06.2019 у справі №904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд також зазначив, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

5.21.Необхідно зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання).

Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №908/1453/17.

5.22.Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

5.23.Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

5.24.Господарський суд повинен об`єктивно комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

5.25.При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічні правові висновки наведено в постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19).

5.26.Застосоване у статті 551 ЦК та статті 233 ГК словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Натомість, вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19, від 04.10.2021 у справі №922/3436/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21).

5.27.Верховний Суд враховує, що всі вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 551 ЦК та статті 233 ГК є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.

5.28.Вирішуючи у цій справі питання зменшення розміру штрафних санкцій (пені, штрафу) за клопотанням відповідача, обґрунтування якого наведено у пункті 1.5 цієї постанови, суд першої інстанції врахував, що військова агресія проти України є форс-мажорною обставиною, яка може бути підставою для звільнення від відповідальності за прострочення виконання щодо поставки товару, однак не звільняє від виконання самого обов`язку щодо його поставки.

5.29.Апеляційний суд, в свою чергу, зауважив, що зазначене узгоджене сторонами спору і в договорі поставки, зокрема у п.п.8.1-8.4, згідно з якими сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, інша небезпечна подія). Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами. Строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на час, протягом якого діють обставини непереборної сили. Якщо обставини непереборної сили будуть діяти впродовж 1 місяця, то кожна з сторін може припинити дію даного Договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

5.30.Також суд взяв до уваги доводи позивача про те, що договір було укладено під час збройної агресії російської федерації, проте відзначив, що (1) відповідач не звільняється саме від виконання договірних зобов`язань за наявності відповідних обставин; (2) форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і в разі їх виникнення сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

5.31.Відтак, зменшуючи пеню до 1 728 294,29 грн та штраф до 1 288 854,00 грн (на 70% від заявленої суми), суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, врахував:

(1) надані відповідачем листи, зокрема Вознесенської районної військової адміністрації від 26.12.2022 №1341/04.02-23/11, від 22.02.2023 №221/02.02-23/11, в яких повідомлено про збільшення ракетних обстрілів території, на якій знаходяться виробничі потужності відповідача, та, відповідно, кількості повітряних тривог. При цьому суд зауважив, що на виробничих об`єктах та підприємствах оголошення сигналу "повітряна тривога" зумовлює обов`язкове залишення виробничих приміщень працівниками та переміщення до укриттів;

(2) надані відповідачем листи, адресовані його контрагентам (від 21.06.2022 №185, від 21.06.2022 №186, від 05.07.2022 №190, від 29.07.2022 №208, від 15.08.2022 №219, від 19.09.2022 №243), які свідчать, що товариство вживало всіх можливих заходів з виконання свого зобов`язання за договором перед позивачем;

(3) те, що відповідач поставив товар повністю, без будь-яких зауважень чи претензій з боку позивача щодо його кількості, якості чи комплектності. Вказані обставини позивачем визнаються;

(4) що надані відповідачем з клопотанням документи свідчать, що станом на 17.04.2023 на поточному рахунку товариства у АТ "Райффайзен Банк Аваль" залишок коштів склав 872 054,02 грн;

(5) те, що заборгованість товариства перед контрагентами за сировину та надані послуги складає 73 830 846,61 грн, про що свідчить оборотно-сальдова відомість;

(6) податкову звітність ТОВ "АнВа", з якої вбачається, що за три останні звітні місяці 2022 року нараховано 4 023 155,48 грн доходу працівникам товариства, що складається з: 1 309 586,44 грн за жовтень, 1 291 470,96 грн за листопад та 1 422 098,08 грн за грудень. Відповідно, середньомісячні витрати на оплату праці становлять 1 341 051,83 грн (виходячи з розрахунку: 4 023 155,48 грн : 3 міс = 1 341 051,83 грн).

Щомісячне відрахування ЄСВ: 273 527,68 грн (жовтень) + 269 545,14 грн (листопад) + 297 540,14 грн (грудень) = 840 612,96 грн, що в середньому за місяць становить 280 204,32 грн (840 612,96 грн : 3 міс. = 280 204,32 грн).

Таким чином суд встановив, що: в середньому сукупні щомісячні витрати товариства на оплату праці, без здійснення яких підприємство припинить свою діяльність, складають: 1 341 051,83 грн (оплата праці) + 280 204,32 грн (ЄСВ) = 1 621 256,15 грн; заборгованість перед контрагентами становить 73 830 846,61 грн; наявних на поточному рахунку наявні грошові кошти в розмірі 872 054,02 грн;

(7) що основні фонди у вигляді швейного обладнання фактично забезпечують випуск (пошиття) продукції, реалізація якої дозволяє підприємству існувати далі. Підприємство не має можливості диверсифікації виробництва, воно не здатне виробляти будь-що інше, окрім вузького спектру швейних виробів, не має досвіду в інших галузях виробництва чи в інших напрямках господарської діяльності. Зникнення будь-якого з двох компонентів (наприклад, працівників - через неможливість виплачувати заробітну плату; швейного обладнання - через звернення на нього стягнення), які в сукупності забезпечують діяльність товариства, призведе до припинення існування підприємства.

5.32.Таким чином, враховавши встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував про можливість зменшення заявлених до стягнення пені до 1 728 294,29 грн та штрафу до 1 288 854,00 грн, тобто про зменшення штрафних санкцій на 70%, беручи до уваги серед іншого і те, що визначена позивачем загальна сума неустойки становить 1/6 ціни договору.

5.33.Зменшення пені до 1 728 294,29 грн та штрафу до 1 288 854,00 грн, тобто зменшення їх розміру на 70% від заявленого розміру, жодним чином не нівелює значення пені та штрафу, як відповідальності за порушення зобов`язання, про що стверджує скаржник, адже одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань. Так, Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Правова позиція щодо наведеного викладена в постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №911/682/21.

5.34.В межах цієї справи суди не встановили, що позивач (скаржник), за наслідками повідомлення відповідачем про настання форс-мажорних обставин листом від 17.06.2022 з вказівкою на те, що вказані обставини виникли 15.06.2022 та мають негативний вплив на виконання зобов`язань за договором, та до отримання виконання відповідачем договірних зобов`язань в повному обсязі, сповістив останнього, що він буде наполягати на належному (вчасному) виконанні його договірних зобов`язань, а саме на виконанні зобов`язання щодо поставки обумовленого договором товару в обумовлений сторонами строк, та те, що у випадку прострочення до останнього буде за всіх обставин застосовано визначені договором штрафні санкції. Натомість суди встановили, що позивач (скаржник) звернувся до відповідача із претензією про сплату пені та штрафу за порушення визначених договором строків поставки товару одразу після повного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, що, в свою чергу, не можна розцінювати як стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання.

5.35.Аргументи скаржника стосовно того, що зменшуючи розмір належних до сплати пені та штрафу, суди невірно оцінили доводи відповідача, викладені в обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема щодо: незначного періоду прострочення поставки; наявності форс-мажорних обставин, а саме: повномасштабної агресії російської федерації проти України; виключного характеру причин, внаслідок яких відбулось прострочення, а саме: збільшення з 15.06.2022 кількості ракетних, артилерійських обстрілів та обстрілів із РСЗВ по території Вознесенської міської територіальної громади, де знаходились виробничі приміщення відповідач; незавдання позивачу збитків у зв`язку з виконанням договору відповідачем із простроченням поставки товару та ненадання позивачем жодних доказів на підтвердження понесення збитків; того, що нараховані пеня та штраф є надмірно великими в порівнянні з порушеними інтересами позивача; визначена позивачем загальна сума неустойки становить 1/6 ціни договору, а відповідач згідно наданих доказів перебуває у скрутному фінансовому стані та має значну заборгованість перед контрагентами за сировину та надані послуги, Верховний Суд відхиляє, оскільки оцінка таких обставин, навіть та, яка на думку однієї із сторін спору (в даному випадку скаржника), є невірною, відноситься до дискреційних повноважень судів попередніх інстанцій та не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

5.36.За таких же обставин Верховний Суд відхиляє доводи скаржника щодо прийняття судами доказів відповідача, які, на його думку, не підтверджують наявність виняткових обставин, поважність причин несвоєчасного виконання зобов`язання та поведінку відповідача, яка б свідчила про вжиття ним всіх можливих заходів для своєчасного виконання зобов`язання з поставки товару оборонного призначення. Доводи скаржника в цій частині фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

5.38.Під час здійснення касаційного перегляду судових рішень, в яких судами реалізовувалися дискреційні повноваження, перед судом касаційної інстанції ставляться наступні питання: чи належно суд вмотивував рішення; чи не є воно свавільним (довільним), нераціональним, не підтвердженим доказами або ж помилковим щодо юридичних фактів; чи не є судове рішення необ`єктивним або явно несправедливим, тобто таким, що порушує баланс інтересів сторін. Вказані обставини обумовлені межами здійснення касаційного перегляду визначеними статтею 300 ГПК, відповідно до яких, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, при цьому не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

5.38.У цій справі суди попередніх інстанцій, оцінивши наведені сторонами доводи, надані докази та обставини справи в їх сукупності, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК та 233 ГК, цілком обґрунтовано виснували про можливість зменшення розміру пені до 1 728 294,29 грн та штрафу до 1 288 854,00 грн (зменшення їх розміру на 70% від заявленої суми), виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК, а саме справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принципу розумного балансу між інтересами сторін.

5.39.Верховний Суд вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зменшення пені та штрафу у спірних правовідносинах до 1 728 294,29 грн та штрафу до 1 288 854,00 грн (зменшення їх розміру на 70% від заявленої суми), ґрунтується на правильному застосуванні судами норм чинного законодавства України, зокрема статті 551 ЦК та статті 233 ГК, та відповідає сформованій та сталій судовій практиці і висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

5.40.Ураховуючи вищевикладене у цій постанові, проаналізувавши судові рішення Верховного Суду, викладені у постановах від 14.03.2023 у справі №910/16969/20, від 20.10.2021 у справі №910/8396/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, правові висновки щодо застосування статті 233 ГК та статті 551 ЦК в яких, на думку скаржника, не було враховано судами попередніх інстанцій у цій справі, Суд встановив, що застосування судами вказаних норм права не суперечить жодному з вказаних скаржником висновків суду касаційної інстанції. У зазначених скаржником постановах Верховного Суду в співвідношенні з оскаржуваними судовими рішеннями не міститься протилежного правового висновку щодо застосування положень статті 233 ГК та статті 551 ЦК. Застосування судом положень статей 233 ГК та статті 551 ЦК у цій справі залежало виключно від встановлених і доведених обставин конкретної справи, а також оцінки наданих до суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для його зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.

7.2.Разом з цим, враховуючи пояснення ТОВ "АнВа", в яких останнє просить розподілити судові витрати за подання касаційної скарги порівну між позивачем та відповідачем, Верховний Суд вважає за можливе стягнути з ТОВ "АнВа", як з особи внаслідок неправильних дій якої виник цей спір, на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 105 600,19 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2023 у справі №910/1039/23 в частині відмови у стягненні 4 032 686, 69 грн пені та 3 007 326,01 грн штрафу залишити без змін.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АнВа" (20901, Черкаська область, Чигиринський район, місто Чигирин, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 3, код ЄДРПОУ 03058052) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 105 600 (сто п`ять тисяч шістсот) грн 19 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

4.Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

І.Д. Кондратова