Постанова

від 21.12.2023 по справі 910/9219/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/9219/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Вронської Г. О., Кролевець О. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

від 14 вересня 2023 року

у складі колегії суддів: Кропивної Л. В., Пономаренка Є. Ю., Руденко М. А.,

у справі за позовом ОСОБА_1

до: 1) ОСОБА_2 , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрик»

про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія справи.

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрик» про:

- визначення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрик» у розмірі 10 000,00 грн;

- визначення часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрик», а саме: ОСОБА_1 у розмірі 30 % статутного капіталу із розміром внеску 3 000,00 грн та ОСОБА_2 у розмірі 70 % статутного капіталу із розміром внеску 7 000,00 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 04 квітня 2023 року позов задовольнив повністю: визначив статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" у розмірі 10 000,00 грн з часткою ОСОБА_1 як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик", у розмірі 30 % статутного капіталу із розміром внеску 3 000,00 грн та з часткою ОСОБА_2 як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" в розмірі 70 % статутного капіталу із розміром внеску 7 000,00 грн. Також суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" на користь ОСОБА_1 2 481,00 грн судового збору.

Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 11 травня 2023 року стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" на користь ОСОБА_1 11 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з ухваленим місцевим господарським судом у цій справі рішенням від 04 квітня 2023 року, відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бобрик» 10 травня 2023 року звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у справі № 910/9219/22 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Також відповідач-2 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 20 червня 2023 року повернув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрик» на рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у справі № 910/9219/22 з доданими до неї документами скаржнику без розгляду на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що до Північного апеляційного господарського суду була подана копія апеляційної скарги, яка не містить оригіналу особистого підпису представника, що не може свідчити про волевиявлення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрик» адвоката Ковальчук А. С. на підписання вказаного документа.

03 липня 2023 року відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бобрик» повторно звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у справі № 910/9219/22 та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення місцевого господарського суду.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 14 липня 2023 року залишив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрик» на рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у справі № 910/9219/22 без руху та встановив скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги та надання відповідних доказів.

31 липня 2023 року відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бобрик» засобами поштового зв`язку через відділення Укрпошти подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків, до якої додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у справі № 910/9219/22. Заява відповідача-2 про усунення недоліків апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження надійшли до Північного апеляційного господарського суду 03 серпня 2023 року.

В обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, наведених у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, представниця відповідача-2 адвокат Ковальчук А. С. зазначила про те, що чинне господарське процесуальне законодавство передбачає два способи належного повідомлення сторін про ухвалення судового рішення: у паперовій формі шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі через електронний кабінет в системі «Електронний суд». Направлення судових рішень в електронній формі на електронні адреси учасників справи чинне господарське процесуальне законодавство не передбачає. За твердженням представниці відповідача-2 адвоката Ковальчук А. С. вона зареєстрована в системі «Електронний суд» та має електронний кабінет, проте, жодних процесуальних документів від Північного апеляційного господарського суду у цій справі в своєму електронному кабінеті вона не отримувала, усі процесуальні документи суду апеляційної інстанції вона отримала засобами поштового зв`язку.

Крім того, представниця відповідача-2 адвокат Ковальчук А. С. послалася на те, що підставою пропуску нею строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у справі № 910/9219/22 стало те, що про наявність повного тексту рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у цій справі відповідач-2 дізнався 21 квітня 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, мотиви її постановлення.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 14 вересня 2023 року визнав наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Бобрик» підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у справі № 910/9219/22 неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрик» на рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у справі № 910/9219/22.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що незважаючи на неодноразове подання апеляційних скарг, відповідач-2 не навів наявності у нього об`єктивних, а не суб`єктивних обставин, що перешкодили йому у своєчасному поданні апеляційної скарги у визначений законом строк. Посилання скаржника на технічні несправності на поштовій службі «Е-Пост» є його голослівним твердженням і документально не підтверджується, а особа, яка не звернулася у встановленому порядку для під`єднання до картки судової справи у системі електронний суд, проте повідомила суду адресу електронної пошти, не може посилатися на об`єктивну неможливість вчасного отримання процесуальних документів суду, адже перевірка електронних повідомлень власної електронної скриньки перебуває під її власним контролем.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бобрик» просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14 вересня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу № 910/9219/22 до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрик» на рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у справі № 910/9219/22.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції скаржник послався на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали відмовив у відкритті апеляційного провадження виключно з формальних підстав, що порушує гарантоване Конституцією України та Господарським процесуальним кодексом України його право на апеляційний перегляд судового рішення. Зокрема скаржник зазначає про те, що суд апеляційної інстанції:

1) порушив статті 119, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки не надав оцінки ні правовим підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження, ні поданим заявником доказам щодо поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги;

2) не застосував правові висновки Верховного Суду, що містяться у постановах:

- від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 про суворе застосування під час воєнного стану процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду;

- від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20, від 12 вересня 2022 року у справі № 120/16601/21-а, про те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом;

- від 31 липня 2019 року у справі № 821/1896/15-а, від 13 серпня 2021 року у справі № 440/5178/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 460/713/21, від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 05 травня 2022 року у справах № 520/9769/19, № 420/18798/21 та від 12 вересня 2022 року у справі № 120/16601/21-а щодо важливості захисту права на доступ до суду;

- від 22 грудня 2022 року у справі № 922/40/22 щодо застосування пункту 17 глави 1 та абзацу 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року, стосовно способів повідомлення учасників судової справи про судові рішення, визначених чинним процесуальним законодавством.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач та відповідач-1 у встановлений Верховним Судом строк відзивів на касаційну скаргу відповідача-2 не надали.

Позиція Верховного Суду

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.

Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені відповідачем-2 у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства.

Згідно з частиною першою статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини першої статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Рішення Господарського суду міста Києва у цій справі за результатом розгляду позовних вимог було ухвалене 04 квітня 2023 року. Повний текст зазначеного судового рішення був складений 17 квітня 2023 року.

Отже, останнім днем строку на подання апеляційної скарги було 08 травня 2023 року.

Як встановив суд апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, вперше відповідач-2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 10 травня 2023 року, яку направив на адресу суду засобами поштового зв`язку, що були надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-пост». Отже, вперше подана апеляційна скарга відповідача-2 була подана з пропуском встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.

Разом з апеляційною скаргою відповідач-2 заявив про поновлення строку на апеляційне оскарження та в обґрунтування поважних причин пропуску такого строку послався на те, що апеляційна скарга була ним подана у межах встановленого законом двадцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від дня, коли йому стало відомо про повний текст оскаржуваного судового рішення. За твердженням відповідача-2 про повний текст рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітні 2023 року у цій справі від дізнався 21 квітня 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Однак, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 20 червня 2023 року повернув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрик» на рішення Господарського суду міста Києва від 04 квітня 2023 року у справі № 910/9219/22 з доданими до неї документами скаржнику без розгляду на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що до Північного апеляційного господарського суду була подана копія апеляційної скарги, яка не містить оригіналу особистого підпису представника.

Вдруге відповідач-2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду 03 липня 2023 року.

Зазначене клопотання відповідача-2 було обґрунтоване тим, що вперше подана ним апеляційна скарга була подана у межах встановленого законом двадцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від дня, коли йому стало відомо про наявність повного тексту оскаржуваного судового рішення, про який він дізнався 21 квітня 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень. Проте, через недоліки поштової служби Товариства з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-пост» вперше подана ним апеляційна скарга була повернута ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20 червня 2023 року без розгляду, про яку йому стало відомо лише 03 липня 2023 року після її отримання засобами поштового зв`язку.

Відповідно до частини третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Наведене кореспондується з положеннями частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Положення Господарського процесуального кодексу України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому з огляду на вимоги статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30 вересня 2022 року у cправі №910/21285/21.

Верховний Суд у постановах від 18 серпня 2023 року у справі № 32/257-10 та від 03 квітня 2023 року у справі № 906/1357/20 також дійшов висновку про те, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в Господарському процесуальному кодексі України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі. При цьому законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк. У разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому, поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Дослідивши обставини, наведені відповідачем-2 в обґрунтування поважних причин пропуску ним строку на подання апеляційної скарги у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, доданому до повторно поданої апеляційної скарги та до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив, що посилання відповідача-2 на обставини допущення поштовою службою «Е-пост» недоліків у доставці кореспонденції (апеляційної скарги відповідача-2) до суду не підтверджені жодними доказами.

Верховний Суд у постановах від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21, від 28 листопада 2022 року у справі № 560/10645/21 зазначив про те, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у підприємстві для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги (аналогічна позиція викладена).

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається Північний апеляційний господарський суд в оскаржуваній ухвалі врахував зазначені висновки Верховного Суду та дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що посилання відповідача-2 на технічні несправності на поштовій службі «Е-Пост», що не підтверджується документально, є його голослівним твердженням, є суб`єктивною, а не об`єктивною причиною пропуску встановленого законом процесуального строку, та не можуть вважатися поважними причинами пропуску відповідчем-2 строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач-2 у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції в порушення Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року, неналежним чином направляв відповідачу-2 у цій справі свої процесуальні документи. За твердженням відповідача-2 суд апеляційної інстанції направляв процесуальні документи у цій справі на електронну пошту відповідача-2, що не передбачене чинним господарським процесуальним законодавством, залишив поза увагою те, що представник відповідача-2 адвокат Ковальчук А. С. має зареєстрований електронний кабінет, з огляду на що усі процесуальні документи у цій справі суд апеляційної інстанції мав надсилати саме в електронній формі до її електронного кабінету. Проте, жодних процесуальних документів від Північного апеляційного господарського суду у цій справі в своєму електронному кабінеті вона не отримувала.

Верховний Суд вважає зазначені доводи скаржника безпідставними, оскільки у цій справі обставини направлення судом апеляційної інстанції процесуальних документів відповідачу-2 не є обставинами, що об`єктивно спричинили пропуск відповідачем-2 строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у цій справі.

Крім того, відповідно до частини першої статті 285 Господарського процесуального кодексу України (тут і далі по тексту - у редакції, чинній станом на дати постановлення судом апеляційної інстанції ухвал про повернення відповідачу-2 у справі апеляційної скарги від 20 червня 2023 року та про залишення апеляційної скарги без руху від 17 липня 2023 року, а також станом на дати направлення судом цих ухвал учасникам справи) судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 2 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСТІС).

04 вересня 2021 року Вища рада правосуддя опублікувала у газеті «Голос України» № 168 (7668) та на сайті «Судова влада України» оголошення про початок функціонування відповідних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку.

Отже, враховуючи положення пункту 2 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали своє функціонування такі підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, як «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв`язку.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС (пункт 3 розділу І Положення про ЄСІТС)

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (у редакції, чинній станом на дати постановлення судом апеляційної інстанції ухвал про повернення відповідачу-2 у справі апеляційної скарги від 20 червня 2023 року та про залишення апеляційної скарги без руху від 17 липня 2023 року та на дати направлення цих ухвал учасникам справи) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з абзацами першим та п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. Особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, станом на момент постановлення судом апеляційної інстанції ухвал про повернення відповідачу-2 у цій справі апеляційної скарги від 20 червня 2023 року та про залишення апеляційної скарги без руху від 17 липня 2023 року та на дати направлення цих ухвал учасникам справи чинне процесуальне законодавство передбачало два способи належного направлення судового рішення: (1) у письмовій формі шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення та (2) в електронній формі шляхом надсилання судових рішень до електронного кабінету через підсистему "Електронний суд", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Подібний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 906/184/21, від 02 листопада 2022 року у справі № 910/14088/21, від 29 листопада 2022 року у справі № 916/1716/20.

Відповідно до пунктів 8, 9 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

В Інструкції користувача Електронного кабінету, що розміщена за вебадресою https://wiki.court.gov.ua., міститься інформація, зокрема щодо порядку отримання доступу до справи в кабінеті Електронного Суду, відповідно до якої основною умовою відображення документів по справі в кабінеті користувача є внесення відповідальними працівниками суду відомостей про РНОКПП / ЄДРПОУ до відомостей про учасника справи в автоматизованій системі документообігу суду. Таким чином, для отримання доступу до матеріалів справи в підсистемі Електронний суд, необхідно подати до суду заяву за допомогою шаблону «Заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи)» або «Заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи)», в залежності від типу судочинства. Після того, як судом буде розглянуто заяву, та у випадку прийняття судом позитивного рішення, відповідальним працівником суду буде внесено інформацію про РНОКПП / ЄДРПОУ до автоматизованої системи документообігу суду, після цього матеріали справи стануть доступними в кабінеті користувача ЕС.

Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, представник відповідача-2 адвокат Ковальчук А. С. не зверталася у встановленому чинним законодавством порядку із заявою про під`єднання до картки цієї судової справи у підсистемі «Електронний суд», що унеможливило для суду апеляційної інстанції здійснення автоматичного надсилання зазначеному адвокату як представнику відповідача-2 документів у цій справі в електронному вигляді до її електронного кабінету.

З огляду на викладене посилання представниці відповідача-2 адвоката Ковальчук А. С. на наявність у неї зареєстрованого електронного кабінету, за відсутності доказів вчинення нею дій, направлених на отримання доступу до матеріалів цієї справи в кабінеті користувача в підсистемі «Електронний суд», та без надання їй судом такого доступу, є безпідставними.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується самим відповідачем-2, Північний апеляційний господарський суд здійснював направлення своїх процесуальних документів, зокрема відповідачу-2 у справі, засобами поштового зв`язку рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, і такий обраний судом спосіб направлення своїх судових рішень узгоджувався з вимогами чинного на той час господарського процесуального законодавства.

Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки наведеним відповідачем-2 правовим підставам для поновлення строку на апеляційне оскарження та поданим доказам щодо поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги, оскільки такі доводи скаржника є необґрунтованими та спростовуються змістом оскаржуваної ухвали Північного апеляційного господарського суду, в якій міститься надана судом апеляційної інстанції мотивована оцінка усіх наведених відповідачем-2 доводів. Зокрема, суд апеляційної інстанції надав оцінку доводам відповідача-2 про недоліки в роботі поштової служби «Е-пост» та встановив, що ці доводи документально не підтверджені, про що зазначалося вище по тексту цієї постанови. Крім того, Північний апеляційний господарський суд надав оцінку доводам відповідача-2 про застосування судом апеляційної інстанції неналежного способу повідомлення учасників справи та встановив, що представниця відповідача-2 адвокат Ковальчук А. С. не зверталася у встановленому чинним законодавством порядку із заявою про надання доступу до судової справи у підсистемі «Електронний суд», про що також зазначалося вище по тексту цієї постанови.

Верховний Суд не бере до уваги посилання відповідача-2 в касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20, від 12 вересня 2022 року у справі № 120/16601/21-а, від 31 липня 2019 року у справі № 821/1896/15-а, від 13 серпня 2021 року у справі № 440/5178/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 460/713/21, від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 05 травня 2022 року у справах № 520/9769/19, № 420/18798/2, оскільки висновки Верховного Суду, сформовані у зазначених справах, стосуються застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України. Однак, правовідносини у цій справі № 910/9219/22, що переглядається, є господарськими та не регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, спір у цій справі вирішується за правилами Господарського процесуального кодексу України. З огляду на викладене висновки Верховного Суду, сформовані у зазначених справах, на які послався скаржник, є нерелевантними для правовідносин у цій справі № 910/9219/22.

Безпідставними є також і посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 922/40/22 щодо застосування пункту 17 глави 1 та абзацу 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року, стосовно способів повідомлення учасників судової справи про судові рішення, визначених чинним процесуальним законодавством. Як вбачається у справі № 922/40/22 суд апеляційної інстанції надсилав копій процесуальних документів, зокрема ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заявнику, в електронній формі через "Електронний кабінет" в системі ЄСІТС, що свідчить про наявність у заявника апеляційної скарги у справі № 922/40/22 доступу до зазначеної справи в кабінеті Електронного Суду. Однак, у цій справі № 910/9219/22, що переглядається, відповідач-2 як заявник апеляційної скарги не звертався у встановленому чинним законодавством порядку до суду із заявою про надання йому доступу до судової справи у підсистемі «Електронний суд», не мав доступу до справи в кабінеті Електронного Суду, з огляду на що надсилання процесуальних документів здійснювалося судом апеляційної інстанції у паперовій формі засобами поштового зв`язку. Наведене свідчить про неподібність процесуальних обставин у справах № 922/40/22 та 910/9219/22.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги є безпідставними, недоведеними та не спростовують правильні висновки суду апеляційної інстанції.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанцій з дотриманням норм процесуального права дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження з огляду на недоведення відповідачем-2 наявності у нього поважних причин пропуску такого строку, з огляду на що правильно та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача-2 на рішення Господарського суду міста Києва у цій справі.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" у касаційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, а наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена абзацом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованою, у зв`язку з чим Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14 вересня 2021 року у справі № 910/9219/22.

8. Судовий збір.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бобрик" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14 вересня 2023 року у справі № 910/9219/22 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

О. Кролевець