Ухвала

від 21.12.2023 по справі 910/3041/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/3041/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Чортківської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Станік С. Р., Гончаров С. А., Шаптала Є. Ю.

від 07.09.2023

за позовом Чортківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд Проджект"

про стягнення 400 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Чортківська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд Проджект" про стягнення 400 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору № 258 від 21.09.2021 на виготовлення проектної документації.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/3041/23 позов Чортківської міської ради задоволено.

Постановою від 07.09.2023 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/3041/23. Прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову Чортківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобуд Проджект" про стягнення 400 000,00 грн відмовив.

12 грудня 2023 року Чортківська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 910/3041/23.

Перевіривши касаційну скаргу Чортківської міської ради, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення 400 000,00 грн, що менше, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 342 000,00 грн).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

У своїй касаційній скарзі Чортківська міська рада із посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 849, 1212 Цивільного кодексу України та не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 916/1591/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2709/17, від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17 в частині того, що згідно із частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору; частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном є також грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав, чого не врахував Північний апеляційний господарський суд. Скаржник також зауважує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, про які зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та у постанові Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17, в частині того, що відмова замовника від договору є підставою для вимоги про повернення невикористаної частини авансу на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Однак якщо суди першої та/або апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку - то це є виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України відповідно.

Натомість, норма пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачає виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Водночас в касаційній скарзі Чортківської міської ради не зазначено про наявність випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини 1 статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність випадків, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/3041/23 за касаційною скаргою Чортківської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/3041/23 за касаційною скаргою Чортківської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова