Ухвала

від 22.12.2023 по справі 904/1984/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/1984/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Ніколенка М. О.

від 03.04.2023 та

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коваль Л. А., Мороз В. Ф., Чередко А. Є.

від 09.11.2023

за первісним позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання дійсним попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022; тлумачення пункту 4.2 попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022,

за зустрічним позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022; визнання недійсним договору № 1 від 28.01.2022 купівлі-продажу частини частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська"; стягнення 298 000 доларів США та 58 000,00 грн; повернення частки у статутному капіталі продавцю

та в об`єднаній справі за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання недійсним договору № 1 від 28.01.2022 купівлі-продажу частини частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська"; повернення частки у статутному капіталі продавцю

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання дійсним попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022; тлумачення пункту 4.2 попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022.

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про:

- визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022;

- визнання недійсним договору № 1 від 28.01.2022 купівлі-продажу частини частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська";

- стягнення 298 000 доларів США та 58 000,00 грн, сплачених ОСОБА_2 на виконання попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022 та договору купівлі-продажу № 1 від 28.01.2022;

- повернення придбаної ОСОБА_2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" продавцю - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 12.10.2022 первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022; тлумачення пункту 4.2 попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022 - залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 15.11.2022 об`єднано в одне провадження справу № 904/1984/22 зі справою № 904/3217/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу корпоративних прав 15% частини частки у статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" від 28.01.2022, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; стягнення 15% частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 у справі № 904/1984/22 зустрічний позов ОСОБА_2 - задоволено частково: присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачені грошові кошти у розмірі 298 000 доларів США та витрати зі сплати судового збору у розмірі 163 461,64 грн. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав від 28.01.2022; визнання недійсним договору № 1 від 28.01.2022 купівлі-продажу частини частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська"; стягнення 58 000,00 грн; повернення частки у статутному капіталі продавцю - відмовлено. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору № 1 від 28.01.2022 купівлі-продажу частини частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська"; повернення частки у статутному капіталі продавцю - відмовлено.

Постановою від 09.11.2023 Центральний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 у справі № 904/1984/22 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів у розмірі 298 000 доларів США та витрат зі сплати судового збору у розмірі 163 461,64 грн. В цій частині прийняв нове рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог. В решті рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 у справі № 904/1984/22 залишив без змін.

11 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 904/1984/22, в якій просить скасувати вказані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15% частини частки у статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Новокиївська" та прийняти нове рішення, яким дану вимогу задовольнити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Судом встановлено, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.

Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень.;

пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;

пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав і виключних випадків касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Поряд із цим у касаційній скарзі ОСОБА_1 відсутнє зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом 2 частини 1 цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу

З урахуванням наведеного, касаційна скарга ОСОБА_1 залишається без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржниці строку для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом зазначення та викладення належного обґрунтування виключного випадку (виключних випадків), передбаченого частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням викладених вище вказівок Верховного Суду.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 904/1984/22 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко