Постанова

від 20.12.2023 по справі 916/1517/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/1517/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Багай Н.О., Зуєва В. А.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Савицької О. В.,

Миколаївської обласної

державної адміністрації - не з`явився,

Головного управління

Держгеокадастру у Миколаївській області - не з`явився,

Товариства з обмеженою

відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» - Шеремета М. П.,

Кривоозерської селищної ради - не з`явився,

Державного спеціалізованого

господарського підприємства

«Ліси України» в особі Філії

«Врадіївське лісове господарство» - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 (у складі колегії суддів: Діброва Г. І. (головуючий), Принцевська Н. М., Ярош А. І.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 (суддя Бездоля Ю. С.)

у справі № 916/1517/22

за позовом Керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації

до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ», Кривоозерської селищної ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Врадіївське лісове господарство»,

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними результатів земельних торгів, визнання недійсним договору оренди землі, припинення права комунальної власності та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі- ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області), Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» (далі - ТОВ «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ»), Кривоозерської селищної ради, у якій просив суд:

- визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.02.2019 № 72, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576;

- визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.10.2019 № 8602/0/14-19-СГ в частині прийняття рішення про продаж права оренди строком на 7 років на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, площею 48,7066 га, розташовану в межах Багачівської сільської ради Кривоозерського району, на земельних торгах (пункт 2 Додатку № 1);

- визнати недійсними результати земельних торгів із продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, площею 48,7066 га, оформлені протоколом товарної біржі Універсальна біржа «Номінал» про проведення повторних земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 12.03.2020 № 0007/20;

- визнати недійсним договір оренди землі від 12.03.2020, укладений між ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та ТОВ «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ», з одночасним припиненням відповідного права оренди, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 20.03.2020 (запис № 36059573);

- визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.12.2020 № 31-ОТГ в частині надання у комунальну власність територіальної громади сіл в особі Кривоозерської селищної ради земельної ділянки площею 48,7066 га (кадастровий номер 4823980400:01:000:0576) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з одночасним припиненням права комунальної власності на неї, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 05.03.2021 року (запис № 40968174);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га, розташованої в межах території Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що спірна земельна ділянка частково накладається на землі державного лісового фонду, які незаконно, поза волею держави, з незаконною зміною цільового призначення були вилучені ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області з власності держави та постійного користування ДП «Врадіївське лісове господарство», що є підставою для визнання незаконними та скасування спірних наказів ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області в частині спірної земельної ділянки, визнання недійсними результатів земельних торгів із продажу права оренди спірної земельної ділянки та договору оренди, припинення права комунальної власності та скасування її державної реєстрації.

У судовому засіданні 16.03.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області, занесеною до протоколу судового засідання, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Врадіївське лісове господарство» (далі - ДСГП «Ліси України»).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.05.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, у вересні 2023 року Заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючий, Зуєв В. А., Міщенко І. С. від 13.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 916/1517/22 за касаційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.12.2023.

ТОВ «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» у відзиві на касаційну скаргу, поданому через підсистему «Електронний суд», зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, Миколаївська обласна державна адміністрація, Кривоозерська селищна рада, ДСГП «Ліси України» не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 у зв`язку з перебуванням судді Міщенко І. С. у відрядженні справу № 916/1517/22 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючий, Зуєв В. А., Случ О. В.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2023 у зв`язку з перебуванням судді Случа О. В. у відпустці справу № 910/12904/22 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючий, Багай Н. О., Зуєв В. А.

У судовому засіданні 13.12.2023 оголошено перерву у справі № 916/1517/22 за касаційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури до 20.12.2023.

ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, Миколаївська обласна державна адміністрація, Кривоозерська селищна рада, ДСГП «Ліси України» в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, та те, що зазначені учасники справи не звертались до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Офісу Генерального прокурора, ТОВ «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ», дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Як установлено судами попередніх інстанцій, наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 21.04.2017 № 79 «Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах земельні ділянки згідно додатку № 1 (пункт 1); надано дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу прав оренди на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення та технічних документацій з нормативної грошової оцінки для земельних ділянок згідно з додатком № 2 (пункт 2); затверджено умови продажу права оренди строком на 7 років (пункт 3).

На замовлення Товарної біржі «Універсальна біржа «Номінал» у 2017 році Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Кадастр» було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди земельної ділянки на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерською району Миколаївської області.

Відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 27.06.2018 № 6844 підставою розробки проекту є наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 21.04.2017 №79; основними характеристиками запроектованої земельної ділянки є: адреса (місцерозташування): в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області; загальна площа: 48,7066 га; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, форма власності - державна, склад угідь - пасовища; цільове призначення запроектованої земельної ділянки, код згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель: на момент складання проекту землеустрою - 16.00 - землі запасу сільськогосподарського призначення державної власності, запропоноване проектом землеустрою - 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; належність земельної ділянки до особливо цінних земель проектом землеустрою не встановлено; наявність обмежень на земельній ділянці проектом землеустрою не встановлено. Також у висновку зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди земельної ділянки на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ А.01.01) за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області відповідає земельному законодавству.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.02.2019 № 72 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу права оренди земельної ділянки на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області; кадастровий номер земельної ділянки 4823980400:01:000:0576 (пункт 1).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.10.2019 № 8602/0/14-19-СГ «Про проведення земельних торгів у формі аукціону» вирішено продати право оренди строком на 7 років на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на земельних торгах, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з додатком 1 (пункт 1); встановлено стартову ціну у розмірі 8,0% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та крок аукціону у розмірі 0,5% від стартового розміру річної плати згідно з додатком 2 (пункт 2).

Згідно з додатком № 1 до зазначеного наказу до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу права оренди на земельних торгах включено, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га.

У додатку № 2 до цього ж наказу визначено умови продажу прав оренди на земельні ділянки, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га.

12.03.2020 між ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області (орендодавець) та ТОВ «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 12.03.2020 № 0007/20 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, яка розташована за межами населеного пункту в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 договору в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 48,7066 га, у тому числі 48,7066 га пасовища. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Договір укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункти 3.1, 3.2 договору).

У пункті 4.1 договору передбачено, що плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 12.03.2020 № 0007/20 у розмірі річної орендної плати, що становить 30 673,30 грн, підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладання договору оренди.

Земельна ділянка передається в оренду за цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 5.1 договору).

Згідно з пунктом 8.1 договору на орендовану земельну ділянку не встановлено обмеження у використанні.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 15.1 договору).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.12.2020 № 31-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано територіальній громаді в особі Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4014,8214 га, які розташовані в межах території Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області згідно з актом приймання передачі; визначено, що право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області відповідно до наказу від 10.12.2020 № 31-ОТГ передало із державної власності, а територіальна громада в особі Кривоозерської селищної ради Кривоозерського району Миколаївської області прийняла у комунальну власність земельні ділянки загальною площею 4014,8214 га згідно з додатком. Згідно з додатком до зазначеного акту, земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею 48,7066 га включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що передані у комунальну власність.

Як установлено судами попередніх інстанцій, у матеріалах справи також наявні:

- лист ДП «Врадіївське лісове господарство» від 20.01.2021 № 41, у якому, зокрема, зазначено, що відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 193236, виданого на підставі розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації від 09.10.2009 № 379-р та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 031047600003 15.03.2010, земельна ділянка площею 20,25 га передана на праві постійного користування ДП «Врадіївське лісове господарство», земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4823980400:01:000:0452; згідно з Публічною кадастровою картою України (вкладка Ортофотоплани та Ліси), в межах даної ділянки сформовано земельну ділянку 4823980400:01:000:0576 площею, що накладається 9,63 га. До листа додано: рішення Миколаївської обласної ради від 20.12.2001 № 12 «Про погодження вибору земельних ділянок лісового фонду колишніх сільськогосподарських підприємств»; розпорядження Миколаївської обласної ради від 09.10.09 № 379-р «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земель в постійне користування ДП «Врадіївське лісове господарство» для ведення лісового господарства»; Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ №193236 від 15.03.2010; план меж земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0452, площею 20,25 га;- планшет № 12 лісовпорядкування 2013 року;

- лист Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» (далі - ВО «Укрдержліспроект») від 13.01.2021 № 25, у якому зазначено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4823980400:01:000:0575, 4823980400:01:000:0576, 4823983300:01:000:2934 станом на 01.01.2014 частково накладаються на землі лісового фонду кв. 43, 44, 25 Березківського лісництва ДП «Врадіївське лісове господарство» (фрагменти накладок додаються). До листа додано фрагмент Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кв. 43, 44, 42, 25 Березківського лісництва ДП «Врадіївське лісове господарство» та межами земельних ділянок згідно наданих кадастрових номерів станом на 01.01.2014.

- лист Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.03.2021 № 260, у якому, зокрема, зазначено, що згідно з аналізом даних Публічної кадастрової карти України (базові шари Ортофотоплани і Ліси) та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування земельна ділянка з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 частково розміщена в межах земель лісогосподарського призначення, що перебувають в постійному користуванні ДП «Врадіївське лісове господарство»; проекти землеустрою або інша землевпорядна документація стосовно відведення земельної ділянки у комунальну власність, будь-яким фізичним або юридичним особам, зміни її цільового призначення, а також вилучення зі складу земель ДП «Врадіївське лісове господарство» на розгляд та погодження до Управління не надходили і відповідно висновки про погодження будь-якої документації Управлінням не надавалися, відмова від користування земельною ділянкою не розглядалась та не погоджувалась;

- лист ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 22.03.2021 № 10-14-0.3-1921/2-21 про надання інформації та копії документів, зокрема, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576;

- лист Миколаївської обласної державної адміністрації від 24.03.2021 № 05-67/1195/5-21, у якому зазначено, що головою облдержадміністрації розпорядження про вилучення з постійного користування ДП «Врадіївське лісове господарство», зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 Берізківського лісництва або припинення права постійного користування підприємства цією земельною ділянкою, а також про зміну цільового призначення не видавалось;

- лист ДП «Врадіївське лісове господарство» від 15.04.2021 № 143, у якому зазначено, що згідно з Публічною кадастровою картою України (вкладка Ортофотоплани та Ліси) в межах, зокрема, земельної ділянки, переданої у постійне користування ДП «Врадіївське лісове господарство» за державним актом на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ № 193236, сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 площею, що накладається 9,63 га; площа земельної ділянки 9,63 га станом на 15.04.2021 розкорчована від порослі дерев; погоджень на зміну цільового призначення, на вилучення або відмову від користування земельною ділянкою для відведення фізичним особам в приватну та комунальну власність лісгоспом не надавалось; технічна документація та акти встановлення меж земельної діляноки (що накладається) не погоджувались;

- лист Секретаріату Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 27576/0/2-21, у якому повідомлено, що Кабінет Міністрів України рішень про вилучення, припинення права постійного користування та зміну цільового призначення, зокрема, спірної земельної ділянки не приймалося;

- лист Миколаївська обласна державна адміністрація від 01.09.2021 № 05-67/3597/5-21, зокрема, відповідно до якого розпорядження про вилучення, припинення права постійного користування ДП «Врадіївське лісове господарство», зміну цільового призначення, у тому числі спірної земельної ділянки, головою облдержадміністрації не видавались;

- лист Державного агентства лісових ресурсів України від 01.09.2021 № 89648-11-21, згідно з яким погоджень щодо вилучення земельних лісових ділянок та зміни їх цільового призначення Держлісагентство не надавало;

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.09.2021 року щодо земельної ділянки за кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 ;

- лист Міністерства юстиції України від 16.09.2021 року №81053/13378-4-21/9.1.1;

- протокол №0007/20 про проведення повторних земельних торгів з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності від 12.03.2020 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576;

- лист ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 02.12.2021 року № 10-14-0.2-7377/2-21, у якому, зокрема, зазначено, що земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 сформовано за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу прав на неї на земельних торгах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності у 2017 році та зареєстровано в ДЗК у 2018 році; існує факт перетину земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 на земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624;

- відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624;

- кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0624;

- проект землеустрою щодо відведення земель в постійне користування ДП «Врадіївське лісове господарство» для ведення лісового господарства із земель державної власності, не переданих у власність та користування (земель запасу) в межах території Багачівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, виготовлений Приватним підприємством «Мередіан» на замовлення ДП «Врадіївське лісове господарство»;

- кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576;

- лист ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.07.2022 №10-14-0.3-1364/2-22 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4823980400:01:000:0452 та 4823980400:01:000:0624.

Предметом розгляду у справі № 916/1517/22, що розглядається, є позовні вимоги прокурора в особі Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання незаконними і скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.02.2019 № 72, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, від 28.10.2019 № 8602/0/14-19-СГ в частині прийняття рішення про продаж права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, від 10.12.2020 № 31-ОТГ в частині надання у комунальну власність територіальної громади сіл в особі Кривоозерської селищної ради земельної ділянки площею 48,7066 га (кадастровий номер 4823980400:01:000:0576), визнання недійсними результатів земельних торгів із продажу права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576, визнання недійсним договору оренди землі від 12.03.2020 цієї земельної ділянки, скасування державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором не надано належних доказів накладання земельних ділянок та порушення вимог законодавства в результаті прийняття спірних наказів, проведення земельних торгів, укладення договору оренди та держаної реєстрації спірної земельної ділянки. Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про неправильно обраний прокурором спосіб захисту, який у спірних правовідносинах не забезпечує відновлення можливо порушених прав власника земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, застосувавши правові висновки Верховного Суду у справах № 826/3115/17 (постанова від 13.11.2019), № 922/2905/19 (постанова від 14.03.2023), суд апеляційної інстанції зазначив, що за позовними вимогами прокурора про визнання недійсними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області держава є одночасно позивачем і відповідачем, тобто позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області). Крім того, наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.10.2019 № 8602/0/14-19-СГ в частині прийняття рішення про продаж права оренди на земельну ділянку, незаконністю якого прокурором обґрунтовано позовну вимогу про визнання недійсними результатів земельних торгів, вже реалізований та вичерпав свою дію фактом проведення земельних торгів. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, а також визнання недійсними результатів земельних торгів, скасування державної реєстрації не є належним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зауважив, що для ефективного способу захисту у спірних правовідносинах достатньо ставити питання про визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки її власнику. Однак, встановивши, що на підтвердження доводів про часткове накладання однієї земельної ділянки на іншу прокурором не надано належних доказів, таких як висновок земельно-технічного експерта, довідки сертифікованого інженера землевпорядника або кадастрового реєстратора, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем факту часткового накладення земельних ділянок та відсутність порушеного права держави, що виключає неправомірність дій відповідачів.

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури, обґрунтовуючи у поданій касаційній скарзі наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послався на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статей 16, 21, 393 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини 2 статті 152, частини 1 статті 155, частини 2 статті 158 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), порушено положення статей 73-79, 236 ГПК України, та не враховано висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16-ц, від 11.08.2021 у справі № 922/443/20, від 19.01.2022 y справі № 363/2877/18, від 16.02.2022 у справі № 363/669/17, від 06.07.2022 y справі № 372/1688/17, від 06.07.2022 у справі № 915/1164/21, від 18.01.2023 справі № 369/10847/19, від 06.06.2023 у справі № 715/2080/18, від 14.06.2023 у справі № 305/1855/19.

При цьому скаржник зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог у зв`язку з обранням неналежного способу захисту, суди попередніх інстанцій не врахували, що заявлені прокурором позовні вимоги про визнання незаконними і скасування спірних наказів, визнання недійсними результатів торгів та договору оренди, скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту, що відповідає вимогам статей 16, 391 ЦК України, частині 2 статті 152 ЗК України, і який дозволить позивачу вільно володіти, користуватися і розпоряджатися землями лісового фонду, оскільки юридично відновить первісний стан земель площею 9,63 га, які є землями лісового фонду.

Також, за доводами касаційної скарги, застосувавши формальний підхід до розгляду справи, не спрямований на забезпечення ефективного захисту порушених інтересів держави, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам щодо накладання земельних ділянок.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Зі змісту зазначеної норми права випливає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, може мати місце за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів і вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам процесуального закону не відповідають, виходячи із такого.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачено статтею 152 ЗК України, відповідно до якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Зазначені положення кореспондуються з вимогами статей 16, 21, 393 ЦК Україні щодо способу захисту порушених прав - визнання незаконними та скасування судом рішень органів влади, які в незаконний спосіб порушують права та інтереси власника землі.

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01 2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02 2022 у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладання, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цим майном. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. При цьому негатроний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Отже, висновки, викладені у оскаржуваних судових рішенням щодо належного способу захисту - визнання недійсним договору та витребування земельної ділянки не відповідають наведеним вище висновкам Верховного Суду.

У справі, що розглядається, за доводами прокурора незаконно сформована спірна земельна ділянка частково (площею 9,63 га) накладається на землі державного лісового фонду, отже лише частина спірної земельної ділянки є власністю держави, інша її частина належить до земель комунальної власності.

За таких обставин заслуговують на увагу доводи прокурора, що повернення земельної ділянки загальною площею 48,7066 га у власність держави порушуватиме право комунальної власності Кривоозерської селищної ради на частину земельної ділянки, а часткове її повернення неможливе у зв`язку з її сформованістю як єдиного об`єкта цивільних прав. Відповідно, зобов`язати відповідачів повернути незаконно сформовану земельну ділянку на користь Миколаївської обласної державної адміністрації у такому випадку буде неправомірним, при цьому здійснити її поділ неможливо.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 y справі № 910/5201/19 наголошено, що рішення органу влади чи місцевого самоврядування у сфері земельних правовідносин можна оспорювати з погляду його законності.

Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.

У справі, що розглядається, спірні накази ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.02.2019 № 72, від 28.10.2019 № 8602/0/14-19-СГ, від 10.12.2020 № 31-ОТГ, за твердженням прокурора, стали підставою для незаконного формування земельної ділянки площею 48,7066 га з кадастровим номером 4823980400:01:000:0576 як ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, що відбулось внаслідок неправомірного вилучення з державної власності і постійного користування ДП «Врадіївське лісове господарство» земель державного лісового фонду площею 9,63 га і як наслідок, призвело до незаконної державної реєстрації права комунальної власності на цю землю та набуття ТОВ «ТАС АГРО ПІВДЕНЬ» похідних прав (оренди) на спірну земельну ділянку.

Ураховуючи зазначене, висновок суду апеляційної інстанції про те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 28.10.2019 № 8602/0/14-19-СГ вичерпав свою дію фактом проведення торгів з продажу права оренди спірної земельної ділянки, суперечить наведеним вище висновкам Верховного Суду.

Відповідно до частини 13 статті 791 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Статтею 24 Законом України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (абзац 5 частини 10).

З огляду на викладене, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації разом із скасуванням рішення органу державної виконавчої влади, яким затверджено документацію на підставі якої сформовано відповідну земельну ділянку.

За змістом частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються.

У зв`язку з наведеним як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції не надали оцінку доводам прокурора, за якими саме визнання незаконними і скасування спірних наказів, визнання недійсними результатів земельних торгів та договору оренди, а також скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки призведе до припинення прав відповідачів на цю земельну ділянку та поновить права ДСГП «Ліси України» на користування землями державного лісового фонду.

Відповідно до частини 1 статті 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Однак, при вирішенні спору судами попередніх інстанцій не було надано будь-якої оцінки наявним у справі доказам, наданим прокурором на підтвердження обставин накладання земельних ділянок, а саме:

- копії державного акту від 15.03.2010 серії ЯЯ № 193236 на право постійного користування ДП «Врадіївське лісове господарство» земельною ділянкою для ведення лісового господарства площею 20,25 га (кадастровий номер 4823980400:01:000:0452);

- листам ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 02.12.2021 № 10-14-0.2-7377/2-21, від 19.07.2022 № 10-14-0.3-1364/2-22;

- листу Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.03.2021 № 260;

- листам ДП «Врадіївське лісове господарство» від 20.01.2021 № 41, від 15.04.2021 № 143.

Також, судом першої інстанції взагалі не було надано будь-якої оцінки листу ВО «Укрдержліспроект» від 13.01.2021 №25.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, відхилив як доказ підтвердження накладання земельних ділянок зазначений лист ВО «Укрдержліспроект» від 13.01.2021 №25.

При цьому, судом апеляційної інстанції не враховано, що ВО «Укрдержліспроект» створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО «Укрдержліспроект» здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16-ц, на яку посилається скаржник у касаційній справі).

До зазначеного листа було долучено фрагмент Публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кв. 43,44,42,25 Березківського лісництва ДП «Врадіївське лісове господарство», однак зазначеному доказу будь-яка оцінка як судом апеляційної інстанції, так і судом першої інстанції не надавалась.

Наведені вище докази, надані прокурором на підтвердження обставин накладання земельних ділянок, підлягали дослідженню та оцінці судами попередніх інстанцій з урахуванням положень статей 75, 76, 77, 79, 86 ГПК України.

Таким чином, при розгляді касаційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури підтвердилась підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частиною 2 статті 287 ГПК України, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій.

З огляду на те, що суди попередніх інстанцій не досліди належним чином зібрані у справі докази та не встановили пов`язані з ними наведені вище обставини, що входили до предмета доказування, судові рішення у цій справі не можна визнати законними і обґрунтованими.

Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права унеможливило встановлення наведених вище фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (стаття 300 ГПК України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Враховуючи, що при розгляді касаційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури підтвердилась підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частиною 2 статті 287 ГПК України, а також те, що для вирішення спору по суті необхідно встановити обставини та надати оцінку доказам, про що було зазначено вище, враховуючи положення пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене, повно й об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, надати оцінку доводам і запереченням усіх учасників справи, врахувати висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у зазначених вище постановах та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі № 916/1517/22 скасувати.

3. Справу № 916/1517/22 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: Н. О. Багай

В. А. Зуєв