Постанова

від 19.12.2023 по справі 910/2490/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/2490/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційні скарги Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 (суддя Князьков В. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 (Владимиренко С. В. - головуючий, судді Ходаківська І. П., Демидова А. М.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно інтелект інвест»

до 1) Фонду державного майна України,

2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Державне підприємство «Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Львівдіпронафтохім»,

про визнання права на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації та зобов`язання вчинити дії,

(у судове засідання з`явилися представники: позивача - Озеров О. С., Фонду державного майна України - Хоменко П. В.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно інтелект інвест» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фонду державного майна України (далі - позивач, ТОВ «Техно Інтелект інвест»), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі - відповідач 2) про визнання права на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації, на державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме: будівлі літ. «АІІІ,-1» загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. «А1-4» загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. «А-4» загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м; зобов`язання Фонду державного майна України внести зміни до Наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 року №1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році», включити (доповнити), а саме приватизувати державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме: будівлі літ. «АІІІ-1» загальною площею 175,0 кв. м, будівлі літ. «АІ-4» загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. «А-4» загальною площею 2130,89 кв. м (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв. м.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що між ним та відповідачем 2 було укладено Договір оренди нерухомого державного майна №93 від 07.08.2018 щодо нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, з укладеним у подальшому Договором про внесення змін від 26.07.2019 (далі - договір про внесення змін).

Позивач, керуючись приписами Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX (далі - Закон № 157-IX) та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок № 483), за наданим дозволом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, а згодом і відповідача 2, здійснив поліпшення орендованого приміщення, у розмірі більш ніж 25 % ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності. А тому позивач вважає, що у нього виникло право на приватизацію вказаного нежитлового приміщення на підставі ч. 2 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII (далі - Закон № 2269-VIII) шляхом викупу.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 07.08.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та позивачем (Орендар) було укладено Договір, за умовами п.1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме будівлі в літ. «А» -1» загальною площею 214,5 кв.м, будівлі літ. «А»-4» загальною площею 2711,9 кв.м та нежитлові приміщення в будівлі літ. «А-4» загальною площею 2130,89 кв.м (познач. №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (познач. №№1; 18; 39; 55) сумарною площею 5057,29 кв.м (реєстровий № 00150113.1. КДЮЮРБ004; № 00150113.1.КДЮЮРБ002; №00150113.1.КДЮЮРБ001, яке знаходиться за адресою: місто Львів, вул. Золота, буд.8, (далі майно), що перебуває на балансі ДП «Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Львівдіпронафтохім» (балансоутримувач) (т.1 а.с. 18-20).

Будівлі та нежитлові приміщення в будівлях (майно) належать на праві державної власності і перебувають у повному господарському віданні Державного підприємства «Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Львівдіпронафтохім» на підставі свідоцтва про право власності на будівлі, виданого Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради 05.08.2005 на підставі розпорядження № 878 від 05.08.2005 Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, зареєстрованого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 06.09.2005, реєстраційний номер 11947307. Право власності зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.08.2018 Юріяком М.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, номер запису про право власності 27372954, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою 07.08.2018 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юріяком М.І. шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 133488570. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1616008746101.

Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно з висновком про вартість майна експерта-оцінювача - суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Савицького Д.К., станом на 31.03.2018 і становить за незалежною оцінкою 31 363 950 грн без податку на додану вартість.

У п.1.2 Договору вказано, що майно передається в оренду для розміщення науково-дослідної установи.

Відповідно до п.п. 2.1 - 2.4 Договору Орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше державної реєстрації цього Договору та акта приймання-передавання майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на нерухоме майно. Власником майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, і становить без податку на додану вартість за базовий місяць розрахунку червень 2018 - 79 037,15 грн. Орендна плата за перший (повний) місяць оренди - серпень 2018 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди червень 2018 на індекси інфляції за липень-серпень 2018.

Відповідно до п. 4.4 Договору для отримання згоди Орендодавця на здійснення поліпшень Орендар подає заяву, матеріали згідно з Порядком надання Орендарю згоди Орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.05.2018 №686 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.06.2018 за №711/32163.

У п. 5.7 Договору вказано, що Орендар зобов`язується своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов`язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо орендар подає заяву на погодження Орендодавцем здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, він зобов`язаний надати документи, передбачені пунктом 4.4 договору, експертний висновок та проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень.

Орендар не має права на приватизацію орендованого майна (п. 6.4 Договору).

Цей Договір укладено строком на 10 років, що діє з 07.08.2018 по 06.08.2028 включно (п. 10.1 Договору).

Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юріяком М.І. та зареєстровано в реєстрі за №3066.

07.08.2018 Орендодавець за актом приймання-передачі передав, а Орендар - прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - а саме будівлі в літ. «А»-1» загальною площею 214,5 кв.м, будівлі літ. «А»-4» загальною площею 2711,9 кв.м та нежитлові приміщення в будівлі літ. «А-4» загальною площею 2 130,89 кв.м (познач. №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (познач. №№1; 18; 39; 55) сумарною площею 5057,29 кв.м (реєстровий№00150113.1КДЮЮРБ004;№00150113.1.КДЮЮРБ002;№00150113.1.КДЮЮРБ001), яке знаходиться за адресою: місто Львів, вул. Золота, буд.8, (далі майно), що перебуває на балансі ДП «Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Львівдіпронафтохім» (балансоутримувач).

Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно з висновком про вартість майна експерта-оцінювача - суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Савицького Д.К., станом на 31.03.2018 і становить за незалежною оцінкою 31 363 950 грн без податку на додану вартість.

26.07.2019 відповідачем 2, який є правонаступником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавцем) та позивачем (Орендарем) укладено Договір про внесення змін, за яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме будівлі в літ. «А»-1» загальною площею 175 кв.м, будівлі літ. «А»-4» загальною площею 2711,9 кв. м та нежитлові приміщення в будівлі літ. «А-4» загальною площею 2130,89 кв. м (познач. №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (познач. №№1; 18; 39; 55) сумарною площею 5017,79 кв. м (реєстровий №00150113.1КДЮЮРБ004;№00150113.1.КДЮЮРБ002; 00150113.1.КДЮЮРБ001), яке знаходиться за адресою: місто Львів, вул. Золота, буд.8, (далі майно), що перебуває на балансі ДП «Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Львівдіпронафтохім» (балансоутримувач).

Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно з висновком про вартість майна експерта-оцінювача - суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Савицького Д.К., станом на 31.03.2018 і становить за незалежною оцінкою 31 219 870,59 грн без податку на додану вартість.

Згідно п. 3.1 Договору оренди орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, і становить без податку на додану вартість за базовий місяць розрахунку червень 2019 - 85 768,35 грн.

З листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №02/12-4641 від 14.05.2019 вбачається, що позивач звернувся із листом від 08.02.2019 №01/09 щодо доцільності здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного нерухомого майна загальною площею 5 057,29 кв.м., що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8 та обліковується на балансі ДП «Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Львівдіпронафтохім», за результатами розгляду якого Міністерство енергетики та вугільної промисловості України надало згоду позивачу на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна загальною площею 5057,29 кв.м, що розташоване за адресою: місто Львів, вул. Золота, буд.8 (т. 1 а.с. 26).

Листом № 11-03-00227 від 27.05.2019 відповідачем 2 надано позивачу дозвіл на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна на суму 12 498 312 грн без ПДВ за рахунок амортизаційних відрахувань та власних коштів Орендаря.

Згідно з експертним звітом від 12.07.2019 № 14-1347-18 Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи», складеного за результатами розгляду проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт з переплануванням окремих приміщень м. Львів, вул. Золота, 8», робочий проект розроблений відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі, з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших мобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, пожежної безпеки, екології, охорони праці та енергозбереження.

16.08.2019 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові позивачу було видано дозвіл № ЛВ112192281574 на капітальний ремонт з переплануванням окремих приміщень у м. Львів, вул. Золота, 8.

Згідно зі звітом про фактичні результати щодо перевірки фактичних витрат на капітальний ремонт (поліпшення) об`єкту оренди - державного нерухомого майна, здійснених позивачем, який було складено Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Вест Аудит», фактичні витрати здійснені позивачем на капітальний ремонт (поліпшення) об`єкту оренди - державного нерухомого майна, орендованого за умовами Договору склали 13 482 841,46 грн без ПДВ.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно - технічного дослідження №6203 від 02.12.2020, складеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз на замовлення позивача, вартість проведених робіт у будівлі літ.А-4; літ.А1-4, загальною площею 4 842,79 кв. м, за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, з якісних поліпшень, які відносяться до невід`ємних поліпшень складає 11 766 203,78 грн. Ринкова вартість станом на час проведення дослідження будівель літ.А-4; літ.А1-4, загальною площею 4 842,79 кв. м, за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, становить 42 137 202 грн. Частка невід`ємних поліпшень у будівлі літ. А-4; літ. А1-4, загальною площею 4 842,79 кв.м, за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, проведених позивачем будівельно-ремонтних робіт складає 28%.

На лист позивача від 05.01.2021 №01/21 відповідач 2 листом №11-03-00325 від 21.01.2021 повідомив, що регіональним відділенням зараховано та внесено до ІПС «ЕТАП-оренда» проведених невід`ємних поліпшень орендованого майна на суму 7 881 773,00 грн, в тому числі, за рахунок амортизаційних відрахувань в сумі 1 204 606,00 грн). Також повідомлено, що зазначена вище сума не є достатньою для застосування при визначенні розміру невід`ємних поліпшень у розумінні п. 1 ч. 2 ст.18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

На лист позивача від 18.06.2021 №01/99 відповідач 2 листом №11-03-03679 від 02.07.2021 повідомив, що регіональним відділенням внесено до ІПС «ЕТАП-оренда» (для обліку) 2 059 217,27 грн, в т.ч. ПДВ (1 716 014,39 грн без ПДВ, в т.ч. 1 415 559,17 грн без ПДВ згідно погодженого кошторису). Загальна сума виконаних робіт 16 178 661,18 грн в т.ч. ПДВ (9 297 332,29 грн без ПДВ згідно погодженого кошторису). В тому числі за рахунок амортизаційного фонду 453 718,90 грн.

На лист позивача від 13.04.2022 №22/03 відповідач 2 листом №11-03-01393 від 25.04.2022 повідомив, що регіональним відділенням внесено до ІПС «ЕТАП-оренда» (для обліку) 2 059 217,27 грн, в т.ч. ПДВ (1 716 014,39 грн без ПДВ, в т.ч. 1 415 559,17 грн без ПДВ згідно погодженого кошторису). Загальна сума виконаних робіт 16 178 661,18 грн, в т.ч. ПДВ (9 297 332,29 грн без ПДВ згідно погодженого кошторису). В тому числі за рахунок амортизаційного фонду 453 718,90 грн.

Згідно з висновком експерта Самулевич Віктора Миколайовича від 12.07.2022 № 02/07-д, складеного на замовлення позивача, відповідно до наданих матеріалів та результатів проведеного дослідження виконання комплексу будівельно- монтажних робіт, підтвердженого звітною документацією, представленою у вигляді акта приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) № 19 за травень 2021, можна класифікувати як капітальний ремонт, вартість останніх згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (КБ-3) за травень 2021, становить 2 059 217,27 грн з податком на додану вартість. Вище наведений перелік робіт, відповідно до нормативних документів відноситься до невід`ємних поліпшень.

Враховуючи неможливість демонтажу використаних після проведення капітального ремонту нежитлових приміщень матеріалів та обладнання, без втрати функціональних та експлуатаційних якостей досліджуваним приміщенням, будівельно-монтажні роботи (невід`ємні поліпшення), що підтверджено звітною документацією на капітальний ремонт адмінкорпусу з переплануванням окремих приміщень по вул. Золота, 8 у м. Львові, мають невід`ємний характер.

Відповідно до звіту про оцінку майна невід`ємні поліпшення, здійснені ТОВ «Техно інтелект Інвест» у приміщеннях будівель літ.А-4; літ. А1-4 за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, станом на 30.06.2022, складеного суб`єктом оціночної діяльності Садовенко Ю.П. на замовлення Державного підприємства «Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Львівдіпронафтохім», оціночна вартість невід`ємних поліпшень у приміщеннях будівель літ.А-4; літА1-4 загальною площею 4842,79 кв. м, за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, здійснених орендарем, становить 13 482 841,46 грн без урахування ПДВ.

На вказаний вище звіт представником експертної ради УТО у Львівській області Поздняковим Ю.В. було складено рецензію від 11.08.2022, в якій вказано, що звіт, який був предметом рецензування, в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не могли вплинути на достовірність оцінки.

15.08.2022 позивач звернувся до відповідача 2 із заявою про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації щодо державного нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме: будівлі літ. «АІІІ,-1» загальною площею 175,0 кв. м, будівлі літ. «А1-4» загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлових приміщень в будівлі літ. «А-4» загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м.

Супровідним листом №22/19 від 12.08.2022 (т.1 а.с. 276-277) позивачем направлено відповідачу 2: звіт про фактичні результати щодо перевірки фактичних витрат на капітальний ремонт (поліпшення) об`єкту оренди - державного нерухомого майна, здійснених ТОВ «Техно інтелект інвест» №102670 від 22.06.2021; висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №6203 від 02.12.2020; висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження по зверненню №02/07-д від 12.07.2022; звіт про оцінку майна (невід`ємні поліпшення здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно інтелект інвест» у приміщеннях будівлі літ. «А-4», літА1-4 за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, станом на 30.06.2022 року; рецензію на звіт про оцінку майна (невід`ємні поліпшення, здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно інтелект інвест» у приміщеннях будівлі літ. «А-4», літА1-4 за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, станом на 30.06.2022.

Листом № 01-04-02885 від 17.08.2022 відповідачем 2 заяву позивача було скеровано до Департаменту управління державними підприємствами Фонду державного майна України.

У службовій записці Департаменту приватизації Фонду державного майна України №40-1021 від 29.08.2022 адресованій Департаменту управління державними підприємствами повідомлено останнього про те, що наказом №1269 від 29.07.2020 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від №1547 від 28.12.2019 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році», єдиний майновий комплекс ДП включено до «Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, які підлягають приватизації у 2020 році». Оскільки зазначений єдиний майновий комплекс ДП не був реалізований у 2020-2021 роках, він був включений до наказу Фонду від 04.01.2022 №1 (із змінами) «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році».

Відповідач 1 листом № 10-57-11924 від 01.09.2022 повідомив позивача про те, що наказом №1269 від 29.07.2020 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від №1547 від 28.12.2019 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році», єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств «Львівдіпронафтохім» включено до Переліку єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, які підлягають приватизації у 2020 році». Зазначений єдиний майновий комплекс не був реалізований у 2020-2021 роках, а тому був включений до наказу Фонду від 04.01.2022 №1 (із змінами) «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році».

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 910/2490/23 позов задоволено.

Рішення судів аргументовані тим, що позивачем було виконано умови частини 2 статті 18 Закону № 2269-VIII, внаслідок чого у нього виникло право на приватизацію способом викупу об`єкта приватизації, на державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Золота, 8, а саме: будівлі літ. «АІІІ,-1» загальною площею 175,0 кв.м., будівлі літ. «А1-4» загальною площею 2711,9 кв.м. та нежитлові приміщення в будівлі літ. «А-4» загальною площею 2130,89 кв.м. (позначені №№ І-ХХХ; №№ 2-10; 10а; 11-17; 19-38; 40-54; 56-58; 62-67; 72-74) та частини приміщень (позначені №№ 1; 18; 39; 55), сумарною площею 5017,79 кв.м, що фактично не визнається відповідачами, з огляду на зміст листування між вказаними учасниками судового процесу та фактичне не внесення станом на теперішній час вказаного вище об`єкта до переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації за заявою позивача.

У випадку, коли орендарем виконано всі умови, передбачені статтею 18 Закону №2269-VIII, то відсутні законодавчі обмеження на приватизацію спірного приміщення, та якщо органом приватизації прийнято рішення про приватизацію орендованого майна шляхом викупу, в орендаря виникає право на приватизацію орендованого приміщення у визначений спосіб (шляхом викупу). Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 910/5147/20, від 01.06.2021 у справі № 910/5640/20, від 07.03.2023 по справі № 910/4874/21.

Відповідач 2 надаючи дозвіл на здійснення позивачем невід`ємних поліпшень орендованого державного майна мав розуміти про очікування останнього на приватизацію такого майна шляхом викупу за Законом, проте спірне окреме майно тричі було включено у складі єдиного майнового комплексу до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації 2020, 2021, 2022 роках, попри наявність законодавчо встановлених підстав для включення спірного окремого майна до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу. І, не заважаючи, що єдиний майновий комплекс не був проданий у 2020, 2021 роках, відповідач 1 не включив спірне окреме майно в перелік окремого майна у 2022 році, тим самим відмовив позивачу, який дотримався вимог ч. 2 ст. 18 Закону №2269-VIII, у реалізації законного права, визначеного ч.ч. 2, 3 ст. 18 Закону №2269-VIII.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Фонд державного майна України та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційними скаргами. Фонд державного майна України просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, а Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання права позивача на приватизацію способом викупу та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4.2. Підставою касаційного оскарження за касаційною скаргою Фонду державного майна України є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме судами не враховано висновок щодо застосування статті 3 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), викладений в постанові Касаційного господарського суду у своїй постанові від 26.07.2023 по справі № 914/21/20 та висновок щодо застосування статей 627, 628 ЦК України викладений в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/9140/17, а також висновок щодо застосування статей 76, 77, 86 ГПК України, викладений в постанові Касаційного господарського суду від 17.08.2023 по справі № 910/16718/20.

Наказ Фонду державного майна України від 04.01.2022 року №1 (із змінами) «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році» лише продовжує приватизацію об`єктів, які були включені у минулому році та щодо яких є рішення про приватизацію. Вказане доводить факт, що Фонд не відмовляв позивачу у включенні до переліку об`єктів малої приватизації вищезазначеного майна. Тобто Фонд жодним чином не порушував права позивача.

При дослідженні та оцінці доказів, а саме заяви позивача від 15.08.2022 про включення об`єкта права державної власності до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації та листа Фонду № 10-57-11924 від 01.09.2022, суд дійшов хибного висновку, що спір виник через відмову Фонду щодо включення спірного майна до переліків об`єктів малої приватизації. При оцінці даних доказів, колегія суддів апеляційного суду не дослідила належним чином лист, в якому зазначено, що спірні об`єкти є частиною єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Львівський державний інститут з проектування нафтопереробних і нафтохімічних підприємств», що включений до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, а його поділ на окремі об`єкти (частини) знизить інвестиційну привабливість для потенційних інвесторів, що може суттєво зменшити надходження коштів до державного бюджету України.

4.3. Підставою касаційного оскарження за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Суди першої та апеляційної інстанції використали висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 14.04.2021 у справі № 910/5147/20, від 01.06.2021 у справі № 910/5640/20, від 07.03.2023 у справі № 910/4874/21, у яких спірне майно на час розгляду судами цих спорів вже було включене до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, саме за заявами орендарів, якими є позивачі, і спір в цій частині був відсутній. Натомість, оскаржувані рішення ухвалені судами з приводу відносин щодо включення орендованого майна до переліку об`єктів, що підлягає приватизації, за заявою орендаря. Також спірне майно на час звернення орендаря з такою заявою вже перебуває у відповідному переліку у складі єдиного майнового комплексу і щодо нього розпочата процедура приватизації.

Задоволення вимог позивача у справі № 910/2490/23 має наслідком перебування спірного майна відразу у двох переліках об`єктів, які підлягають приватизації, проведення одночасно двох процедур приватизації одного і того ж майна, що законом не допускається.

Суди не встановили якими належними та допустимими доказами підтверджується порушення прав позивача відповідачем-2, в чому полягає протиправність поведінки Відповідача-2 з огляду на положення законодавства, яке регулює спірні відносини.

Листом від 22.02.2022 № 11-04-00904 Відповідач-2 проінформував Позивача про існування обставин, які перешкоджають включенню орендованого майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, оскільки спірне майно вже включене до відповідного переліку у складі єдиного майнового комплексу державного підприємства "Львівдіпронафтохім". Спеціальне законодавство не встановлює для органу приватизації, яким є Відповідач-2, безумовного обов`язку вчинення відповідних дій, натомість надає право повернути відповідну заяву заявнику, яким є позивач.

Обрання способу приватизації державного майна на етапі його включення до відповідного переліку не відбувається, а отже, Відповідач-2 не міг в процесі розгляду заяви Позивача визнавати чи не визнавати існування його права на приватизацію спірного майна шляхом викупу або стверджувати про відсутність такого. При цьому, право на приватизацію майна шляхом викупу не створює безумовного обов`язку для органу приватизації ухвалити рішення про вибір способу приватизації у вигляді викупу орендарем.

Суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки дискреційним повноваженням відповідачів в межах відносин, що склались між сторонами спору.

Також суди не надали належної оцінки вмотивованості відмови органу уповноваженого управляти державним майном у погодженні щодо включення орендованого Позивачем майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. Відмова Відповідача-1 мотивована тією обставиною, що він як уповноважений орган управління та центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, який реалізує державну політику у сфері приватизації, на момент звернення Позивача з відповідною заявою (2022 рік) вже розпорядився спірним майном шляхом його включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації.

Законодавець не встановлює заборони чи обмежень на включення єдиних майнових комплексів державних підприємств до таких переліків у випадку, якщо частина майна підприємства перебуває в оренді і орендодавцем надана згода на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна.

Укладаючи договір оренди саме в такій редакції і на таких умовах, Позивач погодився, що у нього не виникає передбачених ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" переваг перед іншими особами в частині приватизації переданого йому за договором найму державного майна. Позивач протягом всього строку дії договору оренди не звертався до орендодавця, яким є Відповідач-2, з пропозицією про внесення змін до договору в цій частині.

4.4. У відзиві на касаційні скарги позивач вказує на безпідставність доводів скаржників і просить залишити без змін оскаржені судові рішення. ТОВ «Техно інтелект інвест» стверджує, що ним виконано всі вимоги, прередбачені частиною другою статті 18 Закону № 2269-VIII, а тому набуло право на приватизацію майна шляхом викупу.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Предметом розгляду є вимоги ТОВ «Техно інтелект інвест» про визнання права на приватизацію способом викупу спірного об`єкта та зобов`язання Фонду державного майна України внести зміни до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 року №1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році», включивши (доповнивши) пункт щодо приватизації спірного майна.

Тобто позивач звернувся за захистом свого суб`єктивного права. Зміст суб`єктивного цивільного права визначається законом та договором і являє собою гарантовану можливість поведінки.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач вважає, що він виконав усі вимоги, визначені у статті 18 Закону №2269-VIII, відповідно до яких він набув право на приватизацію орендованого ним майна у відповідний спосіб.

5.4. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна врегульовані Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна"

Стаття 10 Закону №2269-VIII визначає порядок приватизації державного і комунального майна, який передбачає: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

Згідно зі статтею 11 Закону № 2269-VIII переліки об`єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.

Статтею 18 цього Закону передбачені особливості приватизації об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду. Зокрема, орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з умов, передбачених частиною другої цієї статті.

Частиною другою статті 18 Закону № 2269-VIII передбачено, що орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації. Надання згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.

Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу.

Викупу передує переддоговірна процедура, яка полягає в такому: прийняття рішення про приватизацію об`єкта, опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта (частина перша статті 10 Закону); проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу (частина перша статті 10 Закону).

На необхідності дотримання переддоговірної процедури фактично акцентує увагу частина третя статті 18 Закону, відповідно до якої у разі якщо орган приватизації прийняв рішення про приватизацію об`єкта шляхом викупу, між органом приватизації та орендарем укладається попередній договір купівлі-продажу об`єкта приватизації. Договір купівлі-продажу такого об`єкта приватизації укладається не пізніше ніж протягом 30 робочих днів з дня укладення попереднього договору.

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України). Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 названої Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення. Водночас, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Задоволення позовних вимог про визнання права на приватизацію способом викупу спірного об`єкта та зобов`язання Фонду державного майна України внести зміни до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 року №1 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році», включивши (доповнивши) пункт щодо приватизації спірного майна не виключають необхідності дотримання вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо порядку та способу прийняття рішення щодо включення майна до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації та не призведуть до набуття позивачем права власності на ці приміщення. Можливість виконання такого рішення суду має високий ризик залежності від суб`єктивних дій або недогляду відповідача, тобто, такий спосіб захисту є неналежним та неефективним. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав за усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду є самостійною підставою для відмови в позові.

Натомість якщо позивач вважає, що він має право на приватизацію шляхом викупу, але відповідний орган приватизації ухиляється від проведення визначеної законом процедури, то належним способом захисту прав позивача є звернення з позовом про спонукання до укладення договору купівлі-продажу.

Вимогу позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що відповідає способам захисту, визначеним пунктом 6 частини другої статті 16 ЦК України. За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 та постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/6138/20, від 02.06.2021 у справі № 910/6139/20, від 07.03.2023 у справі № 910/4847/21.

Відповідно до статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відсутність у позивача того права чи законного інтересу, про який він стверджує, як і обрання неналежного способу захисту є підставою для відмови у позові.

Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 918/1056/20 у подібних правовідносин і колегія суддів вважає за необхідне застосувати їх до справи № 910/2490/23 з огляду на зміст та підстави касаційних скарг.

5.5. Таким чином, колегія суддів вважає, що у справі № 910/2490/23 позовні вимоги, заявлені позивачем, не є ефективними, а їх задоволення не призведе до набуття позивачем права власності на спірний об`єкт.

5.6. Щодо доводів стосовно застосування пункту 6.4 договору колегія суддів зазначає таке. Відповідно до статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права.

Отже, особа може відмовитися від конкретного права яке їй належить, але така відмова не може стосуватися своїх прав загалом та щодо прав, які можуть виникнути в майбутньому. Відтак, хибними є доводи скаржників щодо відсутності у позивача права, передбаченого статтею 18 Закону №2269-VIII.

5.7. У свою чергу, доводи позивача наведені у відзиві на касаційні скарги не спростовують вказаного висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 918/1056/20 щодо визначення правильного способу захисту щодо захисту свого права на приватизацію, а колегія суддів не убачає підстав для відступу від зазначеного висновку з огляду на змістовний характер доводів сторін.

У зв`язку із цим, зважаючи на помилкові висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог у неефективний спосіб захисту, заявлений ТОВ "Техно інтелект інвест" неналежного способу захисту, враховуючи вимоги та доводи відповідачів, викладені у касаційних скаргах, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати оскаржені судові рішення та відмовити у задоволенні позову.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

У разі, коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з`ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим висновки суду першої та апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.

6.2. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1 статті 311 ГПК України).

6.3. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у контексті спірних правовідносин суди дійшли неправильного висновку про задоволення позовних вимог, тому рішення судів необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

7.2. За змістом пункту 1 частини четвертої статті 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

7.3. Зважаючи на висновок колегії суддів касаційної інстанції про скасування оскаржуваних судових рішень та відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати, понесені відповідачами зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг та у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, належить покласти на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Фонду державного майна України і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 910/2490/23 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно інтелект інвест" (81000, Львівська область, Яворівський район, місто Яворів, вулиця Маковея, будинок 149, ЄДРПОУ 32390022) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Коперника М., будинок 4, ЄДРПОУ 42899921) 4026 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 5368 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно інтелект інвест" (81000, Львівська область, Яворівський район, місто Яворів, вулиця Маковея, будинок 149, ЄДРПОУ 32390022) на користь Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9, ЄДРПОУ 00032945) 8052 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 10736 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ