Ухвала

від 18.12.2023 по справі 197/1402/23

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 197/1402/23

Номер провадження 2-о/213/185/23

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

18 грудня 2023 року м. Кривий Ріг

Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., ознайомившись із заявою Комунального закладу «Стародобровільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради», заінтересовані особи Інгулецький відділ у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про визнання особи безвісно відсутньою, -

В С Т А Н О В И В:

13.12.2023 року до суду на підставі розпорядження в.о. голови Широківського районного суду Дніпропетровської області надійшла на розгляд вищевказана заява.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом.

Перевіривши заяву з додатками на відповідність вимогам ст.ст.175, 306 ЦПК України, суддя знайшов, що вона містить в собі наступні недоліки.

Обставини викладені неповно, не зазначено всі докази, які підтверджують кожну обставину.

Відповідно до ст.306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Предметом доказування в даній справі є: - безвісна відсутність громадянина; - наявність правової зацікавленості особи, що подає заяву про визнання громадянина безвісно відсутнім; - вживання заявником заходів до розшуку особи; - неможливість встановлення місця знаходження даної особи; - існування обставин, що дають підставу вважати, що особа може умисно ховатися: знаходитися в розшуку, не бажає виплачувати аліменти або виконувати інші рішення суду тощо; - відсутність спору про право.

Відповідно до ст. 307 ЦПК України, суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місце перебування якої невідоме.

Заявником зазначено, що в особовій справі ОСОБА_1 відомості про близької родичів відсутні. Разом з тим, з матеріалів справи видно, що у нього був дядько, є його адреса проживання, однак в заяві не зазначено і не надано докази встановлення родичів на час звернення заявника до суду. Неповідомлення суду родичів особи, яка визнається безвісно відсутньою, позбавляє суд можливості допитати їх відповідно до ст.307 ЦПК України в якості свідків.

Крім того, заявником вказується, що підопічний ОСОБА_1 самовільно покинув заклад після чого адміністрація звернулася до Криворізького с/п, але не вказана повна назва установи, у зв`язку з чим не зрозуміло, до якої установи зверталася уповноважена особа для з`ясування місця знаходження підопічного. В матеріалах справи також наявний запит до Широківського с/п, Криворізького с/п, але повна назва в ньому теж відсутня.

Крім того, відповідно до ст.43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місті її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. В заяві ж не зазначено, з якого часу ОСОБА_1 знаходиться в розшуку, як і немає доказів того, що адміністрація закладу зверталася до органів поліції із заявою про його розшук.

В заяві також не зазначено і суду не надано доказів того, що заявник звертався до органів Національної поліції із заявою про внесення доЄРДР відомостей за фактом зникнення ОСОБА_1 для здійснення цими органами досудового розслідування за ст. 115 Кримінального кодексу України з приміткою «зниклий безвісти», які розшукові дії виконано. Із долученої до заяви відповіді ВП № 7 КРУП видно, що інтернат звертався до поліції у жовтні 2022 року із клопотанням щодо перевірки підопічного серед померлих заарештованих затриманих осіб.

Інформація від органів поліції відносно ОСОБА_1 датована 2022 та 2023 роками, а за попередні роки жодної інформації не надано.

Також, не зазначено чи не притягувався ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності.

При цьому жодного клопотання для з`ясування вказаних обставин до заяви не долучено, клопотання про допит свідків, всупереч вимогам ст.91 ЦПК України теж відсутнє.

Враховуючи зазначене, заявнику необхідно привести заяву про визнання особи безвісно відсутньою або померлою до норм ЦПК України.

До усунення вищевказаних недоліків відкрити провадження у справі неможливо, тому відповідно до ч.1ст.185, ст.306 ЦПК України заяву необхідно залишити без руху, а заявнику надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ч.1 ст.185, ст.306 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Комунального закладу «Стародобровільський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» про визнання особи безвісно відсутньою, залишити без руху.

Надати заявникові строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який у відповідності до ч.2 ст.185 ЦПК України не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Попов