Рішення

від 20.12.2023 по справі 687/455/23

ЧЕМЕРОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ справи687/455/23

№2/687/141/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року Чемеровецький районний суд

Хмельницької області в складі :

головуючого - судді Борсука В.О.,

з участю секретаря - Снігур А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чемерівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» про усунення перешкод у користуванні належною земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року позивач звернувся в суд з позовною заявою до відповідача про усунення перешкод у користуванні належною земельною ділянкою, вказавши, що ОСОБА_2 належала земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,6850 га, кадастровий номер 6825283800:04:002:0099. 25.03.2013 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Оболонь Агро» укладено договір оренди землі №148, строком на 10 років щодо земельної ділянки площею 1,6850 га, кадастровий номер 6825283800:04:002:0099.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, та після її смерті спадщину прийняли: її чоловік - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_1 , та дочка - ОСОБА_4 , які отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину земельної ділянки кадастровим номером 6825283800:04:002:0099.

17.03.2020 року позивач звертався до ТОВ «Оболонь Агро» із заявами у яких зокрема повідомляв орендаря, що не бажає здавати йому в оренду свою 1/3 частину земельної ділянки, яку він успадкував після смерті матері. Окрім того, в одній із заяв позивач просив не обробляти його частину земельної ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, та після його смерті спадщину прийняв позивач та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, яке посвідчує його право власності на 1/3 частину земельної ділянки за кадастровим номером 6825283800:04:002:0099.

Окрім того, між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування земельної ділянки, на підставі якого останній набув право власності на 1/3 частину земельної ділянки за кадастровим номером 6825283800:04:002:0099, яку ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_2 .. На даний час ОСОБА_1 одноособово володіє земельною ділянкою площею 1,6850 га, кадастровий номер 6825283800:04:002:0099.

На початку 2023 року ОСОБА_1 дізнався, що до укладеного ОСОБА_2 договору оренди землі №148 від 25.03.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано додаткову угоду від 18.02.2020 року, якою строк дії договору оренди землі продовжено до 31.12.2023 року.

Позивач стверджує, що зазначеної додаткової угоди не підписував, умови її не погоджував, тож відповідач безпідставно на даний час використовує земельну ділянку, яка належить йому на праві приватної власності, покладаючись на умови угоди, підписаною невстановленою особою замість неї. Вважає, що додаткова угода до договору оренди є недійсною, а тому просить суд усунути перешкоди у користуванні належною його земельною ділянкою . Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, однак до суду надійшла заява від представника позивача про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, також зазначив, що понесені позивачем витрати на правову допомогу будуть подані до суду протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення у справі.

Представник ТзОВ «Агрохолдинг 2012» в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшла заява про слухання справи у його відсутності. Крім того, до суду надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.03.2013 року між ОСОБА_2 і ТОВ «Оболонь Агро» щодо земельної ділянки площею 1,6850 га, кадастровий номер 6825283800:04:002:0099 укладено договір оренди землі №148, строком на 10 років. Право оренди на підставі даного договору зареєстровано 20.04.2013 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 35639083.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 26.06.2015 року.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2015 року вбачається, що по 1/3 частині земельної ділянки за кадастровим номером 6825283800:04:002:0099, площею 1,6850 гектари прийняли: чоловік - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_1 , дочка - ОСОБА_4 , спадкова справа №281-15 р.

Так, 22.09.2021 року ТзОВ «Оболонь Агро» припинено, як юридичну особу внаслідок реорганізації - приєднання до ТзОВ «Агрохолдинг 2012», про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесеного запис: 10066991120044000307. Водночас, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТзОВ «Агрохолдинг 2012» у розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» зазначено ТзОВ «Оболонь Агро», код ЄДРПОУ 34222628. Тобто відбулася реорганізація юридичної особи - орендаря у договорі оренди землі №148, укладений 25.03.2013 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.11.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 , успадкував після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/3 частину земельної ділянки за кадастровим номером 6825283800:04:002:0099, площею 1,6850 га, спадкова справа №37/2022 р..

09.03.2023 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування, земельної ділянки, зареєстровано в реєстрі за №225, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на 1/3 частину земельної ділянки за кадастровим номером 6825283800:04:002:0099, площею 1,6850 гектари.

На даний час ОСОБА_1 одноособово володіє земельною ділянкою площею 1,6850 га, кадастровий номер 6825283800:04:002:0099.

Згідно додаткової угоди від 18.02.2020 року до договору оренди землі №148 від 25.03.2013 року, укладеної між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та ТОВ «Оболонь Агро», згідно якої строк оренди земельної ділянки площею 1,685 га з кадастровим номером 6825283800:04:002:0099 продовжено до 31.12.2023 року, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права, дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 638 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон N 161-XIV) визначаються порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ч. 1 ст. 13 Закону N 161-XIV).

В силу ч.1 ст.14 Закону N 161-XIV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону N 161-XIV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Із положень ч. 1 ст. 30 Закону N 161-XIV слідує, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Статтею 31 Закону N 161-XIV визначено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правочином є вольова дія учасників цивільних відносин, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Указані цивільно-правові результати мають бути досягнуті внаслідок правомірних дій суб`єктів цивільного права.

У двосторонньому правочині волевиявлення сторін повинно бути взаємним (зустрічним) і спрямованим на досягнення спільної мети. Такі правочини називаються договорами.

Норми чинного законодавства закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Законом встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину, зокрема зміст правочину має бути зафіксований у документі, підписаному сторонами.

Отже, підпис є невід`ємним елементом (реквізитом) письмової форми договору, наявність підпису підтверджує наміри та волевиявлення сторін, а також забезпечує їх ідентифікацію.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду України в справі №145/2047/16-ц від 16 червня 2020 року, яка викладена у постанові: «підписи сторін є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

За змістом норм Закону N 161-XIV договір оренди землі (у тому числі договір про внесення змін до договору оренди землі) укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Недотримання письмової форми договору оренди землі свідчить про те, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору. Цей договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а зазначені в ньому умови не є такими, що регулюють договірні відносини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) відступила від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не підписано) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 вересня 2020 року у справі № 396/1857/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 598/538/19 (провадження № 61-9846св20) та від 14 грудня 2022 року у справі № 394/85/21-ц (провадження № 61-9582св22).

Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 22.08.2023 року за клопотанням представника позивача було призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Так, відповідно до висновку експерта від 11.10.2023 року серії №СЕ-19/123-23/9899-ПЧ вбачається, що підпис від імені орендодавця в додатковій угоді від 18.02.2020 року до договору оренди землі №148 від 25.03.2013 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Частинами 1 і 4 статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

В силу ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном. Таке право є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Закон визначає право власника майна вимагати усунення будь-яких порушень свого права від інших осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним. Одним із таких способів захисту порушеного права є вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Таке право власника забезпечується за допомогою негаторного позову.

Враховуючи вище викладені обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 додаткову угоду не підписував, а отже, відсутні підстави вважати, що така угода є укладеною, а тому суд приходить до висновку щодо необхідності усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, відповідно до вимог статті 391 ЦК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України по справі наявні судові витрати, що складаються з витрат на оплату судово-почеркознавчої експертизи в сумі 3441,60 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.п.9 п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд рахує за необхідне звільнити позивача від сплати судового збору, оскільки ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення від 11.01.2018 року серії № НОМЕР_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 1,6850 га. з кадастровим номером 6825283800:04:002:0099 шляхом повернення її з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» (код ЄДРПОУ 40028765).

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» на користь держави судові витрати в розмірі 1073,60 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012» на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 3441,60 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012», (місце знаходження провул. Вангаса Ксьонза, 17 м.Городок Хмельницької області, код ЄДРПОУ: 40028765, e-mail: agroholding2012@agro-corp.com.ua).

Суддя Борсук В.О.