Рішення

від 13.12.2023 по справі 525/912/21

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/912/21

Номер провадження 2/525/8/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2023 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Момот К.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", третя особа, що не заявляє самостійних вимог УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, про визнання недійсним та скасування акту, визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

11 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", третя особа, що не заявляє самостійних вимог УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, про визнання недійсним та скасування акту, визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідно до наказу начальника дирекції залізничних перевезень виробничого підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Полтавська залізниця" № 263/ОС про переведення на іншу роботу позивача з 01.08.2016 року переведено постійно на посаду складача поїздів 5 розряду станції Супрунівка виробничого підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", де позивач працює і на час подачі позову до суду. В ніч з 23 лютого на 24 лютого 2021 року, близько 22 години 52 хвилини, перебуваючи на робочому місці, під час виконання трудових (посадових) обов`язків, а саме при виконанні маневрової роботи, позивачем було здійснено спробу переведення стрілочного переводу № 37. Вказану дію, ним було здійснено правою рукою із прикладанням зусиль у зв`язку із заледенілістю тяги стрілочного переводу (її примерзанням). Разом з тим, встановлення факту примерзання вказаної тяги до моменту початку здійснення рухів, спрямованих на перевід стрілочного переводу № 37, було об`єктивно утруднено через неможливість надання висновку про змерзання тяги внаслідок її лише візуального обстеження. Під час спроби переведення стрілочного переводу № 37, позивач відчув різкий нетривалий біль в лікті правої руки, що через невеликий проміжок часу незначно стих та став "ниючим" на постійній основі. Разом з тим, рух правою рукою став утрудненим та викликав больові відчуття. Про встановлення факту примерзання тяги стрілочного переводу № 37 позивач повідомив по переносній радіостанції черговому на залізничній станції (ДПС) ОСОБА_3 , одночасно зазначив про неможливість переводу нецентралізованого стрілочного переводу № 37 по ходовій колії № 20. Негайно після встановлення вказаних обставин, позивач прийшов у приміщення до чергового по залізничній станції, та зробив відповідний запис в журналі руху поїздів та локомотивів по станції Супрунівка ПІВД регіональної філії Південної залізниці (форма ДУ-2). Одночасно усно повідомив особисто черговому по залізничній станції (ДПС) ОСОБА_3 , що потягнув праву руку та не зможе виконувати маневрову роботу. Через кілька хвилин, маючи на меті належне виконання власних трудових обов`язків, та виконання вказівки чергового по станції (виставити два вагони на 4-ту станційну колію з під`їзної колії "Енерком"), позивач повторив спробу переведення стрілочного переводу № 37 лівою рукою. Зважаючи на те, що позивач правша, спроба не дала позитивних результатів. Після цього, повернувшись до приміщення чергового по залізничній станції, позивач повторно наголосив йому на біль у лікті правої руки, зазначивши, що не зможе виконувати власні трудові обов`язки. Зважаючи на отриману інформацію від позивача про неможливість виконувати маневрову роботу, в подальшому не залучався до виконання будь-яких робіт на станції. До виконання маневрової роботи та відправлення поїзда було залучено іншу особу. В подальшому в зв`язку з посиленням болю, після усної розмови з черговим по залізничній станції, позивач пішов до побутового приміщення складачів поїздів станції Супрунівка, де перебував приблизно до 7 год. ранку 24.02.2021 року. Відразу ж після 7 год. повернувся до приміщення до чергового по залізничній станції, де знаходився ОСОБА_3 , а потім прийшов заступник начальника станції Супрунівка Улізько В.Г., якому позивач в усній формі повідомив про травмування правої руки під час нічної робочої зміни, яка закінчується. У зв`язку з відсутністю реагування на надану позивачем інформацію про травмування в робочий час, на робочому місці, під час виконання своїх трудових обов`язків, та зважаючи на посилення болю в правому лікті, позивач самостійно з власного мобільного телефону о 07 годині 23 хвилини 24 лютого 2021 року викликав екстрену медичну допомогу за коротким номером 103 за адресою: АДРЕСА_1 (станція Супрунівка виробничого підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Полтавська залізниця" АТ "Укрзалізниця"). За вищезазначеною адресою прибув автомобіль швидкої медичної допомоги, всередині карети якого позивача було оглянуто лікарем бригади швидкої медичної допомоги та після огляду було встановлено діагноз: розрив зв`язок правого ліктьового суглобу 23.02.2021 р. та позивача госпіталізовано до травмпункту 1 МЛК. За результатами огляду КП "Перша міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", позивачу було поставлено діагноз: "пошкодження капсульно-зв`язкового апарату правого ліктьового суглобу, посттравматичний латеральний епікондиліт" згідно МКХ-10: S53 та видано листок непрацездатності з 24.02.2021 до 26.02.2021 року. 26.02.2021 року позивач звернувся до лікаря хірурга в поліклінічне відділення КНП "Великобагачанська ЦРЛ", після огляду листок непрацездатності було продовжено до 05.03.2021 року, а в подальшому до 12.023.2021, 18.03.2021, 22.03.2021. 16.03.2021 року в ПОКЛ м. Полтава к. мед. н. ОСОБА_4 позивачу було проведено УЗД правого ліктьового суглобу, наданий висновок: латеральний епікондиліт правого ліктьового суглобу внаслідок м`язово-тонічного синдрому м`язів групи розгиначів, на фоні ДОА I ступеня. 18.03.2021 року ЛКК КНП "Великобагачанська ЦЛ" було встановлено уточнений діагноз: код S 53.4 "Пошкодження зв`язок правого ліктьового суглобу, після травматичний латеральний епікондиліт правого ліктьового суглобу контрактура ліктьового суглобу". 19.03.2021 року к. мед. н. ОСОБА_5 кафедри нервових захворювань з нейрохірургією та медицинською генетикою на базі КП "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфасовського" позивачу було проведено електронейроміографічне обстеження та поставлено діагноз: посттравматичне враження правого ліктьового нерва (23.02.2021). З 24 березня по 05 квітня 2021 року позивач знаходився на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря амбулаторної загальної практики сімейної медицини м. Миргород № 1 з діагнозом латеральний епікондиліт правого ліктьового суглобу з больовим синдромом контрактура ліктьового суглобу, травматичне тунельне ураження правого ліктьового нерва та серединного нерва з больовим синдромом незначною слабкістю v пальця правої руки. У зв`язку з вищезазначеним, позивачу за станом здоров`я рекомендовано легку працю терміном на 10 днів з 06.04.2021 по 15.04.2021.

За наслідками проведеного розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем на станції Супрунівка виробничого підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" 24.02.2021 року (як зазначено в акті), 19 березня 2021 року було складено акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП згідно з яким комісія не виявила обставин та причин, що могли пов`язати нещасний випадок з виробництвом. 25.04.2021 року було встановлено недоліки проведено розслідування та винесено припис з вимогою провести повторне розслідування нещасного випадку. За наслідками повторного розслідування нещасного випадку, 07 травня 2021 року було складено акт повторного розслідування нещасного випадку, згідно з яким комісія прийняла рішення шляхом голосування більшістю голосів, що випадок, який стався з позивачем, не пов`язаний з виробництвом. Позивач категорично не погоджується із зазначеним актом повторного розслідування нещасного випадку від 17.05.2021 року та висновками, викладеними в ньому.

Позивач не погоджується з актом комісії із повторного розслідування нещасного випадку, відносно поставлення під сумнів факту його травмування в ніч з 23.02.2021 на 24.02.2021 року з посиланням на факт наявності у нього невиробничої травми дома під час ремонту трактора у серпні 2020 року, так як даний факт не спростовує та не виключає факту настання нещасного випадку та травмування руки позивача на робочому місці, в робочий час та під час виконання трудових обов`язків. Факт травмування та факт настання нещасного випадку в ніч з 23.02.2021 на 24.02.2021 року безпосередньо встановлений компетентними медичними працівниками, які здійснили обстеження позивача та встановили і підтвердили ознаки свіжого травмування, що було достатнім для госпіталізації та встановлення попереднього діагнозу "розрив зв`язок правого ліктьового суглобу 23.02.2021 року". Так під час первісного обстеження лікарями швидкої допомоги, було виявлено в ділянці правого ліктьового суглобу набряк м`яких тканин, зроблено знеболювальний укол та накладено туге бинтування.

Враховуючи вище викладене позивач просить, встановити, що нещасний випадок стався зі складачем поїздів v розряду виробничого підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" позивачем по справі, під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу № 37 по колії № 20 вантажного двору станції Супрунівка 23.02.2023 року, та такий що пов`язаний з виробництвом; визнати недійсним та скасувати акт за формою Н-1/НП від 17.05.2021 року, затверджений виконавчим директором регіональної філії АТ "Укрзалізниця" М.Г.Уманець 19.05.2021 року, проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 24.02.2021 року о 08 год. 05 хв. із складачем поїздів v розряду виробничого підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" позивач по справі та зобов`язати АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" організувати повторне розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу № 37 по колії № 20 вантажного двору станції Супрунівка 23.02.2023 року о 22 год. 52 хв., та скласти акт повторного розслідування нещасного випадку.

07 жовтня 2021 року від представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ Яловець М.А. надішли пояснення щодо позову в яких посилалася на те, що комісія підприємства із розслідування, відповідно до вимог п.33 Порядку № 337 не дослідила відповідності умов праці потерпілого, згідно вимогам законодавства про охорону праці, не з`ясувала в повній мірі обставини та причини настання нещасного випадку. Також не вивчила документи закладів охорони здоров`я щодо зв`язку нещасного випадку з випливом на потерпілого небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Відповідно до вимог статей 22, 29 Закону України "про охорону праці", пунктів 55, 56 Порядку № 337, а також у зв`язку з незгодою з висновками розслідування, головним державним інспектором було зобов`язано провести повторне розслідування нещасного випадку, у зв`язку з необхідністю проведення акту за формою Н-1 у відповідність з вимогами Порядку № 337. Дані зауваження були висвітлені у приписі № 53.05/349-1(П) від 26.04.2021 року та надіслані рекомендованим листом з повідомленням. Однак відповідно до листа № 193 від 20.05.2021 року виробничий підрозділ "Полтавська дирекція залізничних перевезень" повідомила Управління, що випадок розслідувано повторно, він не пов`язаний з виробництвом та видано акт Н-1/НП (т. 2 а.с. 87-88).

21 жовтня 2021 року від представників відповідача АТ "Українська залізниця" надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначають що з позовними вимогами позивача не погоджуються, вважають їх необґрунтованими та заперечують проти їх задоволення. В своїх поясненнях посилаються на те, що матеріалами першого та повторного розслідування встановлено, що даний випадок не пов`язаний з виробництвом. Відомості про хід та результати розслідування відображено в акті форми Н-1/НП від 17.05.2021 року, всі матеріали справи, пояснення свідків свідчать про те, що фактично обмеженої в часі події під час виконання трудових обов`язків позивачем унаслідок чого завдано шкоди його здоров`ю не було. Твердження позивача про дату та час настання ймовірного випадку 23.02.2021 о 22 год. 53 хв., як зазначено ним у позовній заяві, не підтверджені жодними доказами та спростовуються вищезазначеними обставини, встановленими в акті. Відповідачем отримана інформація щодо можливого випадку, який стався із позивачем по справі від лікарів екстреної медичної допомоги 24.02.2021 року о 08 год. 05 хв., тому дата та час настання випадку під час першого та повторного розслідування зазначені саме з моменту отримання інформації від бригади екстреної медичної допомоги. Посилання позивача на те, що він не залучався до виконання маневрової роботи в першому районі, в зв`язку з його можливим травмуванням, суперечить дійсним обставинам справи, так як відповідно до технічно-розпорядчого акту ст. Супрунівка в першому та третьому маневрових районах можу працювати лише по одному маневровому локомотиву та по одному складачу, що закріплений за цим локомотивом, тому вищезазначену роботу виконував не позивач, а складач поїздів роз`їзний на ділянці Сагайдак-Полтава-Київська-Полтава-Південна станції Полтава-Київська, що входило саме до його трудових обов`язків. Позивачем було здійснено запис до журналу форми ДУ-2 щодо неможливості переведення стрілочного переводу у зв`язку з замерзанням, але при цьому інформа2ції про травмування ліктя правої руки від ОСОБА_1 до чергового ст. Супрунівка не поступало. Повторної спроби переведення стрілочного переводу № 37 складачем поїздів позивачем по справі також ніхто не бачив. Щодо твердження позивача про те, що він повідомив про травмування правої руки під час робочої зміни не є дійсним, так як позивач надав інформацію лише про біль у руці, проте ОСОБА_1 і раніше скаржився працівникам з якими разом був на зміні на біль у руці протягом декількох місяців спільної роботи з ними. Також відмічено про те, що позивач здав зміну про що у відповідному журналі є запис позивача. Посилання позивача про госпіталізацію також заперечується, так як у відповідних документах є відмітки про те, що режим лікування амбулаторний та домашній. Посилалися на те, що комісією із повторного розслідування нещасного випадку було досліджено в повному обсязі відповідність умов праці позивача, згідно з вимогами законодавства про охорону праці, а також були проведені всі необхідні дії на виконання вимог п. 33 Порядку № 337 (т. 2 а.с. 90-98).

02 грудня 2021 року засобами поштового зв`язку на адресу суду позивачем направлено відповідь на відзив на позовну заяву відповідно до якого позивач посилається на те, що представник відповідача просто не погоджується з тим, що позивач отримав травмування в ніч з 23.02.2021 на 24.02.2021 року і пов`язаності даного випадку з виробництвом. Примерзання нецентралізованого стрілочного переводу № 37 по ходовій колії № 20 та встановлення самої обставини позивачем є дійсністю і не заперечується стороною відповідача. Саме під час переведення стрілочного переводу позивач отримав травмування, отже місце травмування є достеменно встановленим. Про отримання травми повідомив відповідних посадових осіб, але в зв`язку з відсутністю будь-якої реакції та дані повідомлення самостійно викликав швидку. Окрім того, відсутність свідків, як зазначає сторона відповідача, не може вказувати на факт ненастання нещасного випадку щодо позивача. Також зазначав, що наявність травмування в 2020 році не спростовує та не виключає факту настання нещасного випадку та травмування руки позивача на робочому місці в робочий час та під час виконання трудових обов`язків 23.02.2021 року о 22 год. 52 хв. (т. 2 а.с. 186-189).

10 грудня 2021 року засобами електронного зв`язку від представників відповідача АТ "Українська залізниця" адвокатів Прядка В.О. та Філоненко О.Ю. надійшли заперечення на відповідь на відзив щодо позовної заяви відповідно до якої посилалися на те, що позивач повідомляв лише про біль у руці, а не про травмування, а на біль він скаржився своїм колегам протягом тривалого час у роботи разом з ними. Отже інформація про час та відповідно місце ймовірного випадку не відповідає критерію вірогідності. Посилання позивача на відсутність реагування на надану ним інформацію про травмування на робочому місці не відповідає дійсності, оскільки про отримання травми та неможливості виконання робочих обов`язків позивач нікому не надавав. Якби така інформація була б отримана відповідними працівниками, то ними були б вжиті всі можливі заходи, необхідні для надання допомоги потерпілому та негайно повідомлено про нещасний випадок відповідні органи. Звернули увагу на те, що усі матеріали як першого так і повторного розслідування, свідчать про те, що маневрової роботи та будь якої іншої роботи, яку повинен був виконувати позивач та станції Супрунівка не було, про що також посилалися у відзиві. Зазначали також, що позивач 24.02.2021 року о 08 год. здав зміну, що підтверджується записом у відповідному журналі. Не відповідають дійсним обставинам справи твердження позивача про те, що всіма медичними документами підтверджено настання травмування у вказаний ним час та місце, в документах наданих медичними закладами вказано діагноз, а не час травмування. В задоволенні позовних вимог позивача просили відмовити в повному обсязі (т. 2 а.с. 191-193, 217-221).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити за обставин викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Литовченко Р.І. позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити на підставі пояснень викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив представників відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала, підтримала пояснення викладені у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив щодо позовної заяви. В задоволенні позовних вимог позивача просила відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши позивача, його представника, представника відповідача, показання свідків, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 16.07.2013 року на підставі безстрокового договору на посаду складача поїздів на дільниці Супрунівка-Решетилівка 3 розряду, відповідно до копії наказу (розпорядження) № 235/ОС від 16.07.2013 року ДАЗТ України Відокремлений підрозділ "Полтавська дирекція залізничних перевезень" ДП "Південна залізниця" (т. 1 а.с. 209).

Відповідно до копії наказу ДАЗТ України Відокремлений підрозділ "Полтавська дирекція залізничних перевезень" ДП "Південна залізниця" № 263/ОС (розпорядження) від 01.08.2016 року позивача ОСОБА_1 переведено на посаду складача поїздів v розряду (т. 1 а.с. 210).

В позовній заяві позивач Верхолаб вказує, що 23 лютого 2023 року о 22 годині 52 хвилини перебуваючи на робочому місці, під час виконання трудових обов`язків, а саме при виконанні маневрової роботи, ним було здійснено спробу переведення стрілочного переводу № 37. Вказану дію було здійснено правою рукою із прикладанням зусиль у зв`язку з заледенілістю тяги стрілочного переводу, внаслідок чого отримано травму (т. 1 а.с. 2). Після огляду працівниками КНП "Полтавський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради" встановлено діагноз: розрив зв`язок правого ліктьового суглобу (23.02.2021). Надана медична допомога згідно діагнозу. Хворий госпіталізований до травмпункту 1 МКЛ (т. 1 а.с. 57-58).

При цьому, регіональною філією "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" було утворено комісію та проведено розслідування нещасного випадку, що стався 24 лютого 2021 року о 08 годині 05 хвилин з ОСОБА_1 . За результатами роботи комісії складено Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП, що стався 24.02.2021 року о 08 год. 05 хв. на регіональній філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" від 19.03.2021 затверджено 23.03.2021 року в.о. директора регіональної філії філією "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Кузьменко М.В. (т. 1 а.с. 17-38).

Відповідно до висновку комісії, яка прийняла до уваги пояснення причетних до нещасного випадку та прийняла рішення, що нещасний випадок не підпадає під п. 34 "Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві", затверджених Постановою КМУ від 17.04.2019 року № 337, та на підставі зібраних матеріалів, комісія з розслідування визнала нещасний випадок таким, що не пов`язаний з виробництвом зі складанням акту Н-1/НП одноголосно (т. 1 а.с. 35).

Відповідно до п. 58 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №337 (надалі - Порядок), протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1.

На підставі припису Управління Держпраці у Полтавській області за формою Н-9 від 26.04.2021 року № 53.05/349-1(П) було поставлено вимогу провести повторне розслідування нещасного випадку, у зв`язку з необхідністю приведення акту за формою Н-1 у відповідність з вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (т.1 а.с. 75).

Відповідно до акту ПОВТОРНОГО розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НП, що стався 24.02.2021 року о 08 год. 05 хв. на регіональній філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" від 17.05.2021 затверджено 19.05.2021 року директором виконавчим регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Уманець М.Г., комісія дійшла висновку, що у зв`язку з невідповідністю випадку п. 52 Порядку №337, прийняла рішення шляхом голосування більшістю голосів, що випадок, який стався зі складачем поїздів станція Супрунівка виробничого підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Полтавська залізниця" ОСОБА_1 , визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом, зі складанням акта за формою Н-1/НП (т. 1 а.с. 78-90). Крім того, акт № 1 за формою Н-1/НП від 23.03.2021 року розслідування нещасного випадку зі складачем поїздів V розряду станція Супрунівка виробничого підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Полтавська залізниця" Верхолабом І.С. підлягає скасуванню та втратив чинність.

Відповідно до п. 29 Порядку факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку. Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та / або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

А згідно з положеннями ч. 3 п. 57 Порядку рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі №522/24781/16-ц (провадження № 14-467цс18) дійшла висновку про те, що: "справи про оскарження актів розслідування випадків і хронічних професійних захворювань розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується життя і здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 ЦК України), або виникають із трудових правовідносин, а також відшкодування моральної чи майнової шкоди, спричиненої спадкоємцям особи, що померла, при виконанні трудових обов`язків".

Позивач ОСОБА_1 у своїй позовній заяві посилається на те, що з ним стався нещасний випадок, який пов`язаний з виробництвом, але спеціальне розслідування здійснено з метою приховати факт нещасного випадку на виробництві. Комісією об`єктивно та неупереджено не досліджено причини нещасного випадку в комплексному взаємозв`язку з медичними довідками. В акті повторного розслідування затвердженого 19.05.2021 року комісія посилається на лист КП "3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" відповідно до якого, складач поїздів ОСОБА_1 перебував з 12.08.2020 по 21.08.2020 на амбулаторному лікуванні у лікаря травматолога з діагнозом: забій, пошкодження капсульно-зв`язкового апарату правого ліктьового суглобу. В даному оскаржуваному акті Форми Н-1 від 19.05.2021 року обставини, та факти, на підставі яких зроблено висновок комісії, зазначені односторонньо, однобоко, лише на користь адміністрації регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", а сам висновок комісії ґрунтується не на реальних фактах, а лише на припущеннях, що стало наслідком складення незаконного акту, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Захист прав, свобод та інтересів працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, здійснюється у спосіб, визначений законами України.

Основоположні засади належної організації охорони праці визначені частиною четвертою статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Системний аналіз положень, визначених статтями 153, 159-161 КЗпП України, дає можливість зробити висновок, що законодавець встановлює для роботодавця обов`язок щодо належної організації охорони праці на підприємстві та забезпечення контролю за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.

Відповідно до ст. 171 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про охорону праці", роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, відповідно до Положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом, питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедура розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві на момент виникнення спірних правовідносин визначалась Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №337.

Відповідно до п. 3 Порядку нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу (п. 9 Порядку).

Відповідно до п. 14 Порядку Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).

Відповідно до п. 33 Порядку комісія (спеціальна комісія) зобов`язана, зокрема: обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8; вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування); скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого.

Рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним (п. 34 Порядку).

Відповідно до пункту 52 Порядку (підпункти 1, 2) Порядку обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є: виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений); перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час.

Між тим, п. 53 Порядку передбачено вичерпний перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, це є: у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Таким чином, за наявності хоча б однієї з обставин, зазначених у п. 52 Порядку та за відсутності обставин, зазначених у п. 53 цього ж Порядку нещасний випадок, що трапився з працівником є таким, що пов`язаний з виробництвом.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що нещасний випадок, що стався з складачем поїздів 5 розряду станції Супрунівка виробничого підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" Верхолабом І.С. 23.02.2021 року о 22 годині 52 хвилини під час виконання трудових обов`язків, не містить обставин, визначених п. 53 вказаного Порядку, за наявності яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом, натомість містить обставини, за наявності яких нещасний випадок відповідно до п. 52 Порядку визнається таким, що пов`язаний з виробництвом.

Так, на думку суду, комісія з спеціального розслідування вказаного нещасного випадку дійшла хибного висновку, що нещасний випадок, що стався із ОСОБА_1 при виконанні ним трудових обов`язків, на своєму робочому місці на території станції Супрунівка виробничого підрозділу "Полтавська дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Південна залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", не пов`язаний з виробництвом, приймаючи до уваги висновок експертів Обласного бюро судово-медичної експертизи ДОЗ Полтавської ОВА № 62 відповідно до якого відповідно до даних медичної документації, додаткових досліджень (ультразвукового, рентгенологічного, магнітно-резонансної томографії, електронейроміографії та ін.) ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді пошкодження капсульно-зв`язкового апарату правого ліктьового суглобу, які у своєму клінічному перебігу супроводжувалися після травматичним епікондилітом, синовіїтом, тендилітом та міозитом м`язів-розгиначів з явищами вираженої післятравматичної тунельної нейропатії правого ліктьового та серединного нерву, слабкість v пальця правої кисті через компресію на рівні ліктьового згину із сенсорними больовими, нейродистрофічними розладами у правій кисті, гіпотрофією м`язів передпліччя та кисті, що в подальшому ускладнилося після травматичним остеоартрозом і контрактурою у правому ліктьовому, плечовому, променево-зап`ястковому суглобі та суглобах пальців правої кисті з порушенням функції захвату. Враховуючи характер тілесних ушкоджень, динаміку опису травматичного процесу в наданій медичній документації, вважають, що вони могли утворитися в ніч з 23 на 24 лютого 2021 року під час обставин зазначених у позовній заяві, а саме під час різких рухів із значним зусиллям, спрямованих на переведення нецентралізованого стрілочного переводу № 37 по залізничній колії, і ні в якому причинно-наслідковому зв`язку з травмою правого ліктьового суглобу, отримано під експертним 12.08.2020 року, не перебувають (т. 4 а.с. 91-100).

Суд вважає, що наданий до суду висновок експертів в повній мірі підтверджує позицію сторони позивача щодо обставин отримання тілесних ушкоджень позивачем, їх характер та локалізацію, час та механізм ух утворення і не суперечить послідовній позиції позивача, яка була у нього починаючи з моменту звернення до медичної установи і закінчуючи судовим слідством про розгляді справи в суді. І не приймає доводів сторони позивача, що подани й до суду висновком є ненележним доказом у справі, а експерти вийшли за межі питань поставлених судом у ухвалі суду про призначення судової експертизи.

При цьому суд звертає увагу, що виходячи з матеріалів повторного розслідування, доданих до Акту Форми Н-1/НП від 19.05.2021 року вбачається, що в матеріалах розслідування відсутні та спеціальною комісією взагалі не досліджувалися медичні документи, а саме: лист КП "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф ПОР" від 09.07.2021 року, картка виїзду швидкої медичної допомоги від 24.02.2021 року, довідки інших медичних закладів, що є грубим порушенням п. 33 Порядку.

Також, як вбачається з пояснень наданих в судовому засіданні свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 працівниками АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", у день настання нещасного випадку 23 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 у свою робочу зміну нікого з них не повідомляв про травмування руки під час переведення стрілочного переводу. Позивач лише декілька разів скаржився на біль у правій руці, але жодного разу не говорив про травмування на робочому місці. Під час перебування з позивачем в одній зміні вищезазначені особи неодноразово чули від нього скарги на біль у руці. Позивач сам особисто після закінчення зміни викликав швидку медичну допомогу, в зв`язку з посиленням больового відчуття в правій руці.

Суд не приймає до уваги доводи відповідачів про те, що згідно Порядку №337 обставинами і критеріями для віднесення випадків травмування до числа таких, що підлягають розслідуванню та мають зв`язок з виробництвом, є не тільки настання їх під час виконання потерпілим трудових обов`язків чи перебування потерпілого на робочому місці, але й ряд інших критеріїв, викладених, зокрема, у пункті 52 Порядку №337. Для визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, необхідно, щоб погіршення стану здоров`я працівника відбулося внаслідок дії небезпечного виробничого фактору чи середовища у процесі виконання ним трудових обов`язків, що підтверджено висновком експерта.

Відповідно до п. 3 Порядку нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Отже, відповідно до п. 3 Порядку раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища не являється єдиною обов`язковою ознакою факту настання нещасного випадку на виробництві, адже до таких обставин законом віднесено і обмежені в часі події, перелік яких міститься в Додатку № 9 до Порядку № 337 "КЛАСИФІКАТОР видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії".

У випадку з позивачем ОСОБА_1 матеріалами справи підтверджено, що мала місце обмежена в часі подія, що сталася у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, а саме: травма ліктьового суглобу правої руки.

Отже, зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що нещасний випадок із ОСОБА_1 трапився у робочий час під час перебування його на робочому місці та при виконанні трудових обов`язків, внаслідок виконання маневрової роботи, ним було здійснено спробу переведення стрілочного переводу № 37, правою рукою із прикладанням зусиль у зв`язку з заледенілістю тяги стрілочного переводу (її примерзанням), що зумовило отримання ним травми правої руки, інших доказів, які б спростували дані висновки суду не надано, а тому нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 23 лютого 2021 року о 22 годині 52 хвилин слід визнати таким, що пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, згідно до ст. 79 ЦПК України.

В свою чергу положеннямист. 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 2ст. 5 ЦПК України, приймаючи до уваги той факт, що судом встановлено, що під час виконання трудових обов`язків з позивачем трапився нещасний випадок, з метою ефективного захисту прав позивача, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог позивача в частині: визнати нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом; визнати незаконним та скасувати Акт форми Н-1/НП від 19.05.2021р.

Такий спосіб захисту, за думкою суду, є ефективним та не суперечить закону.

Разом із тим, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог, щодо зобов`язання АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" організувати повторне розслідування нещасного випадку, та скласти акт повторного розслідування нещасного випадку за формою Н-1, відповідно до порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві слід відмовити, оскільки за наслідком ухвалення судового рішення та встановлення факту нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом, відповідно до п. 29 Порядку передбачено, що у разі встановлення факту нещасного випадку у судовому порядку, розслідування проводить спеціальна комісія, склад якої визначений пунктом 15 цього Порядку.

Інші досліджені в судовому засідання докази, ані у їх сукупності, ані кожен окремо не спростовують висновків суду.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє частково позовні вимоги позивача, то з відповідача слід стягнути судові витрати в сумі 21550,17 гривень, які складаються з витрат на проведення експертизи в розмірі 18765,78 грн., та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2784,39 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 141, 142, 206, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", місцезнаходження юридичноїособи:вулиця ЄвгенаКотляра,7,місто Харків,ідентифікаційний кодюридичної особи40075815, третя особа, що не заявляє самостійних вимог УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, місцезнаходження юридичноїособи:вулиця Пушкіна,119,місто Полтава,ідентифікаційний кодюридичної особи39777136, про визнання недійсним та скасування акту, визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Скасувати Акт за формою Н-1/НП від 17 травня 2021 року, затверджений виконавчим директором регіональної філії АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Уманець М.Г. 19 травня 2021 року про проведення ПОВТОРНОГО розслідування нещасного випадку, що стався 24 лютого 2021 року о 08 годині 05 хвилин із складачем поїздів V розряду виробничого підрозділу "ПОЛТАВСЬКА ДИРЕКЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ" регіональної філії "ПІДВЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" Верхолаб Ігорем Сергійовичем

Встановити факт того, що 23 лютого 2021 року, близько 22 години 52 хвилини, із складачем поїздів V розряду виробничого підрозділу "ПОЛТАВСЬКА ДИРЕКЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ" регіональної філії "ПІДВЕННА ЗАЛІЗНИЦІ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу №37 по колії №20 вантажного двору станції СУПРУНІВКА виробничого підрозділу "ПОЛТАВСЬКА ДИРЕКЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ" регіональної філії "ПІДВЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", стався нещасний випадок.

Визнати нещасний випадок, який стався 23 лютого 2021 року, близько 22 години 52 хвилини, із складачем поїздів V розряду виробничого підрозділу "ПОЛТАВСЬКА ДИРЕКЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ" регіональної філії "ПІДВЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час переведення нецентралізованого стрілочного переводу №37 по колії №20 вантажного двору станції СУПРУНІВКА виробничого підрозділу "ПОЛТАВСЬКА ДИРЕКЦІЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ" регіональної філії "ПІДВЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" таким, що пов`язаний з виробництвом.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ, ідентифікаційний код юридичної особи 40075815, на користь ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судові витрати в сумі 21550,17 (двадцять одна тисяча п`ятсот п`ятдесят гривень 17 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційних скарг до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 22.12.2023 року.

Суддя Ю.І. Ячало