Ухвала

від 14.12.2023 по справі 580/2409/17

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №580/2409/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/114/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Розбій

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Недригайлівського районного суду Сумської області від 03.02.2021, відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

До Сумського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 в яких:

- прокурор просив вирок Недригайлівського районного суду Сумської області від 03.02.2021 року, відносно ОСОБА_8 , скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та ухвалити новий вирок за яким ОСОБА_8 :

- за ч.1 ст. 125 КК України просив виправдати за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення;

- за ч. 2 ст. 125 КК України також просив виправдати за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення;

- за ч.1 ст. 122 КК України просив визнати ОСОБА_8 винним та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.

Також прокурор просив звільнити ОСОБА_8 від покарання відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. В іншій частині вирок суду просив залишити без зміни;

В подальшому прокурор відмовився від поданої апеляційної скаги.

- обвинувачений просив вирок Недригайлівського районного суду Сумської області від 03.02.2021 року відносно нього скасувати та постановити судове рішення (ухвалу) про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, якщо звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 125 та ч. 1 ст. 122 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити. Також просив роз`яснити потерпілим їхнє право звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку цивільного судочинства.

Даним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі.

Цим же вироком ОСОБА_8 звільнено від призначеного покарання відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Задоволено позов прокурора та стягнуто з ОСОБА_8 на користь Лебединської районної державної адміністрації 2 944,02 грн витрат на лікування потерпілого ОСОБА_9 .

Залишено без розгляду позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди та частково задоволено позов потерпілого ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди і стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 20 000 грн, в іншій частині позову відмовлено.

Залишено без розгляду позов ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.

Обвинувачений мотивуючи доводи своєї апеляційної скарги стверджував, що йому було пред`явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 187 КК України, яке в подальшому прокурором було змінено на ч. 1 та ч. 2 ст. 125 і ч. 1 ст. 122 КК України. З огляду на таку позицію сторони обвинувачення його захисник подав суду клопотання про його ОСОБА_8 звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження. Клопотання захисника було мотивовано тим, що в новому обвинуваченні він ОСОБА_8 свою вину визнав в повному обсязі, від слідства і суду не ухилявся, нових злочинів не вчиняв, інкриміновані йому злочини невеликої та середньої тяжкості і визначені ст. 49 КК України строки притягнення його до відповідальності закінчилися. Вказаного суд не врахував, безпідставно відмовив захиснику в клопотанні та ухвалив відносно нього ОСОБА_8 обвинувальний вирок, яким на користь держави і потерпілого стягнув витрати на лікування та відшкодування в рахунок моральної шкоди в 20 000 грн, розмір якої не мотивував та не врахував протиправних дій з боку самого потерпілого.

Інші учасники кримінального провадження, зокрема потерпілі та захисник обвинуваченого апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

На апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого, потерпілим ОСОБА_9 подано заперечення в яких він просив притягнути до відповідальності обвинуваченого ОСОБА_8 за ч.1 ст. 187 КК України і виплатити йому завдану моральну шкоду.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.11.2014 року близько 11.00 год ОСОБА_8 , під`їхав на автомобілі до магазину «Автозапчастини», розташованого по вулиці Карпова, 1, в м. Лебедин Сумської області, який належить ОСОБА_11 і перебував у користуванні ОСОБА_10 , на підставі договору оренди, та зайшов до приміщення цього магазину з метою спілкування з продавцем щодо заміни попередньо придбаної ним акумуляторної батареї чи її можливого ремонту у зв`язку з неналежною якістю роботи останньої.

Перебуваючи у приміщенні магазину, ОСОБА_8 почав розмову із перебуваючим там ОСОБА_10 щодо неналежної роботи акумуляторної батареї, яка була придбана ним у цьому магазині «Автозапчастини» у квітні 2014 року. Однак, ОСОБА_10 відмовив ОСОБА_8 у заміні акумуляторної батареї без проведення відповідної експертизи її стану, зазначивши, що вказана акумуляторна батарея була продана його батьком - ОСОБА_9 , у зв`язку з чим ОСОБА_8 вирішив з приводу заміни акумуляторної батареї звернутись до продавця, ОСОБА_9 , при цьому ОСОБА_10 покинув приміщення магазину.

Після цього, перебуваючи у приміщенні магазину, з метою демонстрації продавцю, потерпілому ОСОБА_9 , наявної у магазині подібної до попередньо придбаної неналежним чином працюючої акумуляторної батареї, ОСОБА_8 , у присутності потерпілого ОСОБА_9 , взяв у ліву руку акумуляторну батарею «PLAZMA 6 СТ 60 А/г», яка належала ОСОБА_10 , вартістю 775 грн., відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №19/119/9-4/3 88е від 21.11.2017, що стояла на стелажі у магазині, та почав рухатися у напрямку від стелажу.

У цей час ОСОБА_9 почав зупиняти ОСОБА_8 , перегородивши йому рукою дорогу та схопивши його за верхній одяг. У зв`язку з цим, близько 11 год 01.11.2014 року ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого по вулиці Карпова, 1 в м. Лебедин Сумської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з приводу небажання ОСОБА_9 замінити йому акумуляторну батарею, а також вбачаючи у діях ОСОБА_9 напад на себе, з метою спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків щодо заподіяних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 та, відповідно, і шкоди здоров`ю останнього і бажаючи настання таких наслідків, наніс ОСОБА_9 один удар головою в обличчя та, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на нанесення тілесних ушкоджень, кулаком правої руки ще близько 3 ударів в обличчя, від чого ОСОБА_9 осунувся на підлогу магазину, тримаючись за верхній одяг ОСОБА_8 , і при цьому, ОСОБА_8 здійснив ще один удар правою ногою в лівий бік ОСОБА_9 , заподіявши тим самим, відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 62/2017 від 04.10.2017, тілесні ушкодження у вигляді: рани надбрівної ділянки, саден та синця обличчя, перелому 11 ребра по заднє-пахвинній лінії зліва, які кваліфікуються як легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Одночасно у цей час ручка акумуляторної батареї, яка перебувала у ОСОБА_8 у лівій руці, відірвалася та акумуляторна батарея впала на підлогу магазину. Після цього ОСОБА_8 залишив приміщення магазину.

Дане кримінальне провадження було проведено без участі обвинуваченого, його захисника та потерпілого виходячи з таких обставин.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження до Сумського апеляційного суду вони надійшли 15.03.2021. Судові засідання призначались на 07.09.2021, 24.01.2022, 17.06.2022, 10.10.2022, 06.03.2023, 13.07.2023 та на 14.12.2023.

Про дату, час і місце учасники провадження повідомлялись, про що наявні письмові розписки про вручення поштових відправлень, однак до апеляційного суду 14.12.2023 не з`явились. З матеріалів справи слідує, що обвинувачений ОСОБА_8 мобілізований до ЗСУ., тому поштові повістки про виклик ОСОБА_8 повертаються до суду без вручення їх адресату.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_12 просив призначене на 14.12.2023 судове засідання проводити без його участі, про що надіслав заяву. В цій же заяві захисник зазначав, що проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності і закриття провадження, як того просив обвинувачений в своїй апеляційній скарзі, він захисник не заперечує.

Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 28 КПК України, а також враховуючи заявлені учасниками клопотання, та відмову прокурора від своєї апеляційної скарги колегія суддів вважає за можливе здійснити їх розгляд без участі потерпілих, обвинуваченого і захисника, що узгоджується з ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_6 , яка відмову прокурора від поданої ним апеляційної скарги підтримала, та яка не заперечувала проти задоволення заявлених обвинуваченим і захисником клопотань щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи заявленого клопотання, колегія суддів дійшла такого висновку.

Вироком Недригайлівського районного суду Сумської області від 03.02.2021 ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі і цим же вироком, з урахуванням того, що з дня вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення минуло більше п`яти років, обвинувачений протягом цього періоду не ухилявся від слідства або суду, не вчинив нового кримінального правопорушення, є особою раніше не судимою, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_8 відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України підлягає звільненню від покарання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Також судом було встановлено, що злочин, за який ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст.122 КК України, ним було вчинено 01.11.2014 року.

Санкцією ч.1 ст.122 КК України за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Тобто, діяння, вчинене обвинуваченим ОСОБА_8 , відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Згідно п. 3 ч 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Відповідно до вимог п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» передбачено звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. (ст.49 КК України).

Колегія суддів зазначає, що на час апеляційного розгляду даного провадження, тобто, до дня набрання вироком законної сили, минуло понад п`ять років, тобто, строк притягнення обвинуваченого ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України закінчився, і даних про те, що протягом вказаного періоду обвинуваченим було вчинено інше кримінальне правопорушення, матеріали вказаного провадження не містять.

Зазначені обставини свідчать про те, що в даному конкретному випадку наявні підстави для застосування положень п. 3 ч 1 ст. 49 КК України та звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, у зв`язку з закінченням строків давності.

При цьому, щодо звільнення від кримінальної відповідальності саме у зв`язку з закінченням строків давності обвинувачений ОСОБА_8 прямо просив в апеляційній скарзі, а його захисник ОСОБА_12 такі вимоги підзахисного підтримав, про що подав відповідну заяву.

Таким чином, з врахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання обвинуваченого про застосування до нього положень ст. 49 КК України слід задовольнити, вирок суду першої інстанції - скасувати, а кримінальне провадження закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності.

Що стосується поданих апеляційних скарг, то колегія суддів зауважує, що за встановлених і зазначених вище обставин законність прийнятого рішення в межах поданих апеляційних скарг не переглядалася, однак у зв`язку з тим, що в скарзі обвинуваченим ставилось виключно питання про його звільнення від кримінальної відповідальності та про закриття кримінального провадження з визначених ст. 49 КК України підстав, колегія суддів вважає що скарга обвинуваченого підлягає задоволенню, тоді як прокурор від своєї скарги відмовився і її актуальність втратилась.

Також, з огляду на вказані обставини, зокрема на те, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а кримінальне провадження закриттю з визначених п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України підстав, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що питання в частині цивільного позову в даному кримінальному провадженні, може бути вирішено в порядку цивільного судочинства, що узгоджується з позицією Касаційного кримінального суду викладеною в постанові від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к.

Керуючись ст.ст. 419, 284 КПК України, п.3 ч.1 ст. 49 КК України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Недригайлівського районного суду Сумської області від 03.02.2021, відносно ОСОБА_8 , скасувати.

ОСОБА_8 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 КК України та закрити дане кримінальне провадження на підставі п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4