Вирок

від 03.02.2021 по справі 580/2409/17

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/582/5/21

Справа № 580/2409/17

Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2021 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014200090000676 від 01 листопада 2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мурафа Краснокутського району Харківської області, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, одружений, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2014 близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під`їхав на автомобілі до магазину «Автозапчастини», розташованого по вулиці Карпова, 1, в м. Лебедин Сумської області, який належить ОСОБА_8 і перебував у користуванні ОСОБА_4 на підставі договору оренди, та зайшов до приміщення цього магазину з метою спілкування з продавцем щодо заміни попередньо придбаної ним акумуляторної батареї чи її можливого ремонту у зв`язку з неналежною якістю роботи останньої. Перебуваючи у приміщенні магазину, ОСОБА_6 почав розмову із перебуваючим там ОСОБА_4 щодо неналежної роботи акумуляторної батареї, яка була придбана ним у цьому магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у квітні 2014 року. Однак, ОСОБА_4 відмовив ОСОБА_6 у заміні акумуляторної батареї без проведення відповідної експертизи її стану, зазначивши, що вказана акумуляторна батарея була продана його батьком - ОСОБА_5 , у зв`язку з чим ОСОБА_6 вирішив з приводу заміни акумуляторної батареї звернутись до продавця, ОСОБА_5 , при цьому ОСОБА_4 покинув приміщення магазину.

Після цього, перебуваючи у приміщенні магазину, з метою демонстрації продавцю, потерпілому ОСОБА_5 , наявної у магазині подібної до попередньо придбаної неналежним чином працюючої акумуляторної батареї, ОСОБА_6 , у присутності потерпілого ОСОБА_5 , взяв у ліву руку акумуляторну батарею « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка належала ОСОБА_4 , вартістю 775 грн., відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №19/119/9-4/3 88е від 21.11.2017, що стояла на стелажі у магазині, та почав рухатися у напрямку від стелажу.

У цей час ОСОБА_5 почав зупиняти ОСОБА_6 , перегородивши йому рукою дорогу та схопивши його за верхній одяг. У зв`язку з цим, близько 11 години 01.11.2014 ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні магазину «Автозапчастини», розташованого по вулиці Карпова, 1 в м. Лебедин Сумської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з приводу небажання ОСОБА_5 замінити йому акумуляторну батарею, а також вбачаючи у діях ОСОБА_5 напад на себе, з метою спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків щодо заподіяних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 та, відповідно, і шкоди здоров`ю останнього і бажаючи настання таких наслідків, наніс ОСОБА_5 один удар головою в обличчя та, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на нанесення тілесних ушкоджень, кулаком правої руки ще близько 3 ударів в обличчя, від чого ОСОБА_5 осунувся на підлогу магазину, тримаючись за верхній одяг ОСОБА_6 , і при цьому, ОСОБА_6 здійснив ще один удар правою ногою в лівий бік ОСОБА_5 , заподіявши тим самим, відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 62/2017 від 04.10.2017, тілесні ушкодження у вигляді: рани надбрівної ділянки, саден та синця обличчя, перелому 11 ребра по заднє-пахвинній лінії зліва, які кваліфікуються як легкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження. Одночасно у цей час ручка акумуляторної батареї, яка перебувала у ОСОБА_6 у лівій руці, відірвалася та акумуляторна батарея впала на підлогу магазину. Після цього ОСОБА_6 залишив приміщення магазину.

Будучи допитаним у відкритому судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених судом фактичних обставин, визнав частково та надав показання, що у квітні 2014 року придбав у магазині «Автозапчастини», за рекомендацією продавця, потерпілого ОСОБА_5 , акумуляторну батарею. Через місяць - півтора після початку використання акумуляторної батареї став помічати, що вона працює неналежним чином, у зв`язку з чим почали виникати проблеми. З цього приводу звертався до магазину, оскільки при купівлі батареї передбачався гарантійний строк. Враховуючи, що акумулятор постійно «сідав» та «не держав заряд», 31 жовтня 2014 року приїхав під вечір, близько 16 години, до магазину, в якому на той час був ОСОБА_4 . Після пояснення щодо недержання батареєю заряду, ОСОБА_4 оглянув цю акумуляторну батарею, долив дистильованої води і зазначив про необхідність її зарядити. Після цього, того ж дня поїхав до м. Охтирка, звідки повернувся близько 24 години і відразу поставив акумуляторну батарею заряджатись, де вона була до 03 години ночі. Вранці машина знову заводилась проблематично, у зв`язку з чим, враховуючи нагальну потребу, оскільки у цей день у дочки був день народження і потрібно було організовувати свято та перевозити продукти, відразу поїхав до магазину з метою поміняти акумуляторну батарею на таку ж належної якості. Під`їхавши до магазину, зайшов всередину, де на той час перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Зазначив, що був на той час дуже знервованим та схвильованим через постійні проблеми із неякісною роботою акумуляторної батареї, а тому почав наполягати на заміні батареї на таку ж належної якості. ОСОБА_4 повідомив, що акумуляторна батарея була продана батьком, ОСОБА_5 , тому він і повинен вирішувати це питання, після чого вийшов з магазину. На вимогу замінити акумуляторну батарею потерпілий ОСОБА_5 спочатку відмовлявся, а потім погодився за умови відправки її на два тижні для проведення експертизи, а також зазначив, що замінити на ці два тижні нічим. При цьому на стелажі поруч він побачив таку ж саму батарею, яка була розпакована, у зв`язку з чим він її і взяв, щоб продемонструвати, що у магазині є в наявності батарея, на яку йому можна поміняти неякісну батарею, допоки вона буде два тижні десь тестуватись, починаючи, при цьому, рухатись в бік продавця. При цьому, продавець ( ОСОБА_5 ), вийшовши із-за прилавку, перегородивши йому дорогу рукою, почав хапати його за куртку та за горло, у зв`язку з чим він спочатку відбив правою рукою його руку, а потім «тріснув» його головою в бік обличчя. У зв`язку з тим, що потерпілий ОСОБА_5 продовжував хапати його і за куртку і за горло, і вони вже падали, він ще кулаком 3 або 4 рази вдарив потерпілого в обличчя. Після цього, точно не пам`ятає, ще чи рукою чи ногою, чи то відштовхнув чи то скинув з себе потерпілого, після чого вийшов з магазину та поїхав до батька. Не пам`ятає чи бив він потерпілого в ребра, але допускає, що коли він відштовхував від себе потерпілого, чи то скидав з себе, то міг завдати удару та таким чином зламати потерпілому ребро. Пояснив, що акумуляторна батарея під час їхньої бійки випала і розбилась. Також пояснив, що можливо із-за поганого слуху потерпілого ОСОБА_5 через похилий вік і сталось це непорозуміння. До вчиненого відноситься негативно, у судовому засіданні перед потерпілим ОСОБА_5 вибачився.

Крім часткового визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення при встановлених судом фактичних обставинах доводиться наступними доказами.

Допитаний у відкритому судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 надав показання, що, зі слів сина, перший раз ОСОБА_6 звернувся до його сина ( ОСОБА_4 ) 31.10.2014 близько 16 год. з вимогою замінити старий акумулятор на новий. При огляді акумулятора сином ( ОСОБА_4 ), були виявлені порушення інструкції з правил експлуатації акумулятора, передбачені у розділі 7, при порушенні яких претензії не задовольняються. Син ( ОСОБА_4 ), при спілкуванні з ОСОБА_6 , вказав йому на порушення пунктів інструкції і відмовив у негайній заміні акумулятора на новий без відповідної оплати. Крім того, ОСОБА_6 було запропоновано здати акумулятор до магазину для відправки на експертизу в м. Суми для встановлення причини виходу акумулятора з ладу, на що ОСОБА_6 відмовився. Після цього, син ( ОСОБА_4 ) залив в акумулятор дистильовану воду і порадив ОСОБА_6 поставити акумулятор на стаціонарний зарядний пристрій на дві доби. При цьому, як з`ясувалось, ОСОБА_6 того ж дня поїхав до м. Охтирка, де кілька разів заводив машину і тим самим вивів акумулятор з ладу. 01.11.2014 близько 10 год. 50 хв. ОСОБА_6 під`їхав до магазину, де біля входу зустрів сина ( ОСОБА_4 ) і лаячись та погрожуючи став вимагати видати новий акумулятор взамін старого, на що йому повторно було запропоновано здати старий акумулятор для відправки на експертизу. Після цього син ( ОСОБА_4 ) пішов на своє робоче місце на ринок, а він ( ОСОБА_5 ) залишився у магазині сам. Зазначив, що перед тим продав велосипедну покришку, зробив відповідний запис у книжці продаж і пішов до стелажу з вело запчастинами, що розташований біля дверей. У цей час перед ним мовчки пройшов невідомий чоловік прямо до стелажу з акумуляторами, взяв новий акумулятор у ліву руку і мовчки повернувся іти на вихід з магазину. При цьому, він ( ОСОБА_5 ) рукою перегородив невідомому чоловіку дорогу із запитанням: «В чому справа?», але останній правою рукою відбив його руку. Після цього, він ( ОСОБА_5 ) схопив цього чоловіка за рукав. Зазначив, що держав його за правий рукав, а в лівій руці у нього ( ОСОБА_6 ) у цей час був акумулятор. Пояснив, що невідомий чоловік вдарив його головою в обличчя, після чого він відпустив рукав. Потім цей чоловік почав наносити йому удари правою рукою, після чого він посунувся і упав на коліна. У цей час відірвалася ручка від акумулятора і той впав на підлогу і розбився. Він ( ОСОБА_5 ) стояв на колінах і вхопив чоловіка рукою за ліву штанину та крикнув: «Стой», після чого чоловік вдарив його правою ногою у лівий бік, у зв`язку з чим він штанину відпустив, а чоловік повернувся і пішов з магазину. Потім він ліз ще навколішки до дверей і в цей час якийсь інший чоловік заглянув у магазин і спитав чи не потрібна допомога, на що він відповів, що не потрібно, піднявся і пішов на робоче місце, знайшов ганчірку, затулив кров та подзвонив сину, щоб той відвіз у лікарню. Уточнив, що удар ногою був саме у лівий бік. Після цього його відвезли до хірургії. Зазначив, що має вади слуху та зору. Також пояснив, що ОСОБА_6 виплатив йому компенсацію у розмірі 1550 грн., у зв`язку з чим він підтримує свій позов лише в частині вимог щодо стягнення моральної шкоди з урахуванням інфляційних втрат, а в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 716,00 грн. не підтримує, бо фактично вона йому відшкодована.

Допитаний у відкритому судовому засіданні ОСОБА_4 , який є сином ОСОБА_5 , надав показання, що 31.10.2014 близько 16 год. він перебував на своєму робочому місці в магазині «Автозапчастини», розташованого по вулиці Карпова, 1, в м. Лебедин Сумської області. У цей час до магазину під`їхав автомобіль «Аudi 80» з дизельним двигуном, з якого вийшов невідомий йому раніше чоловік, який розповів, що у нього проблеми з акумулятором, що був куплений раніше у цьому магазині. Вийшовши на вулицю, чоловік відкрив капот і він ( ОСОБА_4 ) оглянув акумулятор, поміряв заряд, відкрив «банки», в яких був недостатній рівень електроліту, у зв`язку з чим залив води та порекомендував зарядити акумулятор і на цьому їх зустріч 31.10.2014 закінчилась. Наступного дня взагалі він торгував на ринку, але виникла необхідність сходити до магазину, де торгував до обіду батько ( ОСОБА_5 ). У магазині 01.11.2014 на вході між двома дверима знову зустрів ОСОБА_6 , який лаявся непристойними словами і зазначав, що акумулятор «не крутить», на що він ( ОСОБА_4 ) відповів про необхідність направлення акумулятора на експертизу. При цьому, ОСОБА_6 наполягав на заміні акумулятора, оскільки це їх провина, на що він ( ОСОБА_4 ) відмовився міняти акумулятор без експертизи, розвернувся і пішов на ринок, а вже через п`ять хвилин подзвонив батько ( ОСОБА_5 ) та попрохав його відвезти до лікарні, після чого він ( ОСОБА_4 ) повернувся до магазину та побачив, що у батька розбите обличчя та що він тримається за бік, у зв`язку з чим викликав «швидку» та поліцію. Після цього приїхала «швидка», яка забрала батька до лікарні і підійшли працівники поліції, а також приїхав ОСОБА_6 зі своїм батьком, який, у свою чергу, також вимагав замінити акумулятор. Крім того, пояснив, що в магазині були сліди крові та розбитий акумулятор. Зазначив, що ОСОБА_6 , коли приїхав зі своїм батьком, не заперечував, що побив його батька, але при цьому казав, що батько ( ОСОБА_5 ) його ( ОСОБА_6 ) душив. Цивільний позов підтримав.

Допитаний у відкритому судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який станом на 2014 рік працював на посаді старшого експерта криміналіста і був у складі слідчої оперативної групи, яка проводила огляд місця події, надав показання, що того дня він прийшов на місце події, яким був магазин «Автозапчастини», де на той час перебував ОСОБА_4 , який пояснив йому, що покупець прийшов міняти акумулятор і виникла суперечка з батьком, якого побили та забрали до лікарні. Зазначив, що проводив огляд місця події, під час якого вилучав речовину бурого кольору.

Допитаний у відкритому судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , надав показання, що йдучи близько 11 години по вулиці, бачив як ОСОБА_6 йшов від магазину у бік свого автомобіля «Audi», що був припаркований близько 20-30 метрів, а потім, через незначний проміжок часу, вже побачив, як машина поїхала. Проходячи повз магазину, побачив на проході батька ( ОСОБА_5 ), який підводився з колін і в якого обличчя було у крові. На пропозицію щодо надання допомоги ОСОБА_5 відмовився.

Допитаний у відкритому судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , який є батьком обвинуваченого ОСОБА_6 , надав показання, що у сина ( ОСОБА_6 ) були постійні проблеми з акумулятором, який він придбав у магазині «Рибалок» і з приводу чого звертався щодо його заміни. 01.11.2014 йому зателефонував син і повідомив, що у нього відбувся конфлікт з приводу заміни акумулятора, після чого син приїхав і вони вже разом поїхали до магазину. По дорозі до магазину син розповів, що відбулось, пояснивши, що хотів поміняти несправний акумулятор, а виник конфлікт та бійка з продавцем, ОСОБА_5 , не заперечуючи, що бив останнього. Також зазначив, що на одязі сина були плями крові. Приїхавши до магазину, побачив ОСОБА_4 , який пояснив йому, що син ( ОСОБА_6 ) побив його батька ( ОСОБА_5 ).

Допитана у відкритому судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , яка є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_6 , надала показання, що у сина ( ОСОБА_6 ) були постійні проблеми з акумулятором, який він придбав 12.04.2014, в її день народження, і з приводу чого він неодноразово звертався щодо його заміни до магазину. 01.11.2014 їй зателефонував чоловік ( ОСОБА_11 ) і повідомив, що він з сином поїхали «розбиратись» з конфліктом з приводу акумулятора. Пізніше чоловік їй розповів, що син ( ОСОБА_6 ) хотів поміняти несправний акумулятор, а виник конфлікт та бійка з продавцем, ОСОБА_5 , в результаті якого син побив продавця.

Допитана у відкритому судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , яка є дружиною обвинуваченого ОСОБА_6 , надала показання, що її чоловік придбав акумулятор у квітні і в нього постійно з ним були проблеми, машина не заводилась і з приводу цього він неодноразово звертався по його заміні по гарантії, але йому відмовляли. 01.11.2014 у зв`язку з тим, що машина знову не завелась, а потрібно було забрати торт та кульки на день народження дочки, чоловік взяв гарантійний талон та поїхав до магазину «Автозапчастини» щоб його поміняти. У той час вона сама на таксі забрала торт та кульки, а коли приїхав чоловік, то повідомив, що відбувся конфлікт і у зв`язку з відмовою поміняти йому акумулятор відбулась бійка.

Прокурор у судових засіданнях, під час яких судом здійснювався допит свідків з боку сторони захисту, зазначав, що йому не відкривались стороною захисту під час досудового розслідування показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у зв`язку з чим просив визнати їх недопустимими доказами. Суд вважає, що твердження прокурора щодо недопустимості таких доказів як показання свідків з боку сторони захисту, не заслуговують на увагу виходячи з такого.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 290 КПК України матеріалами, до яких сторона захисту за запитом прокурора зобов`язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином, є лише будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них. А з огляду на вимоги ст. 23 КПК показання учасників кримінального провадження суд отримує усно і може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. До того ж КПК України не зобов`язує сторону захисту фіксувати будь-яким чином показання свідків захисту під час досудового розслідування.

А тому відсутні будь-які підстави для застосування положень ч. 12 ст. 290 КПК щодо показань свідків з боку сторони захисту, наданих під час допиту, проведеного в судовому засіданні за клопотанням захисника обвинуваченого. Позиція щодо необов`язковості сторони захисту фіксувати і відкривати в порядку ст. 290 КПК України стороні обвинувачення своїх свідків викладена у Постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 691/1358/15-к, яку суд враховує.

Крім того, вина ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення при встановлених судом фактичних обставинах доводиться також:

- рапортом оперативного чергового Лебединського МВ, ОСОБА_14 , про те, що 01.11.2014 об 11 год. 08 хв. від ОСОБА_4 надійшло повідомлення, що невідомий чоловік в магазині по АДРЕСА_3 побив його батька ОСОБА_5 (том І, а.с. 75);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 01.11.2014, відповідно якої об 11 год. 35 хв. ОСОБА_5 повідомив про нанесення йому 01.11.2014 близько 11 год. тілесних ушкоджень невідомим чоловіком, якого охарактеризував як невисокого зросту, чорнявого, з темними очима, одягнутого у чорну куртку та чорний светр без горла (том І, а.с. 76-77);

- протоколом огляду місця події від 01.11.2014 з фото таблицею до нього, який розпочато об 11 год. 45 хв., завершено об 12 год. 15 хв., у присутності понятих, а також у присутності ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , відповідно до змісту якого здійснюється опис порядку розташування поличок з інвентарем у магазині, наявності речовини бурого кольору у приміщенні магазину, а також відповідно якого ОСОБА_6 частково розповідає яким чином відбувалась бійка у нього з продавцем ОСОБА_5 шляхом нанесення останньому ударів по обличчю (том І, а.с. 78-84). У даному протоколі огляду місця події відсутнє застереження щодо виявлення та вилучення акумуляторної батареї, на що звертає увагу захисник обвинуваченого, але суд враховує, що акумуляторна батарея була надана ОСОБА_5 добровільно та вилучена під час проведення слідчого експерименту 17.12.2014, що ним підтверджено у судовому засіданні та про що зафіксовано у постановах слідчого від 17.12.2014 та від 10.05.2015 (том І, а.с. 162-164);

- договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2012, укладеного між ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_4 , відповідно якого приміщення по АДРЕСА_3 станом на 01.11.2014 перебувало в оренді у ОСОБА_4 (том І, а.с. 89-91);

- листом № 02-17/154 від 01.02.2017 Виконавчого комітету Лебединської міської ради Сумської області щодо звернення ОСОБА_6 01.11.2014 за консультацією до начальника відділу торгівлі, побутового обслуговування та захисту прав споживачів управління економічного розвитку та торгівлі міськвиконкому з приводу гарантійних зобов`язань продавця (том І, а.с. 99);

- ухвалою слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області від 07.02.2017 про тимчасовий доступ до матеріалів досудового розслідування кримінального провадження за № 12014200090000677 за заявою ОСОБА_6 про завдання йому тілесних ушкоджень 01.11.2014 (том І, а.с. 100), протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07.02.2017 та описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 07.02.2017 (том І, а.с. 101, 102), заявою ОСОБА_6 від 01.11.2014 про притягнення до кримінальної відповідальності за завдані йому тілесні ушкодження продавцем магазину по АДРЕСА_3 (том І, а.с. 103), Актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 291, розпочатого 01.11.2014, завершеного 28.11.2014, відповідно до якого при огляді ОСОБА_6 тілесних ушкоджень не виявлено (том І, а.с. 104), постановою від 01.11.2014 про призначення судово-медичної експертизи щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_6 (том І, а.с. 105), висновком експерта № 315 від 02.12.2014, відповідно до якого при огляді ОСОБА_6 тілесних ушкоджень не виявлено (том І, а.с. 105), які у своїй сукупності свідчать про наявність у ОСОБА_6 конфлікту 01.11.2014 з продавцем магазину, ОСОБА_5 , і про відсутність тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 ;

- протоколом огляду від 14.04.2015 з фото таблицею до нього, який розпочато об 11 год 20 хв., завершено об 11 год 45 хв., у присутності понятих, відповідно до якого у кабінеті СВ Лебединського МВ було оглянуто вміст коробки з написами від 01.11.2014, а саме футболку, акумуляторну батарею та ручку до неї, з детальним описом щодо стану вказаних речей, зокрема щодо нашарування речовини бурого кольору (том І, а.с. 108-112);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2015, розпочатого об 11 год. 40 хв., завершеного об 11 год. 55 хв., відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_6 на фотознімку № 2 за прикметами, вказаними у протоколі, а також враховуючи, що він його особисто знав раніше (том І, а.с. 113-115);

- постановою про призначення судово-медичної експертизи від 20.11.2014 щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (том І, а.с. 116);

- Актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 308, розпочатого 20.11.2014, завершеного 09.12.2014, відповідно до якого виявлені у ОСОБА_5 ушкодження у вигляді закритого перелому 11 ребра зліва кваліфікуються як середньої тяжкості, оскільки для зрощення ребра необхідний час більше 21 дня, всі інші ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, рваних ран обличчя, а також, згідно довідки ЛОР - лікаря Лебединської ЦРЛ гострого посттравматичного лівостороннього гаймориту кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів, можливо при обставинах, вказаних в направленні, про що свідчать дані медичної документації. Час утворення тілесного ушкодження може відповідати часу, вказаному потерпілим, на що вказують дані медичної документації. (том І, а.с. 117);

- висновком експерта № 314 від 09.12.2014, відповідно до якого виявлені у ОСОБА_5 ушкодження у вигляді закритого перелому 11 ребра зліва кваліфікуються як середньої тяжкості, оскільки для зрощення ребра необхідний час більше 21 дня, всі інші ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, рваних ран обличчя, а також, згідно довідки ЛОР - лікаря Лебединської ЦРЛ, гострого посттравматичного лівостороннього гаймориту кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів, можливо при обставинах, вказаних у постанові, можливо від удару кулаком в обличчя, та ногою в ліву половину тулуба, але не від падіння з висоти власного зросту на ґрунт та не від заподіяння власноручно тулубу, про що свідчать дані медичної документації. Час утворення тілесного ушкодження може відповідати часу, вказаному у постанові, на що вказують дані медичної документації. (том І, а.с. 118-119);

- постановою про призначення судово-медичної експертизи від 08.01.2015 щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_5 за обставин, продемонстрованих ним при слідчому експерименті від 17.12.2014 (том І, а.с. 120);

- висновком експерта № 59 від 12.03.2015, відповідно до якого локалізація та характер тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_5 відповідає механізму, продемонстрованому ним при слідчому експерименті від 17.12.2014 (том І, а.с. 121);

- постановою про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 06.06.2017 (том І, а.с. 122);

- висновком експерта № 62/2017 від 04.10.2017, відповідно до якого: згідно записів оглядів лікарів Лебединської ЦРЛ, під час перебування на лікуванні у хірургічному відділенні з 1 по 14 листопада 2014 року у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді рани лівої надбрівної дуги лівої щоки, синця повік лівого ока. Було встановлено діагноз: «ЗЧМТ. Струс головного мозку. Супутній - рвана рана обличчя, закритий перелом 11 ребра». На момент огляду 13.09.17 виявлено сліди ран лівої надбрівної дуги лівої виличної ділянки. При проведенні комп`ютерної томографії грудної клітки 13.09.17 виявлено перелом 11 ребра зліва по заднє-пахвинній лінії. Вказані тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупих предметів по механізму удару, стиснення, згину, ковзання. Рана надбрівної ділянки кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Садна, синець кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, і, з урахуванням даних медичної документації, спричинені незадовго до поступлення в лікувальний заклад. Діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку, виставлений на підставі суб`єктивних даних, на фоні дисциркулятроної енцефалопатії, перенесеного арахноенцефаліту, шийного остеохондрозу, і згідно п. 4.6., 4.7. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, не враховується в оцінку ступеня тяжкості. Враховуючи клінічні дані, викладені у медичній карті стаціонарного хворого (скарги, біль в ділянці 10-12 ребер при пальпації, жорстке, послаблене дихання), дані описання рентгенограми лікарем рентгенологом Лебединської ЦРЛ 01.11.2014, дані комп`ютерної томографії від 13.09.2017 - зрощений перелом 11 ребра, співпадіння локалізації перелому ребра (11 по заднє-пахвинній лінії зліва) при рентгенологічних дослідженнях, у ОСОБА_5 мав місце перелом 11 ребра по заднє-пахвинній лінії зліва. Вищевикладене, з урахуванням обставин отримання травми, вказує, що перелом міг бути спричинений 1 листопада 2014 року. Закритий перелом 11 ребра зліва не становив небезпеку для життя, для зрощення перелому необхідно більше 21 дня і кваліфікується як середньої тяжкості тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження спричинені дією тупих предметів. Перелом, більш ймовірно, утворився в місці дії тупого предмета з обмеженою поверхнею. Локалізація та характер тілесних ушкоджень може вказувати, що в момент отримання тілесних ушкоджень обличчя, потерпілий знаходився передньою частиною голови по відношенню до травмуючого предмета (предметів), в момент спричинення перелому ребра заднє-боковою поверхнею грудної клітини по відношенню до травмуючого предмета. Тілесні ушкодження у потерпілого локалізовані в ділянках тіла, доступних для дії власної руки. Тілесні ушкодження у могли бути заподіяні у термін та за обставин, вказаних у постанові та потерпілим (том І, а.с. 123-128);

- постановою про призначення судово-медичної експертизи від 24.10.2017 щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_5 за обставин, продемонстрованих ним при слідчому експерименті від 23.10.2017 (том І, а.с. 129);

- висновок експерта № 196 від 24.10.2017, відповідно до якого локалізація та характер тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілого ОСОБА_5 відповідає механізму, продемонстрованому ним при слідчому експерименті від 23.10.2017 (том І, а.с. 130);

- постановою про призначення авто товарознавчої експертизи від 01.11.2017 щодо стану та вартості наданої на дослідження АКБ (том І, а.с. 131);

- висновком експерта № 19/119/9-4/388е від 21.11.2017 з фото таблицею до нього, відповідно до якого надана на дослідження АКБ марки «PLAZMA Standart» 6СТ-60А/г 2014 року виготовлення, частково розукомплектована, відсутня ручка для переміщення, технічно несправна згідно покажчика, який червоного кольору, розряджена і не може використовуватися за прямим призначенням. Ринкова вартість акумуляторної батареї марки «PLAZMA Standart» 6СТ-60А/г 2014 року виготовлення, з урахуванням зносу станом на 01.11.2014 складає 775,00 гривень. Утилізаційна вартість акумуляторної батареї марки «PLAZMA Standart» 6СТ-60А/г 2014 року виготовлення, наданої на дослідження складає 330 грн. (том І, а.с. 134-138), квитанцією до прибуткового касового ордеру № 29 від 30.10.2014 та накладною № 428 від 30.10.2014 щодо вартості акумуляторної батареї у сумі 775, 00 грн. (том І, а.с. 139-140);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.12.2014, розпочатого об 09 год. 50 хв., завершеного об 10 год. 15 хв., за участю потерпілого ОСОБА_5 , відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 розповідає яким чином відбувалась бійка у магазині і яким чином ОСОБА_6 наносив йому тілесні ушкодження (том І, а.с. 142-147);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.10.2017, розпочатого об 10 год. 47 хв., завершеного об 11 год. 31 хв., за участю потерпілого ОСОБА_5 , відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 повторно розповідає яким чином відбувалась бійка у магазині і яким чином ОСОБА_6 наносив йому тілесні ушкодження (том І, а.с. 148-157);

- постановами про визнання речовими доказами від 01.11.2014 (зразок речовини бурого кольору та контрольний змив з речовиною бурого кольору) (том І, а.с. 158), від 01.11.2014 (чоловіча кофта зі слідами речовини бурого кольору) (том І, а.с. 160), від 17.12.2014 (ганчірка зі слідами речовини бурого кольору та акумуляторна батарея чорного кольору з відламаною ручкою) (том І, а.с. 162), від 10.05.2015 (про передачу акумуляторної батареї з відламаною ручкою) (том І, а.с. 164), від 22.11.2017 (про передачу акумуляторної батареї з відламаною ручкою) (том І, а.с. 166).

Надані потерпілим витяги з інтернет ресурсів (том І, а.с. 55-60) щодо загальних технічних характеристик акумуляторних батарей для «Audi 80» серед інших батарей, що носять загальний описовий характер, визнаються судом неналежними доказами, оскільки ніяким чином не вплинули на встановлені судом фактичні обставини, не підтвердили їх наявність чи відсутність.

Щодо наданого стороною захисту диску звукозапису, на якому зафіксована розмова обвинуваченого ОСОБА_6 з потерпілим ОСОБА_5 у лікарні через кілька днів після події, згідно якої потерпілий зазначає, що самостійно вдарився об припічок, суд його не враховує, оскільки вказане спростовується іншими дослідженими матеріалами справи у своїй сукупності, а також показаннями як потерпілого ОСОБА_5 , так і самого обвинуваченого ОСОБА_6 , наданих суду.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_6 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу.

При цьому, під час судового розгляду прокурор скористався своїм правом, передбаченим ст. ст. 338, 341 КПК України, обґрунтувавши своє рішення щодо відсутності з боку ОСОБА_6 нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров`я особи, яка зазнала нападу, змінив обвинувачення, склавши новий обвинувальний акт, в якому сформулював змінене обвинувачення, а саме: за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження; за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я; за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілого. Потерпілий ОСОБА_5 категорично не погодився зі зміненим обвинуваченням і реалізував своє право щодо підтримання обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, тобто за ч. 1 ст. 187 КК України.

Вирішуючи питання щодо наявності у діянні ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, що після зміни обвинувачення підтримав потерпілий ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.

За загальним визначенням розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій відноситься до усічених складів злочину і вважається завершеним з моменту скоєння самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об`єкт - право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об`єкт, у зв`язку із посяганням на право власності, - життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Однією з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, мета якого намір одразу подолати опір потерпілого й попередити його протидію нападу. Агресивність, раптовість, небезпечність й спрямованість таких дій на подолання опору щодо особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою. Також із суб`єктивної сторони розбій характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину є мета, з якою здійснюється напад, - заволодіння чужим майном. За відсутності такої мети діяння не може бути кваліфіковано як розбій.

Однак, як свідчать встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження, метою дій ОСОБА_6 була заміна попередньо придбаної ним акумуляторної батареї у гарантійний строк у зв`язку з неналежною якістю роботи останньої. І лише після відмови такої заміни на час проведення експертизи, а також у зв`язку з тим, що потерпілий ОСОБА_5 здійснив дії по відношенню до обвинуваченого шляхом хапання останнього за верхній одяг та частини тіла, що було розцінено обвинуваченим як напад на нього, обвинувачений на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин і наніс тілесні ушкодження потерпілому, під час нанесення яких акумуляторна батарея, яку обвинувачений хотів продемонструвати потерпілому ОСОБА_5 , як продавцю, випала у нього з руки і після чого обвинувачений залишив приміщення магазину, при цьому не взявши з собою ані акумуляторної батареї, що випала, ані будь якої іншої, наявної у магазині, що свідчить про відсутність мети заволодіння чужим майном, а також про відсутність корисливого мотиву.

Отже, враховуючи мету вчиненого ОСОБА_6 діяння, суд, на підставі досліджених доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, доходить висновку, що обвинувачення за ч. 1 ст. 187 КК України, що підтримує потерпілий ОСОБА_5 після зміни обвинувачення органами прокуратури, не знайшло свого підтвердження, а тому суд виходить із сукупності всіх встановлених судом фактичних обставин вчиненого ОСОБА_6 діяння та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Злочин, скоєний ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Як особа обвинувачений ОСОБА_6 характеризується наступним чином: за місцем проживання характеризується позитивно, під наглядом у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, має молодий вік, раніше не судимий, одружений, має малолітню доньку.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд вважає активне сприяння розкриттю злочину шляхом надання послідових та змістовних показань, що сприяли встановленню істини у справі.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд вважає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Отже, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість і доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, необхідного й достатнього для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у виді обмеження волі.

При цьому, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Згідно ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Враховуючи, що з дня вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення минуло більше п`яти років, обвинувачений протягом цього періоду не ухилявся від слідства або суду, не вчинив нового кримінального правопорушення, є особою раніше не судимою, він відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України підлягає звільненню від покарання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

По кримінальному провадженню завлено цивільні позови.

Позов прокурора Лебединського відділу Роменської місцевої прокуратури в інтересах Лебединської районної державної адміністрації про відшкодування 2944, 02 грн. на лікування потерпілого ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою КУ Лебединської центральної районної лікарні імені лікаря К.О. Зільберника за № 1843 від 17.11.2014 щодо вартості витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 (том І, а.с. 98), підлягає задоволенню.

Позов потерпілого ОСОБА_5 в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 716,00 грн. підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з добровільним відшкодуванням обвинуваченим збитків у цій частині, що підтверджено потерпілим ОСОБА_5 у судовому засіданні.

Позов потерпілого ОСОБА_5 в частині вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 35 000,00 грн. підлягає задоволенню частково. Виходячи із вимог ст. 23 та ч. 1 ст. 1167 ЦК України, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_5 , тривалість розладу його здоров`я, тривалість лікування, час та зусилля, необхідні для відновлення стану здоров`я, похилий вік, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що розмір відшкодування для компенсації завданої позивачу ОСОБА_5 моральної шкоди обґрунтованим є у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. При цьому, суд відхиляє вимоги потерпілого ОСОБА_5 щодо врахування інфляційних втрат у даному випадку, оскільки нарахування інфляційних втрат на суму боргу є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, що виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. При цьому, докази наявності існування грошового зобов`язання між обвинуваченим ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5 , виконання якого прострочено ОСОБА_6 , що давали б підстави вимагати стягнення інфляційних втрат, в матеріалах справи відсутні.

Позов в частині вимог ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1431,00 грн. підлягає залишенню без розгляду, враховуючи, що за встановлених судом фактичних обставин, потерпілим у цьому кримінальному провадженні фактично є ОСОБА_5 , якому було завдано тілесних ушкоджень. При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 128 КПК України, залишення позову без розгляду у кримінальному провадженні не позбавляє права пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 126 КПК України, документально підтверджені процесуальні витрати у справі на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 790,96 грн. (том І, а.с. 133), яка проводилась у зв`язку з обвинуваченням за ч. 1 ст. 187 КК України, яке не знайшло свого підтвердження, відшкодуванню за рахунок ОСОБА_6 не підлягають.

Відносно ОСОБА_6 запобіжний захід під час судового провадження не обирався.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7-9, 100, 126, 128, 129, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Призначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Позов прокурора в інтересах Лебединської районної державної адміністрації про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Лебединської районної державної адміністрації 2944 (дві тисячі дев`ятсот сорок чотири) грн. 02 коп. витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 .

Позов потерпілого ОСОБА_5 в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Позов потерпілого ОСОБА_5 в частині вимог про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20 000 (двадцять тисяч) грн.

В іншій частині відмовити.

Позов ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Речові докази:

- зразок речовини бурого кольору, контрольний змив, ганчірку зі слідами речовини бурого кольору, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області - знищити;

- чоловічу кофту, акумуляторну батарею з відламаною ручкою, які зберігається у камері зберігання речових доказів Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області - повернути власникам.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: ОСОБА_1