Рішення

від 22.12.2023 по справі 752/21544/18

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 752/21544/18

Провадження №2/523/559/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2023 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря - Щербан О.Д.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 ,який дієв інтересахмалолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Солом`янської районноїв м.Києвідержавної адміністрації,третя особа:Голосіївська районнав м.Києвідержавна адміністрація,про визнаннянечинним рішенняоргану опікита піклування,визначення місцяпроживання дитини з батьком,визначення способівучасті батька уособистому вихованнідитини таспілкуванні здитиною, а також зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Пересипська (попередня назва-Суворовська) районна адміністрація Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

УСТАНОВИВ:

18 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з вказаним позовом та просив:

-визнати нечинним розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державшої адміністрації від 23.02.2018 року № 124 «Про визначення місця проживання малолітньої дитини»;

-визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_1 ;

-відібрати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_3 та передати батькові ОСОБА_1 ;

У разі не задоволення судом позовної вимоги про визначення місця проживання дитини з батьком та відібрання дитини від матері, визначити ОСОБА_1 наступний спосіб та порядок участі у вихованні малолітньої ОСОБА_2 шляхом проживання (перебування) малолітньої доньки разом з батьком, згідно наступного графіка:

-першого та третього тижня кожного місяця за місцем проживання або перебування ОСОБА_1 , зареєстрованим у встановленому законом порядку з 12 годин. 00 хвилин понеділка поточного тижня до 12 годин 00 хвилин понеділка наступного тижня;

-у разі пропуску встановленого графіку участі у вихованні ОСОБА_2 з вини ОСОБА_1 , періодичність не поновлюється. Відповідальність щодо дитини за час знаходження дитини у батька несе батько. Витрати на утримання дитини несе особисто батько у час, коли дитина знаходиться відповідно до графіку з батьком. Витрати щодо зміни місця перебування дитини, згідно встановленого графіку участі у вихованні ОСОБА_2 несе батько в момент, коли батько забирає доньку до свого місця проживання або перебування;

-батьки ОСОБА_2 зобов`язані повідомляти один одного про місце знаходження дитини та осіб, які допомагають у догляді за дитиною, щоденно, в той час, коли дитина, згідно встановленого графіку участі у вихованні, з одним із них не перебуває, письмово або засобами смс повідомлень;

-визначити ОСОБА_1 способи участі у вихованні ОСОБА_2 в той час, коли дитина перебуває матір`ю за місцем проживання/знаходженням матері, зареєстрованим у встановленому законом та/або за місцем проживання/знаходження дитини, зареєстрованим у встановленому Законом порядку кожного вівторка та четверга з 14.00 до 18.00;

-зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкод у вихованні ОСОБА_2 та передавати доньку ОСОБА_1 відповідно до встановленого графіку;

-за ОСОБА_1 закріпити право на проведення канікулярних та святкових днів з дитиною відповідно до наступного графіку:

щорічно під час осінніх, зимових, весінніх, канікул дитини - кожна перша половина канікул;

щорічно під час літніх канікул - кожна перша половина кожного місяця літніх канікул;

святкування Дня народження батька дитини разом з дитиною, не зважаючи на випадок накладення в цей день перебування Єлизавети з матір`ю. Винятковими випадками є: відсутність дитини на території міста через перебування на оздоровленні/ відпочинку разом з матір`ю в межах встановленого графіку участі у вихованні; хвороби дитини, що підтверджується відповідними довідками медичного закладу;

святкування Нового Року, Різдва, дні народження членів сімей, святкування іншого порядку - поперемінно рік через рік, кожного не парного року. Святкування Дня народження дитини ОСОБА_2 з батьком поперемінно рік через рік, кожного не парного року.

У разі перебування дитини з матір`ю на Новий Рік та День народження дитини визначити ОСОБА_1 наступний графік побачень з дитиною, а саме: з 12.00 до 16.00 31 грудня та 01 січня та у День народження дитини.

Зобов`язати ОСОБА_3 :

не чинити перешкод у здійснені спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_4 засобами телефонного та інших видів електронного зв`язку;

надавати можливість ОСОБА_2 для спілкування з батьком у час коли дитина перебуває з матір`ю.

вирішувати спільно з ОСОБА_1 вибір дошкільних та шкільних навчальних закладів (та інші питання щодо виховання ОСОБА_2 ), які має відвідувати ОСОБА_2 ;

повідомляти про зміну місця перебування доньки не пізніше ніж за 2 дні до моменту переміщення, засобом телефонного зв`язку шляхом здійснення дзвінків на телефонний номер позивача, а саме: НОМЕР_1

повідомити позивачу власний телефонний номер для надання можливості регулярно спілкуватись з донькою засобами телефонного (не обмежуючись) зв`язку, а також повідомляти про зміну власного телефонного номеру, в разі якщо таке відбудеться.

Встановити наступний спосіб утримання доньки: батьки несуть персональну відповідальність за утримання ОСОБА_2 у той період коли дитина перебуває з кожним із батьків.

У разі не задоволення судом позовних вимог про визначення місця проживання дитини з батьком та відібрання дитини та позовної вимоги про почергову участь у вихованні ОСОБА_2 , визначити ОСОБА_1 наступні способи участі ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_2 , а саме:

1) Етап перший - з часу ухвалення судового рішення до початку навчання дитини у шкільному закладі (дошкільний період);

2) Етап другий - до досягнення дитиною 14-ти років

На першому етапі (дошкільний період):

1.1.У понеділок, середу та п`ятницю першого та третього тижня кожного місяця з 17 год. 00 хв. (час коли дитина залишає дошкільний освітній заклад) до 19 год. 00 хв. години виключно в присутності батька. У разі якщо дитина не відвідує дошкільний заклад, встановити батькові наступні часі в даний період, а саме: з 11 год. 00 хв. до 19 год.00 хвилин.

1.2.У вівторок, четвер другого та четвертого тижня кожного місяця з 17 год. 00 хв. (час коли дитина залишає дошкільний освітній заклад) до 19 год. 00 хв., виключно у присутності батька. У разі якщо дитина не відвідує дошкільний заклад, встановити батькові наступні часи в даний період, а саме: з 11 год.00 хв. до 19 год.00 хвилин.

1.3.Щомісячно кожного другого та четвертого тижня кожного місяця з 17 год. 00 хв. п`ятниці і до 18 год. 00 хв. наступної за нею неділі;

1.4.Щорічно під час літнього періоду з 01 червня по 31 серпня кожні перші 15 днів, кожного місяця;

Батько дитини має попередити матір дитини засобом телефонного зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі неможливості використання часу на спілкування з дитиною.

Мати дитини має попередити батька дитини засобом телефонного зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі настання непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини), що можуть унеможливити батькові дитини використати визначений за графіком час на спілкування за дитиною. Факти наявності непереборних обставин (хвороба дитини лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини) мають бути підтверджені довідкою уповноваженого державного або приватного закладу охорони здоров`я. У разі лікування дитини у стаціонарному закладі охорони здоров`я, батько дитини має право знаходитись біля дитини протягом всього часу лікування якщо інше не визначене правилами лікувального закладу, щодо здійснення лікування. Батьки зобов`язані повідомляти один одного у разі хвороби дитини у будь-який час доби.

На другому етапі (шкільний період і до досягнення 14 річного віку дитиною):

2.1.У понеділок, середу та п`ятницю, першого та третього тижня кожного місяця з 14 год. 00 хв. (час коли дитина залишає шкільний освітній заклад) до 18 год. 00 хв.;

2.2.У вівторок, четвер другого та четвертого тижня кожного місяця з 14 год. 00 хв. (час коли дитина залишає шкільний освітній заклад) до 18 год. 00 хв.;

2.3 Щомісячно другого та четвертого тижня кожного місяця з 18 год. 00 хв. п`ятниці і до 18 год. 00 хв. наступної за нею неділі;

2.4.Щорічно під час літніх канікул кожні перші 15 днів, кожного місяця літніх канікул;

2.5.Щорічно під час осінніх, зимових, весінніх канікул - кожна перша половина канікул;

Батько і мати дитини мають повідомляти один одного про місце перебування дитини під час перебування дитини з іншим з батьків в періоди спілкування, зазначені в п.п. 2.4-2.5.

Батько дитини має попередити матір дитини засобом телефонно зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі неможливості використання часу на спілкування з дитиною.

Мати дитини має попередити батька дитини засобом телефонного зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі настання непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини), що можуть унеможливити батькові дитини використати визначений за графіком час на спілкування за дитиною. Факти наявності непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини) мають бути засвідчені довідкою уповноваженого державного або приватного закладу охорони здоров`я. У разі лікування дитини у стаціонарному закладі охорони здоров`я, батько дитини має право знаходитись біля дитини протягом всього часу лікування, якщо інше не визначене правилами лікувального закладу, щодо здійснення лікування. Батьки зобов`язані повідомляти один одного у разі хвороби дитини у будь-який час.

Встановити наступний спосіб виконання рішення суду у частині визначених часів побачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: дитина має передаватись батькові вдягнена по сезону, по погоді. У разі коли батько забирає дитину з дошкільного/шкільного закладу у періоди визначені п.І, II дитину батько забирає самостійно за адресою дошкільного/шкільного закладу. У разі коли батько забирає дитину у періоди часу визначених п.1.3, 1.4, 2.3, 2.4, 2.5 батько дитини забирає дитину за зареєстрованою адресою проживання/перебування матері дитини у визначеному Законом порядку.

У період, коли дитина проводить з батьком час більший ніж 24 години, мати дитини має забезпечити дитину достатньої кількістю змінного одягу на весь період перебування дитини з батьком.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.02.2018 року № 124, визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю, ОСОБА_3 . Наразі, зазначене рішення не відповідає дійсним обставинам справи. Малолітня донька фактично проживає за іншою адресою, ніж тією, для якої таке рішення було видано, порушує право дитини на особисте спілкування з батьком, переховує дитину та не належно виконує батьківські обов`язки.

В основу рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_2 з матір`ю, було покладено договір оренди квартири від 18.11.2017 року, відповідно до умов якого: орендодавець передає орендарю квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Після обстеження умов проживання дитини саме в цьому помешканні (квартирі) і були зроблені висновки органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини.

Наразі ані позивач ані дитина в помешканні за вищевказаною адресою не проживають.

Станом на момент звернення до суду з цією позовною заявою, відповідач змінила своє та малолітньої ОСОБА_2 місце проживання, а відтак обставини за яких було прийнято рішення про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_2 разом з матір`ю перестали існувати (суттєво змінились).

Крім того, змінилась юрисдикція органу опіки та піклування, в зв`язку зі зміною адміністративно-територіального району в місті Києві після чергової зміни місця проживання відповідача та дитини.

На підставі вказаного позивач просить суд визнати таке рішення органу опіки та піклування нечинним, у зв`язку із істотною зміною обставин життя дитини.

Наразі малолітня ОСОБА_2 знаходиться разом з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_2 .

Умови проживання дитини (обстеження) за останнім місцем проживання не здійснювались.

Чи відповідає помешкання (квартира) за адресою: АДРЕСА_2 необхідним умовам проживання дитини та її інтересам - невідомо.

Своєї згоди (усної чи письмової) на зміну місця проживання доньки з помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , на помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , позивач не надавав відповідачу.

Відповідачка не отримувала від позивача згоди у будь-якій формі на зміну місця проживання спільної дитини. А відтак, відповідачем самочинно (на власний розсуд), без отримання згоди іншого з батьків, без повідомлення позивача про зміну фактичного місця проживання дитини, протиправно змінено місце проживання спільної дитини - малолітньої ОСОБА_2 .

З моменту зміни фактичного місця проживання малолітньої ОСОБА_2 , відмінного від місця проживання позивача, відповідачем чиняться перешкоди в участі у особистому вихованні, спілкуванні та побаченнях батька з дитиною, а дитини з батьком.

На будь-які прохання позивача допустити (надати можливість) його до участі у особистому вихованні своєї дитини, спілкуванні та зустрічах (контактах) з дитиною, відповідачка відповідає немотивованими відмовами.

Відсутній пріоритет виховання дитини матір`ю або батьком. Будь-які питання життя, виховання та розвитку дитини повинні вирішуватись батьками спільно.

Принцип рівності батьків та принцип спільного вирішення питань життя дитини зобов`язують обох батьків поважати права дитини та права один одного, в тому числі гарантованого права кожного із батьків брати безпосередню (особисту) участь у вихованні дитини та необмеженому спілкуванні з нею.

Оскільки досудове врегулювання спору не вдалось, відповідачем не визнаються батьківські права позивача, більш того, батьківські права щодо власної дитини зухвало порушуються з боку відповідача, тому позивачем прийнято рішення про захист своїх батьківських прав та інтересів, а також прав та інтересів своєї малолітньої дитини, в судовому порядку.

Відповідач, в порушення принципу рівності прав та обов`язків обох батьків щодо своєї дитини, протиправно, без згоди другого з батьків, самочинно змінила місце проживання малолітньої ОСОБА_2 , чим грубо порушила право батька брати безпосередню участь в особистому вихованні своєї дитини.

Очевидно, що відповідачка поставила свої власні інтереси над інтересами власної дитини. Відповідач, своїми протиправними діями (бездіяльністю) неналежно виконує свої батьківськи обов`язки щодо малолітньої дитини, самоусунулась від виховання дитини в дусі любові до своєї сім`ї та родини, а також забезпечення обов`язку обох піклуватись про фізичний, духовний і моральний розвиток своєї дитини.

Відповідач протиправно чинить перешкоди в спілкуванні батька зі своєю дитиною (перешкоджає здійсненню навіть базового контакту з дитиною), чим грубо порушує гарантоване законом право батька на безперешкодне спілкування з дитиною, а також право дитини на безперешкодне спілкування з батьком.

10 серпня 2020 року відповідачка подала позов в якому зазаначила, що з позовом не погоджується, позивач не конкретизував зміст своїх позовних вимог , заявив про вимоги про визначення місця проживання дитини з ним та визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, які є взаємовиключними, законом не передбачено одночасного заявлення декількох альтернативних вимог до одного і того ж відповідача. Із суті заявлених вимог не зрозуміло, яким чином та в який спосіб відповідач порушила права малолітньої дитини. Не зазначено порушення прав дитини також і з боку другого відповідача -Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації. Зміна місця проживання матері з якою відповідно до розпорядження адміністрації від 23.02.2018 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_2 , на чинність вказаного рішення не впливає та його не скасовує. Позивачем не вказано, яким чином це розпорядження порушує права чи інтереси дитини. Також зазначила, що така вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Дитина постійно проживає з матір`ю і відсутні підстави для її відібрання. Відповідачка також вказала на те, що примусові регулярні зустрічі малолітньої доньки із батьком, шляхом подорожей до інших міст є психологічно та фізично обтяжливими для дитини такого віку, призведе до порушення звичайного укладу її життя, завадить нормальному вихованню дитини та з огляду на нестабільний психологічний стан дівчинки загрожує додатковими психологічними потрясіннями, у зв`язку з чим суперечить інтересам дитини. Під час спільного життя ОСОБА_1 ніколи не працював, не утримував родину, не займався та не цікавився спільною донькою, не купував одягу, іграшок, не сплачував за відпочинок, а навпаки розповідав, що дитину треба утримувати в куті, та щоб вона не могла звідти вийти, а коли вона плакала він проявляв агресію та кричав, щоб вона «закрила свій рот» тому, що він не чув телевізор, або не міг зосередитися на грі у танки. Позивач часто сварився з відповідачем, психологічно принижував, без узгодження брав гроші з гаманця відповідача. Дитина була часто свідком агресії відносно відповідачки , а періодично він зривався і на доньку. Донька плакала, просила відпустити матір. Єлизавета не відчувала прихильності до позивача, не сприймала його, як батька та взагалі називала по імені. Після розлучення донька постійно проживає з матір`ю, знаходиться на її одноособовому утриманні, позивач не бере участі у вихованні та утриманні. Після початку окремого проживання сторін агресія та неадекватна поведінка з боку позивача не припинилася, а навпаки посилилася. ОСОБА_1 кожного дня приходив до квартири, де мешкала відповідачка з донькою, без будь-яких домовленостей та запрошень, грюкав у двері, що лякало дитину, безперестанно дзвонив у дзвінок, кричав, лаявся, погрожував, вривався в квартиру, викрадав ключі від неї, застосовував фізичне насилля, переслідував, погрожував викраденням дитини, вів себе непристойно, ображав, тому побоюючись за життя дитини і своє вона змушена була кожного разу викликати поліцію. Після останніх відвідувань батька дитина скаржилася, що батько кричав, хапав її за ноги, робив їй неприємно. В результаті донька почала ховатися від батька, говорити, що він її лякає. Протягом тривалого часу відповідачка за допомогою фахівців психологів, неврологів займалася відновленням та корекцією психоемоційного стану доньки. Було встановлено діагноз гостра неврологічна реакція з загрозою формування стійкого невротичного стану. Єлизавета стала тривожною, порушився нормальний сон, з`явилася плаксивість. Від кожного дзвінка у двері стала ховатися у шафі, побоюючись, що це прийшов батько. Дитина категорично не бажає бачитися з батьком, згадка про нього викликає паніку та розпач. Відповідачка зверталася до правоохоронних органів для захисту від насилля.

10 серпня 2020 року відповідачка подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю. В обгрунтування своїх вимог вона вказала на те, що в 2017 році відносини з ОСОБА_1 погіршилися і стосунки фактично припинилися в середині листопада 2017 року. З цього часу дитина проживає з відповідачкою, і вона здійснює повністю догляд, утримання, піклується про її виховання, здоров`я та розвиток. Вона працює та має стабільний дохід, для дитини створила належні умови проживання, все необхідне для виховання та розвитку. Для Єлизавети склалося стійке, спокійне, звичне середовище, в якому вона перебуває у постійній любові та турботі про неї. Вилучення її з цього середовища буде суперечити її інтересам , призведе до розірвання зв`язків з найближчими родичами та психологічної травми, змусить звикати до нового оточення , друзів. Необгрунтовані вимоги ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання дитини з батьком та незгода з розпорядженням адміністрації щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю , а також необхідність відстоювання та захисту законних прав та інтересів малолітньої дитини стали підставою подання зустрічного позову. Також в обгрунтування зустрічного позову ОСОБА_3 посилалася на вказані у відзиві обставини щодо допущення ОСОБА_1 насилля, агресії з його боку, її звернень до правоохоронних органів, психоемоційний стан доньки та її небажання спілкуватися з батьком.

01 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив ОСОБА_3 , в якому зазначив, що надані нею документи мають сфабрикований характер та є фактично повторним розглядом справи щодо подій які вже було досліджено судами вищих інстанцій і не мають право бути повторно досліджені. Надані до суду копії постанов Голосіївського та Соломянського районних судів м.Києва були скасовані тому посилання на них в інших документах не мають юридичної сили. В доданих заявах відповідачки до правоохоронних органів надається недостовірна інформація. Висновки психологів, спеціалістів та експертів не є належними доказам оскільки грунтуються на недостовірних документах і лише зі слів ОСОБА_3

11 січня 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на зустрічний позов в якому заперечував проти вимоги, крім раніше зазначеного, вказав, що всі намагання ОСОБА_3 звинуватити у домашньому насильстві є виключно тактикою захисту аби дискредитувати його, вона усіляко хоче відсторонити батька від доньки, порушуючи тим самим права його та доньки.

22.10.2018 року суддею Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю. позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

06.11.2018року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

03.10.2019року Голосіївським районнимсудом м.Києва справу передано на розгляд до Суворовського районного суду м. Одеси за підсудністю.

06 лютого 2020 рокуКиївський апеляційний суд ухвалу про передачу справи за підсудністю залишив в силі.

05 березня 2020 року справа надійшла до Суворовського районного суду м. Одеси

06.03.2020 року суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст.14,33 ЦПК України.

10.03.2020 року надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, було запропоновано позивачу остаточно визначитися з обсягом заявлених вимог.

07 квітня 2020 року до суду надійшла заява щодо ухвали від 10.03.2020 року, в якій позивач зазначив, що скористався своїм правом та заявив вимоги необхідні на його думку для захисту своїх прав та прав неповнолітньої дитини. Як вбачається із змісту поданої заяви, позивач обсяг вимог не змінює, підтримує усі заявлені раніше ним вимоги.

10квітня 2020року призначено у справі підготовче засідання.

10 серпня 2020 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_3

18 лютого 2021 року судом прийнято зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю, до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1

18 лютого 2021 р. за клопотанням позивача ОСОБА_1 залишено без розгляду його позов.

03 червня 2021 року Одеським апеляційним судом ухвалено постанову, якою ухвалу про залишення без розгляду скасовано, матеріали справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

24 травня 2022 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

20 вересня 2022р судом зобов`язано Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування підготувати висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання малолітньої дитини.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та заперечував проти задоволення зустрічного позову посилаючись на підстави вказані у позові, відповіді на відзив та у відзиві на зустрічний позов.

Відповідачка та її представник в призначений час в засідання не з`явилися, повідомлені належним чином. Від представника відповідачки ОСОБА_5 надійшло клопотання про неможливість прибуття через зайнятість в іншому процесі. Вказану причину відсутності суд вважає неповажною, оскільки дата судового засідання була погоджена з представником, заперечень не повідомлено, тобто надано пріоритет справі, яка була пізніше призначена до слухання. У зв`язку з зазначеним у задоволенні клопотання було відмовлено. При цьому судом враховано, що відповідачкою і представником було надано пояснення в ході розгляду справи, досліджувалися докази за участю представника.

Раніше в судових засіданнях відповідачка і її представник заперечували проти задоволення позову ОСОБА_1 та підтримали зустрічний позов з підстав вказаних у ньому та у відзиві на первісний позов. Також відповідачка наголошуючи на психоемоційному стані дитині тривалому лікуванні повідомила суд про неможливість забезпечення участі дитини в засіданні та побоюючись переслідувань позивача не може надати відомостей про місцезнаходження і найменування шкільного закладу освіти та гуртків, які відвідує дитина.

Представники третіх осіб не забезпечили явку своїх представників в засідання, в матеріалах справи є заяви про слухання справи в їх відсутності.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилася донька ОСОБА_2 .

Батьки знаходилися в зареєстрованому шлюбі, який 17 травня 2018 року Дарницьким районним судом м.Києва розірвано.

Розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 23.02.2018 року № 124, визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю, ОСОБА_3 .

В 2018 році, а саме 23, 31 січня 2018 року, 05 квітня 2018 року відповідачка зверталася до правоохоронних органів щодо дій ОСОБА_1 .

Постановами Солом`янського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року, Голосіївського районного суду м. Києва від 26 червня 2018 року № 752/12845/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до довідки Медичного центру ПП «Клініка Медіком» від 13 липня 2018 року, ОСОБА_3 встановлено діагноз депресивна реакція в рамках розладу адаптації, яка звернулася зі скаргами після стресової ситуації, сварка з чоловіком, яку він спровокував, яка закінчилася бійкою в присутності дитини.

25 вересня 2018 року та 04 жовтня 2018 року відповідачка зверталася до Голосіївського управління поліції ГУНП у м.Києві з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та за фактичними обставинами вказувала про переслідування її та доньки за місцем проживання позивачем з невідомими чоловіками, в результаті чого вони бояться виходити на вулицю, а ввечері повертатися додому . Переслідування родини з метою залякування, агресивна насильницька поведінка завдали їм сильні моральні страждання та порушили право на повагу до приватного та сімейного життя.

06 грудня 2018 року Голосіївським районним судом міста Києва у справі №752/25278/18 за заявою ОСОБА_3 , що діє від свого імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа ОСОБА_1 , встановлено заходи обмеження прав ОСОБА_1 на наближення, розшукування ведення листування, телефонних переговорів, або контактування з ОСОБА_3 та їх донькою, та видано обмежувальний припис на 6 місяців .

05лютого 2019рокуКиївський апеляційнийсуд своєю постановою рішення Голосіївськогорайонного судум.Києва від06грудня 2018року скасувавта прийнявнову постанову,якою відмовивв задоволеннізаяви провидачу обмежувальногоприпису. Дана постанова набрала законної сили на підставі постанови Верховного Суду від 09 липня 2020року.

Вказані постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року у справі №760/11373/18 та Голосіївського районного суду м. Києва від 26 червня 2018 року у справі № 752/12845/18 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП постановами Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 рокута 23 січня 2019 року скасовані, а провадження закриті у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Виконавчим комітетом Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області складено характеристику на ОСОБА_1 , де надано негативну оцінку в його відносинах із місцевою владою .

Листом Солом`янського УП ГУНП у м. Києві від 24 лютого 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про результати розгляду її заяви від 23 січня 2018 року, проведення бесіди з ОСОБА_1 , та про відсутність в зазначеній події ознак кримінального правопорушення.

За протоколами психоконсультаційного дослідження ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» від 19 жовтня , 09 листопада та 17 грудня 2018 року, 14 січня 2019 року рекомендовано корекційну роботу з дитиною, створення спокійного середовища для стабілізації стану дитини. Зазначено, що дитина емоційно прив`язана до матері і на даний час розлука або відсутність матері, яка є стабілізатором для дитини, погіршать стан дитини та збільшать рівень її тривоги.

Згідно довідки Незалежної асоціації банків України ОСОБА_3 працює в асоціації з 01 грудня 2011 року по теперішній час, отримує дохід.

Асоціація та банк «Південний» надали позитивну характеристику ОСОБА_3 ..

Згідно з наданими сертифікатами про проходження профілактичного наркологічного огляду та обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів станом на 21 лютого 2019 року та на 08 лютого 2019 року на обліках не знаходиться.

За відомостями Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради адреса проживання ОСОБА_2 з 13 квітня 2018 року зареєстрована в АДРЕСА_3 .

За результатами дослідження Міжнародного Гуманітарного Центру ,який проведено у грудні 2018 року за участю психолога ОСОБА_6 , було зазначено, що при відтворенні своєї сім`ї дівчинка зображала себе поруч з мамою та дідусем і бабусею, а тата вона ставила на відстані позаду. Матір для дитини є адаптивним партнером, який є чутливим та підтримуючим до її потреб, які змінюються у процесі розвитку. Під час гри Єлизавета могла зупинитися і ніби згадуючи щось погане говорила про тата «Тато злий. Він бив маму і бабусю. Я придумала, що його потрібно побити ногами». Психоемоційний стан дитини та її матері свідчать про високий рівень тривожності, стрес та психологічну травмованість дитини, наслідком того, що дитина неодноразово знаходилася в самій глибині конфлікту, стало і стремління дівчинки самотужки покарати свого батька за насильство щодо матері і бабусі. Такий розвиток агресивності дитини разом з бажанням встановити справедливість є досить небезпечним, оскільки така поведінка може проявлятися і в інших умовах щодо інших дітей чи тварин. Рекомендовано дитині пройти довготривалу реабілітаційну програму з психологом, припинити зустрічі батька з дитиною у зв`язку з його агресивною поведінкою .

Київський міський центр соціальних служб для сім`ї та, дітей та молоді в своєму листі від 23 квітня 2019 року повідомляє про позитивну психокорекційну роботу з дитиною та рекомендовано її продовжувати.

Як вбачається з висновку судово-психіатричного експерта №19 складеного відділом судово-психіатричних експертиз ДУ «ЦПЗМНА МОЗ» за заявою представника ОСОБА_3 , Єлизавета виявляє найбільшу прихильність до своєї матері та значуще позитивне ставлення до неї, виявляє любов та прив`язаність до матері , лагідне шанобливе ставлення до неї, сильний емоційний зв`язок. До батька дитина виявляє виражене негативістичне ставлення, прихильності до нього вона не виявляє, а навпаки під час обговорення особистості батька у дитини спостерігається виражена тривога, страх з регресивною поведінкою та негативізм.

26 липня 2019 року складено висновок експертів №23/19 за результатами проведення комісійної психологічної експертизи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за заявою ОСОБА_3 . Згідно з дослідженням ОСОБА_2 має виражене позитивне ставлення до матері, ставлення до батька на час проведення дослідження є негативним, дитина відчуває відносно батька страх та не бажає зустрічатися з ним. Для забезпечення найліпших інтересів дитини з психологічної точки зору експертами рекомендовано: залишення дитини з матір`ю, припинення зустрічей з батьком до проведення ним всебічного психологічного обстеження і за необхідністю відповідних психологічних консультацій (терапії) Після проходження відповідної програми та зміни батьком поведінкової стратегії , зустрічі з донькою можливі за її бажанням та у присутності людини, якій дитина довіряє та на яку може психологічно обпертися (матір, дідусь, психолог тощо).

За висновком практичного психолога ОСОБА_9 за результатами психологічного аналізу ситуації участі батька та матері у піклуванні, розвитку та вихованні малолітньої дитини на звернення ОСОБА_1 складеного 08 січня 2019 року перешкоджання спілкуванню дитини з батьком несприятливо позначається на психоемоційному та особистісному розвитку. Для повноцінної , якісної взаємодії батька з дитиною рекомендовано забезпечити можливість систематичної ночівлі дитини у батька, спільного канікулярного часу (по досягненню дитиною шкільного віку та святкових днів.

За результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_1 підготовленого психологом ОСОБА_9 , психотип ОСОБА_1 не є таким, що вказує на здатність до систематичного фізичного, психологічного, емоційного насильства, жорстокого поводження з дітьми, а оцінюючи ризики щодо можливості вчинення ним фізичного чи психологічного насильства стосовно доньки , то такі ризики є мінімальними.

До матеріалів справи також надані позитивні характеристики від громадських організацій «Марафонський клуб Тарас Бульба» від 27.07.2018 року «Майбутнє Гатного» від 18.07.2018 року та від заступника директора ТОВ «Калео Груп» від 17.07.2018 р.

01 червня 2020 року на запит ОСОБА_3 психологом ОСОБА_10 було надано рецензію на висновок фахівця за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_1 підготовленого психологом ОСОБА_9 , згідно з якою зазначено, що надані висновки є методично необгрунтованими: вибір стратегії та методів дослідження є суттєво обмеженим; психодіагностичне дослідження індивідуальних особливостей ОСОБА_1 проведено з порушенням основних принципів організації і проведення психологічного дослідження в цілому ; результати проведеної роботи у тексті не відображені; висновки зроблені без належної аргументації, тому є тенденційними упередженими і не мають практичної цінності. Висновки та рекомендації , які надав психолог ОСОБА_9 не відповідають застосованим методикам та процедурі обстеження.

15 червня 2020 року на запит ОСОБА_3 психологом ОСОБА_10 було надано рецензію на висновок фахівця за результатами психологічного аналізу ситуації участі батька та матері у піклуванні, розвитку та вихованні малолітньої дитини, згідно з якою висновок фахівця не містить «психологічного аналізу ситуації, яка склалася в родині після розлучення» а у частині сформульованих у ньому висновків та рекомендацій, не відповідає теоретичним положенням сучасної психологічної науки.

Згідно з висновком за результатами психологічного дослідження на звернення ОСОБА_3 від 01 червня 2020 року психолог ОСОБА_10 зазначила, що соціально-підтримуюче оточення для дитини утворюють її матір, бабуся та дідусь (батьки матері).Сімейна ситуація , індивідуально-психологічні особливості матері , особливості її виховної поведінки , здорові умови для психічного та фізичного розвитку ОСОБА_11 , у своїй сукупності забезпечують умови для проживання Єлизаветою стану суб`єктивного благополуччя, про що свідчить досягнутий нею рівень психічного розвитку Через діях ОСОБА_1 (особливості його поведінки стосовно самої ОСОБА_11 та її матері) ОСОБА_11 позбавлена можливості переживати почуття психологічного комфорту та благополуччя. ОСОБА_2 не сприймає своїх батьків як подружню пару . Якість контакту , який існує між ОСОБА_11 та її матір`ю свідчить що вона є для неї головним джерелом емоційного тепла та своєчасної підтримки. Ставлення до батька ОСОБА_1 у Єлизавети є негативним через відсутність з боку батька визнання й поваги до почуттів та її бажань, психологічний тиск, який батько чинить на неї, що призвело до втрати довіри до батька. За таких умов не склалася емоційна складова їх стосунків. Втрата емоційного зв`язку з батьком внаслідок дій останнього, завершилася побудовою у Єлизавети нової картини світу , в якій місця для батька не має, тому він не був включений до кола дорослих людей , які утворюють стосовно неї соціально підтримуюче оточення. Ознак , що дозволяють стверджувати про наявність впливу матері на формування у Єлизавети негативної думки про батька не виявлено.

Згідно з висновком експерта ОСОБА_8 №0161 за результатами проведення психологічної експертизи від 24.04.2020 року, яка призначена слідчим за матеріалами кримінального провадження, зазначено, що психологічне ставлення ОСОБА_2 до батька ОСОБА_1 є недовірливим, негативно напруженим. Єлизавета налякана діями батька, бачить в ньому кривдника та «ворога» її родини. Психологічні особливості поведінки батька у обставинах , які зазначені у клопотанні: мають ознаки психологічного насилля та ознаки обєктного ставлення до дочки . В обставинах , що мали місце 08 липня 2019 року в дитячій лікарні ОСОБА_1 повністю проігнорував психологічний стан дитини, не замислився про психологічні наслідки своїх дій. Психологічні особливості поведінки дитини в обставинах, викладених у клопотанні, при появі батька виникло напруження, підсвідома реакція «бій-біжи-замри: дитина обрала шлях «бігти», злякалася, почала ховатися, шукала підтримки та захисту у бабусі (залізає до неї на руки); коли батько не звернув уваги на реакцію дитини ОСОБА_11 продовжила ховатися. Психологічний стан на час обстеження дозволяє діагностувати наявність моральних страждань внаслідок ситуації, яка мала місце 08 липня 2019 р. Рольовий статус учасників конфлікту, який мав місце 08 липня 2019 року відповідно до психологічного аналізу ситуації ОСОБА_1 - нападник (встановлюється відповідно до його поведінкових проявів ), ОСОБА_2 жертва (встановлюється відповідно до її самопочуття та поведінкових проявів). Дитина боялася, що «нападник» її вкраде, намагалася від нього сховатися. Встановлено ознаки психологічного насильства.

20 жовтня 2023 року органом опіки та піклування Суворовської районної адміністрації ОМР, після перейменування Пересипська районна адміністрація ОМР, складено висновок за яким вважають доцільним визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 , з матір`ю ОСОБА_3

14.12.2020 р. Суворовським районним судом м.Одеси у справі №523/6790/19 задоволено частково позов ОСОБА_3 та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 12000 грн. щомісячно, починаючи з 02.05.2019 року і до повноліття доньки, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

20.07.2021 р. Одеським апеляційним судом рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 14 грудня 2020 року змінено, зменшено розмір аліментів з 12000 гривень до 8000 гривень щомісячно.

На виконання вказаних рішень 30.07.2021 р. Суворовським районним судом м.Одеси було видано виконавчий лист №523/6790/19 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій суму у розмірі 8000 грн. щомісячно починаючи з 02.05.2019 року і до повноліття доньки, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За нормами ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб( пункт 10 частини 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 19 СК Україниу випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п`ятастатті 19 СК України).

Суд може не погодитися з висновком органу опіки і піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шостастатті 19 СК України).

Як закріпленонормами ст.141СК України мати,батько маютьрівні правата обов`язкищодо дитини,незалежно відтого,чи перебуваливони ушлюбі міжсобою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченогочастиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.157 СК України питання вихованнядитини вирішуєтьсябатьками спільно,крім випадку,передбаченого частиноюп`ятою цієїстатті. Тойіз батьків,хто проживаєокремо віддитини,зобов`язанийбрати участьу їївихованні імає правона особистеспілкування знею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з вимогами ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

За нормамист.159СК України якщотой ізбатьків,з кимпроживає дитина,чинить перешкодитому збатьків,хто проживаєокремо,у спілкуванніз дитиноюта уїї вихованні,зокрема якщовін ухиляєтьсявід виконаннярішення органуопіки тапіклування,другий ізбатьків маєправо звернутисядо судуз позовомпро усуненняцих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Відповідно до ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За вимогами ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.

Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

Як визначено нормами ст.162 СК України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров`я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

Нормами ст. 171 СК України закріплено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч.1,2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Нормами ч.1 ,2 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За нормами ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно достатті 89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин 1,2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789X11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно дост. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі «JOHANSEN v. NORWAY» від 07 серпня 1996 року).

Верховний Суд в своїй постанові від 20 вересня2023 року, справа № 730/518/21, зазначив, що визначаючи спосіб участі одного із батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини. Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Як судом встановлено із ухвалених рішень судів ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, більше того, провадження у справах було закрито через відсутність складу в його діях адміністративного правопорушення. Письмові докази, звернення ОСОБА_3 до правоохоронних органів самі по собі не є належними доказами, які можуть вплинути на предмет заявлених вимог .

Також судом встановлено, що позивач не притягувався і не притягується до кримінальної відповідальності.

Із наданих відеозаписів вбачається наявність конфліктних взаємовідносин між батьками дитини.

Щодо наявності відеозаписів на яких зафіксовано дії ОСОБА_1 , що б вказували на негативну поведінку, в тому числі під час явки до медичного закладу і були надані експертам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , до суду не надавалося.

Суду не надано доказів, які б підтверджували вчинення протиправних дій батьком стосовно доньки.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на одному із відео під час знаходження дитини та батьків на дитячому майданчику, донька на пропозицію батька продовжити гратися позитивно відкликається і виявляє бажання.

Висновок судово-психіатричного експерта №19 складений відділом судово-психіатричних експертиз ДУ «ЦПЗМНА МОЗ» 12.02.2019 року розглядає критично щодо фактів вчинення насильства, оскільки вони не підтверджені належними доказами, а містять посилання на постанови судів, які в наступному були скасовані.

Висновки психологів надані як зі сторони позивача так і зі сторони відповідачки є односторонніми та складені з урахуванням висловів однієї із сторін.

Також суд не може погодитися повністю з висновком ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , оскільки експертам надано інформацію щодо вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_1 , тоді як відсутні належні докази, постанови суддів скасовані, а провадження закриті, тоді як висновки були враховані.

Окремо необхідно звернути увагу на висновок експерта Савостіна О.П. від №0161, оскільки він також складався на висновках досудового слідства, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Містить посилання на наявність відео з лікарні та аналіз поведінки дитини, тоді як до суду такий доказ не було надано.

На пропозицію суду щодо призначення судової психологічної експертизи представником відповідачки було подано клопотання, однак на вимогу позивача стороною відповідача не було забезпечено надіслання його копії для висловлення його думки, що в наступному не забезпечило його розгляд в підготовчому засіданні, і сторона його більше не заявляла.

08 вересня 2021 р. постановлена ухвала про виклик до суду ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 для допиту в якості свідків за клопотанням позивача ОСОБА_1 .

Судом неодноразово забезпечувалася відправка судових повісток про виклик свідків, однак всі вони поверталися неврученими, з відміткою про їх непроживання.

Витребувано від ФОП ОСОБА_7 -копію аудіозапису бесіди з дитиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , використаного під час складення висновку експертів №23/19;-копію інформаційної (довідки) за результами роботи директора КМЦСССДМ ОСОБА_18 та психолога ОСОБА_19 від 09.08.2018; -копію висновку про залучення до процедури медіації від 03.09.2018;-копію відеозапису під назвою "ІМG 5889 МОV" ОСОБА_2 .

Витребувано у ОСОБА_3 відомості про місця дошкільних закладів освіти та розвитку, які відвідує ОСОБА_2 .

13.12.2021 р. на виконання вказаної ухвали ОСОБА_7 повідомила, про відсутність витребуваних доказів, а саме, аудіозапису бесіди з дитиною.

Враховуючи те, що перевірка доводів позивача та відповідача не буде забезпечена за допомогою вказаних доказів, тому для встановлення фактів, які мають значення для справи судом здійснено виклик для допиту в судовому засіданні якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , оскільки вони мали підтвердити, за твердженням позивача, перегляд відео з фіксацією дій ОСОБА_1 , а також для підтвердження того, що дійсно було спілкування з дитиною.

Допитана за клопотанням позивача саме в якості свідка ОСОБА_7 повідомила суд, що на дослідження їй було представлено матеріали та відеозаписи зазначені в дослідженні, які були повернуті ОСОБА_3 , а також підтвердила що спілкувалася з дитиною і здійснювала запис бесіди лише для свого користування, законодавчо це не передбачено.

Суд звертає увагу на те, що суду не було надано детальної та підтверджуючої інформації про зайнятість дитини в навчальному процесі та додаткових заняттях.

Для встановлення обставин та ставлення дитини до батька було запропоновано відповідачці забезпечити участь дитини в процесі для зясування її думки щодо бажання спілкуватися з батьком. При цьому, було наголошено на забезпеченні судом бесіди з дитиною в присутності психолога та представника органу опіки та піклування .

В судовому засіданні відповідачка категорично заперечувала щодо можливості виконання вимоги суду, оскільки донька отримала стрес, боїться побачення з батьком, в результаті чого тривалий час вона проходила психологічну терапію щоб покращити її стан.

Дослідивши зібрані докази враховуючи прихильність доньки до матері а також можливість створити необхідні умови для виховання та розвитку, вимога ОСОБА_3 є обгрунтованою, тому місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно визначити разом із матір`ю .

Оцінивши надані докази в сукупності суд дійшов висновку, що вимога про визначення порядку та способів участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою підлягає частковому задоволенню.

Суд звертає увагу на те, рішення суду не може грунтуватися на припущеннях.

Під час розгляду справи судом з аналізу доказів не встановлено підстав для заборони батьку у спілкуванні з донькою, навпаки встановлено наявність бажання постійного спілкування та бажання приймати участь у житті дитини, в матеріальному її забезпеченні, судом не встановлено фактів агресивної поведінки стосовно доньки.

Враховуючи відсутність повноцінного контакту з батьком є необхідним проведення зустрічей батька з дитиною в перші три місяці з дня прийняття судом рішення в присутності матері, що сприятиме поступовому налагодженню відносин між ними та формуванню емоційного контакту доньки та батька.

Виходячи із висновків суду є необхідним встановити спілкування:

кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. у населеному пункті за місцем проживання дитини ОСОБА_2 , у присутності матері дитини ОСОБА_3 в перші три місяці з дня набрання рішенням законної сили (після спливу вказаного строку - без присутності матері дитини);

через три місяці, другого та четвертого тижня кожного місяця з 18 год. 00 хв. п`ятниці і до 18 год. 00 хв. наступної за нею неділі,

у понеділок, середу та п`ятницю, першого та третього тижня кожного місяця з 14 год 00 хв до 18 год 00 хв;

у вівторок, четвер другого та четвертого тижня кожного місяця з 14 год 00 хв до 18 год 00 хв;

необмежене спілкування батька з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного засобу зв`язку;

спільного відпочинку батька з донькою :

-щорічно під час осінніх, зимових, весняних канікул дитини - половина канікул,

- щорічно під час літніх канікул 15 днів кожного місяця літніх канікул;

- святкування Дня народження батька дитини разом з дитиною. Винятковими випадками неможливості cвяткування є відсутність дитини на території міста через перебування на оздоровленні / відпочинку разом з матір`ю в межах встановленого графіку участі у вихованні, або хвороби дитини, що підтверджується відповідними довідками медичного закладу;

-святкування Нового Року, Різдва - поперемінно рік через рік, кожного не парного року,

-святкування Дня народження дитини ОСОБА_2 з батьком поперемінно рік через рік, кожного не парного року,

-у разі перебування дитини з матір`ю на Новий Рік та День народження визначити ОСОБА_1 побачення з дитиною в ці дні з 12 год 00 хв до 16 год 00 хв.

Батько і мати дитини мають повідомляти один одного про місце перебування дитини під час перебування дитини з іншим з батьків в періоди спілкування

Батько дитини має попередити матір дитини засобом телефонного зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі неможливості використання часу на спілкування з дитиною.

Мати дитини має попередити батька дитини засобом телефонного зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі настання непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини), що можуть унеможливити батькові дитини використати визначений за графіком час на спілкування за дитиною. Факти наявності непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини) мають бути засвідчені довідкою уповноваженого державного або приватного закладу охорони здоров`я. У разі лікування дитини у стаціонарному закладі охорони здоров`я, батько дитини має право знаходитись біля дитини протягом всього часу лікування, якщо інше не визначене правилами лікувального закладу, щодо здійснення лікування. Батьки зобов`язані повідомляти один одного у разі хвороби дитини у будь-який час.

Зобов`язати ОСОБА_3 :

- повідомляти про зміну місця перебування ОСОБА_2 не пізніше ніж за 2 дні до моменту переміщення, засобом телефонного зв`язку шляхом здійснення дзвінків на телефонний номер ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_1 ;

- повідомити ОСОБА_1 телефонний номер для надання ОСОБА_1 можливості регулярно спілкуватись з ОСОБА_2 засобами телефонного зв`язку;

Оскільки судом було встановлено, що відповідачка заперечує проти спілкування доньки з батьком є необхідним зобовязати відповідачку

- не перешкоджати ОСОБА_1 у прийняті участі у виховані та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за встановленими порядком та способами.

Окремо необхідно зазначити, що не потребує додаткового закріплення при визначенні зустрічей з дитиною встановлення відповідальності батька, оскільки обов`язки батьків закріплено нормами закону.

Враховуючи висновки суду щодо місця проживання дитини, вимога позивача про визначення місця проживання з батьком не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання розпорядження нечинним та відібрання дитини, то такі вимоги не грунтуються на нормах закону.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня2020 року у справі № 333/6816/17 зазначено, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у іншій справі.

Оскаржуване розпорядження органу опіки та піклування не породжує певних правових наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин, оскільки позивач може звернутися за вирішенням спору про визначення місця проживання дитини безпосередньо до суду.

Позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав. Такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постанові від 09.06.2021 справа №370/408/19.

Таким чином, заявлена вимога позивачем про визначення місця проживання з батьком є належним способом захисту своїх прав.

Твердження позивача про неможливість існування двох рішень органу опіки та суду про визначення місця проживання дитини, що буде породжувати запитання, яке із них буде підлягати виконанню, судом розглядається критично. Позивач посилаючись на такий висновок, при цьому, сам звернувся з вимогою про визначення місця проживання дитини з ним. Оскільки судом встановлено наявність спору між сторонами щодо місця проживання дитини, тому саме рішення суду є остаточним у його вирішенні. Аналогічним є порівняння позиції позивача, за наявності рішення органу опіки та піклування у визначенні порядку та способів участі у вихованні , він всерівно звернувся до суду з окремими вимогами про визначення судом порядку участі у вихованні і спілкуванні з донькою.

Керуючись ст.ст.13,76-81,258-259,263,265,268,273, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ,який дієв інтересахмалолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,Солом`янської районноїв м.Києвідержавної адміністрації,третя особа:Голосіївська районнав м.Києвідержавна адміністрація,про визнаннянечинним рішенняоргану опікита піклування,визначення місцяпроживання дитини з батьком,визначення способівучасті батька уособистому вихованнідитини таспілкуванні здитиною,задовольнити частково.

Визначити порядок та способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 10 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. у населеному пункті за місцем проживання дитини ОСОБА_2 , у присутності матері дитини ОСОБА_3 в перші три місяці з дня набрання рішенням законної сили (після спливу вказаного строку - без присутності матері дитини);

через три місяці, другого та четвертого тижня кожного місяця з 18 год. 00 хв. п`ятниці і до 18 год. 00 хв. наступної за нею неділі,

у понеділок, середу та п`ятницю, першого та третього тижня кожного місяця з 14 год 00 хв до 18 год 00 хв;

у вівторок, четвер другого та четвертого тижня кожного місяця з 14 год 00 хв до 18 год 00 хв;

необмежене спілкування батька з дитиною засобами телефонного, поштового, електронного засобу зв`язку;

спільного відпочинку батька з донькою :

-щорічно під час осінніх, зимових, весняних канікул дитини - половина канікул,

-щорічно під час літніх канікул 15 днів кожного місяця літніх канікул;

-святкування Дня народження батька дитини разом з дитиною. Винятковими випадками неможливості cвяткування є відсутність дитини на території міста через перебування на оздоровленні / відпочинку разом з матір`ю в межах встановленого графіку участі у вихованні, або хвороби дитини, що підтверджується відповідними довідками медичного закладу;

-святкування Нового Року, Різдва - поперемінно рік через рік, кожного не парного року,

-святкування Дня народження дитини ОСОБА_2 з батьком поперемінно рік через рік, кожного не парного року,

-у разі перебування дитини з матір`ю на Новий Рік та День народження визначити ОСОБА_1 побачення з дитиною в ці дні з 12 год 00 хв до 16 год 00 хв.

Батько і мати дитини мають повідомляти один одного про місце перебування дитини під час перебування дитини з іншим з батьків в періоди спілкування

Батько дитини має попередити матір дитини засобом телефонного зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі неможливості використання часу на спілкування з дитиною.

Мати дитини має попередити батька дитини засобом телефонного зв`язку заздалегідь, але не пізніше ніж за 2 години в разі настання непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини), що можуть унеможливити батькові дитини використати визначений за графіком час на спілкування за дитиною. Факти наявності непереборних обставин (хвороба дитини, лікування за якою відбувається в домашніх умовах за місцем проживання матері дитини) мають бути засвідчені довідкою уповноваженого державного або приватного закладу охорони здоров`я. У разі лікування дитини у стаціонарному закладі охорони здоров`я, батько дитини має право знаходитись біля дитини протягом всього часу лікування, якщо інше не визначене правилами лікувального закладу, щодо здійснення лікування. Батьки зобов`язані повідомляти один одного у разі хвороби дитини у будь-який час.

Зобов`язати ОСОБА_3 :

- повідомляти про зміну місця перебування ОСОБА_2 не пізніше ніж за 2 дні до моменту переміщення, засобом телефонного зв`язку шляхом здійснення дзвінків на телефонний номер ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_1 ;

- повідомити ОСОБА_1 телефонний номер для надання ОСОБА_1 можливості регулярно спілкуватись з ОСОБА_2 засобами телефонного зв`язку;

- не перешкоджати ОСОБА_1 у прийняті участі у виховані та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за встановленими порядком та способами.

В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Пересипська (попередня назва-Суворовська) районна адміністрація Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Суддя

Повне рішення складено 22 грудня 2023 року