Рішення

від 22.12.2023 по справі 140/29918/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/29918/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю«Фіейем Агропатс»до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіейем Агропатс» (далі ТзОВ «Фіейем Агропатс», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2023 № UA205050/2023/000505/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205050058834U9. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2023 № UA205050/2023/000505/2, визначивши митну вартість за резервним методом та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033298.

При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.

Позивач не погоджується із таким рішенням й вважає, що для митного оформлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) декларант надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару за першим методом. Подані документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

У свою чергу, щодо виявлених митних органом розбіжностей, зазначає, що між позивачем та ТОВ «ФОРСАЖ КИНГ» було укладено договір-заявку № 15/08/23/1 від 15.08.2023 на перевезення, згідно з яким останній зобов`язаний організовувати перевезення вантажу автомобільним транспортом. При цьому, відповідно до умов даного договору-заявки № 15/08/23/1 від 15.08.2023 та додаткової угоди до нього вбачається, що для виконання своїх господарських зобов`язань ТОВ «ФОРСАЖ КИНГ» має право залучати третіх осіб (перевізників). У зв`язку з вищевикладеним, відповідні товарно-транспортні супровідні документи були оформлені ОСОБА_1 у зв`язку із його залученням для перевезення товарів. Відтак, залучення ТОВ «ФОРСАЖ КИНГ» в якості перевізника ОСОБА_1 для виконання своїх зобов`язань перед позивачем за договором-заявкою №15/08/23/1 від 15.08.2023 узгоджується з нормами чинного законодавства України, які регулюють надання транспортно-експедиторських послуг.

Щодо визначення вартості перевезень, позивач вказує, що з довідки про транспортні витрати від 29.08.2023 та CMR простежуються ті ж номерні знаки державної реєстрації вантажівки та причепа, якими було здійснено перевезення. Поряд із цим, будь-які сумніви відносно перевезення нівелюють: рахунок-фактура №ФК-718 від 28.08.2023 та акт здачі-приймання (надання послуг) перевезення.

Посилання відповідача в рішенні на те, що платіжне доручення в іноземній валюті №10 від 04.08.2023 передує даті інвойсу № 2023-VE 003389 від 22.08.2023 спростовується, тим що у зв`язку із передоплатою за товар, продавцем було сформовано проформу-інвойс, на підставі якої і була здійснена оплата, а в подальшому, продавцем сформовано та надано остаточний інвойс № 2023- VE 003389 від 22.08.2023.

Стосовно того, що відповідно до графи 3 CMR перевезення здійснюється до м. Луцьк, тоді як в довідці про транспортні витрати вказано, що перевезення здійснюється до с. Гірка Полонка позивач зазначив, що ця розбіжність не впливає й не може впливати на визначення митної вартості товарів і не позбавляє товариство права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту), оскільки місця розвантаження знаходяться в межах України, а ціна транспортування товару в межах митної території України ніяк не впливає на визначення митної вартості товару.

Також позивач вважає, що не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що в умовах договору від 30.06.2023 №5-ІМ-1/2023 не вказані умови формування знижок, оскільки надання знижки покупцю є результатом комерційних переговорів, та не повинно обґрунтовуватись декларантом. У свою чергу, митною вартістю товару за ціною договору щодо товарів, що імпортуються є вартість операції, тобто ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

З урахуванням вищенаведеного, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.81-89). В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме: надано договір - заявку на перевезення та довідку про транспортні витрати від ТОВ «ФОРСАЖ КИНГ», тоді як перевізник, відповідно до графи 16 CMR - PE BLYSHCHAK Y. Вартість перевезення в договорі-заявці не відповідає вартості перевезення згідно довідки про транспортні витрати. Відповідно до графи 3 CMR перевезення здійснюється до м. Луцьк, тоді як в довідці про транспортні витрати вказано, що перевезення здійснюється до с. Гірка Полонка. Надано банківський платіжний документ №10 від 04.08.2023, тоді як інвойс №2023-VE 003389 виписаний 22.08.2023. В листі від отримувача товару від 28.08.2023 №77 вказано, що для отримувача товару діє спеціальна оптова з мінімальними цінами, проте в умовах договору від 30.06.2023 № 5-Im-1/2023 не вказані умови формування знижок, які безпосередньо впливають на числове значення митної вартості. Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару.

Крім того, відповідач зазначив, що за МД № 23UA205050058834U9 від 29.08.2023 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару.

Декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи. Однак, декларант відмовився від їх надання.

В подальшому митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2023 № UA205050/2023/000505/2. Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації, наявної в митного органу на рівні- 4,46 дол. США за кг, що в перерахунку на дату подання МД становить 4,1273 євро за кг (МД від 23.06.2023 №UA100330/2023/143772), з врахуванням положень статті 64 МК України.

З огляду на наведене вище, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості від 29.08.2023 № UA205050/2023/000505/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.117-123). Крім того, щодо тверджень митниці про те, що вартість перевезення згідно договору заявки від 15.08.2023 № 15/08/23/1, укладена між ТзОВ «Фіейем Агропатс» та ТОВ «ФОРСАЖ КИНГ», становить 50000,00 грн.. а відповідно до довідки про транспортно-експедиційні витрати 55000,00 грн., позивач зазначив, що ТзОВ «Фіейем Агропатс» в декларації митної вартості від 28.08.2023 зазначило, що вартість транспортних послуг за межами території України, які товариство очікує понести становить 35000,00 грн. В процесі проведення консультацій із митним органом, останній попросив підготувати крім довідки про транспортно-експедиторські витрати на 50000 грн., згідно якої вартість транспортних послуг за межами території України, які ТзОВ «Фіейем Агропатс» очікує понести становить 35000,00 грн., ще одну, де вартість транспортних послуг за межами території України становить 48800,00 грн. В процесі консультацій митний орган зазначив, що збільшення транспортних витрат з 35 000 грн. до 48800,00 грн. дозволить безперешкодно розмитнити товар. Після цього були подані декларації митної вартості від 29.08.2023. Однак, транспортно-експедиторські витрати, які понесло ТзОВ «Фіейем Агропатс» фактично становлять 50000,00 грн.

У додаткових поясненнях позивач щодо розбіжностей у вартості транспортних витрат повідомляє, що транспортно-експедиторські витрати, які понесло товариство, фактично складають 50000,00 грн. У свою чергу, митниця, стверджуючи про розбіжність в розмірі лише 5000,00 грн між даними договору-заявки від 15.08.2023 №15/08/23/1 та даними довідки про транспортно-експедиційні витрати, здійснила коригування загальної митної вартості товару з 13907,45 євро до 39275,39 євро.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

30.06.2023 між ТОВ «Фіейем Агропатс» (покупець) та компанією «ESTI s.r.l.» (продавець) укладено договір № 5-Im-1/2023, за умовами якого покупець замовляє, а продавець постачає запчастини до спецтехніки. Кількість та ціна «Запчастин» будуть вказуватись в кожному інвойсі до цього контракту. Загальна сума контракту складається із сум інвойсів. Всі ціни до сплати вказуються в євро та додатково будуть зазначені в інвойсах на кожну поставку. Товар доставляється на умовах FCA Idro, Brescia, Italy у відповідності до Інкотермс 2020 або умови поставки вказуються в інвойсі на кожну партію окремо. Оплата буде здійснюватись покупцем на умовах перерахунку до повного закриття заборгованості або попередня оплата на підставі інвойса (а.с.12-13).

29.08.2023 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару: «Ножі та різальні леза для машин, що використовуються у сільському господарстві, леза нові: ER150x16x7500R1 BLADE 1 BEVEL ESTRONG 500 розміри 150х16х7500/7700 -1380 кг; ER150x20x7500R1 BLADE 1 BEVEL ESTRONG 500 розміри 150х20х7500/7700 (23В) - 810 кг; ER200x20x7500R1 BLADE 1 BEVEL ESTRONG 500 розміри 200х20х7500/7700 - 1130 кг; ER200x25x7500R1 BLADE 1 BEVEL ESTRONG 500 розміри 200х25х7500/7700 - 558 кг; ER250x25x7500R1 BLADE 1 BEVEL ESTRONG 500 розміри 250х25х7500/7700 - 345 кг; ER250x30x7500R1 BLADE 1 BEVEL ESTRONG 500 розміри 250х30х7500/7700 - 825 кг; ER300x30x7500R1 BLADE 1 BEVEL ESTRONG 500 розміри 300х30х7500/7700 - 1495 кг; ER300x35x7500R1 BLADE 1 BEVEL ESTRONG 500 розміри 300х30х7500/7700 - 583 кг; ER110x16x6000R1 BLADE 1 BEVEL ESTRONG 500 розміри 110х16х6000/6200 - 2390 кг», декларант позивача подав до Волинської митниці МД №23UA205050058834U9 (а.с.56). Фактурна вартість товару становить 12672,51 євро (еквівалентно 500766,91 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 549566,91 грн з урахуванням транспортних витрат у сумі 48800,00 грн. До митної декларації додано: договір від 30.06.2023 №5-Im-1/2023 (а.с.12-13); інвойс від 22.08.2023 №2023-VE003389 (а.с.23-29); пакувальний лист від 22.08.2023 (а.с.14-16); прайс-лист від 01.07.2023 (а.с.17-18); платіжну інструкцію від 04.08.2023 №10 (а.с.31); декларацію країни відправлення №23ITQW81T0026027E5 (а.с.48-53); автотранспорту накладну №157552 (а.с.30); договір-заявка від 15.08.2023 №15/08/2023 (а.с.32); довідку про транспортні витрати від 29.08.2023 №29/08/01 (а.с.115 зворот); лист від 28.08.2023 №77 (а.с.44).

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.58).

На електронне повідомлення митниці декларант позивача вказав, що ними були подані всі документи для підтвердження митної вартості товару (а.с.47).

29.08.2023 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2023/000505/2 (а.с.59) та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033298 (а.с.60).

У графі 33 оскаржуваного рішення від 29.08.2023 №UA205050/2023/000505/2 зазначено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: «надано договір - заявку на перевезення та довідку про транспортні витрати від ТОВ «ФОРСАЖ КИНГ», тоді як перевізник, відповідно до графи 16 CMR - PE BLYSHCHAK Y. Вартість перевезення в договорі-заявці не відповідає вартості перевезення згідно довідки про транспортні витрати. Відповідно до графи 3 CMR перевезення здійснюється до м. Луцьк, тоді як в довідці про транспортні витрати вказано, що перевезення здійснюється до с. Гірка Полонка. Надано банківський платіжний документ №10 від 04.08.2023, тоді як інвойс №2023-VE 003389 виписаний 22.08.2023. В листі від отримувача товару від 28.08.2023 №77 вказано, що для отримувача товару діє спеціальна оптова з мінімальними цінами, проте в умовах договору від 30.06.2023 № 5-ІШ-1/2023 не вказані умови формування знижок, які безпосередньо впливають на числове значення митної вартості».

Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, рівень митної вартості становить 4,46 дол.США за кг, що в перерахунку становить 4,1273 євро за кг - за МД №UA100330/2023/143772 від 23.06.2023.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205050058934U6 від 29.08.2023 (а.с.57).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

За приписами частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Аналіз наведених вище положень МК України дозволяє дійти висновку про те, що підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, на думку суду, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, оскільки декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Отже, обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №620/1735/20.

Судом встановлено, що до митного оформлення позивач надав наступні документи: договір від 30.06.2023 №5-Im-1/2023 (а.с.12-13); інвойс від 22.08.2023 №2023-VE003389 (а.с.23-29); пакувальний лист від 22.08.2023 (а.с.14-16); прайс-лист від 01.07.2023 (а.с.17-18); платіжну інструкцію від 04.08.2023 №10 (а.с.31); декларацію країни відправлення №23ITQW81T0026027E5 (а.с.48-53); автотранспорту накладну №157552 (а.с.30); договір-заявку від 15.08.2023 №15/08/2023 (а.с.32); довідку про транспортні витрати від 29.08.2023 №29/08/01 (а.с.115 зворот); лист від 28.08.2023 №77 (а.с.44).

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності: надано договір - заявку на перевезення та довідку про транспортні витрати від ТОВ «ФОРСАЖ КИНГ», тоді як перевізник, відповідно до графи 16 CMR - PE BLYSHCHAK Y. Вартість перевезення в договорі-заявці не відповідає вартості перевезення згідно довідки про транспортні витрати. Відповідно до графи 3 CMR перевезення здійснюється до м. Луцьк, тоді як в довідці про транспортні витрати вказано, що перевезення здійснюється до с. Гірка Полонка. Надано банківський платіжний документ №10 від 04.08.2023, тоді як інвойс №2023-VE 003389 виписаний 22.08.2023. В листі від отримувача товару від 28.08.2023 №77 вказано, що для отримувача товару діє спеціальна оптова з мінімальними цінами, проте в умовах договору від 30.06.2023 № 5-Im-1/2023 не вказані умови формування знижок, які безпосередньо впливають на числове значення митної вартості.

Перевіряючи обґрунтованість сумнівів митного органу щодо заявленої декларантом митної вартості товару, судом встановлено, що 30.06.2023 між ТОВ «Фіейем Агропатс» (покупець) та компанією «ESTI s.r.l.» (продавець) укладено договір № 5-Im-1/2023, за умовами якого покупець замовляє, а продавець постачає запчастини до спецтехніки. Кількість та ціна «Запчастин» будуть вказуватись в кожному інвойсі до цього контракту. Загальна сума контракту складається із сум інвойсів. Всі ціни до сплати вказуються в євро та додатково будуть зазначені в інвойсах на кожну поставку. Товар доставляється на умовах FCA Idro, Brescia, Italy у відповідності до Інкотермс 2020 або умови поставки вказуються в інвойсі на кожну партію окремо. Оплата буде здійснюватись покупцем на умовах перерахунку до повного закриття заборгованості або попередня оплата на підставі інвойса (а.с.12-13).

Також, як було встановлено судом до митного оформлення було надано договір-заявку від 15.08.2023 №15/08/23/1 (а.с.32) та довідку про транспортно-експедиторські витрати від 29.08.2023 №29/08/01 (а.с.115 зворот).

У свою чергу, як вбачається із копії автотранспортної накладної №157552 (а.с.30), а саме графи 16, на ній міститься печатка перевізника «PE BLYSHCHAK Y».

Суд погоджується із доводами позивача про те, що виконання перевезення може виконуватись експедитором як особисто, так i іншими, залученими експедитором особами перевізниками, договори з якими експедитор може укладати від свого імені.

Водночас, слід зауважити, що у розглядуваному випадку разом із МД від 29.08.2023 №23UA205050058834U9 декларант не подав до митного оформлення жодних письмових документів, які би підтверджували укладення відповідного договору між ТОВ «Форсаж Кинг» та перевізником «PE BLYSHCHAK Y».

При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача у позовній заяві на те, що відповідно до умов договору-заявки №15/08/23/1 від 15.08.2023 та додаткової угоди нього вбачається, що для виконання своїх зобов`язань згідно укладеного договору-заяви ТзОВ «Форсаж Кинг» має право залучати третіх осіб, оскільки жодних документів, які б підтверджували вказані обставини позивачем не було надано ні під час митного оформлення товару, ні суду.

Залучення до відносин договірних сторін щодо поставки товару третьої сторони чи посередника об`єктивно може впливати на ціну товару, тому митний орган, встановивши розбіжності в наданих документах, у своєму повідомленні, на думку суду, обґрунтовано дійшов висновку про витребування додаткових документів.

Суд зазначає, що за правилами частини десятої статті 58 МК України до ціни за товар додаються й інші витрати покупця, такі як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 5); витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (пункт 6); витрати на страхування цих товарів (пункт 7) якщо вони не включалися до ціни (незалежно від їх фактичної сплати на момент митного оформлення).

Як встановлено частинами дев`ятою, двадцять першою статті 58 МК України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Саме з цими положеннями статті 58 МК України пов`язаний обов`язок декларанта подати транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування) для підтвердження митної вартості товару, про що прямо зазначено у частині другій статті 53 МК України.

Суд звертає увагу, що неподання зазначених документів декларантом надає право митному органу їх витребовувати.

Щодо тверджень митного органу в оскаржуваному рішенні про невідповідність вартості перевезення, що міститься в договорі-заявці - вартості перевезення згідно довідки про транспортні витрати, суд зазначає наступне.

Так, суд звертає увагу, що подаючи митному органу МД від 29.08.2023 №23UA205050058834U9 (а.с.56) позивач до загальної митної вартості товару включив витрати на транспортування у сумі 48800,00 грн., у той час на підтвердження заявлених витрат надав договір-заявку від 15.08.2023 №15/08/23/1, у якій містилася інформація про понесення позивачем транспортних витрат за маршрутом Brescia, Італія с. Гірка Полонка, Україна у сумі 50000,00 грн. (а.с.32) та довідку про транспорті витрати, згідно якої транспортні витрати за маршрутом Brescia, Італія с. Гірка Полонка, Україна становлять 55000,00 грн, а за маршрутом Brescia, Італія п/п Чоп 48800,00 грн (а.с.115 зворот).

Разом з тим, подаючи МД для випущення товару у вільний обіг від 29.08.2023 №23UA205050058934U6 позивач до загальної митної вартості товару включив витрати на транспортування у сумі 35000,00 грн. При цьому, до позовної заяви позивач додав довідку про транспортні витрати за тим же номером і датою, що і митному органу, однак у довідці наданій суду міститься інформація про вартість транспортних витрат за маршрутом Brescia, Італія с. Гірка Полонка, Україна - 50000,00 грн, а за маршрутом Brescia, Італія п/п Чоп 35000,00 грн.

Відтак, суд погоджується із доводами відповідача про те, що подані до митного оформлення транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, при перевірці правильності визначення митної вартості товару викликають сумніви у їх достовірності з огляду на наявні у них розбіжності щодо перевізника та суми понесених транспортних витрат, а отже, необхідність витребування додаткових документів у такому разі є способом упевнитися, що декларант правильно визначив митну вартість.

При цьому, суд не бере до уваги твердження позивача у додаткових поясненнях про розбіжність у транспортних витратах лише у розмірі 5000,00 грн, оскільки як уже зазначалося транспортні витрати за довідкою, яка була надана митному органу за маршрутом Brescia, Італія п/п Чоп (витрати, які включаються у митну вартість) становлять 48800,00 грн (а.с.115 зворот), а транспортні витрати згідно з довідкою, яка подалася суду за тим же самим маршрутом становлять 35000,00 грн (а.с.34).

Суд звертає увагу позивача, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є не тільки ціна товару, а й інші складові митної вартості товару.

Більше того, суд зазначає, що вказані вище розбіжності у поданих до митного оформлення документах могли бути усунуті або ж пояснені декларантом після отримання запиту митного органу, проте у відповідь на повідомлення митниці декларант в листі від 29.08.2023 №01 повідомив про подання усіх наявних документів (а.с.47).

Щодо розбіжностей щодо місця розвантаження (в CMR вказано м. Луцьк, тоді як в довідці про транспортні витрати с. Гірка Полонка), то суд погоджується з твердженнями позивача про те, що транспортні витрати понесені позивачем на території України не включаються у митну вартість товару. Однак, в сукупності з вищевказаними розбіжностями, такі можуть свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно понесених транспортних витрат.

Також суд вважає підставними твердження відповідача в оскаржуваному рішенні про те, що банківський платіжний документ №10 від 04.08.2023 передує даті інвойсу №2023-VE 003389 від 22.08.2023, оскільки відповідно до пункту 4.4 договору від 30.06.2023 №5-Im-1/2023 оплата буде здійснюватись покупцем на умовах перерахунку до повного закриття заборгованості або попередня оплата на підставі інвойса. При цьому, суд зауважує, що основною відмінністю інвойсу від проформи-інвойсу є те, що відомості про вартість в проформі-інвойсі не є остаточними та можуть бути змінені. У той же час, договором від 30.06.2023 №5-Im-1/2023 чітко визначено можливість попередньої оплати покупцем товару саме на підставі інвойсу, а не проформи-інвойсу. Вказаний договір взагалі не передбачає можливості складання проформи-інвойсу, а тим більше можливості попередньої оплати на підставі проформи-інвойсу. Крім того, суд не бере до уваги надану до позовної заяви проформу-інвойс від 26.07.2023 №2023-FP 000516, оскільки така не надавалась митному органу під час митного оформлення імпортованого товару. Щодо тверджень представника позивача про надання митному органу даної проформи-інвойсу, то такі не відповідають дійсності, оскільки з графи 44 МД від 29.08.2023 №23UA205050058834U9 та з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2023/033298 чітко вбачається, що декларантом позивача під час митного оформлення проформа-інвойс від 26.07.2023 №2023-FP 000516 не надавалася.

Також митним органом були висловлені і інші зауваження до наданих позивачем документів, а саме в листі від отримувача товару від 28.08.2023 №77 вказано, що для отримувача товару діє спеціальна оптова з мінімальними цінами, проте в умовах договору від 30.06.2023 № 5-Im-1/2023 не вказані умови формування знижок, які безпосередньо впливають на числове значення митної вартості. Суд зазначає, що дані обставини не можуть бути єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення, однак в сукупності з іншими виявленими розбіжностями у поданих документах, можуть викликати обґрунтований сумнів у митного органу у заявленій митній вартості імпортованого товару.

За таких обставин, суд вважає, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, мав підстави витребувати додаткові документи.

Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки надані митному органу документи містили розбіжності. Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, проте декларант жодних інших документів митному органу не подав, що стало підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну територію України товару.

Вказані вище розбіжності у поданих до митного оформлення документах не були усунуті або ж пояснені декларантом після отримання запиту митного органу.

Відтак, з огляду на суперечність поданих декларантом документів та за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу щодо задекларованої ним митної вартості товару, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту).

Крім того, на думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у них вказано джерела інформації, що використовувались відповідачем для визначення митної вартості з покликанням на реквізити митної декларації та наданням її копії до суду, зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено на підставі цінової інформації в ЄАІС, а саме: 4,46 дол.США/кг., що в перерахунку на дату подання МД становить 4,1273 євро за кг за МД №UA100330/2023/143772 від 23.06.2023.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки надані митному органу документи не містили достатніх даних для підтвердження заявленої митної вартості товару з огляду на наявність у них розбіжностей, у митного органу був наявний обґрунтований сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, а отже і правові підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, проте декларант жодних інших документів митному органу не подав, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 29.08.2023 № UA205050/2023/000505/2 є правомірним, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання його протиправним та скасування належить відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фіейем Агропатс» (43012, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Гетьмана Мазепи, будинок 61, квартира 2, ідентифікаційний код 40965929).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя О. О. Андрусенко