Ухвала

від 21.12.2023 по справі 280/4246/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВІДКЛАДЕННЯ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ

21 грудня 2023 року Справа № 280/4246/23 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про відкладення судового засідання по справі

за позовною заявою Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пр. Соборний, 75, оф. 226, м, Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 20508338)

до Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ (69010, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 34, код ЄДРПОУ 41696968),

про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває вищевказана адміністративна справа.

У судове засідання 20.12.2023 представник відповідача не прибув, надіслав до суду клопотання вх. №56660 від 19.12.2023, в якому просить відкласти розгляд справи № 280/4246/23 до закінчення дії воєнного стану на території України.

Враховуючи вимоги ч. 9 ст. 205 та ч. 4 ст. 229 КАС України, суд вважає за можливе питання про відкладення судового засідання у справі розглянути у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо необхідності відкладення розгляду справи, суд виходить з наступного.

Так, за приписами частини першоїстатті 223 КАС України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другоюстатті 205 цього Кодексу.

Відповідно до пункту другого частини другої статті 205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється, а також КАС України не передбачає особливостей розгляду судових справ на період воєнного стану.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Основними засадами судочинства відповідно до частини першоїстатті 129 Конституції Українивизначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Європейський суд з прав людини роз`яснив, що принцип рівності сторін - це один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді, про що і заявляє представник відповідача у поданому клопотанні.

Відповідно доч. 1ст. 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Наведена норма свідчить, що справедливий та своєчасний розгляд спорів адміністративними судами є нерозривними поняттями, а комплексне дотримання адміністративними судами цих вимог сприяє утвердженню верховенства права у суспільстві.

Верховний суд у постанові від 14 липня 2022 року у справі 260/4504/20 зазначив: «Верховний Суд вже неодноразово у своїх рішеннях, зокрема у справах №802/562/18-а, №826/4504/17, звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Та обставина, що відповідні повноваження суду є дискреційними не створює імунітету від перевірки належності застосування судом свого розсуду при розгляді справи на предмет відповідності такого цілям та завданням, які стоять перед адміністративним судом, та в аспекті відповідності таких дійпринципу верховенства права як стримуючого фактору.

При цьому, судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент їїзастосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору».

Крім того, чинними нормами КАС України не передбачено відкладення судового розгляду до закінчення воєнного стану в Україні.

Отже враховуючи, що на території України діє правовий режим воєнного стану, визначити строк дії якого наразі не є можливим, суд вважає що відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану є недоцільним та таким, що не відповідає вимогам щодо справедливого судового розгляду.

Крім того, судом було надано час для подання сторонами відзиву, додаткових пояснень та доказів щодо предмету спору як на виконання вимог ухвали про витребування доказів так і за власною ініціативою. А також, судом було призначено судове засідання з викликом сторін для розгляду даної адміністративної справи, в якому відповідач також мав змогу висловити свою позицію, однак у судове засідання не прибув та своїм правом не скористався.

Суд також зауважує, що посилаючись на режим воєнного стану в Україні, представник відповідача ніяким чином не обгрунтовує, як такі обставини перешкоджають саме відповідачу для реалізації його права на подання додаткових доказів та участі у судовому розгляді справи.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану.

Керуючись ст.ст. 9, 242, 248, 256, КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи № 280/4246/23 до закінчення дії воєнного стану, -відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя Л.Я. Максименко