Рішення

від 31.05.2023 по справі 320/9481/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2023 року 320/9481/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., при секретарі судового засідання - Гавриловій С.В.,

за участю:

представника позивача - Долженка Ю.В.,

представника відповідача - Малая В.С.,

розглянувши в м. Києві у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Червонослобідський спиртзавод" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Червонослобідський спиртзавод» звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте ГУ ДПС у Київській області податкове повідомлення-рішення від 03.11.2022 № 10244/0901, штрафні санкції у розмірі 2 401 287,26 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами фактичної перевірки, однак згідно положень п.75.1.3. ст.75 ПК України, предметом фактичної перевірки є тільки наявність ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів. Зауважує, що оскаржуване рішення, прийняте на підставі фактичної перевірки, проведеної з перевищенням предмету перевірки, не відповідає фактичним обставинам, призводить до виникнення неправомірної заборгованості та, як наслідок до матеріальних втрат позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 24.04.2023.

Відповідач поданий адміністративний позов не визнав та вказав, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Позивач, не погоджуючись з доводами відповідача, подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що позивач не заперечує визначені кодексом підстави для проведення перевірки, однак зазначає, що законодавчо обумовлений предмет фактичної перевірки можу бути лише перевіркою наявності ліцензії. Будь-які інші функції контролюючий орган може реалізувати у відповідності до підстав та в порядку визначеному Податковим кодексом.

Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 31 травня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Червонослобідський спиртзавод» (ідентифікаційний код 44216144; місцезнаходження: 08042, Київська область, Бучанський район, с. Червона Слобода, вул. Заводська, буд. 1-Г) зареєстровано в якості юридичної особи 27.04.2021.

Видами діяльності ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» згідно КВЕД є: 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв; 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин; 46.34 Оптова торгівля напоями; 70.39 Надання в оренду іншим машин, устаткування та товарів, н.в.і.у; 11.05 Виробництво пива; 20.11 Виробництво промислових газів.

ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації спирту етилового не денатурованого 25.06.2021 за № 5435.

Акцизний склад за адресою: Київська область. Бучанський район, с. Червона Слобода, вул. Заводська, 1 зареєстровано 28.06.2021, уніфікований номер 1017261

Наказом від 04 липня № 544-п «Про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонослобідський спиртзавод» податковий номер 44216144» на підставі п.п. 75.1.3 п. 75.1. ст.. 75, п.п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України була проведена фактична перевірка, з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктом господарювання норм законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів.

Посадовими особами ГУ ДПС у Київській області у період з 04.07.2022 по 13.07.2022 була проведена фактична перевірка ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Червона Слобода, вул. Заводська, буд. 1Г.

За результатами перевірки було складено акт від 14.07.2022 №3923/10-36-09-00/44216144.

Перевіркою встановлено, що відповідно до поданих 24.03.2022 Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання відпуску) та залишків спирту на акцизному складі виробника спирту та/або виробника окремих видів продукції та 11.04.2022 звіту 1-РС за лютий 2022 року залишки спирту етилового на кінець звітного місяця становили 11550,32 дал., що перевищує на 6005,32 дал. обсяги внесення до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі-Єдиний реєстр) - 5545 дай., чим порушено ч.9 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

На підставі висновків акту від 14.07.2022 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №10244/0901 від 03.11.2022 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України. Рішенням про результати розгляду скарги від 03.01.2023 року №168/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача було залишено без задоволення.

Таким чином, незгода позивача із прийнятим податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР.

Статтею 15 Закону № 481/95-ВР встановлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону місце зберігання - це місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 07.02.2002 № 3032-III наказом Державної податкової адміністрації України 28.05.2002 № 251 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку №251 Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

До Єдиного реєстру вносяться:

відомості про заявника - ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім`я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), серія та номер ліцензії, виданої заявнику на відповідний вид діяльності;

відомості про місце зберігання - місцезнаходження (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), площа місця зберігання (місткість місця зберігання спирту), вид продукції, що зберігається;

дата включення місця зберігання до Єдиного реєстру;

серія, номер та дата видачі довідки про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру;

підстави та дата виключення місця зберігання з Єдиного реєстру.

Виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового (далі - спирт) та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту (пункт 1.3 Порядку).

Як передбачено пунктом 1.4 Порядку, у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у порядку, установленому чинним законодавством.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач за результатами проведеної фактичної перевірки прийшов до висновку про те, що у виданій ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» Довідці про внесення місця зберігання спирту етилового не денатурованого до Єдиного державного реєстру зазначена місткість місця зберігання такого виду спирту в розмірі 5545дал, натомість залишки спирту на кінець звітного місяця становили 11 550,32 дал, що перевищувало на 6005,32 дал обсяги, внесені до Єдиного державного реєстру зберігання.

Проте, заява про внесення змін щодо характеристик місця зберігання до органу державної податкової служби платником податків подана не була, а тому таке збільшення спирту, за висновком перевіряючих, зберігається в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими висновками контролюючого органу, з огляду на наступне.

Так, нормами Закону №481/95-ВР, визначений обов`язок суб`єктів господарювання вносити місця зберігання визначених законом видів спирту до Єдиного держаного реєстру місць зберігання. За порушення саме такого обов`язку до суб`єктів господарювання застосовується передбачена таким Законом відповідальність - накладення штрафу. Зміна характеристик місця зберігання, зокрема стосовно зазначеній в Довідці місткості місця зберігання, не визначається законодавцем таким порушенням, за яке до суб`єкта господарювання застосовується штраф.

На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» від 07.02.2002 №3032, яким було внесено зміни до Закону №481/95-ВР, Державною податковою адміністрацією України видано Наказ від 28.05.2002 №251 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання» (далі - Порядок №251). в пункті 1.1. розділу 1 якого наведене визначення поняття «Єдиний держаний реєстр місць зберігання» - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Пунктами 2.1 та 2.2 розділу 2 Порядку №251 та частиною 10 статті 2 Закону №481/95-ВР передбачено, що внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта підприємницької діяльності з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту, а також відомостей про заявника: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

При цьому, пунктом 4.3 статті 4 Порядку №251 визначено, що у разі зміни відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності) або характеристик місця зберігання орган державної податкової служби, який вносив місце зберігання до Єдиного реєстру, на підставі заяви суб`єкта підприємницької діяльності протягом семи календарних днів вносить зміни до Єдиного реєстру та видає суб`єкту підприємницької діяльності довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Суд звертає увагу, що згідно абзацу 16 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», на який посилається відповідач в оскаржуваному рішенні, як і в пункту 1.4 Порядку №251, встановлена відповідальність виключно за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Таким чином, ані зміна відомостей про заявника місця зберігання (найменування або місцезнаходження юридичної особи, прізвища або місця проживання фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності), ані зміна характеристик місця зберігання, не є згідно Закону підставою для застосування відповідальності, передбаченої абзацом 16 частини другої статті 17 наведеного Закону.

На виконання наведених вище вимог ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» під час проведення податковим органом перевірки надало Довідку про внесення місця зберігання спирту етилового не денатурованого за адресою: Київська обл, Бучанський район, с. Черовна Слобода, вул. Заводська, 1 до Єдиного державного реєстру (бланк серія АП №144401).

З огляду на вказане, суд критично оцінює твердження про зберігання позивачем спирту етилового не в місці, що внесене до Єдиного державного реєстру місць зберігання, навіть за умови зберігання в такому місці спирту в розмірі, який не відповідає розміру, зазначеному в Довідці.

Суд зазначає, що об`єктивною стороною встановленого правопорушення є зберігання спирту, алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру. Виключною підставою для застування зазначеної відповідальності є зберігання відповідних об`єктів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру. Водночас, Законом не встановлено відповідальності за зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру, але характеристики яких змінилися.

Єдиним наслідком зміни характеристик місця зберігання спирту є виникнення у податкового органу на підставі пункту 4.3 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання обов`язку видати суб`єкту господарювання протягом семи календарних днів довідку, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

При цьому, суд зауважує, що зміна характеристик місця зберігання за умови незмінності самого місця зберігання, не може вважатися підставою для автоматичної втрати чинності попередньої довідки щодо відповідного місця зберігання. Попередня довідка втрачає чинність лише з моменту видачі наступної довідки. Відтак, суб`єкт господарювання не може вважатися таким, що здійснює зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів не у відповідному місці зберігання в тому разі, якщо змінилися окремі характеристики місця зберігання.

В свою чергу, законодавство не встановлює відповідальності за зміну характеристики місця зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів або за невнесення відповідних змін до довідки про місце зберігання.

Тобто, виключною підставою для визначення зберігання спирту етилового в місці не внесеному до Єдиного реєстру і подальше притягнення до відповідальності є зберігання відповідних об`єктів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру.

У зв`язку з тим, що Законом №481/95-ВР не встановлено відповідальності за зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру, але характеристики яких змінилися, то платник податків, зокрема, ТОВ «Червонослобідський спиртзавод», не може вважатися таким платником, що здійснює зберігання спирту етилового не денетурованого не у відповідному місці зберігання в тому разі, якщо змінилися окремі характеристики місця зберігання.

Крім того, як пояснив представник позивача, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації,з 24 лютого 2022 року покупці спирту за об`єктивних причин не змогли отримати та не вивезли придбану продукцію і не звільнили ємність, тому партія спирту за результатами вже запущеного технологічного процесу була додана до нереалізованого спирту в межах акцизного складу, зафіксована через витратомір та відображена в довідці про обсяг спирту.

Вказану обставину відповідачем не взято до уваги під час проведення перевірки та не спростовано під час розгляду справи судом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини та наведене нормативне обґрунтування, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №10244/0901 від 03.11.2022, та, відповідно, його скасування.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності спірного рішення від 03.11.2022 року №10244/0901, а тому наявні підстави для задоволення позову ТОВ «Червонослобідський спиртзавод».

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Встановлено, що позивач при звернені до суду сплатив судовий збір у розмірі 26 840,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням №1889 від 19.01.2023 року.

Відтак, в зав`язку із задоволенням адміністративного позову, на корить позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 26 840,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 3, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 03.11.2022 №10244/0901.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Червонослобідський спиртзавод" (ідентифікаційний код 44216144) судовий збір у сумі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 12 червня 2023 р.