Постанова

від 13.03.2024 по справі 320/9481/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9481/23 Головуючий у І інстанції - Балаклицький А.І.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Ольховської М.Г.,

представника позивача Долженка Ю.В.,

представників відповідача Сливки А.В., Освітньої Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонослобідський спиртзавод» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Червонослобідський спиртзавод» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2022 № 10244/0901, яким до нього застосовано штрафні санкції у розмірі 2 401 287, 26 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами фактичної перевірки, однак згідно положень п.75.1.3. ст.75 Податкового кодексу України, предметом фактичної перевірки є тільки наявність ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів. Зауважує, що оскаржуване рішення, прийняте на підставі фактичної перевірки, проведеної з перевищенням предмету перевірки, не відповідає фактичним обставинам, призводить до виникнення неправомірної заборгованості та, як наслідок, до матеріальних втрат позивача.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Свої доводи обґрунтовує перш-за все тим, що у даній справі застосована процедура адміністративного оскарження, тому строк звернення після процедури адміністративного оскарження становить 1 місяць з дати отримання рішення. Процедура адміністративного оскарження закінчилася 28.10.2022, тобто датою отримання рішення ДПС від 21.10.2022 №13039/6/99-00-06-03-02-06, яким розглянуто порушення по суті. Позивач зволікав більше місяця з подачею позову навіть після отримання рішення ДПС України від 03.01.2023 про залишення скарги без розгляду та її повернення. Наголошує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції на стадії підготовчого провадження відповідачем у судовому засіданні наголошувалось щодо поданого ним клопотання про залишення позову без розгляду та про необхідність розгляду такого до розгляду справи по суті. Втім, судом першої інстанції це клопотання проігноровано. Під час закінчення стадії розгляду по суті відповідачем повторно наголошувалось про наявність вищезазначеного клопотання та необхідність його розгляду, втім, судом першої інстанції клопотання знову не розглянуто. Звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні суду взагалі не зазначено причини нерозгляду поданого відповідачем клопотання. Також, заперечує по суті задоволених позовних вимог, наголошуючи на правомірності спірного податкового повідомлення-рішення.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Щодо порушення ним строку звернення до суду зазначає, що саме з 11.01.2023 закінчилась процедура адміністративного оскарження, а тому згідно ч. 4 ст. 122 КАС України позов подано 28.02.2023 в межах тримісячного строку. Також, наголошує, що нормами податкового законодавства на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупинено перебіг строків, визначених цим Кодексом.

В судовому засіданні представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали, наполягали на задоволенні скарги, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив судове рішення залишити без змін.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, 27.04.2021 ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» (ідентифікаційний код 44216144; місцезнаходження: 08042, Київська область, Бучанський район, с. Червона Слобода, вул. Заводська, буд. 1-Г) зареєстровано в якості юридичної особи.

Видами діяльності ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» згідно КВЕД є: 11.01 дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв; 20.14 виробництво інших основних органічних хімічних речовин; 46.34 Оптова торгівля напоями; 70.39 надання в оренду іншим машин, устаткування та товарів, н.в.і.у; 11.05 виробництво пива; 20.11 виробництво промислових газів.

ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації спирту етилового не денатурованого 25.06.2021 за № 5435.

Акцизний склад за адресою: Київська область. Бучанський район, с. Червона Слобода, вул. Заводська, 1 зареєстровано 28.06.2021, уніфікований номер 1017261

Згідно наказу від 04.07.2022 № 544-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» податковий номер 44216144» на підставі п.п. 75.1.3 п. 75.1. ст.. 75, п.п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України була проведена фактична перевірка ТОВ «Червонослобідський спиртзавод» у період з 04.07.2022 по 13.07.2022, з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктом господарювання норм законодавства, що регулює обіг підакцизних товарів.

За результатами перевірки складено акт від 14.07.2022 №3923/10-36-09-00/44216144, на підставі висновків якого відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення № 6401/0901 та № 6400/0901 від 03.08.2022.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, яка рішенням № 13039/6/99-00-06-03-02-06 від 21.10.2022 була задоволена частково, скасовано податкове повідомлення-рішення № 6400/0901 від 03.08.2022 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 21 598 440, 53 грн, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення № 6401/0901 - залишені без змін.

При цьому, зазначено, що відповідно до п. 56.10, пп. 56.17.3 п. 56.17, п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України рішення ДПС, прийняте за розглядом скарги та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 03.08.2022 № 6401/0901, № 6400/0902, з урахуванням цього рішення не підлягають адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені до суду, у порядку визначеному чинним законодавством України.

Зазначене рішення отримано позивачем 28.10.2022 (а.с. 72).

03.11.2022 контролюючим органом на виконання вимог Податкового кодексу винесено нове податкове повідомлення-рішення № 10244/0901, на яке позивачем знову подано скаргу в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

03.01.2023 рішенням про результати розгляду скарги №168/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача повернуто без розгляду, у зв`язку з тим, що платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.

Зазначене рішення отримано позивачем 11.01.2023 (а.с. 71).

Не погоджуючись із рішеннями контролюючого органу та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки, і не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Разом з тим, колегія суддів не може повною мірою погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Процесуальні строки, в тому числі строки звернення до адміністративного суду, в адміністративному судочинстві регулюються Главою 6 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.

Так, відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України). З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Зі змісту п.п. 56.2, 56.3, 56.17 ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених п. 56.17 ст. 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Так, як зазначалось вище, позивачем була застосована процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Київській області від 03.08.2022 № 6401/0901, № 6400/0902.

Верховний Суд у постановах від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, від 31.01.2024 у справі №320/1753/23 та від 20.02.2024 у справі №260/7315/23 сформулював такий правовий висновок: норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України. Водночас положення п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальними щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, тобто має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті. Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Зі змісту п.п. 56.2, 56.3, 56.17 ст. 56, п. 57.3 ст. 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов`язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених п. 56.17 ст. 56 ПК України.

Отже, за сформованою судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Так, процедура адміністративного оскарження закінчилася 28.10.2022, тобто датою отримання рішення ДПС від 21.10.2022 №13039/6/99-00-06-03-02-06, яким розглянуто порушення по суті.

При цьому, відповідно до п. 56.10, пп. 56.17.3 п. 56.17, п. 56.19 ст. 56 ПК України рішення ДПС, прийняте за розглядом скарги та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 03.08.2022 № 6401/0901, № 6400/0902, не підлягали адміністративному оскарженню, але могли бути оскаржені до суду в порядку визначеному чинним законодавством України, що і було роз`яснено в даному рішенні контролюючим органом.

Проте, позивач оскаржив повторно податкове повідомлення-рішення від 03.11.2022 № 10244/0901 без належних на те підстав

03.01.2023 рішенням №168/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача повернуто без розгляду з посиланням на те, що платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.

Зазначене рішення отримано позивачем 11.01.2023.

До суду позивач звернувся лише 28.02.2023, тобто з пропуском місячного строку навіть з моменту отримання рішення від 03.01.2023.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача, що станом на 11.01.2023 діяли положення п. 102.9 ст. 102 ПК України, згідно яких «На період дії воєнного правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом», оскільки це стосується строків, які контролюються саме контролюючими органами, а строк звернення до суду з позовом після процедури адміністративного оскарження не входить до переліку таких строків.

При цьому, слід зазначити, що дотримання строків розгляду адміністративних справ - одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

У пункті 53 рішення від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства»).

Крім того, колегія суддів зауважує, що судом першої інстанції було неодноразово проігноровано клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, на чому наполягав представник відповідача і під час судового засідання в суді першої інстанції. Протокол судового засідання не містить доказів розгляду зазначеного клопотання, а навпаки тільки перехід суддею до розгляду справи по суті. Саме судове рішення, також не містить будь-яких висновків щодо заявленого відповідачем клопотання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч.ч. 3, 4 ст. 123 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених ст. 240 цього Кодексу.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 123, 240, 242-244, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - задовольнити частково.

Рішення рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року - скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Червонослобідський спиртзавод» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена року 18.03.2024.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

В.В. Файдюк