Рішення

від 21.12.2023 по справі 320/21003/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2023 року 320/21003/23

Київський окружний адміністративний суд, у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверс Лінкс" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КонверсЛінкс» ( код ЄДРПОУ 41612364) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145), третя особа Головне управління Державної податкової служби України у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797), в якому просить суд, з урахуванням уточнених та збільшених позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.01.2022 №0000870703;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.03.2023 №0000032-1301-3100;

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про опис майна у податкову заставу від 29.03.2023 №3998/6/31-0013-01-06.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту фактичної перевірки є передчасними, помилковими та не підтверджені належними доказами. Зауважив, що на час винесення оскаржуваної вимоги, грошове зобов`язання було неузгодженим та не набуло статусу податкового боргу, відтак, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Ухвалою суду від 15 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що враховуючи у сукупності факти виявлених порушень під час проведення фактичної перевірки, оскаржувані рішення є правомірними та винесені з дотриманням усіх норм чинного законодавства, а тому не підлягають скасуванню.

Третя особа Головне управління ДПС у Київській області своїм правом на подання пояснень відносно предмету спору не скористалось, пояснень до суду не надала.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» зареєстровано, як юридична особа 26.09.2017р. за номером 1 003 39 070 019 011 430.

Позивач перебуває на податковому обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з ВПП за номером 44082145.

15 грудня 2022р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» було отримано акт фактичної перевірки від 01.12.2021, реєстраційний номер №21060/10/36/07/41612364 від 02.12.2021, який складено ГУ ДПС у Київській області за результатами фактичної перевірки акцизного складу (АЗК) за адресою: Київська область, Фастівський район, смт. Чабани, автодорога Київ-Одеса, 17 км+170 м.

Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» звернулося до ГУ ДПС у Київській області із запереченнями №24-14/972 від 28.12.2021 на Акт фактичної перевірки від 01.12.2021.

19.01.2022 на адресу ТОВ «Конверс Лінкс» надійшов лист ГУ ДПС у Київській області №22-14/43 від 19.01.2022 «Про розгляд заперечення», згідно якого повідомлено позивачу, що заперечення до акту перевірки прийнято до уваги, але не спростовує порушення, виявлені під час перевірки.

Разом з цим, 02.02.2023 ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» отримано податкове повідомлення-рішення, винесене Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 14 січня 2022 №0000870703 форми «С», яким до ТОВ «Конверс Лінкс» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 74 893,50 за порушення пункту 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями).

Позивач, не погодившись із спірним рішенням 10.02.2022 оскаржив останнє до ДПС України, шляхом подання скарги №22-14/164 від 09.02.2022.

21.02.2023 на адресу позивача надійшло рішення про результати розгляду скарги №3195/6/99-00-06- 03-02-06 від 08.02.2023, яким залишено без змін спірне ППР, а скаргу позивача - без задоволення.

26.04.2023 позивачем отримано податкову вимогу від 28 березня 2023 №0000032- 1301-3100 про те, що станом на 27 березня 2023 сума податкового боргу позивача становить 74 893,50 гривень та Рішення про опис майна в податкову заставу від 29.03.2023 №3998/6/31-0013-01-06.

Не погоджуючись із винесеними рішеннями, позивач звернуся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон У країни «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі

Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб`єктів малого підприємництва. Обов`язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Як свідчать матеріали акту фактичної перевірки,під час здійснення перевірки відповідачем було виявлено 3 825 л. скрапленого газу за ціною реалізації 19,58 грн. на суму 74 893 грн.50 коп., який не відображено в обліку товарних запасів на АЗС станом на 00 год. 01 хв. 26.11.2021. Отже, перевіряючі дійшли висновку про порушення п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими висновками контролюючого органу, з огляду на наступне.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Згідно із ст.9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відтак, до документів, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару, в тому числі за місцем їх реалізації, належать первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Суд зауважує, що в Акті фактичної перевірки від 01.12.2021 не встановлено жодних порушень ТОВ «Конверс Лінкс» вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» та/або Стандартів бухгалтерського обліку товарів, та/або порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій або реалізацію товару без проведення розрахунків через РРО та/або відсутність на момент перевірки податковим органом первинних документів за місцем реалізації товарів.

Єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), авто газозаправних станціях (АГЗС) та авто газозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності визначено Інструкцією про Порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводних скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 3 червня 2002 р. №332, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2003 р. за № 331/7652 (далі - Інструкція №332).

Згідно із підпунктом 5.2.2 Інструкції №332, приймання СВГ (скраплений вуглеводневий газ), що надійшов автомобільним транспортом від постачальників, проводиться вантажоодержувачем на підставі видаткових та товаротранспортних накладних (типова форма №1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.1995 №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»). Видаткова та товаротранспортна накладні є підставою для оприбуткування СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства.

Пунктом 9 вказаної Інструкції №332 визначено порядок приймання-здавання зміни та складання змінного звіту на АГЗС (АГЗП).

Згідно із п.9.1 на АЗС проводиться оперативний контроль за кількістю скрапленого вуглеводного газу(СВГ), результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АЗС ведеться за змінним звітом за формою №14-ГС.

Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою № 14-ГС у двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП) (п.9.3 Інструкції №332).

Пунктом 11 Інструкції визначено, що бухгалтерський облік руху СВГ здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. №246 та зареєстрованого Міністерством юстиції 2 листопада 1999 р. за № 751/4044.

Отже, нормою п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР зобов`язано суб`єктів господарювання вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, в порядку, встановленому законодавством, а Інструкцією № 332, в свою чергу, встановлено спосіб та порядок здійснення обліку скрапленого газу, який залишається після його реалізації, шляхом позмінного складання касиром (оператором) змінних звітів за формою № 14-ГС зокрема.

При цьому, звіт АЗС за формою № 14-ГС не є первинним документом у розумінні Закону №265/95- ВР, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та в силу положень Інструкції №332 не може бути самостійно використаний для визначення об`єму СВГ та бути підставою для обліку товарних запасів підприємств, або підтверджувати наявність не облікованого товару за місцем реалізації, оскільки вказаний документ відображає виключно здійснений оперативний контроль за кількісним рухом СВГ, результати якого, поряд з первинними бухгалтерськими документами, сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок, фіскальними звітними чеками використовуються для ведення обліку товарних запасів (бухгалтерського та складського).

Як зазначає позивач, товариство веде кількісний облік руху газу скрапленого автомобільного у змінному звіті за ф.№17-НП,типова форма якого є ідентичною до форми змінного звіту за ф.№14-ГС.

Проте, ГУ ДПС у Київській області в Акті фактичної перевірки від 01.12.2021 зафіксовано, що згідно даних РРО (Фіскальні змінні чеки), змінному звіті оператора за ф.№17-НП та журналу оперативного обліку скрапленого вуглеводного газу (СВГ) за ф.№2-ГС станом на 00 год. 01 хв. 26.11.2021 знаходилось 25 698 л скрапленого газу, в той час, як у змінному звіті оператора за ф.№14-ГС зазначено залишок в кількості 21 873 л скрапленого газу та дійшов висновку про порушення порядку ведення обліку товарів за місцем їх продажу і зберігання (п. 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР).

Відтак, висновок про порушення порядку ведення обліку товарів за місцем їх продажу і зберігання зроблено ГУ ДПС у Київській області, виключно з огляду на порівняння даних РРО, змінного звіту за ф.№17-НП, журналу обліку скрапленого газу із даними змінного звіту оператора за ф.№14-ГС.

Проте, суд звертає увагу, що для визначення обставин реалізації не облікованого скрапленого газу мала бути встановлена розбіжність між даними обліку звітів АЗС та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків скрапленого газу в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю, яке надійшло на АЗС та кількістю реалізованого скрапленого газу.

Вказаний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 12.03.2020у справі№823/1917/16, від 08.09.2020у справі №823/990/16, від 14.05.2020 у справі №823/1918/16, від 21.05.2020у справі №809/597/16.

Проте, податковим органом вказаного зроблено не було.

Крім того, жодних вимірювань чи обрахунків фактичних залишків скрапленого газу ГУ ДПС у Київській області на АЗС не проводилось і як наслідок, жодних відхилень наявних на АЗС скраплених газів від даних обліку позивача не виявлялось.

Суд зауважує, що змінний звіт за ф.№17-НП АЗС із показниками кількісного обліку газу скрапленого автомобільного за зміну з 26 листопада 2021 р. 00:01:00 по 26 листопада 2021 р. 23:50:00 було надано податковому органу в ході перевірки, що підтверджено змістом акту фактичної перевірки від 01.12.2021.

На підтвердження належного ведення обліку скрапленого вуглеводневого газу за кількістю, перевіряючим було надано журнал оперативного обліку скрапленого вуглеводневого газу за кількістю за формою №2-ГС, Z-звіти за 26.11.2021, дані яких підтверджують відображення в змінному звіті за ф. №17-НП показники кількісного обліку руху СВГ, чого за підсумками акту перевірки не спростовано.

Відтак, занесення даних щодо кількісних показників руху газу скрапленого автомобільного до змінного звіту за ф. №17-НП, що відповідає змісту (формі) змінного звіту за ф.№14-ГС, не спростовує факту ведення обліку товару в порядку, передбаченому Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не може розцінюватися, як реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Отже, висновок контролюючого органу про порушення ТОВ «Конверс Лінкс» п.12 ст.З Закону №265/95-ВР є необґрунтованим і не підтверджений належними доказами.

Суд зазначає, що згідно наявних в матеріалах судової справи документів: Z-звіту за 26.11.2021, журналу оперативного обліку скрапленого вуглеводного газу (СВГ) за ф.№2-ГС, змінного звіту за ф.№17-НП за зміну з 26 листопада 2021 р. 00:01:00 по 26 листопада 2021 р. 23:50:00, станом на 00 год.01 хв. 26.11.2021 залишок скрапленого газу на початок зміни становив 25 698 л, що також підтверджено Акту перевірки від 01.12.2021, проте не 21873 л, як стверджує Відповідач.

Отже, враховуючи вищевикладене, для визначення обставини реалізації не облікованого товару мала б бути встановлена розбіжність даних обліку товарів та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків скрапленого газу в резервуарах, чого податковим органом зроблено не було.

До того ж, Акт перевірки не містить даних про виявлені розбіжності за результатами співставлення даних обліку звітів АЗС та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, така обставина контролюючим органом не зафіксована, відтак, твердження перевіряючих про те, що ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» порушено порядок ведення обліку товарних запасів у встановленому законом порядку та подальша їх реалізація, є недоведеним.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що винесене на підставі акту фактичної перевірки податкове повідомлення-рішення від 14.01.2022 №0000870703 є незаконним і підлягає скасуванню.

Підпунктом 14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пункт 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. п. 56.1-56.3 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, у випадку оскарження в судовому порядку податкового повідомлення-рішення, визначене у такому акті індивідуальної дії податкове зобов`язання, вважається неузгодженим до розгляду справи судом по суті та прийняття відповідного рішення.

Як зазначає позивач, 10.03.2023 року останній звернуся до Київського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.01.2022 №0000870703.

Разом з цим, відповідно до ст.56 ПК України позивач 10.03.2023 через електронний кабінет платника податків повідомив Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків листом №22-14/336 від 10.03.2023 про оскарження до суду податкового повідомлення-рішення від 14.01.2022 №0000870703. Даним листом позивач також просив не нараховувати пеню та вживати будь-які інші заходи у відношенні до ТОВ «Конверс Лінкс» до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Проте, в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвала Київського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 14.03.2023 у справі №320/5719/23.

Незважаючи на вищезазначені факти, позивач 26.04.2023 отримав від Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП спірну вимогу та спірне рішення про опис майна у податкову заставу.

Тобто, на час винесення оскаржуваної вимоги, податкове повідомлення-рішення, на підставі якого виник податковий борг, було оскаржене позивачем в судовому порядку, що в силу положень ст. 56.18 ст. 56 ПК України, свідчить про неузгодженість грошового зобов`язання. Разом з тим, відсутність узгодженого грошового зобов`язання унеможливлює надання такому зобов`язанню статусу податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що податкове зобов`язання, на час винесення оскаржуваної вимоги, було неузгодженим та не набуло статусу податкового боргу, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, у зв`язку з чим вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

У той же час, належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували правомірність оскаржуваних рішень, відповідач суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8052,00 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 46172 від 03 серпня 2023 року.

Відтак, в зв`язку із задоволенням адміністративного позову, на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 8052,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись ст. 139, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.01.2022 №0000870703;

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.03.2023 №0000032-1301-3100;

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про опис майна у податкову заставу від 29.03.2023 №3998/6/31-0013-01-06.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» (код ЄДРПОУ 41612364) сплачений судовий збір у розмірі 8052,00 грн. (вісім тисяч п`ятдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44082145).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Балаклицький А. І.