Ухвала

від 21.12.2023 по справі 320/46904/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

21 грудня 2023 року 320/46904/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

13.12.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 1) та комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа), в якому позивачка просила суд:

- визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2126018 від 19.07.2021, 2126019 від 19.07.2021, 2126017 від 19.07.2021, 2318885 від 03.07.2023, 2318884 від 03.07.2023, 2126021 від 19.07.2021, 2126020 від 19.07.2021;

- зобов`язати Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) солідарно вчинити дії - а саме повернути позивачу демонтоване та вилучене у нього 20.07.2023 за адресою АДРЕСА_1 майно, а саме: блоки бетонні у кількості 10 одиниць, гаражні ворота металеві до трьох гаражів (дві половини до кожного гаражу), елементи клітки, огорожу яка складається з воріт у кількості 1 одиниця, секцій збору у кількості 7 одиниць, стовпчики металеві у кількості 3 одиниці, а також здійснити монтаж вказаного майна у тих же місцях в яких воно було демонтоване та відновити до стану, у якому це майно перебувало на момент демонтажу;

- стягнути з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого орган} Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) солідарно на користь позивача моральну шкоду у розмірі 400000,00 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/46904/23 передана 20.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

Крім того, ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом:

-заборонити Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальному підприємству «Київблаго устрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти будь-які дії з демонтажу чи інших дій щодо майна (рухомого та нерухомого), яке належить позивачу та знаходиться на території домоволодіння позивача ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:147:0024;

-заборонити Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та іншим особам, які відповідальні за збереження такого майна, вчиняти будь- які дії (окрім дій спрямованих на належне зберігання) щодо майна позивача ОСОБА_1 , яке було демонтоване та вилучене у позивача ОСОБА_1 20.07.2023 за адресою АДРЕСА_1 , а саме: блоки бетонні у кількості 10 одиниць, гаражні ворота металеві до трьох гаражів (дві половини до кожного гаражу), елементи клітки, огорожу яка складається з воріт у кількості 1 одиниця, секцій збору у кількості 7 одиниць, стовпчики металеві у кількості 3 одиниці, та зберігається за адресою АДРЕСА_2 , до прийняття рішення у справі та набрання ним законної сили;

-зобов`язати Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та інших осіб, які відповідальні за збереження такого майна, вчинити усі необхідні дії з метою належного зберігання майна позивача, яке було демонтоване та вилучене у позивача ОСОБА_1 20.07.2023 за адресою АДРЕСА_1 майно, а саме: блоки бетонні у кількості 10 одиниць, гаражні ворота металеві до трьох гаражів (дві половини до кожного гаражу), елементи клітки, огорожу яка складається з воріт у кількості 1 одиниця, секцій збору у кількості 7 одиниць, стовпчики металеві у кількості 3 одиниці, та зберігається за адресою АДРЕСА_2 , до прийняття рішення у справі та набрання ним законної сили.

Заява обґрунтована тим, що майно позивача було демонтовано незаконно та наразі зберігається у невідомих умовах, що може призвести до його пошкодження, викрадення, передачі третім особам, позивач звертається до суду з цією заявою про забезпечення позову. Таким чином, очевидними є ознаки протиправності дій відповідачів як суб`єктів владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів позивача такими діями. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, оскільки вилучене майно може бути реалізоване третім особам, передане їм на зберігання та зберігатися в неналежних умовах. А оскільки таке майно має індивідуальні ознаки, зокрема гаражні ворота та клітки, які мають нестандартну будову та розміри і подібне майно неможливо буде купити на ринку а лише необхідно буде виготовляти на замовлення, то в разі вчинення відповідачами будь-яких дій щодо нього, та які унеможливлять його повернення позивачу, це унеможливить виконання рішення суду. А оскільки відповідачами виконано лише частковий демонтаж об`єктів майна позивача, то відповідачі зможуть начебто з метою завершення виконання дій з демонтажу повторно проникнути на територію домоволодіння позивача та вчинити подальші неправомірні дії щодо його майна.

Заяву про забезпечення позову передано 20.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Поряд з цим, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року по справі № 826/10936/18, від 07 квітня 2020 року по справі № 826/13413/18 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

При цьому, доводи заяви про забезпечення позову фактично зводяться до незгоди з спірними рішеннями відповідача.

Поряд з цим, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Так, у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року по справі № 826/16509/18 та від 07 квітня 2020 року по справі № 826/13413/18 щодо «очевидності» ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.

Сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Отже, перевірка протиправності спірних приписів (рішень, дій) субєктів владних повноважень, можлива лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності під час судового розгляду справи на підставі позову, про забезпечення якого просить позивач.

Поряд з тим, у даному випадку, наявність очевидних ознак протиправності рішень відповідачів, на які посилається позивач у своїй заяві про забезпечення позову, може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

У разі оскарження відповідного акту суб`єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.

Щодо посилання Заявника стосовно негативних наслідків, суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання, фізичних осіб. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які Заявник оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

На думку суду, застосовуючи заходи забезпечення позову з підстав, які законом не передбачені, суд втрутився у компетенцію відповідачів, заборонення вчинення певних дій.

Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Однак, застосовуючи такий інститут, необхідно перш за все враховувати його мету та запобігати вирішенню спору у справі шляхом задоволення заяви про забезпечення позову.

Окрім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За таких підстав та враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову залишити без задоволення.

Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

СуддяВ.С. Парненко