Рішення

від 08.08.2024 по справі 320/46904/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2024 року № 320/46904/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПарненко В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

13.12.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач-1), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2126018 від 19.07.2021, 2126019 від 19.07.2021, 2126017 від 19.07.2021, 2318885 від 03.07.2023, 2318884 від 03.07.2023, 2126021 від 19.07.2021, 2126020 від 19.07.2021;

- зобов`язати Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальне підприємство Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) солідарно вчинити дії - а саме повернути позивачу демонтоване та вилучене у нього 20.07.2023 за адресою м. Київ, вул. Коперника, 7 майно, а саме: блоки бетонні у кількості 10 одиниць, гаражні ворота металеві до трьох гаражів (дві половини до кожного гаражу), елементи клітки, огорожу яка складається з воріт у кількості 1 одиниця, секцій збору у кількості 7 одиниць, стовпчики металеві у кількості 3 одиниці, а також здійснити монтаж вказаного майна у тих же місцях в яких воно було демонтоване та відновити до стану, у якому це майно перебувало на момент демонтажу;

- стягнути з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) солідарно на користь позивача моральну шкоду у розмірі 400000,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 20.07.2023 працівниками Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було зруйноване належне позивачу майно за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 7. Жодних приписів про демонтаж майна позивач у встановленому законодавством порядку не отримував. Належні позивачу споруди були розміщені на території домоволодіння. Відповідачі демонтували не самі гаражі, а лише металеві ворота на них, фактично повністю була демонтована огорожа, яка відділяла домоволодіння позивача від проїжджої частини та тротуару по вул. Коперника. Позивач зазначає, що не подавав відповідачам жодних заявок на проведення демонтажу, рішення судів про демонтаж майна також відсутні. Жодного припису щодо порушення благоустрою позивач не отримував, що свідчить про повну протиправність дій відповідачів та порушення ними вимог Правил благоустрою міста Києва. При цьому за наявності порушень позивачем Правил благоустрою міста Києва відповідач-1 повинен був не тільки скласти припис та належним чином його вручити позивачу у відповідності до вимог Правил, а і скласти протокол про адміністративне правопорушення та у випадку подальшого невиконання позивачем вимог припису звернутися до суду із позовом про зобов?язання вчинити дії - а саме виконати вимоги припису. Відповідач-1 цього не зробив, отже дії обох відповідачів є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. При цьому позивач звертає увагу на те, що ані його домоволодіння, ані розміщені на його території об?єкти його приватної власності, які були пошкоджені та демонтовані відповідачами, не відносяться до тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства, щодо яких відповідачі мають право вчиняти будь-які дії з демонтажу. Дії відповідачів спричинили душевні страждання у позивача, внаслідок морального та психологічного тиску, а тому позивач просить стягнути моральну шкоду з відповідачів.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/46904/23 передана 20.12.2023 до розгляду судді Парненко В.С.

19.12.2023 ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії - залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

28.12.2023 позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 відкрито провадження у справі №320/46904/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувано докази надсилання (отримання) позивачу приписів 2126018 від 19.07.2021, 2126019 від 19.07.2021, 2126017 від 19.07.2021, 2318885 від 03.07.2023, 2318884 від 03.07.2023, 2126021 від 19.07.2021, 2126020 від 19.07.2021.

05.02.2024 представником Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що 19.07.2021 представником КП «Київблагоустрій», при здійсненні перевірки дотримання норм законодавства у сфері благоустрою, були складені приписи №№ 2126017, 2126018, 2126019, 2126020, 2126021 за адресою: Шевченківський район, вул. Коперника, 1, частині надання проектно-дозвільної документації на виявлені елементи благоустрою: гаражі металеві конструкції. 03.07.2023 представником КП «Київблагоустрій» при здійсненні перевірки дотримання норм законодавства у сфері благоустрою, були складені приписи №№2318884, 2318885 за адресою: Шевченківський район, вул. Коперника, 7 в частині надання документації на розміщення будівельних матеріалів (бетонних блоків), металевої огорожі. При складанні приписів були дотримані вимоги п. 20.2.1 Правил в частині вручення суб`єкту/зроблено фотофіксацію після наклеювання на виявлені елементи благоустрою. Термін виконання вимог припису передбачено у строк до 3 днів, що також відповідає вимогам п. 20.2.1 Правил. Приписи були наклеєні на елементи благоустрою та була зроблена фотофіксація, що відповідно до вимог п. 20.2.1 Правил є врученням приписів згідно законодавства та вказує на безпідставність заяви про поновлення строку на оскарження приписів 2021 року, що не було враховано Київським окружним адміністративним судом при поновленні строку. Відповідно до приписів було запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на виявлені елементи благоустрою. Також, не зазначення конкретної особи (у приписах вказано «Власнику...») відповідає вимогам п.20.2.1. Правил. Відповідач-1 вказує, що складання припису, відповідно до вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил, є не стільки правом як обов?язком, що закріплено у п. п. 13.3.1, 13.3.2. 13.3.3., 19.2.1 Правил. Також, Правилами не обмежено кількість складання приписів на один об?єкт. У п. 20.2.1 Правил зазначається, що припис складається при виявленні причин та умов, які можуть спричинити порушення, що вказує на можливість зазначення причин без зайвої конкретизації. Таким чином, рішення про демонтаж малої архітектурної форми (елементів благоустрою) приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) внаслідок невиконання вимог припису власником (користувачем) встановленого елементу благоустрою. При цьому Правилами не передбачено витребування додаткових документів на виконання вимог припису та направлення доручення Департаменту міського благоустрою на адресу користувача, власника елемента благоустрою, так як відповідна інформація зазначається у приписі (розділ 13 та п.20.2.1 Правил). В матеріалах справи відсутні докази виконання вимог приписів, вручених позивачу ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавства. Також, позивач не оскаржує доручення Департаменту від 30.01.2021 №064-4633 та від 13.07.2023 №064-2955, надане на проведення демонтажу елементів благоустрою, що унеможливлює задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідач-1 вказує на недоведеності позивачем наявності завданню йому моральної шкоди.

До відзиву відповідачем-1 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначено, що 19.07.2021 представником КП «Київблагоустрій» при здійсненні перевірки дотримання норм законодавства у сфері благоустрою, були складені приписи №№ 2126017, 2126018, 2126019, 2126020, 2126021 за адресою: Шевченківський район, вул. Коперника, 1, частині надання проектно-дозвільної документації на виявлені елементи благоустрою: гаражі металеві конструкції. При складанні приписів були дотримані вимоги п. 20.2.1 Правил в частині вручення суб`єкту/зроблено фотофіксацію після наклеювання на виявлені елементи благоустрою. Приписи були наклеєні на елементи благоустрою та була зроблена фотофіксація, що відповідно до вимог п. 20.2.1 Правил є врученням приписів згідно законодавства та вказує на безпідставність заяви про поновлення строку на оскарження приписів 2021 року, що не було враховано Київським окружним адміністративним судом при поновленні строку.

23.02.2024 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що інформація щодо належності гаражів на праві власності позивачу була наявна у відповідачів, проте вони повністю проігнорували ці відомості та докази і винесли протиправні приписи. Вказує, що відповідачем-1 на підтвердження проведення фотофіксації розміщення приписів не надано жодних доказів. Представник позивача зазначає, що позивач не отримував оскаржувані приписи, а тому строк звернення до суду з позовом має бути поновлений.

Від відповідача-2 та третьої особи відзиву та/або пояснень в обґрунтування власної правової позиції не надходили.

Ухвалою суду від 15.01.2024 відповідачу-2 було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали від 15.01.2024 отримана відповідачем-2 в системі «Електронний суд» 22.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.

Суд вважає відповідача-2 належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем-2, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів належить:1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій балансоутримувачів), відповідальних за утримання об?єктів благоустрою, 2.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об?єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об?єктів тощо; 14) видача дозволу на порушення об?єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об?єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам?ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам?ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; г) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, про елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об?єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об?єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об?єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, грати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Згідно ст. 34 вищезазначеного Закону правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об?єктів благоустрою; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

На виконання вищезазначених нормативно-правових актів рішенням Київської міської ради №1051/1051 від 25.12.2008 були прийняті Правила благоустрою міста Києва (далі Правила), які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

У розділі 1 Правил визначено, що тимчасова споруда - це споруда функціонального в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Згідно п.2.1.1 Правил комплексним благоустроєм міста вважається проведення на визначеній території міста (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) робіт з улаштування (відновлення) твердого покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, розміщення тимчасових споруд та малих архітектурних форм, садово-паркових меблів, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення технічного і санітарного стану території, покращення комфортності мешкання жителів та гостей міста Києва.

Розділом 13 Правил регламентовано порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд. 13.1.1. Розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 №198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за №1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

13.2.3 Самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив?язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об?єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об?єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об?єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об?єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

13.2.4. Всі малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності розміщуються з дотриманням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою, комплексної схеми тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

13.3.1. У разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив?язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав?ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо) (далі - засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об?єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київблагоустрій" (далі - КП "Київблагоустрій) вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об?єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бутидемонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов?язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об?єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

13.3.2. y разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об?єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об?єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об?єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

13.3.3. Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об?єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об?єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Відповідно до вимог п. 13.3.5. Правил, яким регламентовано порядок демонтованих елементів благоустрою: «Демонтовані малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об?єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі повертаються власнику (користувачу) на підставі акта приймання-передачі після відновлення благоустрою на місці їх самовільного розміщення (встановлення) тa відшкодування витрат з їх демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання в установленому порядку».

Пунктом 19.1.1. Правил передбачено, що контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об?єктів благоустрою.

Відповідно до п. 19.2.1 Правил уповноважені працівники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об?єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил.

Пунктом 20.2.1. Правил благоустрою міста Києва встановлено, що якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою. посадова особа контролюючого органу зобов??язана скласти та видати офіційний документ - його складання, посада, прізвище, ім?я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений. У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов?язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності житлова площа будинку за адресою: АДРЕСА_1 : 231,6 кв.м. частка 1/4, 231,6 кв.м. частка 1/8, 231,6 кв.м. частка 5/8.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, стосовно земельної ділянки на адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:147:0024, відсутнє зареєстроване право в Державному земельному кадастрі.

26.03.2015 між Управлінням охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (орган охорони) та ОСОБА_1 (власник) укладено охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини, відповідно до якого власник бере на себе зобов`язання щодо охорони щойно виявленого об`єкта культурної спадщини будинок житловий за адресою: АДРЕСА_1 , технічна адреса (за даними КМ БТІ): вул. Коперника, 7 літ.А.

Сторонами не заперечується, що на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Коперника, буд.7, були розташовані 3 гаражі.

Питання демонтажу вказаних гаражів вже було предметом розгляду у справі №910/5230/13.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі №910/5230/13 встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" (далі відповідач) про зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" знести 3 (три) залізобетонні гаражі та перенести огорожу по межах земельної ділянки, що знаходиться у м. Києві, вул. Коперника, 7 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. позов задоволено повністю. Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" знести 3 (три) залізобетонні гаражі та перенести огорожу по межах земельної ділянки, що знаходиться у м. Києві, вул. Коперника, 7. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київметробуд» на користь Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" 1147,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. у справі №910/5230/13.

Рішенням Київської міської ради №643/1304 від 24.05.2007 року "Про передачу земельних ділянок відкритому акціонерному товариству "Київметробуд" для будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку на вул. Коперника,7 у Шевченківському районі м. Києва" затверджено проект відведення земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству "Київметробуд" для будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку на Коперника, 7 у Шевченківському районі м. Києва.

На підставі рішення Київської міської ради №643/1304 від 24.05.2007 р., між Київською міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Київметробуд" було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 09.04.2009 р. за №91-6-00845 у книзі записів державної реєстрації договорів, відповідно до якого ВАТ "Київметробуд" прийняв в оренду терміном на 5 років земельну ділянку по вул. Коперника, 7 у Шевченківському районі міста Києва, розміром 2308 (дві тисячі триста вісім) кв.м. для будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом.

05.12.2001 р. між Відкритим акціонерним товариством "Київметробуд" та АТ ХК "Київміськбуд" (правонаступником якого є позивач Публічне акціонерне товариство "ХК "Київміськбуд") укладено Угоду № 7, предметом якої є сумісна діяльність сторін по будівництву житлового будинку на земельній ділянці на вулиці Коперника, 7 у Шевченківському районі міста Києва.

Відповідно до Статуту ПАТ "Київметробуд", Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" створене згідно з рішенням засновника №68 від 09.12.1994 р. шляхом перетворення державного підприємства Управління будівництва "Київметробуд" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 р. за №210/93 "Про корпоратизацію підприємств". Товариство є правонаступником державного підприємства Управління будівництва Київського метрополітену "Київметробуд".

25.06.2012 між Публічним акціонерним товариством "Київметробуд" та Публічним акціонерним товариством "ХК "Київміськбуд" було укладено Додатковий договір №1 до Угоди №7, відповідно до якого Угоду №7 від 05.12.2001р. було викладено у новій редакції (далі договір про співпрацю у новій редакції).

Відповідно до п. 1.1. договору про співпрацю у новій редакції, предметом цього договору є спільні дії Сторін з реалізації проекту "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку на вулиці Коперника, 7 у Шевченківському р-ні м. Києва", який далі за текстом іменується як Об`єкт.

Згідно п. 1.2. договору про співпрацю у новій редакції, будівництво Об`єкту здійснюється на земельних ділянках загальною площею 3308,00 кв.м., що розташовані на вул. Коперника, 7 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:91:147:0018 та 8000000000:91:147:0019, наданих ПАТ "Київметробуд" (Стороні 1) в оренду на підставі рішення Київської міської ради № 643/1304 від 24.05.2007р., договору оренди земельної ділянки зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації в книзі записів державної реєстрації договорів від 09.04.2009р., за № 91-6-00845 та за № 91-6-00844, (далі земельна ділянка).

Відповідно до п. 2.1. договору про співпрацю у новій редакції, ПАТ "Київметробуд" (Сторона 1) передає ПАТ "ХК "Київміськбуд" (Стороні 2) для виконання на всіх етапах будівництва функції замовника будівництва Об`єкту, крім обов`язків по відведенню земельної ділянки, укладанню договору оренди та виконання обов`язків землекористувача, відповідно до вимог чинного земельного законодавства.

ПАТ "ХК "Київміськбуд" (Сторона 2), здійснюючи функції замовника, діє від свого імені, чинить в межах цього Договору усі необхідні юридичні дії та акти, укладає на власний розсуд будь-які правочини, необхідні для реалізації проекту, та несе за них повну відповідальність відповідно до чинного законодавства. В окремих випадках, в разі неможливості ПАТ "ХК "Київміськбуд" (Стороною 2) діяти від свого імені (при оформленні дозвільної документації, у взаємовідносинах з державними органами тощо), ПАТ "ХК "Київміськбуд" (Сторона 2) діє від імені ПАТ "Київметробуд" (Сторони 1) на підставі виданої ним довіреності (п. 2.2. договору про співпрацю у новій редакції).

Відповідно до п. 2.3.1. договору про співпрацю у новій редакції, для виконання цього Договору, ПАТ "Київметробуд" (Сторона 1) здійснює заходи щодо відведення земельної ділянки, укладання договору оренди та виконання обов`язків землекористувача, відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з пунктом 2.3.5. договору про співпрацю у новій редакції, ПАТ "Київметробуд" (Сторона 1) сприяє ПАТ "ХК "Київміськбуд" (Стороні 2) в усіх її діях, пов`язаних із будівництвом Об`єкту на всіх його стадіях, шляхом надання інформації та документів та/або вчинення необхідних дій на письмовий запит Сторони 2 протягом нормально необхідного строку, зазначеного в такому запиті.

Відповідно до п. 2.3.9 договору про співпрацю у новій редакції, ПАТ "Київметробуд" (Сторона 1) передає ПАТ "ХК "Київміськбуд" (Стороні 2) будівельний майданчик, про що Сторонами підписується відповідний Акт прийому передачі.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що умови Угоди №7 від 05.12.2001р. не містять зобов`язань Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" звільнити розміщені на ній, насадження, мережі та споруди, зокрема - знести 3 залізобетонні гаражі та перенести огорожу по межах земельної ділянки, що знаходиться на спірній земельній ділянці.

Між Публічним акціонерним товариством "Київметробуд" та Публічним акціонерним товариством "ХК "Київміськбуд" було підписано Акт прийому-передачі будівельного майданчика під будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку на вулиці Коперника, 7 у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до Акту прийому-передачі будівельного майданчика під будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку на вулиці Коперника, 7 у Шевченківському районі м. Києва, згідно до п. 2.3.9. Додаткового договору №1 від 25.06.2012 р. до Угоди № 7 про будівництво житлового будинку по вул. Коперника, 7 в м. Києві від 05.12.2001 p. ПАТ "Київметробуд" передає, а ПАТ "ХК "Київміськбуд" приймає будівельний майданчик для реалізації проекту "Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку на вулиці Коперника, 7 у Шевченківському р-ні м. Києва". Будівельний майданчик для будівництва об`єкту розміщується на:

- земельних ділянках загальною площею 3308,00 кв.м., що розташовані на вул. Коперника,7 у Шевченківському районі м. Києва, кадастровий номер 8000000000:91:147:0018 та 8000000000:91:147:0019, наданих Стороні 1 в оренду на підставі договорів оренди земельної ділянки та зареєстрованих Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації в книзі записів державної реєстрації договорів від 09.04.2009р. за № 91-6-00845 та за № 91-6-00844;

- прилеглій території орієнтовною площею 3500 кв.м., наданої у користування на підставі контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою №93060002.

На території будівельного майданчика, відповідно до топоплану М1:500 на плямі забудови розташовані наступні мережі та споруди: каналізаціонний колектор 0 1200; газопровід 0 50, непрацюючий; каналізація 0 150; кабельні мережі, 5к ТТУ; телефонний кабель; 3 металеві гаражі; кам`яна нежила будівля; каналізація 0 100 від кам`яної нежилої будівлі; тепломережа 0 2 х 100, непрацююча; електрокабель н.н.; тепломережа 0 2 х 100; зелені насадження, відповідно до акту обстеження вентиляційний кіоск №222, КП "Київський метрополітен" (залишається на ділянці); 3 залізобетонні гаражі (1,5 м розташовані на відведеній території).

Будівельний майданчик, з урахуванням прилеглій території, огороджений металевим парканом з 3-х сторін, організовано заїзд на територію через металеві ворота. Паркан встановлений ПАТ "Київметробуд". На момент передачі будівельного майданчика межеві знаки відведених земельних ділянок під будівництво житлового будинку передані генпідряднику Tоварисву з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21".

Так, як було зазначено вище та відповідно до топоплану М1:500 на плямі забудови на території будівельного майданчика, розташовані 3 залізобетонні гаражі (1,5 м. розташовані на відведеній території), що було зазначено в Акті прийому-передачі.

Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" листом вих. №01013/0/2-13 від 28.02.2013р. звернулося до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" з вимогою щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення трьох залізобетонних гаражів та перенесення огорожі по межах земельної ділянки.

Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" листом вих. №149 від 07.03.2013р. надало відповідь на вищевказану вимогу, відповідно до якої відмовилося здійснювати знесення трьох залізобетонних гаражів, посилаючись на те, що згідно Договору про співпрацю від 25.06.2012р. (у редакції додаткового договору №1 до Угоди №7 від 05.12.2001р.) ПАТ "ХК "Київміськбуд" виконує функції замовника будівництва та повідомив, що вказані споруди належать громадянину ОСОБА_1 .

Як встановлено з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 у справі №910/5230/13 відповідно до відомостей Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно", що надійшли до суду 14.05.2013р., житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований: 1/8 ч. за ОСОБА_2 на підставі рішення нарсуду від 11.11.1925 р.; 1/4 ч. за ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 16.08.1950 p., посвідченого 3-ю Київською держнотконторою; 5/8 ч. за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 11-ю Київською держнотконторою 23.01.1976 р. Гаражі за адресою АДРЕСА_1 на праві власності не реєструвалися.

Проте, відповідно до листа Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації вих. №03/45-26 від 15.01.2013р. власником гаражів, які частково розташовані на території будівельного майданчику є ОСОБА_1 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (приватний будинок).

Тобто, спірні гаражі належним чином не реєструвалися, проте як вбачається з вищевикладеного належать ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не прийняв як належний висновок суду першої інстанції, що матеріалами справи не підтверджується належність спірних гаражів ОСОБА_1 . При цьому, суд приймає до уваги, що 01.12.2005р. між ОСОБА_1 та АТ Холдингова компанія Київміськбуд» була укладена угода № 1, предметом якої відповідно до умов останньої є співробітництво сторін по будівництву житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення по АДРЕСА_2 .

Згідно із п. 4.10 даної угоди АТ Холдингова компанія Київміськбуд» за погодженням із ОСОБА_1 розпочинає будівництво об`єкту з улаштуванням сучасного паркану, зберігаючи всі територіальні межі існуючого паркану приватного будинку по АДРЕСА_1 та між приватним будинком та запланованою новобудовою.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9924747832023 від 24.07.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:91:147:0024, площею 0,1 га знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , тобто з іншим кадастровим номером, різною адресою ( АДРЕСА_1 , вул. Коперніка, 1, АДРЕСА_1 , відповідно до різних документів, наданих Позивачем) як досліджувались в матеріалах справи №910/5230/13 з місцем знаходження спірної огорожі, гаражів, що вказує на недоведеність позовних вимог в частині володіння позивачем спірними гаражами на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:147:0024.

Суди у справі №910/5230/13 досліджували обставини по знаходженню приміщень на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:91:147:0018 та 8000000000:91:147:0019, Тобто, наявним доказами підтверджено, що право власності на гаражі на земельних ділянках, з вказаними кадастровими номерами, в установленому законом порядку не реєструвались, що вказує на недоведеність позовних вимог та недоведеність позивачем, що були порушені його права.

Також, у вказаних документах відсутня інформація про передачу ОСОБА_1 спірної огорожі, воріт будівельних матеріалів та підтверджується, що спірне майно не відносяться до нерухомого майна і, згідно до приписів ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», вони є елементами благоустрою, на які у позивача відсутня проектно-дозвільна документація, відповідно до яких у відповідачів є повноваження щодо контролю.

Так, відповідно до вимог ч. 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов?язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами статті 5 цього ж Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об?єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Також, відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зважаючи на те, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 1 ЗКУ), законодавством встановлені підвищені еколого-санітарні та інші вимоги щодо режиму і способів її використання, зокрема, під час оренди.

За змістом ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендар зобов?язаний: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Позивачем не були надані документи, підтверджуючі право власності/користування земельною ділянкою, де знаходяться приміщення та на якій встановлені вищезазначені елементи благоустрою (огорожа, гаражі, будівельні матеріали, тощо).

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Також, відповідно до статті 2 Закону України "Про оцінку земель" (далі - Закон) правове регулювання оцінки земель здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закону, законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Частиною другою статті 201 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) та ст. 5 Закону передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частини третя - п?ята статті 201 Кодексу).

Відповідно до статті 13 Закону, якою визначено випадки обов?язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: відчуження та страхування земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності.

Статтею 20 Закону встановлено, що за результатами, зокрема, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Разом з тим відповідно до пункту 1 Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов?язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року №231, цей Порядок визначає механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов?язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, з метою обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) та іншого доходу такого платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого та рухомого майна (крім випадків його успадкування та дарування), а також обчислення суми державного мита, податків та інших обов?язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оцінку земель» зазначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Позивачем не надано відповідачу на виконання вимог приписів, а також до суду доказів проведення грошової оцінки спірної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 згідно статті 15 Закону України «Про оцінку земель».

При цьому необхідно враховувати, що статтею 265 Податкового кодексу України встановлено, що: 265.1. Податок на майно складається з: 265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 265.1.2. транспортного податку; 265.1.3. плати за землю.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об?єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (стаття 266.1.1 ПКУ).

266.3.1. Базою оподаткування є загальна площа об?єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

266.9.1. Податок сплачується за місцем розташування об?єкта/об?єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Позивачем не надано на вимоги приписів та до суду доказів сплати податку на нерухомість за спірною адресою та сплати податку за користування земельною ділянкою.

Статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адресою об?єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об?єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Порядок присвоєння адрес об?єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов?язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи. Адреса присвоюється об?єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об?єктами нерухомого майна.

Адреса не присвоюється: 1) тимчасовим спорудам; 2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною; 3) іншим об?єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об?єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес).

B матеріалах справи відсутні докази присвоєння поштової адреси нежилим приміщенням (гаражі) відповідно до приписів чинного законодавства, що унеможливлює визнання факту порушення прав, свобод, інтересів позивача у вказаному спорі.

Відповідно до п. 1 охоронного договору №3135 від 26.03.2015 зазначено, що об?єкт культурної спадщини - будинок житловий за адресою АДРЕСА_1 , технічна адреса (за даними КМ БТІ): вул. Коперника, 7, літ А.

Нормативно-правовими актами не передбачено визначення терміну технічна адреса.

Відповідно до наказу Житлової політики України від 24.05.2001 року №127 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентарізації об?єктів нерухомого майна» зазначено, що на кожний об?єкт (у тому числі на захисні споруди) заводиться окрема інвентаризаційна справа і запроваджується літерування та нумерація будинків, допоміжних будівель та споруд. Літерування є підтвердженням проведенням інвентаризації (складання технічного паспорту на приміщення відповідно до додатку 11 до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об?єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 р. N 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773).

Згідно з пунктами 2.1. та 2.2. статуту КП "Київблагоустрій" (далі - КП «Київблагоустрій»), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.02.2007 №167, підприємство є юридичною особою, здійснює свою господарську діяльність на засадах повної самостійності, діє на принципах повного господарського розрахунку, веде бухгалтерський облік, статистичну звітність у порядку, встановленому законодавством України, набуває майнових та особистих немайнових прав, несе відповідні обов?язки, укладає угоди (договори, контракти) з юридичними та фізичними особами як в Україні, так і за її межами у встановленому законодавством порядку, виступає позивачем та відповідачем у суді, господарському та третейському суді від свого імені, має закріплене майно, поточний та інші рахунки в установах банків, казначейства, печатки з власним найменуванням, штампи, затверджені в установленому порядку, фірмовий знак чи знак обслуговування, бланки з власними реквізитами та інші атрибути.

Також, відповідно до положень пунктів 3.1. та 3.2. статуту комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.02.2007 №167 підприємство створено з метою здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві, в тому числі, шляхом внесення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.10.2013 №246/9734 головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори КП «Київблагоустрій» наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою міста Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою.

Згідно з п. 4. Положення головний інспектор та інспектор з благоустрою міста Києва мають право: проводити рейди та перевірки територій та об?єктів міста Києва щодо стану їх благоустрою і додержання підприємствами, установами, організаціями, громадянами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.

19.07.2021 представником КП «Київблагоустрій» при здійсненні перевірки дотримання норм законодавства у сфері благоустрою, були складені приписи №№ 2126017, 2126018, 2126019, 2126020, 2126021 за адресою Шевченківський район, вул. Коперника, 7 в частині надання проектно-дозвільної документації на виявлені елементи благоустрою: гаражі, металеві конструкції.

03.07.2023 представником КП «Київблагоустрій» при здійсненні перевірки дотримання норм законодавства у сфері благоустрою, були складені приписи №№ 2318884, 2318885 за адресою Шевченківський район, вул. Коперника, 7 в частині надання документації на розміщення будівельних матеріалів (бетонних блоків), металевої огорожі.

При складанні приписів були дотримані вимоги п. 20.2.1 Правил в частині вручення суб?єкту/зроблено фото фіксацію після наклеювання на виявлені елементи благоустрою.

Термін виконання вимог припису передбачено у строк до 3 днів, що також відповідає вимогам п. 20.2.1 Правил.

Приписи були наклеєні на елементи благоустрою та була зроблена фотофіксація, що відповідно до вимог п. 20.2.1 Правил є врученням приписів згідно законодавства.

Відповідно до приписів було запропоновано надати проектно-дозвільну документацію на виявлені елементи благоустрою. Також, не зазначення конкретної особи (у приписах вказано «Власнику») відповідає вимогах п.20.2.1. Правил.

Складання припису відповідно до вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил, є не стільки правом як обов?язком, що закріплено у п. п. 13.3.1, 13.3.2. 13.3.3., 19.2.1 Правил.

Також Правилами не обмежено кількість складання приписів на один об?єкт.

У п. 20.2.1 Правил зазначається, що припис складається при виявленні причин та умов, які можуть спричинити порушення, що вказує на можливість зазначення причин без зайвої конкретизації.

Таким чином, рішення про демонтаж малої архітектурної форми (елементів благоустрою) приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) внаслідок невиконання вимог припису власником (користувачем) встановленого елементу благоустрою.

При цьому Правилами не передбачено витребування додаткових документів на виконання вимог припису та направлення доручення Департаменту міського благоустрою на адресу користувача, власника елемента благоустрою, так як відповідна інформація зазначається у приписі (розділ 13 та п.20.2.1 Правил).

В матеріалах справи відсутні докази виконання вимог приписів, вручених позивачу ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавства.

Також, Позивач не оскаржує доручення Департаменту від 30.01.2021 №064-4633 та від 13.07.2023 №064-2955, надане на проведення демонтажу елементів благоустрою.

Частиною 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №826/10330/17 (провадження №11-1264апп 1) що органом, що вживає заходи із демонтажу, є Департамент благоустрою, що передбачено у пункті 13.3.2. Правил. Згідно з Положенням про Департамент міського благоустрою, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27 січня 2011 року №94, Департамент благоустрою є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, з питань виконання функцій державної виконавчої влади - відповідним центральним органам державної виконавчої влади. Відповідно до пункту 6 вказаного Положення Департамент має право, зокрема, здійснювати в установленому порядку заходи щодо демонтажу та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, рекламних носіїв, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об?єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів у місті Києві тощо та давати доручення на їх демонтаж (пункт 6.7); давати в межах повноважень профільним структурним підрозділам районних в місті Києві державних адміністрацій з питань благоустрою, цивільного захисту, охорони праці та підпорядкованим комунальним підприємствам обов?язкові для виконання доручення та контролювати їх виконання (пункт 6.25). З огляду на викладене Департамент благоустрою наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою». Відповідно до змісту Статуту КП «Київблагоустрій», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21 лютого 2007 року №167, метою діяльності КП «Київблагоустрій», зокрема, є здійснення заходів, які забезпечують дотримання юридичними та фізичними особами правил благоустрою у м. Києві, зокрема, шляхом внесення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту 2.2. Статуту КП «Київблагоустрій» підпорядковане Департаменту благоустрою з питань, визначених чинним законодавством та цим Статутом.

При цьому повноваження КП «Київблагоустрій» в частині забезпечення благоустрою міста Києва (проведення демонтажу) передбачені Положенням про Департамент благоустрою та делеговані КП «Київблагоустрій», які були реалізовані ним у цій справі, як владні управлінські функції при виконанні рішення зазначеного Департаменту.

Також, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.07.2022 №753/15095/17 зазначив, що 24 липня 2017 року та 04 серпня 2017 року співробітники КП «Київблагоустрій» знищили (демонтували) належне йому на праві власності нежитлове приміщення, відкрито заволоділи конструктивними елементами, обладнанням, будівельними матеріалами, чим завдали йому майнову шкоду. 10 травня 2017 року між КП «Київблагоустрій» (замовник) та ТОВ «Вістекс-компані» (виконавець) укладено договір №68, згідно з пунктом 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов?язання з надання послуг з демонтажу самовільно розміщених та території міста Києва об?єктів (будівель, споруд, елементів благоустрою, залишків будівельних матеріалів, безхазяйного майна тощо) та доставкою таких об?єктів (або їх конструктивних елементів) на майданчик тимчасового зберігання, а КП «Київблагоустрій», в свою чергу, зобов?язувалося оплатити надані послуги. Згідно з наявними у матеріалах справи копіями актів демонтажу від 10 серпня 2017 року №03-462/ВК, від 11 серпня 2017 року №03-465/ВК та від 24 липня 2017 року ТОВ «Вістекс-Компані» на підставі припису від 11 липня 2017 року №1715429 та доручення Департаменту провело демонтаж майна, належного позивачу. Таким чином, дії щодо демонтажу належного позивачу на праві власності нежитлового приміщення та огорожі вчинялися на виконання відповідного договору за дорученням КП «Київблагоустрій». У вказаному договорі №68 КП «Київблагоустрій» було замовником дій щодо демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, тому саме воно є належним відповідачем у справі. Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська державна адміністрація, Київська міська рада є неналежними відповідачами і в зв?язку з цим у задоволенні позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди, пред?явленої до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради необхідно відмовити із зазначеної підстави.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.02.2020 №826/14017/17 враховуючи специфіку адміністративних правовідносин, відповідно до 1173 ЦК України вина органу місцевого самоврядування як обов?язкова підстава матеріальної відповідальності виключається. Так, причиною збитків, пов?язаних із демонтажем майна позивача та упущеною вигодою, є, власне, дії щодо демонтажу цього майна. При цьому, як зазначалось вище, підставою для вчинення дій щодо демонтажу цього майна слугувало оскаржуване доручення Департаменту, тобто таке не є безпосередньою підставою завдання збитків, так як є виключно підставою для вчинення відповідними особами дій щодо демонтажу, які, власне, і може бути розцінено, як безпосередня причина збитків».

В матеріалах справи відсутні відповідні докази виконання вимог приписів, що вказує на безпідставність вимог позивача, так як п. 20.2.2 передбачено обов?язок складання припису при виявлених причин, що можуть сприяти порушень у сфері благоустрою.

На підставі вищезазначених нормативно - правових актів, обставин справи, виявлені елементи благоустрою, зазначені у приписах були внесені до доручення Департаменту №064-4633 від 30.01.2021, №064-2955 від 13.07.2023, наданого у відповідності до вимог законодавства КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Доручення Департаментом були надано на демонтаж огорожі, воріт, металевих конструкцій, будівельних матеріалів, що є елементом благоустрою відповідно до ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою міста Києва та відноситься до повноважень Департаменту.

Актами проведення демонтажу (переміщення) з актами опису від 20.07.2023 №№ HO-368, HO-369. HO-370, HO-371, HO-372, HO-373, проведеного представниками КП «Київблагоустрій», підтверджено, що проводився частковий демонтаж елементів благоустрою: будівельних матеріалів, воріт, металеві конструкції (клітки), огорожі.

Демонтоване майно було транспортовано на майданчик тимчасового складування та зберігання безхазяйного майна КП «Київблагоустрій», де знаходиться та останнє обліковується за КП «Київблагоустрій».

Також, враховуючи матеріали справи №910/5230/13 в частині кадастрових номерів земельних ділянок (8000000000:91:147:0018 та 8000000000:91:147:0019) та кадастрового номеру земельної ділянки, наданої позивачем 8000000000:91:147:0024) вбачається не доведеність порушення прав ОСОБА_1 .

При суд звертає увагу на різні адреси, зазначені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №80965283 від 22.02.2017 за ОСОБА_1 зареєстровано житлового будинку загальною площею 363,3, житлова площа 231,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , в охоронному договорі №3135 від 26.03.2015 зазначено, що об?єкт культурної спадщини - будинок житловий за адресою АДРЕСА_1 , технічна адреса (за даними КМ БТІ): АДРЕСА_1 , літ А., адреса проживання, зазначеної позивачем у позові ( АДРЕСА_1 ).

Відсутні докази проживання позивача за вказаною адресою з наданням відповідних доказів (реєстрація, довідка відповідної ради, тощо).

Суд враховує, що наявними доказами у справі вбачається невиконання позивачем вимог охоронного договору №3135 від 26.03.2015. Так. п. 5.4 Договору передбачено обов?язок позивача територію об`єкта культурної спадщини за адресою АДРЕСА_1 утримувати упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що не узгоджується з наявними у справі доказами (клітки для птах, будівельні матеріали, тощо).

Також, вбачається недотримання вимог п. 1.3 договору в частині виконання позивачем ремонтно-реставраційний робіт приміщень, впорядкування прилеглої території до пам`ятки території (наявні металеві конструкції).

Таким чином, за наслідками розгляду справи судом не встановлено порушення прав позивача оскаржуваними приписами та діями відповідачів. Відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню. В тому числі не підлягає задоволенню вимога про стягнення моральної шкоди, оскільки судом не встановлено протиправності дій відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

в и р і ш и в:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями, відшкодування моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.