Рішення

від 14.11.2023 по справі 400/9590/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2023 р. № 400/9590/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тяннікової А.С., представника позивача Когіна А.В., предстаника відповідача Рижикова Д.В. за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмейкер" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2023 № 424814290707,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДМЕЙКЕР» (далі Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати прийняте 20.06.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 424814290707.

На обґрунтування позовних вимог Товариство, зокрема, вказало, що у відповідача не було права перевіряти в межах фактичної перевірки, що була проведена у травні 2023 року, дотримання платником податків вимог законодавства в інших періодах. Позивач зауважив, що контролюючий орган зобов`язаний за кожним встановленим порушенням приймати окреме податкове повідомлення-рішення про застосування відповідної фінансової санкції, а у податковому повідомленні-рішенні, що оскаржується, йдеться про різні порушення і про різні види відповідальності. Товариство зазначило, що додаток до податкового повідомлення-рішення підписаний іншою особою, ніж та, що підписала рішення. Крім того, на думку позивача, факти порушень відповідач не довів, тому підстави для застосування фінансових санкцій відсутні.

Управління позов не визнало з підстав, наведених у відзиві (арк. 111-122).

Товариство подало відповідь на відзив (арк. 176-178).

Правом подати заперечення на відповідь на відзив Управління не скористалося.

В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просив у задоволенні позову відмовити.

Як встановлено судом, у травні 2023 року посадові особи Управління провели фактичну перевірку Товариства щодо здійснення платником податків розрахункових операцій за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобі, ведення касових операцій, наявності ліцензії та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, а також з питання дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з найманими працівниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва спирту, алкогольних напоїв тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за період з 01.06.2020 по 21.05.2023, результати якої оформили актом від 22.05.2023 № 3481/14/29/07/34993492 (далі Акт, арк. 24-30).

Перевірку було проведено щодо магазину, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 45/б.

За фактами виявлених перевіркою порушень (пунктів 2, 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», далі Закон № 265) 20.06.2023 керівник Управління прийняв податкове повідомлення-рішення (форма «С») № 424814290707, яким, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пунктів 1, 7 статті 17 Закону № 265, застосував до Товариства фінансову санкцію в загальній сумі 734 008,15 грн, у тому числі 728 908,15 грн на підставі пункту 1 статті 17, 5 100 грн на підставі пункту 7 статті 17 (далі ППР, арк. 31-34).

Згідно з текстом Акта, порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265 позивач вчинив у період з 01.01.2022 до 31.05.2023, порушення пункту 11 статті 3 Закону № 265 у березні 2023 року.

Правомірність ППР є предметом розгляду в цій справі.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Щодо доводів Товариства про те, що «… змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податківців прийти на перевірку без попередження … однак, перевірка РРО за минулий період часу носить характер документальної перевірки а тому такі дії, не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій …»

Ці доводи суд відхилив. Загальна норма, якою встановлено обмеження періоду, за який може бути проведено перевірку, - пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, цієї норми відповідач дотримався. Спеціальної норми щодо періоду, за який може бути проведено фактичну перевірку, Податковий кодекс України не містить.

Щодо необхідності прийняття двох податкових повідомлень-рішень

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо, зокрема, сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

У пункті 58.2 статті 58 Податкового кодексу України зазначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Аналогічні норми встановлені пунктом 5 розділу ІІ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (далі Порядок № 1204).

На думку суду, з урахуванням того, що під час, зокрема, фактичної перевірки можуть бути встановлені порушення норм різних законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючий орган, використані у пункті 58.2 статті 58 Податкового кодексу України слова «за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на … контролюючий орган» необхідно тлумачити так, що фінансові санкції за порушення норм Закону № 265 і фінансові санкції за порушення, наприклад, норм Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (дотримання яких теж було предметом перевірки, згідно з Актом), не можуть бути застосовані одним податковим повідомленням-рішенням, за аналогією з порушеннями за різними податками.

Фінансові санкції до Товариства застосовані на підставі двох пунктів статті 17 Закону № 265 за порушення норм, встановлених двома пунктами статті 3 Закону № 265, тому, на переконання суду, прийняття одного податкового повідомлення-рішення не суперечить пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України і не може бути самостійною підставою для визнання ППР протиправним.

Щодо тверджень позивача про підпис розрахунку сум штрафних (фінансових) санкцій «неуповноваженою особою контролюючого органу»

Підпунктом 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу встановлено, що у податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

В останньому абзаці пункту 3 розділу ІІ Порядку № 1204 вказано, що у податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), штрафних фінансових санкцій та пені (розрахунок пені додається у разі складання податкових повідомлень-рішень за формами «Р» (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу), «Д» та «С»).

Норми про те, що розрахунок сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за наслідками фактичної перевірки, підписує особа, яка підписує податкове повідомлення-рішення, ані Податковий кодекс України, ані Порядок № 1204 не містять.

Щодо порушення пункту 2 статті 3 Закону № 265, сума фінансової санкції, згідно з пунктом 1 статті 17 Закону № 265, - 728 908,15 грн

Пунктом 2 статті 3 Закону № 265 (в редакції, що була чинною у період з 01.01.2022 до 31.05.2023) встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265, до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), у разі встановлення в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

За термінологією Закону № 265, розрахунковий документ документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій х видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Частиною першою статті 8 Закону № 265 встановлено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У пункті 2 розділу ІІ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.06.2016 № 13 «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів) вказано, що цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковими реквізитом фіскального чеку, а абзацом першим пункту 3 розділу І цього Положення визначено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

На стор. 5-6 Акта вказано: «… у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, такий документ не приймається як розрахунковий. Згідно з даними СОД РРО ДПС України (додаток 1 до першого примірника акта) встановлено, що в магазині ТОВ «ФУДМЕЙКЕР» … при проведенні розрахункових операцій через РРО (фіскальний №3000282683) в період з 01.01.2022 по 21.05.2023 були випадки невидачі відповідного розрахункового документа на загальну суму 485965,40грн. Так, згідно СОД РРО ДПС України інформація щодо обов`язкового реквізиту - зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкогольних напоїв у розрахункових документах в магазині ТОВ «ФУДМЕЙКЕР» … за вказаний період відсутня (додаток 1 до першого примірника акта), що є порушенням п.2 ст.3 Закону № 265) …».

Відповідно до розрахунку сум штрафних (фінансових) санкцій, за порушення, вчинене вперше (інформація про дату цього порушення відсутня), сума штрафної санкції дорівнює 79,90 грн (100% вартості проданих з порушеннями товарів), за решту порушень сума штрафної санкції дорівнює 728 828,25 грн (150% вартості проданих з порушеннями товарів).

У пункті 4.3 Акта вказано, що додатком 1 до першого примірника акта є «Перелік даних з СОД РРО ДПС України на 6 арк.».

15.06.2023, за відповідним запитом, Управління надало адвокату Товариства, поряд з іншими додатками, «перелік даних з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операції ДПС України» - 46 сторінок, з яких інформація з однієї сторінки (арк. 102) відноситься до порушення пункту 11 статті 3 Закону № 265, і ця інформація відображена на стор. 4 Акта (таблиця). Отже, змістом додатку 1 до Акта (який, за твердженнями контролюючого органу, доводить факт порушення позивачем пункту 2 статті 3 Закону № 265) є відомості на 45 сторінках (арк. 57-101).

Відповідач не надав додаток 1 на 6 арк. (як вказано в Акті); представник Управління не пояснив причину невідповідності кількості сторінок «переліку даних з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС України» (45) кількості аркушів «переліку даних з СОД РРО ДПС України» (6).

На жодній з 45 сторінок (що не мають ані нумерації, ані, підписів, ані навіть назви), які, за твердженнями Управління, свідчать про порушення Товариством пункту 2 статті 3 Закону № 265, не зазначено, що вони є додатком 1 до Акта; інформація про те, що ці дані мають відношення до Товариства (магазину, в якому здійснювалась торгівля), або отримані з вказаного у підпункті 2.1.1 Акта реєстратора розрахункових операцій, відсутня.

За таких обставин суд встановив, що відповідач не довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами те, що за результатами перевірки був встановлений факт відсутності у розрахункових документах Товариства на загальну суму 485 965,40 грн обов`язкового реквізиту (що, згідно з Актом, було кваліфіковано як ненадання розрахункових документів).

Недоведеність контролюючим органом факту порушення виключає застосування фінансової санкції, тому суд дійшов висновку, що ППР в сумі 728 908,15 грн є протиправним.

Щодо порушення пункту 11 статті 3 Закону № 265, сума фінансової санкції, згідно з пунктом 7 статті 17 Закону № 265, - 5 100 грн

Пунктом 11 статті 3 Закону № 265 (в редакції, що була чинною у березні 2023 року) встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону № 265, до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На стор. 4 Акта вказано, що «… під час проведення розрахункових операцій в магазині ТОВ «ФУДМЕЙКЕР» за адресою … при продажу підакцизних товарів (алкогольних напоїв) мало місце відсутність коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що є порушенням п.11 ст. 3 №265 …». Підтвердженням цих порушень є відомості ІС «Податковий блок» - інформація щодо фіскальних чеків від 27.03.2023 № 25, № 63 та від 30.03.2023 № 55.

Товариство у позові належність цих чеків (факт проведення відповідних розрахункових операцій) та їхній зміст (таблиця на стор. 4 Акта) не заперечило, але вказало, що у чеках є інформація про код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД перед найменуванням містяться цифри «220860».

Відповідно до статті 67 («Структура та застосування Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності») Митного кодексу України, Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

У пункті 11 статті 3 Закону № 265 міститься вимога про зазначення коду товарної підкатегорії, тобто про наявність інформації про десятизнакове цифрове кодове позначення. Фіскальні чеки, вказані на стор. 3 Акта, цим вимогам не відповідають, тому суд визнав обґрунтованими висновки Управління про допущені Товариством порушення і встановив, що застосування фінансової санкції в сумі 5 100 грн є законним.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, в частині застосування відповідачем фінансової санкції в сумі 728 908,15 грн.

За подання адміністративного позову Товариство сплатило судовий збір в сумі 11 011 грн. Позовні вимоги (ціна позову 734 008,15 грн) були задоволені частково, відсоток (у грошовому вимірі) задоволених вимог 99 (728 908,15 грн), тому, відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління підлягає стягненню судовий збір в сумі 10 901 грн (99% від 11 011 грн).

Товариство заявило вимогу про стягнення з відповідача 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У частині сьомій статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження факту понесення витрат Товариство додало до позову:

договір від 30.05.2023 № 30/05-1 про надання правової допомоги (далі Договір, арк. 14-15);

свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (арк. 16-17);

ордер (арк. 18);

рахунок на оплату від 06.07.2023 № 5 на суму 15 000 грн за «юридичні послуги щодо представництва інтересів Миколаївський окружний адміністративний суд. подання позову щодо скасування податкових повідомлень рішень ГУ ДПС у Миколаївській області» (арк. 19);

платіжну інструкцію в національній валюті від 06.07.2023 № 26747 на суму 60 000 грн, призначення платежу «Оплата за юридичні послуги згідно рах.№5,№6,№7,№8 від 06.07.2023р.БезПДВ.» (арк. 20);

акт надання послуг до Договору про надання правової допомоги від 19.07.2023 (далі Акт, арк. 21).

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Договору, Адвокатське Бюро «Сергія Нікітіна» бере на себе зобов`язання «… надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:

-надає Замовнику консультації та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, прокуратури, ДФС, ДПС, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, адміністративних та господарських справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб.

-представляє Замовника з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання, підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше, вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання, отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі, вчиняти інші дії в інтересах Замовника, не передбачених даним Договором.

-представляє інтереси Замовника в судах, органах прокуратури, ДФС, ДПС, МВС та СБУ під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів Замовника».

Докази того, що сторони Договору узгодили доручення щодо оскарження ППР, відсутні.

У пункті 3.1 Договору вказано, що за правову допомогу, передбачену пунктом 1.2 Договору, Замовник сплачує Адвокату винагороду «… в розмірі визначеною додатком №1 до цього Договору …».

Додаток № 1 до позову не доданий; інші докази на підтвердження узгодженої вартості послуг (години роботи Адвоката) відсутні.

В Акті зазначено, що послуги були надані відповідно до «… Договору про надання правової допомоги адвокатом №06/06-1 від 06.06.2023 року …», тобто йдеться про послуги, що були надані за іншим договором, а не за Договором, текст якого доданий до позову.

З урахуванням наведеного суд встановив, що подані позивачем докази не підтверджують факт понесення Товариством у зв`язку з розглядом цієї справи витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмейкер" (вул. Дніпровська, 3, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код: 34993492) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте 20.06.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 424814290707 в частині застосування штрафних санкцій на суму 728908,15 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмейкер" (вул. Дніпровська, 3, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код: 34993492) судовий збір у сумі 10901 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Дата складення повного судового рішення - 22.12.2023.

Суддя В.В. Птичкіна