Рішення

від 21.12.2023 по справі 420/27571/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/27571/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про стягнення середньої заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про стягнення з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 року по справі № 815/3447/15 за період з 16.04.2016 року по 10.09.2023 року у сумі 151 504,07грн.

Ухвалою суду від 16.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування підстав для задоволення адміністративного позову позивач вказав, що відповідно до довідки Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області середнє №31/21-185 від 31.06.2016 року грошове забезпечення ОСОБА_1 на момент звільнення з займаної посади дорівнювало 1718,00 грн та саме на підставі даної довідки судом у справі № 815/3447/15 вирішувалось питання щодо розміру грошового забезпечення позивача, яке підлягає стягненню з відповідача за час вимушеного прогулу. Позивач зазначив, що як у місяці звільнення, так і у місяці, що передував звільненню позивача - 31 календарний день та відповідно середньоденне грошове забезпечення позивача складало 55,42грн. (1718,00/31). Позивач, зазначивши, що оскільки затримка виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 року по справі № 815/3447/15 у період з 16.04.2016 року (наступний день від дня прийняття постанови) по 10.09.2023 року (переддень прийняття наказу про поновлення позивача на посаді) складає всього 2732 календарних дні, відповідач має сплатити середній заробіток на користь ОСОБА_1 за час затримки виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 року по справі № 815/3447/15 за період з 16.04.2016 року по 10.09.2023 року у сумі 151 407.44грн (55.42грн*2732 дні). Позивач, посилаючись на викладені обставини та норми діючого законодавства України, просить суд стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 року по справі № 815/3447/15 за період з 16.04.2016 року по 10.09.2023 року у сумі 151 504,07грн.

06.11.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Так, відповідач вказав, що на виконання ухвали ООАС від 21.08.2021 по справі № 815/3447/15 позивача було поновлено наказом від 11.09.2023 №11о/с. При цьому, відповідач наголосив, що затримка поновлення ОСОБА_1 на службі відбулася не з вини відповідача, а у зв`язку з тим, що після поновлення на службі позивач по місцю служби не з`являвся, жодних дій, які б вказували на його намір вступити в трудові відносини з ГУМВС України в Одеській області, він не вчиняв, зокрема у строк, встановлений законом, позивач не подав виконавчий лист про поновлення його на роботі до примусового виконання.

06.11.2023 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач з підстав, викладених у адміністративному позові, просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Поряд з цим, позивач наголосив, що доводи представника відповідача щодо того, що процес поновлення на роботі здійснюється за наявності волевиявлення особи та необхідності для цього звернення цієї особи з відповідною заявою або відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про поновлення на роботі. - спростовуються чинними нормами законодавства та висновками, викладеними у постановах Верховного Суду та Верховного Суду України,

16.11.2023 до суду від представника відповідача надійшли заперечення на позов у яких відповідач, посилаючись на норми діючого законодавства, просить суд відмовити у задоволенні позову позивача, наголосивши, що позивачем порушено строк звернення до суду з огляду на те, що час коли ОСОБА_1 дізнався про своє порушене право, є саме 12.10.2022 (перше звернення із заявою про виконання рішення суду).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 по справі №815/3447/15 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 65 від 28.01.2008 року Про надзвичайну подію в Хмельницькому ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області та покарання винних, яким старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області № 41 о/с від 31.01.2008 року про звільнення з 31.01.2008 року у запас Збройних Сил України за п. 66 (за дискредитацію) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; поновлено лейтенанта міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 31.01.2008 року; стягнуто з Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (ліквідаційна комісія) на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, за один рік, у розмірі 20616,00 грн. (двадцять тисяч шістсот шістнадцять грн.); вирішено допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення лейтенанта міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 31.01.2008 року та в частині стягнення з Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (ліквідаційна комісія) на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, за один місяць, в розмірі 1718,00 грн. (одна тисяча сімсот вісімнадцять грн.); в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2016 по справі №815/3447/15 апеляційну скаргу ліквідаційної комісії Головного управління Національної поліції в Одеській області залишено без задоволення; постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року - змінено, виклавши абзац п`ятий її резолютивної частини в наступній редакції: Стягнути з Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області (ліквідаційна комісія) на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 17161,26 грн. (сімнадцять тисяч сто шістдесят одна грн. 26 коп.); в іншій частині постанову Одеського окружного.

На виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 по справі №815/3447/15, Головним управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ від 11.09.2023 №11о/с про поновлення лейтенанта міліції ОСОБА_1 на посаді(а.с.8).

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно положень ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до положення ст.236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Разом з тим, частина перша статті 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Серед іншого, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3 частини першої статті 371 КАС України).

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (частина друга статті 372 КАС України).

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів, які застосовуються до спірних правовідносин слідує, що законодавством передбачено обов`язок роботодавця негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника у разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду. Негайне виконання судового рішення полягає у тому, що таке рішення підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, а негайно з моменту його прийняття (проголошення).

Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Як слідує з матеріалів справи, спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із невиконанням постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 по справі №815/3447/15, якою допущеного до негайного виконання в частині поновлення лейтенанта міліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 31.01.2008 року

При цьому, суд наголошує, що наявність зазначеного судового рішення породжувало у відповідача обов`язок щодо поновлення позивача на вказаній посаді, який мав бути здійснений, шляхом видання суб`єктом владних повноважень відповідного наказу негайно після його проголошення.

Слід зазначити, що затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати не видання власником (уповноваженим органом) негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин.

У цьому контексті слід зважати й на те, що інститут звернення рішення суду до негайного виконання покликаний забезпечувати швидкий і реальний захист прав працівника. Цей інститут не заперечує можливості скасування в апеляційному або касаційному порядку рішення, допущеного до негайного виконання, проте на стадії апеляційного або касаційного оскарження віддає перевагу інтересам працівника.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 по справі №815/3447/15, з урахуванням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2016 по справі №815/3447/15, Головним управлінням МВС України в Одеській області прийнято наказ від 11.09.2023 №11о/с про поновлення лейтенанта міліції ОСОБА_1 на посаді(а.с.8).

Враховуючи наведені вище правові висновки, а також беручи до уваги те, що рішення у справі №815/3447/15 фактично виконано відповідачем 11.09.2023 року, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено затримку виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 року по справі № 815/3447/15 за період з 16.04.2016 року по 10.09.2023 року.

Статтею 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За правилами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок №100), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Пунктом 2 Порядку №100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки. Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 8 вищеназваного Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З урахуванням наданої до суду довідки про доходи ОСОБА_1 , складеної 31.03.2016 ГУ МВС України в Одеській області та яка враховувалась під час прийняття постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 по справі №815/3447/15, середнє грошове забезпечення позивача на момент звільнення складало 1718,00грн. та відповідно середньоденне грошове забезпечення склало -55,42 грн.

З урахуванням викладеного, середній заробіток у зв`язку із затримкою виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 року по справі №815/3447/15 з 16.04.2016 по 16.10.2016 ( враховуючи 6-місячний термін встановлений ст. 117 КЗпП України ) становить 10 141,86 грн. (55,42 грн *183 дні).

При цьому, суд зазначає, що ним не враховуються висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, оскільки на момент формулювання висновків суду стаття 117 КЗпП України діяла в іншій редакції, яка не обмежувала періоду, за який може стягуватися середній заробіток у зв`язку затримкою розрахунку при звільненні.

Разом з тим, на дату звернення позивача із цим позовом, обмеження строку стягнення середнього заробітку шістьма місяцями відповідно частині 1 статті 117 КЗпП України, як вже зазначено вище, фактично закріплено принципи розумності, справедливості, пропорційності та добросовісності при стягненні середнього заробітку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 року по справі №815/3447/15 у розмірі 10 141,86 грн.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 226,05 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2016 року по справі №815/3447/15 у розмірі 10 141,86 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (код ЄДРПОУ 08592268, вул. Єврейська 12, м.Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 226,05грн (двісті двадцять шість гривень п`ять копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра