Ухвала

від 21.12.2023 по справі 757/55997/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55997/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000108, -

В С Т А Н О В И В :

06.12.2023 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , згідно вимог якого останній просить накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42023000000000108 від 31.01.2023, майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 30.11.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді за адресою проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , а саме на: - 59 100 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто) доларів США;4 100 (чотири тисячі сто) ЄВРО; 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) російських рублів; 120 (сто двадцять) білоруських рублів; 383 200 (триста вісімдесят три тисячі двісті) гривень.

Мотивуючи подане клопотання прокурор вказує, що ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-Україна» (код ЄДРПОУ 25274129), далі ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна», у період з 2019 року по теперішній час здійснює реалізацію товарів торгівельної марки Apple в адресу ряду суб`єктів господарської діяльності ТОВ «Імпортмакс» (код ЄДРПОУ 43738098), ТОВ «Цетехно» (код ЄДРПОУ 43058939), ТОВ «Максішоп» (код ЄДРПОУ 43886227), ТОВ «Діпровайд» (код ЄДРПОУ 43956613), ТОВ «Імпорт Капітал» (код ЄДРПОУ 43058848), в тому числі ймовірно за готівкові грошові кошти в особливо великих розмірах, без відображення таких операцій у податковому та бухгалтерському обліках.

З метою списання залишків та формування податкового кредиту підприємствам з ознаками фіктивності, надання вигляду законності вказаним операціям, посадові особи ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна» ймовірно здійснюють внесення завідомо неправдивих відомостей до документів про ніби-то реалізацію вищевказаних товарів торгівельної марки Applе в адресу ряду підприємств з ознаками «фіктивності», в тому числі ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (код ЄДРПОУ 42610237), ТОВ «ІТР-Стройінформ» (код ЄДРПОУ 44307917), ТОВ «ВІСТ-М» (код ЄДРПОУ 41870702), та відповідно ймовірно вносять завідомо неправдиві відомості до податкової та бухгалтерської звітності.

При цьому, з метою мінімізації бази оподаткування, ціна, за якою ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна» ніби-то реалізує товари в адресу підприємств з ознаками «фіктивності» є нижчою в середньому на 10% від ціни реалізації підприємствам реального сектору економіки, та практично дорівнює ціні придбання таких товарів (їх собівартості), що підтверджує версію списання залишків товару.

Так, ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» в 2023 році придбало у ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна» товарів на загальну суму близько 303 млн.грн., а саме:

- мобільні телефони марки Apple (код УКТЗЕД 8517130000) в кількості 6597 шт. на суму близько 231,4 млн.грн. (вподальшому реалізовано 86 шт. на суму близько 5 млн.грн., в тому числі в адресу підприємств з ознаками фіктивності);

- годинники марки Apple (код УКТЗЕД 8517620000) в кількості 670 шт. на суму близько 11,9 млн.грн. (вподальшому реалізовано 42 шт. на суму близько 1,1 млн.грн., в тому числі в адресу підприємств з ознаками фіктивності);

- ноутбуки, планшети (код УКТЗЕД 8471300000) в кількості 661 шт. на суму близько 42,7 млн.грн. (вподальшому реалізовано на суму 18,7 млн.грн., в тому числі в адресу підприємств з ознаками фіктивності);

- адаптери (код УКТЗЕД 8504403000) в кількості 24 165 шт. на суму близько 15,7 млн.грн. (не реалізовано жодної одиниці).

ТОВ «ВІСТ-М» в 2023 році придбало у ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна»:

- мобільні телефони марки Apple (код УКТЗЕД 8517120000, 8517130000) в кількості 424 шт. на суму близько 21 млн.грн. (вподальшому реалізовано 62 шт. на суму близько 2,5 млн.грн., в тому числі в адресу підприємств з ознаками фіктивності).

ТОВ «ІТР-Стройінформ» (код ЄДРПОУ 44307917) в 2023 році придбало у ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна»:

- мобільні телефони марки Apple (код УКТЗЕД 8517130000) в кількості 1385 шт. на суму близько 44 млн.грн. (вподальшому реалізовано 357 шт. на суму близько 16,2 млн.грн. за кодом УКТЗЕД 8517120000, в тому числі в адресу підприємств з ознаками фіктивності; за кодом УКТЗЕД 8517130000 не реалізовано жодної одиниці);

- годинники марки Apple (код УКТЗЕД 8517620000) в кількості 209 шт. на суму близько 6 млн.грн. (за вказаним кодом УКТЗЕД реалізовано рації в кількості 486 шт. на суму близько 44 000 грн., в тому числі в адресу підприємств з ознаками фіктивності; жодного годинника не реалізовано);

- адаптери (код УКТЗЕД 8504403000) в кількості 5000 шт. на суму близько 3,2 млн.грн. (не реалізовано жодної одиниці).

Таким чином, по ланцюгу постачання (подальшої реалізації продукції «APPLE») наявна підміна номенклатури товарів, що свідчить про безтоварність проведених операцій, а лише документальне відображення операцій з метою штучного формування ПДВ та списання залишків на ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна».

23.08.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва справа №757/34180/23-к проведено обшук в офісних та складських приміщеннях ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-Україна» (код ЄДРПОУ 25274129) за адресою: м. Київ, вул. Газова, буд. 30. В ході обшуку службові особи ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна» повідомили, що добровільно видадуть зазначені в ухвалі документи. На виконання рішення суду останніми було видано документи згідно опису вилученого на 7 арк.

Однак, в ході огляду вилучених документі встановлено, що посадовими особами не в повному обсязі видано зазначені в ухвалі предмети, речі та документі, про що складено відповідний протокол. Вказане свідчить про умисне переховування предметів, речей та документів від органу досудового розслідування.

Крім того, під час подальших слідчих (розшукових) дій встановлено нововиявлені додаткові обставини причетності службових осіб ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна» до вказаної протиправної діяльності.

Згідно вилучених видаткових накладних ОСОБА_5 отримав від ТОВ ПІІ «АСБІС-Україна» товарів на загальну суму близько 138 млн. грн.

Однак, під час допиту ОСОБА_5 , останній повідомив, що підписи, в видаткових накладних про отримання ТМЦ від ТОВ ПІІ «АСБІС-Україна» на адресу ТОВ «ІТР-Стройінформ» та ТОВ «Домашня електроніка плюс» виконані не ним, обставини складання та підписання вказаних документів йому не відомі.

Вподальшому, згідно АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (код ЄДРПОУ 42610237) зареєстроване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 245, кв. 52. Відповідно до відомостей про об`єкти оподаткування платника податків у ТОВ «Домашня електроніка плюс» наявне:

- склад за адресою: м. Київ, Подільський район, пров. Електриків, буд. 17;

- склад за адресою: м. Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, буд. 136;

- офіс за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 245, кв. 52.

Однак, слідчими (розшуковими) діями встановлено, що ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (код ЄДРПОУ 42610237) не знаходиться за вказаними адресами та не використовує (не орендує) заявлені складські та офісні приміщення. Вказане підтверджується наступним.

Відповідно до листа КП «Київтеплоенерго» (здійснює господарське відання будівель і споруд за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17) №28АУ/02/1/у/3/4411 від 01.09.2023 жоден із об`єктів нерухомого майна за вказаною адресою не перебуває в орендному чи безоплатному користуванні інших юридичних осіб в т.ч. ТОВ «Домашня Електроніка Плюс»;

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_6 (консьєрж будинку АДРЕСА_2 ) повідомила, що в квартирі АДРЕСА_3 вказаного будинку ніхто не мешкає з 24.02.2022 та у вказаній квартирі ніколи не було офісного приміщення;

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_7 , останній повідомив, що являється директором ТОВ «Об`єднання Будіндустрія 2 та компанія», яке займається обслуговуванням підприємств, які знаходяться (використовують приміщення) за адресою: м. Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, буд. 136. Свідок повідомив, що ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» за вказаною адресою відсутнє, не орендує та ніколи не орендувало складських приміщень. Крім того, жоден орендар не здає в суборенду будь-які приміщення ТОВ «Домашня Електроніка Плюс»;

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_8 , остання повідомила, що займає посаду охоронця на ПП «Смерека» та здійснює охорону в`їзду/виїзду на територію за адресою: м. Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, буд. 136. ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» за вказаною адресою не знаходиться.

Крім того, згідно АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «ІТР-Стройінформ» (код ЄДРПОУ 44307917) зареєстроване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А, кв. (оф) 76. Відповідно до відомостей про об`єкти оподаткування платника податків у ТОВ «Домашня електроніка плюс» наявне: офіс за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А, кв. (оф) 76; склад за адресою: м. Київ, бул. Кольцова, буд. 14Д, прим. № 610.

Слідчими (розшуковими) діями встановлено, що ТОВ «ІТР-Стройінформ» (код ЄДРПОУ 44307917) не знаходиться за вказаними адресами та не використовує (не орендує) заявлені складські та офісні приміщення. Вказане підтверджується наступним.

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_9 повідомила, що працює на посаді офіс-менеджера ТОВ «Оренд сервіс», яке являється власником нежитлового приміщення №610 по бул. Кольцова, 14Д у м. Києві. ТОВ «ІТР-Стройінформ» орендувало вказане приміщення з 12.01.2022 до 12.01.2023 на підставі договору оренду. Однак ТОВ «ІТР-Стройінформ» за вказаною адресою фактично ніколи не знаходилося, склад не використовувався;

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_10 повідомив, що являється відповідальним секретарем ТОВ «Іннекс компані» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А, кв. (оф) 76. Вказана компанія надає послуги оренди за вказаною адресою. ТОВ «ІТР-Стройінформ» за заявленою адресою не знаходиться.

Під час допиту в якості свідка директора ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна» останній не надав жодної інформації, яка б підтвердила реальність поставок товару від ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна» в адресу ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (код ЄДРПОУ 42610237) та ТОВ «ІТР-Стройінформ» (код ЄДРПОУ 44307917). Зокрема, не надано жодних контактів представників, службових осіб, власників вказаних підприємств, адрес розташування офісних та складських приміщень. Крім того, директор не вказав жодного співробітника ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна», який би контактував з ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» або ТОВ «ІТР-Стройінформ».

Департаментом стратегічних розслідувань НПУ встановлено, що в якості «кур`єрів» для збору та перевезення необлікованої в бухгалтерському обліку готівки, здобутої від злочинної діяльності, організаторами злочинної схеми залучено наступних осіб: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 ; ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_5 ; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_6 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_7 ; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_8 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІПН НОМЕР_9 .

В ході проведення обшуку 30.11.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді за адресою проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено майно, яке прямо не зазначено в ухвалі слідчого судді, але має доказове значення у кримінальному провадженні, а саме: 59 100 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто) доларів США;4 100 (чотири тисячі сто) ЄВРО; 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) російських рублів; 120 (сто двадцять) білоруських рублів; 383 200 (триста вісімдесят три тисячі двісті) гривень.

На даний час, у ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна, з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, здійснювалась фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд клопотання без фіксації технічними засобами, клопотання підтримав та просив задовольнити, зазначив, що надані адвокатом документи не спростовують обставин, що послугували підставою для звернення з даним клопотанням.

Представник власника майна подав до суду письмові заперечення, в яких вказав на необґрунтованість та безпідставність вимог клопотання, а відтак просив відмовити у накладенні арешту на майно. Мотивуючи свою позицію зазначив, що ухвалою слідчого судді про надання дозволу на обшук було відмовлено у вилученні грошових коштів, а відтак вилучення грошових коштів відбулось всупереч судовому рішенню. Також пояснив, що вилученні кошти являються предметом договору позики. Крім того, в ході обшуку було вилучено грошові кошти ОСОБА_4 , які він заощаджував та які належать також його дружині.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття учасників розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання їх явки обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутність нез`явившихся осіб.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000108 від 31.01.2023 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст. 212 КК України. Процесуальне керівництво здійснюють прокурори Офісу Генерального прокурора.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює група прокурорів Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

В ході проведення обшуку 30.11.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді за адресою проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено майно, яке прямо не зазначено в ухвалі слідчого судді, але має доказове значення у кримінальному провадженні, а саме: 59 100 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто) доларів США;4 100 (чотири тисячі сто) ЄВРО; 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) російських рублів; 120 (сто двадцять) білоруських рублів; 383 200 (триста вісімдесят три тисячі двісті) гривень.

Відповідно до постанови слідчого від 30.11.2023, вилучені вищевказані предмети та речі, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023000000000108, так як вказані предмети та речі є матеріальними об`єктами та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, крім того являються об`єктами на яке спрямоване кримінальне правопорушення, а також містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. .

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 168, ч. 7 ст. 236 КПК України зазначене майно, що вилучене під час проведення обшуку, вважається тимчасово вилученим майном.

Судовим розглядом встановлено, що огляд, під час якого було вилучено майно та на арешті якого на даний час наполягає сторона обвинувачення, був проведений 30.11.2023, а з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна слідчий звернувся до суду 01.12.2023, що вказує на дотримання строків на звернення до суду з даним клопотанням.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 частини другої цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 1, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимогст. 89 КК Українипід час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42023000000000108 від 31.01.2023 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.3 ст. 212 КК України та як наслідок не приймає до уваги доводи адвоката, що вилученні кошти являються предметом договору позики, а також те, що в ході обшуку було вилучено грошові кошти ОСОБА_4 , які він заощаджував та які належать також його дружині, оскільки вказане жодним чином не спростовує вищевказаних обставин кримінального провадження, що слугують підставою для арешту майна.

Також, слідчий суддя не приймає до уваги доводи адвоката вилучення грошових коштів відбулось всупереч судовому рішенню про надання дозволу на обшук, оскільки вказане спростовується статтею 236 КПК України, якою визначено порядок виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає за доцільне, для ефективного розслідування з метою збереження речових доказів накласти арешт на вказане майно.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 98, 100, 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42023000000000108 від 31.01.2023, майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 30.11.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді за адресою проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , а саме на:

- 59 100 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто) доларів США;

- 4 100 (чотири тисячі сто) ЄВРО;

- 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) російських рублів;

- 120 (сто двадцять) білоруських рублів;

- 383 200 (триста вісімдесят три тисячі двісті) гривень.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту/відмову у ньому може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_18