Ухвала

від 01.02.2024 по справі 757/55997/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/55997/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1252/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000108 та накладено арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42023000000000108 від 31.01.2023, майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 30.11.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді за адресою проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 , а саме на:

- 59 100 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто) доларів США;

- 4 100 (чотири тисячі сто) ЄВРО;

- 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) російських рублів;

- 120 (сто двадцять) білоруських рублів;

- 383 200 (триста вісімдесят три тисячі двісті) гривень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою залишити без задоволення клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000108.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що вилучені та арештовані грошові кошти не є та не можуть бути доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки вони не відповідають критеріям речових доказів визначеним ст. 98 КПК України.

Зазначає, що грошові кошти є особистим накопиченням родини ОСОБА_9 та коштами, які отримав ОСОБА_6 від ОСОБА_10 , як позику, відповідно до умов договору позики від 04.09.2023 р.

Вилучення грошових коштів відбулось всупереч відмови слідчого судді на надання дозволу на вилучення грошових коштів.

Наголошує на тому, що готівкові грошові кошти, належні ОСОБА_6 та його родині, які були вилучені під час обшуку та які були арештовані, не відповідають жодному із критеріїв, визначених ч. 1 ст. 98 КПК України. Зазначене виключає можливість визнання їх речовими доказами та відповідно унеможливлює накладення арешту на них.

Вважає, що наявність законного джерела походження, виключає будь-яку можливість відповідності цих грошових коштів критеріям речових доказів, визначених ч. 1 ст. 98 КПК України та відповідно виключає можливість їх арешту.

Звертає увагу, що суд першої інстанції не навів жодного доказу незаконності походження грошових коштів ОСОБА_6 , та не вказав якими саме доказами, наданими прокурором було доведено факт причетності ОСОБА_6 та/або вилученого в нього майна, до кримінального провадження.

Вказує, що прокурором не доведено необхідності застосування такого ступеню обмеження прав та свобод особи, який є співмірним з метою кримінального провадження.

Зазначає, що слідчий у клопотанні не вказав нічого відносно походження грошових коштів та жодним чином не обґрунтував, з яких підстав орган досудового слідства вважає, що саме ці вилучені кошти є такими, що здобуті злочинним шляхом.

Як наслідок мотивувальна частина оскаржуваної ухвали не містить обґрунтування, доводів та фактів, керуючись якими слідчий суддя прийшов до висновку про злочинне походження цих коштів та можливості їх арешту.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна в підтримку поданої апеляційної скарги, яку він просив задовольнити у повному обсязі, з наведених в ній підстав, думку прокурора щодо поданої апеляційної скарги, яку він просив залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без зміни, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що ГСУ Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000108 від 31.01.2023 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-Україна» (код ЄДРПОУ 25274129), далі - ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна», у період з 2019 року по теперішній час здійснює реалізацію товарів торгівельної марки Apple в адресу ряду суб`єктів господарської діяльності ТОВ «Імпортмакс» (код ЄДРПОУ 43738098), ТОВ «Цетехно» (код ЄДРПОУ 43058939), ТОВ «Максішоп» (код ЄДРПОУ 43886227), ТОВ «Діпровайд» (код ЄДРПОУ 43956613), ТОВ «Імпорт Капітал» (код ЄДРПОУ 43058848), в тому числі ймовірно за готівкові грошові кошти в особливо великих розмірах, без відображення таких операцій у податковому та бухгалтерському обліках.

З метою списання залишків та формування податкового кредиту підприємствам з ознаками фіктивності, надання вигляду законності вказаним операціям, посадові особи ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна» ймовірно здійснюють внесення завідомо неправдивих відомостей до документів про ніби-то реалізацію вищевказаних товарів торгівельної марки Applе в адресу ряду підприємств з ознаками «фіктивності», в тому числі ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (код ЄДРПОУ 42610237), ТОВ «ІТР-Стройінформ» (код ЄДРПОУ 44307917), ТОВ «ВІСТ-М» (код ЄДРПОУ 41870702), та відповідно ймовірно вносять завідомо неправдиві відомості до податкової та бухгалтерської звітності.

При цьому, з метою мінімізації бази оподаткування, ціна, за якою ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна» ніби-то реалізує товари в адресу підприємств з ознаками «фіктивності» є нижчою в середньому на 10% від ціни реалізації підприємствам реального сектору економіки, та практично дорівнює ціні придбання таких товарів (їх собівартості), що підтверджує версію списання залишків товару.

Так, ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» в 2023 році придбало у ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна» товарів на загальну суму близько 303 млн.грн., а саме:

- мобільні телефони марки Apple (код УКТЗЕД 8517130000) в кількості 6597 шт. на суму близько 231,4 млн.грн. (вподальшому реалізовано 86 шт. на суму близько 5 млн.грн., в тому числі в адресу підприємств з ознаками фіктивності);

- годинники марки Apple (код УКТЗЕД 8517620000) в кількості 670 шт. на суму близько 11,9 млн.грн. (вподальшому реалізовано 42 шт. на суму близько 1,1 млн.грн., в тому числі в адресу підприємств з ознаками фіктивності);

- ноутбуки, планшети (код УКТЗЕД 8471300000) в кількості 661 шт. на суму близько 42,7 млн.грн. (вподальшому реалізовано на суму 18,7 млн.грн., в тому числі в адресу підприємств з ознаками фіктивності);

- адаптери (код УКТЗЕД 8504403000) в кількості 24 165 шт. на суму близько 15,7 млн.грн. (не реалізовано жодної одиниці).

ТОВ «ВІСТ-М» в 2023 році придбало у ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна»:

- мобільні телефони марки Apple (код УКТЗЕД 8517120000, 8517130000) в кількості 424 шт. на суму близько 21 млн.грн. (вподальшому реалізовано 62 шт. на суму близько 2,5 млн.грн., в тому числі в адресу підприємств з ознаками фіктивності).

ТОВ «ІТР-Стройінформ» (код ЄДРПОУ 44307917) в 2023 році придбало у ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна»:

- мобільні телефони марки Apple (код УКТЗЕД 8517130000) в кількості 1385 шт. на суму близько 44 млн.грн. (вподальшому реалізовано 357 шт. на суму близько 16,2 млн.грн. за кодом УКТЗЕД 8517120000, в тому числі в адресу підприємств з ознаками фіктивності; за кодом УКТЗЕД 8517130000 не реалізовано жодної одиниці);

- годинники марки Apple (код УКТЗЕД 8517620000) в кількості 209 шт. на суму близько 6 млн.грн. (за вказаним кодом УКТЗЕД реалізовано рації в кількості 486 шт. на суму близько 44 000 грн., в тому числі в адресу підприємств з ознаками фіктивності; жодного годинника не реалізовано);

- адаптери (код УКТЗЕД 8504403000) в кількості 5000 шт. на суму близько 3,2 млн.грн. (не реалізовано жодної одиниці).

Таким чином, по ланцюгу постачання (подальшої реалізації продукції «APPLE») наявна підміна номенклатури товарів, що свідчить про безтоварність проведених операцій, а лише документальне відображення операцій з метою штучного формування ПДВ та списання залишків на ТОВ «ПзІІ «АСБІС-Україна».

23.08.2023 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва справа №757/34180/23-к проведено обшук в офісних та складських приміщеннях ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями «АСБІС-Україна» (код ЄДРПОУ 25274129) за адресою: м. Київ, вул. Газова, буд. 30. В ході обшуку службові особи ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна» повідомили, що добровільно видадуть зазначені в ухвалі документи. На виконання рішення суду останніми було видано документи згідно опису вилученого на 7 арк.

Однак, в ході огляду вилучених документі встановлено, що посадовими особами не в повному обсязі видано зазначені в ухвалі предмети, речі та документі, про що складено відповідний протокол. Вказане свідчить про умисне переховування предметів, речей та документів від органу досудового розслідування.

Крім того, під час подальших слідчих (розшукових) дій встановлено нововиявлені додаткові обставини причетності службових осіб ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна» до вказаної протиправної діяльності.

Згідно вилучених видаткових накладних ОСОБА_11 отримав від ТОВ ПІІ «АСБІС-Україна» товарів на загальну суму близько 138 млн. грн.

Однак, під час допиту ОСОБА_11 , останній повідомив, що підписи, в видаткових накладних про отримання ТМЦ від ТОВ ПІІ «АСБІС-Україна» на адресу ТОВ «ІТР-Стройінформ» та ТОВ «Домашня електроніка плюс» виконані не ним, обставини складання та підписання вказаних документів йому не відомі.

Вподальшому, згідно АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (код ЄДРПОУ 42610237) зареєстроване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 245, кв. 52. Відповідно до відомостей про об`єкти оподаткування платника податків у ТОВ «Домашня електроніка плюс» наявне:

- склад за адресою: м. Київ, Подільський район, пров. Електриків, буд. 17;

- склад за адресою: м. Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, буд. 136;

- офіс за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 245, кв. 52.

Однак, слідчими (розшуковими) діями встановлено, що ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (код ЄДРПОУ 42610237) не знаходиться за вказаними адресами та не використовує (не орендує) заявлені складські та офісні приміщення. Вказане підтверджується наступним.

Відповідно до листа КП «Київтеплоенерго» (здійснює господарське відання будівель і споруд за адресою: м. Київ, провулок Електриків, буд. 17) №28АУ/02/1/у/3/4411 від 01.09.2023 жоден із об`єктів нерухомого майна за вказаною адресою не перебуває в орендному чи безоплатному користуванні інших юридичних осіб в т.ч. ТОВ «Домашня Електроніка Плюс»;

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_12 (консьєрж будинку АДРЕСА_2 ) повідомила, що в квартирі НОМЕР_10 вказаного будинку ніхто не мешкає з 24.02.2022 та у вказаній квартирі ніколи не було офісного приміщення;

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_13 , останній повідомив, що являється директором ТОВ «Об`єднання Будіндустрія 2 та компанія», яке займається обслуговуванням підприємств, які знаходяться (використовують приміщення) за адресою: м. Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, буд. 136. Свідок повідомив, що ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» за вказаною адресою відсутнє, не орендує та ніколи не орендувало складських приміщень. Крім того, жоден орендар не здає в суборенду будь-які приміщення ТОВ «Домашня Електроніка Плюс»;

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_14 , остання повідомила, що займає посаду охоронця на ПП «Смерека» та здійснює охорону в`їзду/виїзду на територію за адресою: м. Київ, вулиця Набережно-Корчуватська, буд. 136. ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» за вказаною адресою не знаходиться.

Крім того, згідно АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «ІТР-Стройінформ» (код ЄДРПОУ 44307917) зареєстроване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А, кв. (оф) 76. Відповідно до відомостей про об`єкти оподаткування платника податків у ТОВ «Домашня електроніка плюс» наявне: офіс за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А, кв. (оф) 76; склад за адресою: м. Київ, бул. Кольцова, буд. 14Д, прим. № 610.

Слідчими (розшуковими) діями встановлено, що ТОВ «ІТР-Стройінформ» (код ЄДРПОУ 44307917) не знаходиться за вказаними адресами та не використовує (не орендує) заявлені складські та офісні приміщення. Вказане підтверджується наступним.

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_15 повідомила, що працює на посаді офіс-менеджера ТОВ «Оренд сервіс», яке являється власником нежитлового приміщення №610 по бул. Кольцова, 14Д у м. Києві. ТОВ «ІТР-Стройінформ» орендувало вказане приміщення з 12.01.2022 до 12.01.2023 на підставі договору оренду. Однак ТОВ «ІТР-Стройінформ» за вказаною адресою фактично ніколи не знаходилося, склад не використовувався;

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_16 повідомив, що являється відповідальним секретарем ТОВ «Іннекс компані» за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А, кв. (оф) 76. Вказана компанія надає послуги оренди за вказаною адресою. ТОВ «ІТР-Стройінформ» за заявленою адресою не знаходиться.

Під час допиту в якості свідка директора ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна» останній не надав жодної інформації, яка б підтвердила реальність поставок товару від ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна» в адресу ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» (код ЄДРПОУ 42610237) та ТОВ «ІТР-Стройінформ» (код ЄДРПОУ 44307917). Зокрема, не надано жодних контактів представників, службових осіб, власників вказаних підприємств, адрес розташування офісних та складських приміщень. Крім того, директор не вказав жодного співробітника ТОВ «ПІІ «АСБІС-Україна», який би контактував з ТОВ «Домашня Електроніка Плюс» або ТОВ «ІТР-Стройінформ».

Департаментом стратегічних розслідувань НПУ встановлено, що в якості «кур`єрів» для збору та перевезення необлікованої в бухгалтерському обліку готівки, здобутої від злочинної діяльності, організаторами злочинної схеми залучено наступних осіб: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 ; ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 ; ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_5 ; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_6 ; ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_7 ; ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_8 ; ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІПН НОМЕР_9 .

В ході проведення обшуку 30.11.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді за адресою проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено майно, яке прямо не зазначено в ухвалі слідчого судді, але має доказове значення у кримінальному провадженні, а саме: 59 100 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто) доларів США;4 100 (чотири тисячі сто) ЄВРО; 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) російських рублів; 120 (сто двадцять) білоруських рублів; 383 200 (триста вісімдесят три тисячі двісті) гривень.

06.12.2023 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на речові докази у кримінальному провадженні № 42023000000000108 від 31.01.2023, майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 30.11.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді за адресою проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 , а саме на: - 59 100 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто) доларів США;4 100 (чотири тисячі сто) ЄВРО; 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) російських рублів; 120 (сто двадцять) білоруських рублів; 383 200 (триста вісімдесят три тисячі двісті) гривень.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор вказує, що з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, у ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна.

21.12.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42023000000000108 від 31.01.2023, майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку 30.11.2023, який здійснювався на підставі ухвали слідчого судді за адресою проживання ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 , а саме на:

- 59 100 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто) доларів США;

- 4 100 (чотири тисячі сто) ЄВРО;

- 16 200 (шістнадцять тисяч двісті) російських рублів;

- 120 (сто двадцять) білоруських рублів;

- 383 200 (триста вісімдесят три тисячі двісті) гривень.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя виходив з того, що матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження і таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважав за доцільне, для ефективного розслідування, з метою збереження речових доказів, накласти арешт на вказане майно.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були враховані заперечення представника власника майна, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою,розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, всупереч твердженням апелянта, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, з тих підстав, що дане майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №42023000000000108.

Разом з цим, згідно наданих матеріалів клопотання, вказане майно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження №42023000000000108 від 31.01.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_24 від 30.11.2023.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, третіх осіб, з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Також колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Доводи апелянта про те, що грошові кошти є особистими накопиченням родини Рокало та коштами, які отримав ОСОБА_6 від ОСОБА_10 , як позику, відповідно до умов договору позики від 04.09.2023 р., не спростовують висновків слідчого судді викладених в оскаржуваній ухвалі, з урахуванням обставин встановлених органом досудового розслідування.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчим суддею перевірено, що вказане майно має безпосереднє відношення до обставин кримінального провадження №42023000000000108 від 31.01.2023, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

Твердження апелянта про те, що вилучення грошових коштів відбулось всупереч відмови слідчого судді на надання дозволу на вилучення грошових коштів, колегія суддів не бере до уваги та зазначає наступне.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відтак, згідно матеріалів клопотання, грошові кошти були вилучені в ході проведення обшуку 30.11.2023, а з клопотанням про накладення на них арешту прокурор звернувся 01.12.2023, тобто протягом 48 годин після вилучення майна.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді та підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Українизаконний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4