Ухвала

від 22.12.2023 по справі 380/28063/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

Справа № 380/28063/23

22 грудня 2023 рокум.ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Держави Україна в особі Львівського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Держави Україна в особі Львівського окружного адміністративного суду , в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Держави Україна в особі Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області щодо невиконання судового рішення у справі №380/15916/22, яке набрало силу закону;

зобов`язати Державу Україна в особі Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області внести зміни в інформаційно - аналітичну систему та провести коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 18010300 на суму 17399,42 грн.;

стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області моральну шкоду у сумі 20000,00 грн.;

зобов`язати Державу Україна в особі Львівського окружного адміністративного суду здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №380/15916/22, яке набрало силу закону шляхом витребування звіту про виконання судового рішення у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 дану справу передано на розгляд судді Качур Р.П., якою оформлена службова записка.

Розпорядженням Голови Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 адміністративну справу №380/28063/23 передано за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду на підставі пункту 6 частини першої ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та частини сьомої ст. 29 КАС України.

18.12.2023 дану справу отримано Тернопільським окружним адміністративним судом, що підтверджується відтиском штампу за вх.№8755/23.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 дану справу передано на розгляд судді Дерех Н.В.

Ухвалою суду від 22.12.2023 дану справу прийнято до свого провадження в порядку частини другої ст. 30 КАС України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи з правової позиції Верховного суду, яка викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі № 260/1898/22, не можна зобов`язати суб`єкт владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Конституційний Суд України в рішенні від 01.03.2023 у справі № 2-(ІІ)/2023 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів частини першої статті 294 , частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (справа щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення), зазначив, що судовий захист та поновлення прав, свобод, інтересів особи, що зазнали порушення внаслідок ухвалення рішень, учинення дій або бездіяльності органами публічної влади, їх посадовими і службовими особами, неможливий без забезпечення виконання судового рішення, ухваленого на користь особи.

Конституційний Суд України зазначив, що судовий контроль за виконанням судового рішення є щонайпершим елементом в юридичному механізмі забезпечення виконання судового рішення, особливо в разі, коли таке судове рішення ухвалено на користь особи в юридичному спорі супроти органів публічної влади, їх посадових і службових осіб.

Згідно із положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статті 287 цього Кодексу (частина 8 статті 382 КАС України).

У відповідності до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відтак, на думку суду, приписами статей 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

При цьому, судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

На думку суду, наявність спеціальних правових норм КАС України (статті 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

З огляду на наведене вище, суд приходить до переконання, що слід відмовити у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Держави України в особі Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області щодо невиконання судового рішення у справі №380/15916/22, яке набрало силу закону; про зобов`язання Держави Україна в особі Львівського окружного адміністративного суду здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №380/15916/22, яке набрало силу закону шляхом витребування звіту про виконання судового рішення у справі.

Крім цього, за змістом статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 (далі Порядок № 5).

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку № 5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку № 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Згідно з пунктами 4 - 5 розділу І Порядку № 5 відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.

Слід зазначити, що пунктом 4 Розділу У Порядку №5 регламентовано відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП.

Підпунктом 1 пункту 4 Розділу У Порядку №5 передбачено, що працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.

Аналізуючи зазначені вище законодавчі норми у співставленні із вимогами, заявленими у прохальній частині позовної заяви, суд дійшов висновку, що у даному випадку зміни до інтегрованої карти є фактично виконанням судового рішення, адже після набрання законної сили судовим рішенням по справі №380/15916/22 посадові особи податкового органу повинні внести зміни до інтегрованих карток платника податку/єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (позивача) шляхом виключення нарахованих позивачу сум за вимогою про сплату боргу, яку було скасовано в судовому порядку. При цьому, суд враховує, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.

Таким чином, слід відмовити у відкритті провадженні також у вимозі зобов`язати Державу Україна в особі Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області внести зміни в інформаційно-аналітичну систему та провести коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 18010300 на суму 17399,42 грн.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позовні вимоги у сукупності стосуються саме порядку виконання судового рішення у справі №380/15916/22, а тому позивач, має встановлене законом право: - звернутися до суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, із заявою щодо встановлення судом строку для подачі звіту про виконання судового рішення (із заявою щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 КАС України); - у випадку незгоди із бездіяльністю відповідача, - в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Крім цього, суд зазначає, що позивач не позбавлений права отримати виконавчий лист у справі №380/15916/22 та звернутися у передбачений Законом України " Про виконавче провадження" до територіального органу виконавчої служби.

У відповідності до частини 5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Щодо вимоги про стягнення з Держави Україна в особі Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області моральної шкоди в сумі 20000,00 грн., суд зазначає, що оскільки в даному випадку відсутні вимоги вирішити публічно-правовий спір (визнати протиправним рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень), це унеможливлює розгляд вимог про відшкодування відповідачем моральної шкоди, у зв`язку з чим вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а мають вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

Отже, визначаючись із питанням про відкриття провадження у даній справі, суд прийшов до переконання, що у відкритті провадження слід відмовити повністю.

При цьому, згідно із частиною п`ятою статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись статтями 170, 241, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Держави Україна в особі Львівського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.

Роз`яснити позивачу, що позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди може бути вирішена судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, шляхом подання окремого позову на загальних підставах.

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Згідно із частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяДерех Н.В.