Постанова

від 15.02.2024 по справі 380/28063/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 рокуСправа № 380/28063/23 пров. № А/857/393/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання Єршової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Держави Україна в особі Львівського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року (суддя Дерех Н.В., м.Тернопіль), -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі Головне управління), Держави Україна в особі Львівського окружного адміністративного суду (далі ЛОАС) в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Держави Україна в особі Головного управління щодо невиконання судового рішення у справі №380/15916/22, яке набрало силу закону;

зобов`язати Державу Україна в особі Головного управління внести зміни в інформаційно - аналітичну систему та провести коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 18010300 на суму 17399,42 грн;

стягнути з Держави Україна в особі Головного управління моральну шкоду у сумі 20000 грн;

зобов`язати Державу Україна в особі ЛОАС здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №380/15916/22, яке набрало силу закону шляхом витребування звіту про виконання судового рішення у справі.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року відмовлено у відкриті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління, Держави Україна в особі ЛОАС про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди. Роз`яснено позивачу, що позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди може бути вирішена судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, шляхом подання окремого позову на загальних підставах.

Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить таку скасувати, та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В доводах апеляційної скарги з посиланням на обставини справи вказує, що оскільки державними органами ігноруються вимоги законодавства та Конституція України при виконанні судового рішення у справі №380/15916/22, то позивач змушених звернутися за захистом цих прав до суду до Держави Україна.

Відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року справа №380/28063/23 призначена до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 15.02.2024 об 11:00 год.

Позивач та його представник Реймер В.Є., який був зазначений в апеляційній скарзі, як представник скаржника відповідно до довідки про доставку електронного листа про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні 08.02.2024 (на наступний робочий день після отримання в їх електронний кабінет «Електронного суду» повістки повідомлення про судове засідання) (а.с.69).

Головне управління та ЛОАС також отримали повідомлення про розгляд справи у цей же день (а.с.69 зворот).

15.02.2024 о 10:56 год по всій території України була оголошена повітряна тривога, яка завершилась цього ж дня о 12:04 год.

Розпочавши судове засідання, яке було призначено на 11:00 год, апеляційний суд через відеозв`язок зв`язався із представником позивача Реймером В.Є., який висловив заперечення щодо розгляду справи під час повітряної тривоги, у зв`язку з чим розгляд справи було перенесено на 15:00 год 15.02.2024.

До початку розгляду цієї справи по суті представник позивача, згідно довіреності від 06.08.2019 ОСОБА_2 , яка перед призначеним судовим засіданням на 15:00 год, брала участь у розгляді справи №380/20557/23, висловила бажання брати учать і у розгляді вказаної справи №380/28063/23. Однак також повідомила, що про справу №380/28063/23 їй відомо не було і сам довіритель про наявність вказаної справи їй не повідомляв.

Згідно статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) учасниками справи є сторони, треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Перед продовженням судового засідання у представника позивача Реймера В.Є. апеляційним судом з`ясовано чи не заперечує він проти розгляду справи вказаною колегією суддів та чи не має у нього відводів.

ОСОБА_3 перед початком розгляду справи по суті заявив, що відводів у нього поки немає.

ОСОБА_2 вказала, що у неї є відвід головуючому судді, однак їй потрібен день для того, щоб його підготувати та подати у письмовому вигляді.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Зваживши на те, що позивач був завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи і у нього була можливість повідомити усіх його представників про дату, час та місце розгляду вказаної справи, враховуючи складність справи, наявність в матеріалах справи достатніх документів для її належного та об`єктивного розгляду, строк розгляду вказаної справи, відсутність вмотивованого письмового відводу, також з огляду на те, що явка сторін по вказаній справ судом не визнавалась обов`язковою, апеляційний суд вважає за можливе продовжити розгляд вказаної справи.

Головне управління та ЛОАС в судове засідання не надіслали своїх представників про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Після доповіді головуючим суддею обставин справи, на стадії пояснень сторін, представник ОСОБА_1 - Реймер В.Є. заявив головуючому судді відвід.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Пунктами 1, 2, 6 частини п`ятої статті 44 КАС визначено, що учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно частини першої, другої статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 до початку судового розгляду справи та на стадії з`ясування питання відводів вказав, що у нього немає відводів до колегії суддів, однак після доповіді матеріалів справи суддею-доповідачем заявив такий відвід, апеляційний суд вважає, що вказані дії представника, які супроводжувались висловлюваннями останнього про неадекватність, некомпетентність головуючого суддів, посиланнями на співпрацю з країною агресором, необхідно розцінювати як зловживання процесуальними правами у вигляді проявів неповаги до суду, вчинення дій, які спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи шляхом подання безпідставних відводів.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги у сукупності стосуються саме порядку виконання судового рішення у справі №380/15916/22, а тому позивач, має встановлене законом право: - звернутися до суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, із заявою щодо встановлення судом строку для подачі звіту про виконання судового рішення (із заявою щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС); - у випадку незгоди із бездіяльністю відповідача, - в порядку статті 383 КАС подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Такі висновки суду першої інстанції є дещо помилковими, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2023 року у справі №380/15916/22, яка набрала законної сили 16.05.2023 (далі Постанова суду) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року у справі № 380/15916/22 скасовано та ухвалено постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління від 06.06.2022 №0011601-1309-0409 (далі Податкова вимога).

Як зазначає позивач в апеляційній скарзі станом на момент подання цього позову Головним управлінням не вчинено жодних дій на виконання судового рішення, що і стало підставою для повторного звернення до суду.

Крім того, листом Головного управління від 16.11.2023 №250/ЗПІ/04-36-24-18-15 у відповідь на запит ОСОБА_1 щодо надання інформації про дату виключення податковим органом з облікової картки платника податків ОСОБА_1 суми, що зазначена у Податковій вимозі, вказано, що згідно вимог пункту 60.5 статі 60 Податкового кодексу України (далі ПК) у випадках визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день набрання законної сили відповідним рішення суду. Натомість Постановою суду не прийнято рішення щодо внесення коригування в інтегровану картку платника податку ОСОБА_1 (а.с.12).

Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною п`ятою статті 372 КАС визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи з правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2023 у справі № 260/1898/22, не можна зобов`язати суб`єкт владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII), у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Згідно із положеннями частин першої та другої статті 382 КАС суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статті 287 цього Кодексу (частина восьма статті 382 КАС).

У відповідності до частини першої статті 383 КАС особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Приписами статей 382, 383 КАС передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Вказані правові норми КАС мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

При цьому, судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Наявність спеціальних правових норм КАС (статті 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.

Крім того, як уже вказано вище, за змістом підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Враховуючи те, що Постановою суду Податкова вимога визнана протиправною і скасована у контролюючого органу в розрізі прийнятого апеляційним судом рішення, не має обов`язку вчиняти будь-які додаткові дії на виконання цього судового рішення, так як з набранням законної сили рішенням суду, в силу вимог ПК, Податкова вимога вважається відкликаною.

Отже на час звернення до суду із цим позовом Податкової вимоги немає, вона скасована/відкликана з моменту набрання судовим рішенням законної сили і Постанова суду не підлягає примусовому чи будь-якому іншому додатковому виконанню.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З огляду на наведене вище, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, позивачу слід відмовити у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Держави України в особі Головного управління щодо невиконання судового рішення у справі №380/15916/22, яке набрало силу закону та зобов`язання Держави Україна в особі ЛОАС здійснити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №380/15916/22, яке набрало силу закону шляхом витребування звіту про виконання судового рішення у справі.

Що ж до іншої частини позовних вимог до Держави Україна в особі Головного управління про зобов`язання Головного управління внести зміни в інформаційно - аналітичну систему та провести коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 18010300 на суму 17399,42 грн та стягнення з Головного управління моральної шкоди у сумі 20000 грн, то апеляційний суд, повертаючись до відповіді Головного управління від 16.11.2023 №250/ЗПІ/04-36-24-18-15 на запит ОСОБА_1 вважає за необхідне звернути увагу на те, що вимоги які позивач ставив перед відповідачем стосовно внесення коригування в інтегровану картку платника податків у зв`язку із прийняттям Постанови суду, є окремими позовними вимогами, окремого спору і такі не можуть бути задоволенні в межах спору щодо виконання Постанови суду, оскільки у справі №380/15916/22 такі вимоги та вимоги про стягнення моральної шкоди позивачем не заявлялись.

Наведені позовні вимоги підлягають окремому судовому розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому справа в частині цих позовних вимог підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції, у відповідній частині, норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню, а справа, у відповідній частині, направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 316, 320, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року в частині позовних вимог до Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни в інформаційно - аналітичну систему та провести коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 18010300 на суму 17399,42 гривень та стягнення з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області моральної шкоди у сумі 20000 гривень скасувати і в цій частині, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.В решті ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року залишити без змін.Постанова в частині направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, в частині залишення оскаржуваного судового рішення без змін, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 21 лютого 2024 року.