Ухвала

від 21.12.2023 по справі 500/4713/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/4713/22

21 грудня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої Подлісної І.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Паряк Т.Д.

представника позивача Дрозда В.П.

представника відповідача Калашник Н.Я.

розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2023 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року позов задоволено частково. Постанову Тернопільського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області від 18 листопада 2022 року "Про відмову у страхових виплатах та надання соціальних послуг ОСОБА_1 скасовано. Зобов`язано Тернопільське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Тернопільській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про:

- призначення та виплату одноразової допомоги сім`ї ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату;

- призначення та виплату одноразової допомоги їй, як дружині ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, тобто особі з третьою групою інвалідності, яка перебувала на його утриманні, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату;

- призначення та виплату щомісячних страхових виплати, як непрацездатній особі (особі з третьою групою інвалідності - члену сім`ї потерпілого ОСОБА_2 ), яка перебувала на утриманні померлого та мала на день його смерті право на одержання від нього утримання, на час її інвалідності, - відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 замінено боржника у виконавчому листі у справі № 500/4713/22 до відкриття виконавчого провадження - Тернопільське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ/РНОКПП 41449715) на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14035769, вул. Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001.

26 липня 2023 року позивач звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у матеріаліх справи докази встановив наступне.

З метою виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2023р. та ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.05.2023р. у справі № 500/4713/22 посадовими особами ГУ ПФ України в Тернопільській обл. повторно розглянуто заяви ОСОБА_1 . За результатами розгляду вказаних заяв 07.07.2023р. ГУ ПФ України в Тернопільській обл. винесено постанову про відмову в призначенні страхових виплат ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, регламентуються IV розділом КАС України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Процесуальне законодавство визначає види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).

Наведені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення ст.383 КАС України.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Частиною 1 та 2 ст.383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Приписами ч.4 ст.383 КАС України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Частиною 6 ст.383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2023р. у справі № 500/4713/22 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Тернопільського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській обл. від 18.11.2022р. «Про відмову у страхових виплатах та надання соціальних послуг ОСОБА_1 скасовано; зобов`язано Тернопільське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Тернопільській обл. повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про: призначення та виплату одноразової допомоги сім`ї ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату; призначення та виплату одноразової допомоги їй, як дружині ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, тобто особі з третьою групою інвалідності, яка перебувала на його утриманні, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату; призначення та виплату щомісячних страхових виплати, як непрацездатній особі (особі з третьою групою інвалідності - члену сім`ї потерпілого ОСОБА_2 ), яка перебувала на утриманні померлого та мала на день його смерті право на одержання від нього утримання, на час її інвалідності, - відповідно до вимог Закону України № 1105-XIV від 23.09.1999р. «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.05.2023р. замінено боржника у виконавчому листі у справі № 500/4713/22 до відкриття виконавчого провадження - Тернопільське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Тернопільській обл. на ГУ ПФ України в Тернопільській обл..

29.05.2023р. Тернопільським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 500/4713/22.

06.06.2023р. постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській обл. Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 71961023 з виконання виконавчого листа № 500/4713/22.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській обл. Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 71961023 від 06.06.2023р. замінено сторону виконавчого провадження (боржника) з Тернопільського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Тернопільській обл. на ГУ ПФ України в Тернопільській обл. (зворот а.с.118).

07.07.2023р. відповідачем ГУ ПФ України в Тернопільській обл. прийнято постанову про відмову в призначенні страхових виплат ОСОБА_1 , відповідно до якої останнім відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової допомоги на сім`ю, одноразової допомоги особі, яка перебувала на утриманні та щомісячної страхової виплати, в зв`язку з неподанням необхідних документів для призначення страхових виплат згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме:

витягу з реєстру територіальної громади або відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування), яке співпадає з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого;

довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду (факт перебування на утриманні потерпілого ОСОБА_2 ).

Про вжиті заходи щодо виконання рішення суду позивача повідомлено листом ГУ ПФ України в Тернопільській обл. № 1900-0311-8/29196.

Аналіз змісту цієї постанови вказує на те, що така постанова фактично є аналогічною до постанови № 1918/1666.1/4 від 18.11.2022р., яка скасована судом в розглядуваній справі. При цьому, будь-яких нових причин (обставин, підстав) відмови в задоволенні заяв позивача пенсійним органом не наведено.

У свою чергу, повторне прийняття аналогічного рішення за результатами розгляду заяв позивача на виконання судового рішення не може свідчити про належне виконання судового рішення, оскільки фактично будь-якого очікуваного позитивного результату таке виконання рішення суду не дало.

При цьому Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2023 року містить посилання на те, що під час виконання рішення суду від 20.02.2023р. повинні враховуватися не лише його резолютивна частина, а висновки суду, на підставі яких вирішений спір.

Зокрема, що в цій справі суд виходив з того, що позивач має право на виплату одноразової допомоги, яка виплачується сім`ї потерпілого, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Крім того, позивач на день смерті свого чоловіка була і на даний час є особою з інвалідністю III групи, тому відповідно до зазначених вище норм Закону № 1105-XIV має право на виплату одноразової допомоги, як особі, яка перебувала на утриманні потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату (ч.6 ст.42 Закону №1105-XIV).

Також позивач має право на одержання щомісячних страхових виплат як непрацездатна особа, яка перебувала на утриманні померлого або мала на день його смерті право на одержання від нього утримання, на час інвалідності (ч.1, п.п.3, 5 ч.2 ст.41 Закону № 1105-XIV).

Суд зазначив, що вимога про подання Витягу з реєстру територіальної громади або відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) ні Законом № 1105-XIV, ні іншим керівним документом не передбачена. На день смерті потерпілого такої форми взагалі не існувало.

Статус позивача, як особи з інвалідністю, повністю відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 41 Закону №1105-XIV, і вона має право на одержання щомісячних страхових виплат, як особа з інвалідністю - член сім`ї потерпілого на час інвалідності.

Окрім цього, відповідач навів підстави для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 , які не передбачені Законом № 1105-XIV.

Оскільки, згадані висновки суду першої інстанції не враховані пенсійним органом під час виконання судового рішення, при цьому останні мають важливе значення для правильного вирішення розглядуваних заяв позивача.

За таких умов боржник не надав доказів фактичного виконання рішення суду, а вказана постанова від 07.07.2023р. не може свідчити про повне та належне виконання рішення суду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень.

Європейський суд з прав людини /ЄСПЛ/ висловив у рішеннях по справах «Юрій Миколайович Іванов проти України», заява № 40450/04; «Горнсбі проти Греці» (Hornsby v. Greece), заява № 107/1995/613/701) позицію про те, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

Для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 20.07.2004р. у справі «Шмалько проти України»).

Крім того, ЄСПЛ неодноразово зазначав, що невиконання рішень національних судів в Україні - системна проблема (зокрема, справа «Бурмич та інші проти України», заява № 46852/13).

Необхідність максимального забезпечення судом у кожній справі дотримання принципу обов`язковості судового рішення, зумовлено також тим, що невиконання рішень суду призводить до зниження довіри людей до судової влади, а також посилює переконання того, що вирішити спір (правову проблему), використовуючи звернення до суду, є неефективним.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

07.07.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області винесено постанову про відмову у призначенні страхових виплат ОСОБА_1 , фактично відмовлено у виконанні судового рішення

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), N 1811/06, від 19.02.2009).

Оскільки під час розгляду заяви представника позивача про визнання протиправними рішень та дій, вчинених суб`єктом владних повноважень Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області - відповідачем на виконання рішення суду від 20.02.2023 року у справі №500/4713/22, ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 року, судом встановлено фактичне не виконання відповідачем рішення у даній справі, і те, що судом встановлено протиправності дій відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку, що вказану заяву слід задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати його вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року у справі N500/4713/22, з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у місячний термін з моменту отримання цієї ухвали надати Тернопільському окружному адміністративному суду відповідь про її виконання.

Керуючись статтями 241, 248, 383 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області під час виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року у справі N500/4713/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року у справі N500/4713/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали буде складено протягом п`яти днів.

Головуючий суддяПодлісна І.М.