Постанова

від 25.03.2024 по справі 500/4713/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 500/4713/22 пров. № А/857/1337/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року про задоволення заяви ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 500/4713/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася із заявою, в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі.

21 грудня 2023 року Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, задовольнив.

Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року у справі № 500/4713/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 року у справі № 500/4713/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, з врахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення суду.

Приймаючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявниця надала докази того, що відповідач не виконав рішення суду.

Не погодившись із цією ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить цю ухвалу скасувати та відмовити в задоволенні заяви, яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачка не має правових підстав на отримання страхових виплат, у зв`язку із смертю її чоловіка.

Таким чином, відповідач вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив заяву позивачки, яка подана в порядку статті 383 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Апеляційний суд встановив те, що 20.02.2023 року Тернопільський окружний адміністративного суду прийняв рішення у справі № 500/4713/22, яким, зокрема, зобов`язав Тернопільське міське відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Тернопільській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 про:

- призначення та виплату одноразової допомоги сім`ї ОСОБА_2 , який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату;

- призначення та виплату одноразової допомоги ОСОБА_1 , як дружині ОСОБА_2 , який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, тобто особі з третьою групою інвалідності, яка перебувала на його утриманні, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату;

- призначення та виплату щомісячних страхових виплат, як непрацездатній особі (особі з третьою групою інвалідності - члену сім`ї потерпілого ОСОБА_2 ), яка перебувала на утриманні померлого та мала на день його смерті право на одержання від нього утримання, на час її інвалідності, - відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Рішення набрало законної сили 28.03.2022 року.

03.05.2023 року Тернопільський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу про заміну боржника у виконавчому листі у справі № 500/4713/22 до відкриття виконавчого провадження на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

29.05.2023 року Тернопільський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 500/4713/22.

06.06.2023 відкрито виконавче провадження № 71961023 з виконання виконавчого листа № 500/4713/22.

07.07.2023 року відповідач прийняв постанову про відмову в призначенні страхових виплат позивачці, у зв`язку з неподанням: витягу з реєстру територіальної громади або відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування), яке співпадає з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого; довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду (факт перебування на утриманні потерпілого).

Частиною 1статті 383 КАС Українипередбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зі змісту цієї статті випливає, що, як крайній захід, для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.

Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимогЗакону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядкустатті 383 КАС України.

Отже, звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України можливе після примусового виконання рішення суду та якщо заходи вжиті виконавчою службою не принесли бажаного результату. Такий висновок міститься в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 року в справі № 9901/235/20.

Водночас, апеляційний суд встановив те, що примусове виконання рішення у цій справі в рамках виконавчого провадження № 71961023, яке відкрите 06.06.2023 року, триває.

Між тим постанова відповідача від 07.07.2023 року не може свідчити про повне та належне виконання рішення суду.

У контексті викладеного, можна узагальнити, що звернення позивачки до суду із заявою в порядкустатті 383 КАС України, у той час, коли позивачка не використала можливість виконання рішення суду на підставі Закону України «Про виконавче провадження», є передчасним.

Тому, апеляційний суд вважає, що у задоволенні заяви позивачки, яка подана в порядку статті 383 КАС України, необхідно відмовити.

Отже, суд першої інстанції неправильно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення заяви, внаслідок чого зробив помилковий висновок про її задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.

Тому, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та у задоволенні заяви, яка подана в порядку статті 383 КАС України, відмовити.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року про задоволення заяви ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 500/4713/22 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 25.03.2024 року