Постанова

від 20.12.2023 по справі 214/3566/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9911/23 Справа № 214/3566/21 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року м.Кривий Ріг

Справа № 214/3566/21

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року, яке ухвалене суддею Ткаченком А.В. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 09 вересня 2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (надалі - АТ «Криворізька теплоцентраль»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на предмет спору: Первинна профспілкова організація Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», Дніпропетровська обласна організація профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості, про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначила, що з 24 січня 2014 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу в ДП «Криворізька теплоцентраль» (наразі АТ «Криворізька теплоцентраль»), де вона працювала на різних посадах: начальником планово-економічного відділу, заступником начальника цього ж відділу, заступником Генерального директора з питань охорони праці, фінансовим директором, заступником Гголови правління з питань фінансів. На останній посаді вона працювала до 12 квітня 2021 року. Згідно з наказом №72-к від 12 квітня 2021 року «Про припинення трудового договору (контракту)», виданого АТ «Криворізька теплоцентраль», її було звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. З наказом вона була ознайомлена в день його видання 12 квітня 2021 року. Як на підстави для звільнення підприємство послалось у наказі на наказ №262-ОС від 11 листопада 2020 року, що передбачає внесення змін до штатного розпису Товариства, шляхом виведення з 28 січня 2021 року деяких структурних підрозділів підприємства та штатних професій і посад, наслідком чого є скорочення чисельності та штату працівників. При цьому наказ №262-ОС від 11 листопада 2020 року був виданий на виконання наказу №246-ОС від 27 жовтня 2020 року «Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису АТ «Криворізька теплоцентраль», відповідно до якого з 28 січня 2021 року вводилась в дію нова організаційна структура та нові штатні посади і професії. Своє звільнення позивач вважає незаконним, оскільки фактичних змін в організації виробництва і праці на підприємстві відповідача, наслідком яких може бути скорочення чисельності або штату працівників, не відбулося. Крім того, під час її вивільнення та подальшого звільнення за наказом №72-к від 12 квітня 2021 року АТ «Криворізька теплоцентраль» допустило порушення вимог чинного законодавства України про приватизацію державного і комунального майна, а також вимог ч.2 ст.40, ст.ст.42, 43, 49-2, ч.3 ст.252 КЗпП України, ч.3 ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Незаконність оскаржуваного ОСОБА_1 наказу про звільнення, на її думку, полягає в наступному. АТ «Криворізька теплоцентраль» - це націоналізоване підприємство, власником якого є Держава, в особі Фонду державного майна України, а саме підприємство, як цілісний майновий комплекс, є об`єктом державної власності. Наказом Фонду державного майна України від 08 червня 2018 року №760 прийнято рішення про приватизацію об`єкта державної власності державного пакета акцій розміром 99,9864% статутного капіталу ПАТ «Криворізька теплоцентраль». При цьому, положеннями ч.5 ст.12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлено, що з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо вчинення певних дій, зокрема, скорочення чисельності працівників підприємства, що приватизується. Зазначені обмеження діють до завершення приватизації об`єкта. Фактично наказ №262-ОС від 11 листопада 2020 року «Про внесення змін до штатного розпису товариства у зв`язку зі скороченням посад та створення комісії», що передбачає скорочення посад та чисельності працівників, було видано під час дії наказу Фонду державного майна України від 08 червня 2018 року №760, який прийнято рішення про приватизацію АТ «Криворізька теплоцентраль». Виходячи з положень ч.5 ст.12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», вказаний наказ було видано відповідачем незаконно, що в подальшому призвело й до порушення трудових прав ОСОБА_1 шляхом її незаконного звільнення за наказом №72-к від 12 квітня 2021 року. Додатково позивач зауважила, що фактично ніякого скорочення штатного розпису на підприємстві не відбулося, свідченням чому є інформація на сторінці підприємства у соціальній мережі Facebook: станом на 29 січня 2021 року чисельність працівників підприємства збільшилась з 1130 до 1176 осіб. Більше того, у наказах №262-ОС від 11 листопада 2020 року та №246-ОС від 27 жовтня 2020 року не зазначено, яка конкретно кількість працівників підлягає скороченню. Зважаючи на відсутність фактичних змін в організації виробництва і праці скорочення чисельності або штату працівників не відбулось, тому оскаржуваний позивачкою наказ №72-к від 12 квітня 2021 року про її звільнення є незаконним та виданий з порушенням вимог ч.1, ч.2 ст.40, ст.ст.42, 49-2 КЗпП України. 16 січня 2021 року ОСОБА_1 отримала від відповідача повідомлення про звільнення у зв`язку зі скороченням чисельності працівників, датоване 04 грудня 2020 року за вих. №5121/05, яким їй були запропоновані для переведення вакантні посади за умови підтвердження кваліфікації за запропонованими професіями. Однак жодна із запропонованих посад не відповідала її освіті, кваліфікації та досвідові роботи, а тим більше зазначення у пропозиції умови підтвердження кваліфікації за запропонованими професіями з боку відповідача вона фактично розцінює як створення штучних перешкод при її працевлаштуванні, адже ні освіти, ні кваліфікації за запропонованими відповідачем посадами у неї не було, що виключало можливість переведення на них. При цьому, АТ «Криворізька теплоцентраль» могло запропонувати їй вакансії, що були у новостворених структурних підрозділах, зокрема, у планово-економічному відділі. Крім того, здійснивши у листопаді 2020 року за наказом №291-к від 11 листопада 2020 року комплектацію планово-економічного відділу працівниками з меншим рівнем кваліфікації у порівнянні з її, відповідач, в порушення ст.42 КЗпП України, не здійснив порівняння рівня її кваліфікації та продуктивності праці з кваліфікацією інших працівників, якими було здійснено укомплектування планово-економічного відділу, проігнорувавши тим самим її переважне право на залишення на роботі. Більше того, при її звільненні відповідачем не дотримано вимог ч.1 ст.43 КЗпП України, а саме не отримано попередню згоду виборного органу (профспілки), членом якої вона була. Позаяк, відповідно до протоколу №2 позачергових зборів Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль» від 19 березня 2021 року ОСОБА_1 була обрана до складу профспілкового комітету профспілки вищестоящого органу первинної профспілкової організації, яким є Дніпропетровська обласна організація профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості. На неї, як члена виборного органу профспілки, поширюються гарантії, передбачені ч.3 ст.252 КЗпП України, ч.3 ст.41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». У порушення цим норм, відповідач не звертався з поданням про надання згоди на її звільнення ні до виборного органу первинної профспілкової організації, у членстві якої вона перебувала, ні до вищестоящого виборного органу Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України.

Посилаючись на викладене, позивачка просила суд: визнати незаконним наказ №72-к від 12 квітня 2021 року АТ «Криворізька теплоцентраль» про припинення трудового договору, та скасувати його; поновити її на посаді заступника голови правління з питань фінансів АТ «Криворізька теплоцентраль» з 12 квітня 2021 року; стягнути з АТ «Криворізька теплоцентраль» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 квітня 2021 року до дати ухвалення рішення по справі, розмір якого буде визначений на підставі довідки АТ «Криворізька теплоцентраль» про її середній заробіток та згідно з табелями обліку робочого часу.

Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ №72-к від 12 квітня 2021 року Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» про припинення трудового договору (контракту), виданий Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови правління з питань фінансів Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» з 12 квітня 2021 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п.1ст.40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови правління з питань фінансів Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» з 12 квітня 2021 року.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13 квітня 2021 року по 30 серпня 2023 року у загальному розмірі 594 624 грн. 00 коп.(з подальшим утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів).

Стягнуто з Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль»в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 6 854 грн. 24 коп.

В апеляційній скарзі відповідач АТ «Криворізька теплоцентраль» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачку було звільнено у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України. Процедура скорочення штату призвела до реальних змін в організації праці АТ «Криворізька теплоцентраль». У зв`язку з оптимізацією управлінських процесів, на підставі здійсненого аналізу фінансової доцільності скорочення штату та подальшого погодження Наглядовою радою АТ «Криворізька теплоцентраль» та Фондом державного майна України процедура скорочення штату працівників впроваджена з абсолютним дотриманням трудового законодавства. Позивачка була завчасно, за два місяці, попереджена про майбутнє вивільнення та була озайомлена з вакантними місцями на підприємстві, які були вільними з дня попередження про майбутнє звільнення.

Судом незаконно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача щодо витребування доказів, а саме відомостей про оплату членських внесків до Профспілки, оскільки частина «обраних членів» профспілкового комітету ППО АТ «Криворізька теплоцентраль» взагалі не перебували у членстві Профспілки.

Суд не взяв до уваги, що позивачка не довела наявності у неї переважного права на залишенні на роботі.

У відзивіна апеляційнускаргу,до якогододано докази надсиланнякопій відзивута доданихдо ньогодокументів іншимучасникам справи, позивачка ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача АТ «Криворізька теплоцентраль» - Стадник Я.В. надала заяву про відкладення розгляду справи, яка мотивована тим, що вона перебуває у відпустці, а інших представників, які б могли прийняти участь у судовому засіданні, не має.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строківрозгляду справисудом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Згідно статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку, що, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалівдостатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, анеможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи звищенаведених норм Конвенції тапрактики Європейськогосуду,вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на те,що відповідачАТ «Криворізькатеплоцентраль» є юридичною особою, із відповідним штатом працівників, у тому числі й юридичним відділом, та реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності вказаного учасника справи, а тому клопотання про відкладення судового розгляду задоволенню не підлягає.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , які, кожен окремо, заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24 січня 2014 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу в ДП «Криворізька теплоцентраль» (на теперішній час АТ «Криворізька теплоцентраль»), де вона працювала на різних посадах: начальником планово-економічного відділу (з 24 січня 2017 року по 12 травня 2015 року), заступником начальника планово-економічного відділу (за переведенням, з 12 травня 2015 року по 14 червня 2016 року), заступником генерального директора з питань охорони праці (переведена з 14 червня 2016 року як в.о., а з 29 серпня 2016 року затверджена на посаді, працювала до 18 вересня 2017 року), фінансовим директором (за переведенням, з 18 вересня 2017 року), заступником голови правління з питань фінансів (з 03 червня 2019 року у зв`язку з перейменуванням посади). На останній посаді вона працювала до 12 квітня 2021 року. Вказані обставини встановлено за записами у трудовій книжці НОМЕР_1 , виданої 24 січня 2014 року на ім`я ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 21 жовтня 1989 року, т. 1 а.с.21) (т. 1 а.с.11-16).

19 березня 2021 року, на позачергових зборах Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль», ОСОБА_1 було обрано членом профспілкового комітету Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль». Прийняте рішення за результатами голосування було одностайним та оформлене протоколом №2 (т. 1 а.с.71-72 ). Крім того, ОСОБА_1 входила до складу керівних органів Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль», обіймаючи посаду замісника голови правління, що слідує з відомості за підписом голови профкому (т. 1 а.с.73). Вищестоящим органом первинної профспілкової організації, в якій вона обіймає керівну посаду, є Дніпропетровська обласна організація профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України.

З 02 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебувала у членстві Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль», мала членський квиток та сплачувала членські внески, що слідує з доказів, долучених до письмових пояснень третьої особи Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль» (т. 1 а.с.124-127).

Згідно Наказу від 27.10.2020 № 246-ОС «Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису Акціонерного товариства Криворізька теплоцентраль», з 28.01.2021 вводилася в дію нова організаційна структура та нові штатні посади і професії

Наказ від 27 жовтня 2020 року № 246-ОС та нова організаційна структура підприємства передбачали, зокрема, введення зі штатного розпису Товариства по структурному підрозділу «Керівництво» заступник голови правління з питань фінансів, однак і створення планово-економічного відділу.

Наказ №262-ОС, який був виданий АТ «Криворізька теплоцентраль» 11 листопада 2020 року (т.1 а.с.146), який був виданий на виконання раніше виданого Наказу від 27 жовтня 2020 року № 246-ОС «Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», за своїм змістом передбачає внесення змін до штатного розпису Товариства, шляхом виведення з 28 січня 2021 року деяких структурних підрозділів підприємства та штатних професій і посад, наслідком чого є скорочення чисельності або штату працівників (т.1 а.с.22-2, 30-31, 145).

Нова структура організації праці погоджена Протоколом виконавчого органу АТ «Криворізька теплоцентраль» від 24 вересня 2020 року, Протоколом №23/2020 засідання наглядової ради АТ «Криворізька теплоцентраль» від 07 жовтня 2020 року та листами Фонду державного майна України від 08 жовтня 2020 року вих. № 10-17-20437 та від 22 жовтня 2020 року вих. № 10-17-21555 (т. 1 а.с.143, 144).

Протоколом Комісії з визначення осіб до яких встановлено обмеження на звільнення та визначення черговості, критеріїв при переведенні працівників, посади яких скорочуються на іншуроботу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» від 13 листопада 2020 року та порівняльною таблицею з визначення осіб, які мають переважне право залишитися на роботі, або яких заборонено звільнити з ініціативи роботодавця вирішено питання та визначено критерії і черговість при переведенні працівників, посади яких скорочуються на іншу роботу та визначено серед працівників, які скорочуються, осіб щодо яких встановлено обмеження на звільнення (т. 1 а.с.149-155).

04 грудня 2020 року АТ «Криворізька теплоцентраль» було видано повідомлення ОСОБА_1 про наступне звільнення, у зв`язку із скороченням чисельності працівників.

Відповідач АТ «Криворізька теплоцентраль» не звертався до Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль» та Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 .

Згідно з наказом №72-к від 12 квітня 2021 року «Про припинення трудового договору (контракту)», виданого АТ «Криворізька теплоцентраль», ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. З наказом вона ознайомлена в день його видання 12 квітня 2021 року, свідченням чому є відповідна відмітка на наказі (а.с.10 т.1).

Як на підставу звільнення ОСОБА_4 із займаної посади, АТ «Криворізька теплоцентраль» посилалось на наказ №262-ОС від 11 листопада 2020 року (а.с.22-23 т.1), який за своїм змістом передбачає внесення змін до штатного розпису Товариства, шляхом виведення з 28 січня 2021 року деяких структурних підрозділів підприємства та штатних професій і посад, наслідком чого є скорочення чисельності або штату працівників. При цьому, наказ виданий на виконання раніше виданого Наказу від 27 жовтня 2020 року № 246-ОС «Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», згідно з яким з 28 січня 2021 року вводилася в дію нова організаційна структура та нові штатні посади і професії (а.с.30-31 т.1).

Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивачка посилалась на те, що фактичних змін в організації виробництва і праці на підприємстві відповідача, наслідком яких може бути скорочення чисельності або штату працівників, не відбувалось, та під час її звільнення відповідачем було допущено порушення вимог чинного законодавства про приватизацію державного і комунального майна, вимог ч. 2 ст. 40, ст. 42, ст. 49-2, КЗпП України та ч. 3 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 березня 2023 року запитано згоду у профспілкового комітетуПервинної профспілкової організації Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», Дніпропетровської обласноїорганізації профспілкипрацівників енергетикита електротехнічноїпромисловості України або відмову у дачі згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови правління з питань фінансів АТ «Криворізька теплоцентраль».

Протоколом №49 від 03 квітня 2023 року засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль», на якому ОСОБА_1 була присутньою, відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови правління з питань фінансів та з роботи в АТ «Криворізька теплоцентраль» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників (т. 2 а.с.46-49).

Протоколом №22 від 10 квітня 2023 року засідання президії обласного комітету Дніпропетровської обласноїорганізації профспілкипрацівників енергетикита електротехнічноїпромисловості України, на яке ОСОБА_1 була запрошена, відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови правління з питань фінансів та з роботи в АТ «Криворізька теплоцентраль» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Рішення було прийнято одноголосно (т. 2 а.с.52-58).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивачки, суд першої інстанції виходив з того, що Наказ № 262-ОС від 11.11.2020 року, яким з 28 січня 2021 року зі штатного розпису Товариства виведено структурні підрозділи, в тому числі: по структурному підрозділу «Керівництво» заступника голови правління з питань фінансів, та який став підставою для звільнення позивачки ОСОБА_1 за скороченням штату, був виданий на виконання Наказу від 27.10.2020 року № 246-ОС, яким з 28.01.2021 року вводилася в дію нова організаційна структура та штатний розпис АТ "Криворізька теплоцентраль". Наказ від 27 жовтня 2020 року № 246-ОС та нова організаційна структура підприємства передбачали, зокрема, введення планово-економічного відділу, в якому були наявні робочі місця, які б відповідали освіті, кваліфікації та досвіду роботи позивачки, однак, відповідачем проводилося комплектування наявних вакантних посад, які з`являлися у планово-економічному відділі, з числа осіб, фах та кваліфікація яких не має жодного відношення до напрямку діяльності планово-економічного відділу, однак, жодна із цих посад не пропонувалася позивачці у справі.

Також, суд виходив з того, що профспілки відмовили у наданні згоди на звільнення позивачки, сумніви в частині достатності обгрунтованності висновків комісій відсутні, що є самостійною підставою для визнання наказу відповідача про звільнення ОСОБА_1 не законним.

Оскільки, звільнення позивачки відбулося з порушенням норм трудового законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку, що на її користь з відповідача АТ «Криворізька теплоцентраль» підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, відповідно до статті 235 КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост. 43 Конституції України,громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до вимог ст.2,36,40,41 КЗпП України, право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням запунктом 1 частиною першоюстатті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація абоперепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Суд при розгляді спору про поновлення працівника на роботі зобов`язаний перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення або чисельності працівників), але він не наділений повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.

Як убачається із матеріалів справи, на підприємстві відповідача відбулась зміна в організації виробництва і праці, зокрема скорочення чисельності та штату працівників на підприємстві відповідача.

Так, власником підприємства відповідача - Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» є Держава в особі Фонду державного майна України, а саме підприємство, як цілісний майновий комплекс, є об`єктом державної власності.

Наказом Фонду державного майна України від 08 червня 2018 року № 760 прийнято рішення про приватизацію об`єкта державної власності - державного пакета акцій розміром 99,9864 % статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», що становить 315 608 160 штук акцій.

Правовідносини у сфері приватизації державного майна врегульовані Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Частиною 4статті12ЗаконуУкраїни«Про приватизаціюдержавногоікомунального майна»встановлено,що з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизаціїтакі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо вчинення певний дій, зокрема, й щодо скорочення чисельності працівників підприємства, що приватизується. Зазначені обмеження діють до завершення приватизації об`єкта.

Наказ № 262-ОС від 11 листопада 2020 року «Про внесення змін до штатного розпису товариства у зв`язку зі скороченням посад та створення комісії», що передбачає скорочення посад та чисельності працівників був виданий відповідачем під час дії Наказу Фонду державного майна України від 08 червня 2018 року № 760, яким прийнято рішення про приватизацію Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль».

Наказ № 262-ОС, який був виданий АТ «Криворізька теплоцентраль» 11 листопада 2020 року, за своїм змістом передбачає внесення змін до штатного розпису Товариства, шляхом виведення з 28 січня 2021 року деяких структурних підрозділів підприємства та штатних професій і посад, наслідком чого є скорочення чисельності або штату працівників. При цьому, він був виданий на виконання раніше виданого Наказу від 27 жовтня 2020 року № 246-ОС «Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», згідно з яким, з 28 січня 2021 року вводилася в дію нова організаційна структура та нові штатні посади і професії.

Так, нова структура організації праці погоджена Протоколом № 23/2020 засідання наглядової ради АТ «Криворізька теплоцентраль» від 07 жовтня 2020 року та листом Фонду державного майна України від 22 жовтня 2020 року вих. № 10-17-21555.

Протоколом Комісії з визначення осіб до яких встановлено обмеження на звільнення та визначення черговості, критеріїв при переведенні працівників, посади яких скорочуються, на іншуроботу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» від 13 листопада 2020 року та порівняльною таблицею з визначення осіб, які мають переважне право залишитися на роботі, або яких заборонено звільнити з ініціативи роботодавця вирішено питання та визначено критерії і черговість при переведенні працівників, посади яких скорочуються на іншу роботу та визначено серед працівників, які скорочуються, осіб щодо яких встановлено обмеження на звільнення.

Підприємство, відповідно до частини третьої статі 64 Господарського кодексу України, має право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників та штатний розпис.

Згідно із статтею 13 Конвенції Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, ратифікованою Україною 04 лютого 1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено.

Відповідно до частини першої статті 62 ГК України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органам місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

За вимогами частини третьої статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Відтак, нормами трудового законодавства не передбачено здійснення судом перевірки доцільності скорочення працівників, ці питання стосуються суто внутрішньої господарської діяльності окремого суб`єкта господарювання та не є предметом доказування у судових спорах.

Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду 25 листопада 2019 року у справі № 415/5022/18, провадження № 61-13980св19.

Наведене вище спростовує посилання позивачки на те, що фактичних змін в організації виробництва і праці на підприємстві відповідача, наслідком яких може бути скорочення чисельності або штату працівників, не відбувалось.

Разом з тим, частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення працівника з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17, провадження №11-431асі18, зроблено висновок, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок із працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі №6-40цс15, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступати від цих висновків.

Як свідчать матеріали справи, позивачка була своєчасно попереджена про зміни в організації праці та про можливе майбутнє вивільнення.

Однак, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що, на момент звільнення позивачки із займаної посади, відповідачем не було виконано вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника.

Так, Наказ № 262-ОС, який був виданий АТ «Криворізька теплоцентраль» 11 листопада 2020 року, за своїм змістом передбачає внесення змін до штатного розпису Товариства, шляхом виведення з 28 січня 2021 року деяких структурних підрозділів підприємства та штатних професій і посад, наслідком чого є скорочення чисельності або штату працівників. При цьому, він був виданий на виконання раніше виданого Наказу від 27 жовтня 2020 року № 246-ОС «Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», згідно з яким, з 28 січня 2021 року вводилася в дію нова організаційна структура та нові штатні посади і професії.

Наказ від 27 жовтня 2020 року № 246-ОС та нова організаційна структура підприємства передбачали, зокрема, введення планово-економічного відділу. При цьому, позивачці по справі жодного робочого місця із вказаного відділу запропоновано не було, а натомість у листопаді 2020 року за наказом №291-к від 11 листопада 2020 року проведено комплектацію планово-економічного відділу працівниками з меншим рівнем кваліфікації у порівнянні з позивачкою, тобто, після прийнятття роботодавцем наказу від 27 жовтня 2020 року № 246-ОС, який вподальшому став підставою для прийняття рішення про скорочення посади позивачки, на роботу за економічним напрямком були переведені особи, фах та кваліфікація яких не має жодного відношення до напрямку діяльності планово-економічного відділу.

Крім того, наказом №261-ОС від 09.11.2020 року було введено в дію новий штатний розпис, та утворено нові відділи та утворені і доповнені посади, й дані щодо заповнення цих вакансій відсутні, як і відсутні відомості про те, чи пропонувалися позивачці посади у новостворених відділах.

На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання незаконним та скасувння наказу 72-к від 12.12.2021 рокуАкціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль»про припинення трудового договору з ОСОБА_1 , із поновленням останньої на посаді.

При цьому, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що суд не відобразив у своєму рішенні агрументів позивачки щодо переважного права на залишеннні на роботі.

Так, згідно зі ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Критеріїв визначення кваліфікації працівника законодавством про працю не встановлено. При їх визначенні можуть використовуватись критерії, які сукупно характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи, наявність дисциплінарних стягнень чи заохочень тощо.

Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.

Як убачається із матеріалів справи, Наказом від 27 жовтня 2020 року № 246-ОС «Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» з 28 січня 2021 року на підприємстві відповідача вводилася в дію нова організаційна структура, яка передбачала, зокрема, наявність Планово-економічного відділу.

Позивачка по справі має вищу освіту, за кваліфікацію «економіст», за спеціальністю «Облік, контроль і та аналіз господарської діяльності», а також досвід роботи за бухгалтерським напрямком згідно відомостей трудової книжки, що свідчить про те, що освіта позивачки, кваліфікація та досвід роботи, надавали їй право на зайняття посади, зокрема, у планово-економічному відділі.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, яких працівників підприємства відповідача було прийнято на роботу до новоствореного Планово-економічного відділу, не містять відомостей про кількість працівників у вказаному відділі та відомостей про те, що вказані працівники мали переважне право на роботу у вказаному відділі.

Надана відповідачем порівняльна таблиця з визначенням осіб, які мають переважне право залишитися на роботі, або яких заборонено звільнити з ініціативи роботодавця, містить лише відомості про займану посаду, стаж роботи за фахом, стаж роботи у Товаристві, інформацію про додаткові відомості та підстави для переважного права залишитись на роботі.

Протокол комісії з визначення осіб, до яких встановлено обмеження на звільнення та визначення черговості, критеріїв при переведенні працівників, посади яких скорочуються від 23 листопада 2020 року, не містить належного порівняння між працівниками, зокрема наявності певної освіти, стажу і досвіду роботи, ставлення до роботи, якості виконуваної роботи.

У зв`язку з такими обставинами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у роботі відповідача прослідковується певна вибірковість, а також суб`єктивний критерій, тому колегія суддів не може погодитись із роботодавцем щодо віднесення ОСОБА_1 до працівників, які підлягають звільненню у зв`язку із скороченням штату, що свідить про незаконність звільненні позивачки із займаної посади.

Крім того, як вірно враховано судом, відповідності до положень ст. 49 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Частиною 3 ст. 252 КЗпП України передбачено, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника, (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

19 березня 2021 року, на позачергових зборах Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль», ОСОБА_1 було обрано членом профспілкового комітету Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль». Прийняте рішення за результатами голосування було одностайним та оформлене протоколом №2 (т. 1 а.с.71-72 ). Крім того, ОСОБА_1 входила до складу керівних органів Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль», обіймаючи посаду замісника голови правління, що слідує з відомості за підписом голови профкому (т. 1 а.с.73). Вищестоящим органом первинної профспілкової організації, в який вона обіймає керівну посаду, є Дніпропетровська обласна організація профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України.

З 02 грудня 2020 року ОСОБА_1 перебувала у членстві Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль», мала членський квиток та сплачувала членські внески, що слідує з доказів, долучених до письмових пояснень третьої особи Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль» (т. 1 а.с.124-127).

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 березня 2023 року запитано згоду у профспілкового комітетуПервинної профспілкової організації Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», Дніпропетровської обласноїорганізації профспілкипрацівників енергетикита електротехнічноїпромисловості України або відмову у дачі згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови правління з питань фінансів АТ «Криворізька теплоцентраль».

Протоколом №49 від 03 квітня 2023 року засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації АТ «Криворізька теплоцентраль», на якому ОСОБА_1 була присутньою, відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови правління з питань фінансів та з роботи в АТ «Криворізька теплоцентраль» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників (т. 2 а.с.46-49).

Протоколом №22 від 10 квітня 2023 року засідання президії обласного комітету Дніпропетровської обласноїорганізації профспілкипрацівників енергетикита електротехнічноїпромисловості України, на яке ОСОБА_1 була запрошена, відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови правління з питань фінансів та з роботи в АТ «Криворізька теплоцентраль» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників. Рішення було прийнято одностайно (т. 2 а.с.52-58).

Норми частини третьої статті 252 КЗпП України, частини третьої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлюють додаткові гарантії для працівників, обраних до профспілкових органів, і застосовуються разом із загальними нормами.

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Частиною шостою статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

За змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права.

Обґрунтованість рішення профспілкового органу повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України).

Рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, щовласник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, роботодавцю відмовлено у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 , та, з огляду на встановлене вище порушення роотодавцем трудового законодавства при звільненні останньої, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання обгрутованою відмови Профспілок у наданні згоди на звільнення позивачки, а доводи апеляційної скарги щодо незгоди з висновками суду першої інстанції в цій частині колегією суддів не приймаються, як надумані та безпідставні.

При цьому, слід зазначити, що в даному випадку правою підставою для задоволення позовних вимог позивачки є встановлений факт невиконання відповідачем вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника.

Оскільки, звільнення позивачки відбулося з порушенням норм трудового законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на її користь з відповідача АТ «Криворізька теплоцентраль» підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, відповідно до статті 235 КЗпП України, у розмірі 594624,00 грн., який в апеляційній скарзі не спросовано, як ц не наведено власного розрахунку.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» - залишити без задоволення

Рішення Саксаганськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від30серпня 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2023 року

Головуючий:

Судді: