Постанова

від 19.12.2023 по справі 344/10208/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/10208/23

Провадження № 22-ц/4808/1450/23

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.

Суддя-доповідач Василишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,

суддів: Максюти І. О., Фединяка В. Д.,

секретаря Гудяк Х.М.

за участю апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 01 листопада 2023 року у складі судді Атаманюка Б. М., постановлену у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, у справі за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«ЦЕММІКС УКРАЇНА»про стягненнязаборгованості задоговором оренди,звільнення таповернення орендованогоприміщення,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «ЦЕММІКС УКРАЇНА» про стягнення заборгованості за договором оренди, звільнення та повернення орендованого приміщення.

Позов мотивовано тим, що він є власником нежитлового приміщення енергокорпусу, загальною площею 3240 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_1 . Частину даного приміщення площею 742 кв.м передано в оренду відповідачу на підставі договору оренди нежитлового приміщення №4 від 06 квітня 2021 року. Відповідно до пункту 7.5 договору оренди нежитлового приміщення у разі відсутності заперечень сторін, при закінченні терміну оренди, договір продовжується на той самий термін і на тих самих умовах. Водночас, листом від 01 квітня 2022 року він звернувся до відповідача з пропозицією переукласти договір на інших умовах, зокрема, зі зміною орендної плати до 30000 грн на місяць. У відповідь на звернення відповідач погодився на продовження терміну договору на один рік і з орендною платою у розмірі 30000 грн, таким чином, пропозицію відповідачем було акцентовано.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань про переукладення договору та по оплаті за орендоване приміщення, він надіслав лист з попередженням про розірвання договору та з вимогою звільнити приміщення до 30 червня 2022 року. Проте, відповідач залишив цю вимогу без задоволення, надалі продовжує користуватися приміщенням, не сплачуючи при цьому орендну плату.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «ЦЕММІКС УКРАЇНА» заборгованість у розмірі 1 569 177,23 грн, з яких 568815 грн заборгованість по орендній платі, 34 083,11 грн інфляційні втрати, 8649,12 грн 3% річних та 957630 грн неустойка. Зобов`язати ТОВ «ЦЕММІКС УКРАЇНА» звільнити орендоване приміщення по акту приймання-передачі.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Івано-Франківський міський суд ухвалою від 01 листопада 2023 року провадження у справі закрив. Роз`яснив позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала мотивованатим,що зважаючи на суб`єктний склад учасників договору оренди, наявність у орендодавця статусу фізичної особи-підприємця з відкритим КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатації власного чи орендованого нерухомого майна (основний), з урахуванням переказу ТОВ «ЦЕММІКС УКРАЇНА» на рахунок ФОП ОСОБА_1 грошових коштів, які товариство вважало платою за оренду, та які прийняті вказаним ФОП, а також за відсутності між сторонами інших договірних відносин, за якими могла б бути здійснена оплата, то спір у цій справі стосується господарських зобов`язань, які виникли між фізичною особою-підприємцем та юридичною особою, що віднесено законом до юрисдикції господарського суду.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно закрив провадження у справі. При цьому не врахував, що договір оренди нежитлового приміщення від 06 квітня 2021 року, був підписаний ним, як фізичною особою, до реєстрації його як підприємця. Його вимогу щодо переукладення договору оренди відповідач проігнорував. Він як фізична особа і власник приміщення має право здавати приміщення в оренду.

Позиція інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Суду пояснив, що заперечує щодо визначення його договірних відносин з відповідачем як господарської операції. Так, йому дійсно надійшли якісь кошти на його рахунки як підприємця, однак він не давав ці рахунки відповідачу і не укладав договір з ним як підприємець. Для розрахунку по спірному договору було визначено інший розрахунковий рахунок. Він має право здавати в оренду приміщення як фізична особа, що він і здійснював, тому суд помилково визнав операцію господарською.

Представник ТОВ «ЦЕММІКС УКРАЇНА» не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частини першої ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивачки, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Разом з тим за приписами частини другої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та ФОП, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Отже, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Спір у цій справі виник з приводу виконання, розірвання договору оренди нежитлового приміщення №4 від 06 квітня 2021 року.

Судом першої інстанції встановлено, що 06 квітня 2021 року між громадянином ОСОБА_1 та ТОВ «ЦЕММІКС УКРАЇНА» укладено договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 742 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з 24 червня 2022 року зареєстрований як фізична особа-підприємець. Видом господарської діяльності є, зокрема, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний), КВЕД 68.20.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції взяв до уваги підтверджений відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань факт реєстрації позива підприємцем.

Проте,судом першоїінстанції невраховано,що станомна деньукладення договоруоренди,позивач немав статусуфізичної особи-підприємця,а отримавтакий статуслише з24червня 2022року.Договір булоукладено міжфізичною особою ОСОБА_1 , узгоджено всі його умови, спосіб розрахунку сторони узгодили перерахуванням на вказаний у договорі розрахунковий рахунок, тобто до реєстрації позивача підприємцем існували правовідносини оренди між фізичною особою та товариством. Відповідно, оскільки позивач заявляє вимогу про стягнення орендної плати за квітень, травень 2022 року, суду необхідно було дати оцінку цим правовідносинам. Встановити, чи такі відносини мають характер господарської операції, чи є складові такої та ухвалити відповідне процесуальне рішення. Для вирішення питання про юрисдикційність спору необхідно встановити виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання та чи є ці правовідносини господарськими.

А тому висновок суду першої інстанції про те, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства є передчасним.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З оглядуна наведене,ухвалу Івано-Франківськогоміського судувід 01листопада 2023року необхідноскасувати,а справунаправити дляпродовження розглядудо судупершої інстанції.

Керуючись статтями 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 01 листопада 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач Л. В. Василишин

Судді: І. О. Максюта

В. Д. Фединяк