Постанова

від 13.12.2023 по справі 953/1895/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 953/1895/23 Головуючий суддя І інстанції Колесник С. А.

Провадження № 22-ц/818/1697/23 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13грудня 2023року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря судових засідань Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2023 року, по справі № 953/1895/23, за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник», Товариства з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1», про стягнення надмірно сплачених грошових коштів,-

в с т а н о в и в:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник», Товариства з обмеженою відповідальністю «Азово-Чорноморська адміністративна компанія», Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Приватного акціонерного товариства «Трест Житлобуд-1» про стягнення надмірно сплачених грошових коштів.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Відповідно до умов Договору бронювання та надання послуг №190-105 від 15.09.2020, укладеного між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Трест Житлобуд-1» останній зобов`язався забронювати до моменту погашення пакету облігацій та передати у термін погашення облігацій у власність позивачу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та надати послуги з оформлення права власності на зазначену квартиру та за рахунок позивача.

Також, позивачем 15.09.2020 як покупцем та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Будівельник», від імені якого на підставі договору доручення №7406-20/БД від 15.09.2020 діє Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю, як продавцем було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів №7407-20/7406-20/БВ: облігацій емітента АТ «Трест житлобуд-1» у кількості 4291 штуки, серії А9, номінальною вартістю 110,00 грн за штуку. Договірна вартість цінних паперів за договором становила 729470,00 грн.

Позивач 15.09.2020 сплатила повну договірну вартість цінних паперів за вищевказаним договором купівлі-продажу цінних паперів.

06.03.2023 відповідно до Акту пред`явлення цільових облігацій до погашення, позивачем як власником облігацій було пред`явлено Емітенту ПАТ «Трест Житлобуд-1», а емітентом прийнято до погашення вищевказані цінні папери у кількості 4291 штуки, що підтверджено Актом виконання взаємних зобов`язань від 06.03.2023. За Актом прийому-здачі квартири від 06.03.2023 ПАТ «Трест Житлобуд-1» в порядку погашення цінних паперів у кількості 4291 штуки, загальною номінальною вартістю 472010,00 грн, передало позивачеві, а позивач прийняла квартиру АДРЕСА_2 . При цьому отримана позивачем квартира є меншою за площею на 1,11 кв.м., аніж було визначено умовами договору бронювання, вартість відсутніх 1,11 кв.м. становить 18870 грн., які підлягають відшкодуванню позивачу.

Також, позивач вважає, що відповідачами було порушено її права, оскільки різниця між сплаченою сумою на придбання акцій, їх погашенням і вартістю переданої позивачеві квартири становить 257460,00 грн., які, на думку позивача, є надмірно сплаченими та підлягають поверненню.

З урахуванням різниці між курсом долару США на момент надмірної сплати коштів за цінні папери та курсом долару США на момент подання позову, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму надмірно сплачених коштів у розмірі 354879,66 грн., а також вартість відсутніх 1,11 кв.м. площі квартири у розмірі 18870 грн, а разом 373749,66 грн. Позивач також вважає, що діями відповідачів їй спричинена майнова шкода у зазначеному загальному розмірі, відшкодування якої передбачено ст. 1166 ЦК України.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, новим рішенням задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування доводів скарги вказала ті ж самі аргументи, які вона виклала в якості доводів позовної заяви, та вважає, що суд не надав цим аргументам належної оцінки.

Зазначила, що суд першої інстанції не врахував, що відповідачі не надали до суду калькуляції витрат сплачених нею надмірно коштів на суму 257460 грн., які позивачка переплатила за отриману згідно акту прийому-передачі від 06.03.2023 (а.с. 132) квартиру загальною вартістю 453140,00 грн. Звертає увагу, що вона сплатила за 4291 облігацій номінальною вартістю 110,00 грн кожна, а всього номінальною вартістю 472010,00 грн. 729470,00 грн., тобто надмірно сплатила кошти в сумі 257460 грн., які були використані відповідачем неправомірно. Тому вважає, що відповідач не виконав своїх зобов`язань на всю сплачену позивачкою суму, чим порушив її права, а тому її позов є доведений і підлягає задоволенню.

У доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 навела норми матеріального права та відповідні правові висновки касаційного суду щодо застосування ст. 1212 ЦК України щодо стягнення безпідставно набутого майна, яка має бути застосована у даній справі з огляду на наявність переплати позивачки відповідачу за договором.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» - Орлов О.О. просить у її задоволенні відмовити, як необґрунтовану, рішення Київського районного суду м. Харкова від 03.07.2023 у справі № 953/1895/23 залишити без змін.

На обґрунтування вказав, що за умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу цінних паперів № 7407-20/7406-20/БВ від 15.09.2020 АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» продав, а ОСОБА_1 купила 4291 штук ЦП серії А9 номінальною вартістю 110,00 грн. за 729470,00 грн., що спростовує доводи скарги про те, що ОСОБА_1 не підписувала документа з цього приводу.

ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» діє від імені та в інтересах АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» згідно ч. 6 ст. 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування», зокрема при укладенні вищевказаного договору № 7407-20/7406-20/БВ від 15.09.2020 купівлі-продажу ЦП на суму 729470,00 грн., а тому між позивачкою та ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» відсутні майнові права та обов`язки.

Суд правильно та відповідно до наявних у справі доказів встановив обставини справи. Позивачка не довела факт завдання їй матеріальної шкоди та порушення її прав з боку відповідача.

Позивачка помилково вважає, що придбані нею цінні папери облігації мали їй коштувати за номінальною вартістю, оскільки відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», Цивільного кодексу України вони мають ринкову, емітовану та договірну вартість, а тому вона може бути більшою, меншою за їх номінальну вартість, або дорівнювати їй. У даному випадку ціна облігацій була встановлена у договорі за домовленістю сторін, що відповідає ч. 1 ст. 632 ЦК України, позивачка добровільно сплатила, що також підтверджується текстом договору та Актом про виконання зобов`язань 06.10.2020., та фактом виконання сторонами умов цього договору, і ці обставини позивачка не заперечувала.

Також вказав, що доводи скарги щодо відсутності доказів про правомірне використання сплачених ОСОБА_1 коштів та сплати всіх податків перебувають поза межами розглянутого судом позову.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 1 ст. 369 ЦПК України, з огляду на зміст та ціну позову без повідомленням учасників справи.

Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції своє рішення мотивував наступним.

Як вбачається зі встановлених обставин справи, грошові кошти у сумі 729470,00 грн. (сімсот двадцять дев`ять тисяч чотириста сімдесят гривень нуль копійок) сплачені позивачем та набуті АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» на підставі договору, зобов`язання за цим договором припинені належним виконанням, що підтверджено підписами сторін договору (у тому числі підписом позивача) в Акті від 06.10.2020 про виконання зобов`язань до Договору купівлі-продажу цінних паперів №7407-20/7406-20/БВ від 15.09.2020.

Відтак, вимоги позивача про стягнення грошових коштів у сумі 257460,00 грн., що є частиною оплати за Договором купівлі-продажу ЦП, як надмірно сплачених (безпідставно набутих) є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають. Права позивача діями АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» у даному випадку порушені не були.

З урахуванням встановлення судом обставини про наявність підстав для сплати позивачем грошових коштів у сумі 729470,00 грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів №7407-20/7406-20/БВ від 15.09.2020 та відсутність факту сплати Позивачем будь-яких інших «надмірних» грошових коштів, позовні вимоги до інших відповідачів ТОВ «Азово-Чорноморської адміністративної компанії» та Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ також задоволенню не підлягають.

Також Позивач у позовній заяві посилалася на положення ст. 1166 ЦК України, вважаючи, що вищевказана сума нібито надмірно сплачених коштів у розмірі 257460,00 грн. є майновою шкодою, яка спричинена ОСОБА_1 діями відповідачів. На думку позивача зазначена сума коштів підлягає поверненню як відшкодування спричиненої позивачу майнової шкоди.

При цьому відшкодування майнової шкоди є мірою відповідальності особи, винної у спричинені майнової шкоди. Необхідними умовами для настання відповідальності за заподіяння майнової шкоди за ст. 1166 ЦК України, є: 1) протиправна поведінка заподіювача шкоди - дія (бездіяльність) особи; 2) вина; 3) факт наявності майнових збитків (втрат), шкоди, та 4) причинний зв`язок між дією (бездіяльністю) заподіювача шкоди і шкодою, що виникла у потерпілої особи. Частина 1 ст. 1166 містить пряму вказівку на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов`язкову підставу деліктної відповідальності.

Водночас, у даній справі між позивачем та відповідачами виникали та існували саме договірні, але не деліктні правовідносини, що виключає можливість застосування до них положень ст. 1166 ЦК України.

Відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог у цій справі слід відмовити у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на наявних у справі доказах та відповідають нормам цивільного процесуального і матеріального права.

Судом встановлено, що на виконання зазначеної норми Закону України «Про інвестиційну діяльність», з метою залучення недержавних коштів від фізичних та юридичних осіб у фінансування об`єктів будівництва, у 2019 році АТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» як емітент, відповідно до вимог ст. 91 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», на підставі Рішення про емісію облігацій, прийнятого Наглядовою радою Приватного акціонерного товариства «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» (Протокол засідання Наглядової ради №25 від 23.08.2019 року) (а.с.125-127), здійснило емісію та розміщення іменних цільових звичайних (незабезпечених) облігацій серії А9 (надалі «цінні папери»).

Рішенням про емісію іменних цільових звичайних (незабезпечених) облігацій серії «A9» передбачено, що: «Власники облігацій мають такі права: - право купувати, продавати та іншим чином відчужувати облігації на біржовому та позабіржовому ринках цінних паперів; - право подавати облігації до погашення в строки та у порядку, що встановлені рішенням про емісію; - при погашенні власникам однієї облігації серії «A9» надається право на отримання 0,01 кв. м загальної площі квартири в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 ; - право на укладення договору бронювання на квартиру, вільну від бронювання іншими власниками, при наявності облігацій, кількість та серія яких відповідає загальній площі цієї квартири; - право на здійснення інших операцій з облігаціями, що не суперечать чинному законодавству, з урахуванням обмежень, встановлених Емітентом в умовах Рішення про емісію облігацій.»

Рішенням про емісію визначено Умови та порядок надання товарів при погашенні облігацій: «Погашення облігацій серії «A9» здійснюється шляхом отримання у власність відповідної квартири відповідно до випуску та кількості облігацій, визначених у Договорі бронювання. Одна облігація серії «A9» дає право на отримання 0,01 кв. м загальної площі квартири в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 . Погашення облігацій здійснюється шляхом отримання за актом приймання-передачі власником облігацій відповідної квартири, обраної ним та зазначеної у Договорі бронювання.».

04 листопада 2019 року між Приватним акціонерним товариством «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1», як Продавцем або Емітентом, та Акціонерним товариством «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «БУДІВЕЛЬНИК», від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», як Покупцем, було укладено Договір №71-А9 купівлі продажу (розміщення) цінних паперів. За цим Договором ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1», у порядку розміщення іменних цільових звичайних (незабезпечених) облігацій згідно Рішення про емісію облігацій, прийнятого Наглядовою радою Приватного акціонерного товариства «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» (Протокол засідання Наглядової ради №25 від 23.08.2019 року), здійснив продаж цінних паперів першому власнику АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК», а саме - іменних цільових звичайних (незабезпечених) облігацій серії А9, Міжнародний ідентифікаційний код цінних паперів (ISIN): UAT000000765, загальною кількістю штук ЦП: 1 009 587 (один мільйон дев`ять тисяч п`ятсот вісім) штук, номінальною вартістю одного ЦП: 110,00 грн. (сто десять гривень нуль копійок), загальною вартістю пакету ЦП: 111054570,00грн. (сто одинадцять мільйонів п`ятдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят гривень нуль копійок)(а.с.47-48).

Отже, на підставі вказаного договору, АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» стало власником іменних цільових звичайних (незабезпечених) облігацій серії «А9» емітента ПАТ «Трест Житлобуд-1» у кількості 1 009587 штук.

Відповідно дост.ст.12,81ЦПК УкраїниЦивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 1212 ЦК України:

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Всупереч вказаних норм цивільного процесуального права позивачка не надала до суду належних і допустимих доказів на спростовування того факту, що вона добровільно придбала облігації за вартістю, яка була визначена сторонами відповідно до умов договору, відносно якого діє неспростована презумпція правомірності, яка визначена у ст. 204 ЦК України, що передбачає: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Наведені у відзиві на апеляційну скаргу доводи про те,

Є обґрунтованими, відповідають встановленим судом обставинам справи та вищевказаним нормам матеріального права наведені представником відповідача у відзиві на апеляційну аргументи про те, що за умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу цінних паперів № 7407-20/7406-20/БВ від 15.09.2020 АТ «ЗНВКІФ «Будівельник» продав, а ОСОБА_1 купила 4291 штук ЦП серії А9 номінальною вартістю 110,00 грн. за 729470,00 грн., що спростовує доводи скарги про те, що ОСОБА_1 не підписувала документа з цього приводу. ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» діяла у спірних правовідносинах від імені та в інтересах АТ «ЗНВКІФ «Будівельник», згідно ч. 6 ст. 63 Закону України «Про інститути спільного інвестування», а саме: при укладенні вищевказаного договору № 7407-20/7406-20/БВ від 15.09.2020 купівлі-продажу ЦП на суму 729470,00 грн., а тому між позивачкою та ТОВ «Азово-Чорноморська адміністративна компанія» відсутні майнові права та обов`язки, а також не доведений факт завдання позивачці майнової шкоди, ст. 1166 ЦК України.

Є також безпідставними та помилковими доводи Позивачки про те, що придбані нею цінні папери облігації мали їй коштувати за номінальною вартістю. Дійсно, відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», Цивільного кодексу України за цим договором позивачка придбала цінні папери за договірною вартістю, діючи при цьому добровільно. При цьому з тексту договору вбачається, що їй була відома їх менша за розміром номінальна вартість. У даному випадку ціна облігацій була встановлена у договорі за домовленістю сторін, що відповідає ч. 1 ст. 632 ЦК України, позивачка добровільно сплатила обумовлену у договорі суму, що також підтверджується наявними у матеріалами справи доказами: текстом договору та Актом про виконання зобов`язань 06.10.2020., а також фактом реального виконання сторонами умов цього договору, і ці обставини позивачка дійсно не заперечувала.

Висновки суду першої інстанції гуртуються на аналізі наявних у справі доказів, у їх взаємозв`язку, враховують усі юридично важливі у контексті предмету спору аргументи сторін, та відповідають нормам цивільного процесуального і матеріального права. Доводи скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Тому відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст.259, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.ст.375,381-384,389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 03 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 грудня 2023 року.

Головуючий В.Б.Яцина

Судді І.В.Бурлака

Ю.М. Мальований.