Постанова

від 19.12.2023 по справі 757/6040/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 757/6040/23-ц Головуючий у 1 інстанції: Новак Р.В.

Провадження №22-ц/824/14605/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

19 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

за участю секретаря Дуб С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката Крупки Миколи Петровича, подану в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою, -

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою.

Разом з позовом подала заяву про забезпечення позову. Просила накласти арешт на майно ОСОБА_1 та заборону вчиняти будь-які дії по його відчуженню на користь третіх осіб, а саме: земельну ділянку, реєстраційний Номер об`єкта нерухомого майна 640447526110, кадастровий номер 2611092001:22:002:0442, площа(га) 0,05, адреса: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні.

- частку корпоративних прав у КОНСОРЦІУМ ХРЕСТИЩЕ ТІТАН БУД ідентифікаційний код юридичної особи - 44270163, місцезнаходження юридичної особи:, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 2, квартира 21 , розмір частки відповідача в статутному фонді товариства становить 250,00 грн.; частку корпоративних прав у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВРАЗ ГРУП", ідентифікаційний код юридичної особи - 43484050, місцезнаходження юридичної особи: місто КИЇВ, вулиця Велика Васильківська, будинок 65, кімната 21, розмір частки відповідача в статутному фонді товариства становить 500 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено.

Забезпечено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за розпискою шляхом накладення арешту та заборону вчиняти будь-які дії по його відчуженню на користь третіх осіб, а саме: земельну ділянку, реєстраційний Номер об`єкта нерухомого майна 640447526110, кадастровий номер 2611092001:22:002:0442, площа(га) 0,05, адреса: Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Вишні.

- частку корпоративних прав у КОНСОРЦІУМ ХРЕСТИЩЕ ТІТАН БУД ідентифікаційний код юридичної особи - 44270163, місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 2, квартира 21 , розмір частки відповідача в статутному фонді товариства становить 250,00 грн.;

- частку корпоративних прав у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВРАЗ ГРУП", ідентифікаційний код юридичної особи - 43484050, місцезнаходження юридичної особи: місто КИЇВ, вулиця ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 65, кімната 21, розмір частки відповідача в статутному фонді товариства становить 500 000,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення заяви, з підстав того, що станом на день звернення до суду, відповідачем не було повернуто грошових коштів позивачу, будинок та земельна ділянка, корпоративні права на даний час зареєстровані за відповідачем, він має можливість переоформити їх на інше ім`я шляхом відчуження, суд першої інстанції прийшов висновку, що стороною позивача обрано правильний та допустимий спосіб забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно, який забезпечить збалансованість інтересів сторін та є співмірний з вимогами позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 25 серпня 2023 року засобами поштового зв`язку адвокат Крупка Микола Петрович, подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2023 року та у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Вважає ухвалу суду незаконною, поставлену судом з порушенням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги в цілому повторюють доводи поданої скарги з посиланням на неповне дослідження всіх обставин справи.

Апелянт посилається на те, що ні в заяві про забезпечення позову, ні в оскаржуваній ухвалі нічого не вказано про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову і в чому ці загроза полягає в порушення ст. 149 ЦПК України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, до позову надано «розписку» в якій не зазначено ні те, що відповідач брав у позивача кошти в борг, ні те, що повинен віддати, не вказано також в якій валюті «борг». Фразу з «розписки» - «1 мільйон доларів» довільно і необґрунтовано було перераховано позивачем в гривні з врахуванням курсу долара США і судом не перевірено цей факт.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

4 грудня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_2 подану її представником ОСОБА_3 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вона просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

Представник позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта - Крупка М.П. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалених судових рішень в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 22 лютого 2023 року не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Колегія суддів доводи апелянта про те що не існує реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду відхиляє.

Згідно з позовом зазначено, що 3 березня 2023 року позивачем було надано ОСОБА_1 в борг кошти, на підтвердження чого було вчинено розписку.

Відповідач зобов`язався повернути борг протягом десяти днів після звернення позичальника про повернення боргу. Строк виконання до 20 січня 2023 року.

24 січня 2023 року позивачем було направлено вимогу про повернення коштів, однак свої зобов`язання за договором відповідач не виконав, у зазначений строк борг не повернув.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду та реалізації кожному права на судовий захист.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Доводи апеляційної скарги про те що до позову надано «розписку» в якій не зазначено ні те, що відповідач брав у позивача кошти в борг, ні те, що повинен віддати, не вказано також в якій валюті «борг». Фразу з «розписки» - «1 мільйон доларів» довільно і необґрунтовано було перераховано позивачем в гривні з врахуванням курсу долара США і судом не перевірено цей факт колегія суддів не приймає, оскільки із зазначеними обставинами повинен розібратись суд першої інстанції при розгляді справи по суті.

Колегія суддів, наголошує на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18).

Суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою наддасть змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Вище наведене кореспондується з практикою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2020 у справі 910/3836/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Недобросовісна поведінка відповідача, заперечення по суті позову та враховуючи що предметом позову є стягнення суми заборгованості, яку позивач просить стягнути позивач з відповідача. Все це свідчить про обґрунтованість та реальність підстав для побоювань позивача щодо подальших дій відповідача для навмисного приховування належних йому грошових коштів та майна з метою уникнення обов`язку повернення грошових коштів позивачу.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про забезпечення позову дотримався розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю безпідставного порушення прав відповідача.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. З заяви про забезпечення позову вбачається, що причинами сумніву щодо добросовісності відповідача є факт свідомого ухилення від добровільного повернення коштів за вимогою позивача та заперечення загалом по суті позову, наявність можливості у відповідача користуватись належним йому майном.

Колегія суддів прийшла до висновку, що обраний захід забезпечення позову є таким, який в найбільшій мірі спрямований на забезпечення предмету спору та є співмірним із заявленими ним вимогами.

Невжиття таких заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити ефективний захист або поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, таким чином апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 21 грудня 2023 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко