Постанова

від 22.12.2023 по справі 520/27809/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.

22 грудня 2023 р. Справа № 520/27809/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в:

У вересні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому фактично просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 , далі по тексту відповідач, в/ч НОМЕР_2 ), яка полягає у не здійсненні належного розрахунку та не виплаті йому у період з вересня 2006 року по 31.12.2007 року надбавки за вислугу років на військовій службі у належному розмірі, а саме, - із врахуванням того, що у період часу з 14.07.2006 року по 31.12.2007 року він проходив військову службу на посадах, де вислуга років повинна була розраховуватися у пільговому обчисленні: 1 місяць військової служби за 1.5 (півтора) місяці;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому надбавку за вислугу років на військовій службі у належному розмірі з вересня 2006 року по 31.12.2007 включно із врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні розрахунку та виплати додаткового преміювання та надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) у якості складових грошового забезпечення без врахування надбавки за вислугу років у належному до виплати розмірі, починаючи з вересня 2006 року по 31.12.2007 включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому додаткове преміювання у якості складової грошового забезпечення із врахуванням перерахованого розміру надбавки за вислугу років на військовій службі з вересня 2006 року по 31.12.2007 включно із врахуванням раніше виплачених сум коштів;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні розрахунку та виплати йому щомісячної надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) з врахуванням надбавки за вислугу років з вересня 2006 року по 31.12.2006 року включно та невиплаті у повному обсязі надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатиш йому щомісячну надбавку в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) з врахуванням надбавки за вислугу років з вересня 2006 року по 31.12.2006 року включно та виплатити у повному обсязі надбавку в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні розрахунку та виплати йому індексації грошового забезпечення з березня по грудень 2007 року включно із врахуванням базового місяця для розрахунку індексації - липень 2006 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з 01.03.2007року по 31.12.2007 року включно із врахуванням базового місяця для розрахунку індексації - липень 2006 року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні розрахунку та виплати йому надбавки за вислугу років на військовій службі з 01.01.2008 року по 07.06.2021 року включно та неврахування її повного розміру при розрахунку і виплаті до розміру надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями та допомоги на оздоровлення;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому надбавку за вислугу років на військовій службі з 01.01.2008 року по 07.06.2021 року включно та надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцями та допомоги на оздоровлення із врахуванням надбавки за вислугу років та раніше виплачених сум коштів;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні розрахунку та виплати йому індексації грошового забезпечення за червень 2009 року та протягом періоду з 01.07.2010 року по 30.06.2015 року включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за червень 2009 року та з 01.07.2010 року по 30.06.2015 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у нездійсненні розрахунку та виплати йому допомоги на оздоровлення за 2011 - 2014 роки у належному розмірі із врахуванням невиплаченого розміру індексації грошового забезпечення за червень 2009 року та з 01.07.2010 року по 30.06.2015 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому допомогу на оздоровлення за 2011 - 2014 роки у належному розмірі із врахуванням невиплаченого розміру індексації грошового забезпечення за червень 2009 року та з 01.07.2010 року по 30.06.2015 року із врахуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху. Позивачу наданий строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням обґрунтованих та поважних причин його пропуску та надання доказів виплати допомоги на оздоровлення.

20.10.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про поновлення пропущеного строку, в якій окрім іншого зазначив, що на виконання вимог ухвали суду він звернувся із заявою від 10.10.2023 року на адресу відповідача, в якій просив надати довідку про нарахування відповідної складової грошового забезпечення, але відповідь на даний час не отримав. Також позивач зазначив, що з карток його грошового забезпечення за 2006-2021 роки можна встановити, що матеріальна допомога для оздоровлення нараховувалася йому в означений період в певних розмірах.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 року позовна заява ОСОБА_1 з підстав, встановлених п. 1 ч. 1 ст. 169 КАС України, повернута позивачу.

Судове рішення вмотивовано тим, що позивачем на вимогу суду та в установлений судом строк не надано доказів виплати допомоги на оздоровлення. Також позивач не звернувся до суду з відповідним клопотанням про продовження встановленого судом процесуального строку.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач просить його скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Скаржник зазначає, що у своїй заяві від 20.10.2023 року він повідомляв суд, що збір документів коштував йому великих зусиль, оскільки відповідач не надавав на його запити повний перелік документів. При цьому у справі наявні документи, які можна використати у якості доказів по даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач повторив доводи суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 320 КАС України слід скасувати, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Загальною декларацією прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст.8).

Частиною 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією й законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи § 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, мета яких - не пустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим не має бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (п.59 рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 року у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France»).

За положеннями п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України).

З аналізу наведених норм вбачається, що підстави для залишення позовної заяви без руху встановлені саме статтею 160, 161 КАС України, перелік яких є вичерпним. Також, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб, визначений судом, тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач не виконав ухвалу суду від 09.10.2023 року про зобов`язання надати суду доказів виплати йому матеріальної допомоги для оздоровлення.

Проте такий висновок суду про повернення позовної заяви з підстав ненадання позивачем означеного доказів не відповідає вимогам ч. 4 ст. 9, ч. 4 ст. 77 КАС України, оскільки суд не з`ясував можливості зібрання доказів з власної ініціативи. Окрім того, колегія суддів зауважує, що у супереч положень ст. 90 та ст. 210 КАС України судом на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі надана оцінка інформації, що міститься в особистих катках грошового забезпечення позивача, які надані останнім до суду у якості доказів обґрунтованості вимог його позову.

Усупереч вимогам наведених норм процесуального права, суд першої інстанції не вирішив спір по суті, безпідставно повернув позовну заяву ОСОБА_1 .

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2023 року - скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц