Постанова

від 19.12.2023 по справі 340/7808/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 340/7808/23Суддя І інстанції Науменко В.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Новгородківська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Улюшева Богдана Валерійовича від 31 серпня 2023 року ВП №71984434 про накладення штрафу на Новгородківську селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області в розмірі 5100,00 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Новгородківська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач вказує на протиправність винесеної державним виконавцем постанови про накладення штрафу, оскільки рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року №340/9879/21 не було виконано в повній мірі через наявність прямої заборони на безоплатну передачу земельних ділянок комунальної власності у приватну до скасування або припинення воєнного стану.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 08.06.2023 року уповноваженою особою відповідача відкрито виконавче провадження №71984434 (а.с. 48).

Вказане виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року у справі 340/9879/21, яким зобов`язано Новгородківську селищну раду розглянути на пленарному засіданні сесії заяву ОСОБА_1 від 25.03.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельну ділянку загальною площею 1,20 га, в тому числі: пасовище для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3523480400:02:001:0630 за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають у землях запасу, яка розташована за межами с. Верблюжка на території Новгородківської селищної ради та прийняти відповідне рішення (а.с. 46-зворот).

Рішенням Новгородківської селищної ради від 16.06.2023 №2729 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 загальною площею 1,20 га пасовищ кадастровий номер 3523480400:02:001:0630 для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що перебувають у землях запасу за межами населеного пункту на території Верблюзького старостинського округу Новгородківської селищної ради.

Водночас, враховуючи підпункт 5 пункту 27 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, у частині, що стосується передачі у власність зазначеної земельною ділянки, вирішено розглянути заяву ОСОБА_1 після закінчення дії воєнного стану (а.с. 49).

Листом від 30.06.2023 року за №03-27/1166/ позивачем повідомлено відповідача про стан виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року у справі 340/9879/21, на підтвердження надано копію рішення Новгородківської селищної ради від 16.06.2023 №2729 (а.с. 17).

Водночас, відповідачем на адресу позивача 22.08.2023 направлено вимогу державного виконавця, у якій звертається увага на висловлення Верховним Судом позиції, викладеній у постанові від 27.07.2023 у справі 392/856/22, відповідно до якої заборона на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, встановлена підпунктом 5 пункту 27 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Цією ж вимогою наголошувалось на необхідності термінового забезпечення виконання рішень суду такої категорії (у тому числі й у ВП №71984434) (а.с. 19-20).

Листом від 30.08.2023 №03-27/1944/1 позивач повідомив відповідача про незгоду з запропонованим правовим підходом до виконання рішення суду за наявності прямої законодавчої заборони на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, яка встановлена підпунктом 5 пункту 27 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, та наголосив на неможливості за об`єктивних обставин виконати рішення суду у повному обсязі (а.с. 21-23).

Постановою державного виконавця від 31.08.2023 за невиконання рішення суду накладено штраф на боржника (позивач у даній справі) у розмірі 5100 грн. (а.с. 25-28).

Не погодившись із винесеною державним виконавцем постановою про накладення штрафу, Новгородківська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області звернулась до суду з адміністративним позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентовано положеннями статті 63 Закону, згідно частини 1 якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У статті 75 Закону закріплено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що передумовою для накладення на боржника штрафу за невиконання без поважних причин в установлений виконавцем строку рішення, що зобов`язує боржника вчинити дії, є встановлення виконавцем за наслідками перевірки, що проводиться наступного дня після спливу десятиденного терміну з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, факту невиконання такого рішення без поважних причин, або після спливу встановленого у вимозі державного виконавця строку.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 18.07.2023 у справі № 380/16763/22 зазначив, що відповідальність за невиконання судового рішення настає за умови, що воно не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону.

Поважність причин невиконання судового рішення, як зазначено у згаданому вище рішенні суду касаційної інстанції, оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для невиконання в повному обсязі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року у справі 340/9879/21 позивач обґрунтовує наявністю прямої законодавчої заборони на безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, яка встановлена підпунктом 5 пункту 27 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Загальновідомою є обставина введення Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації. Воєнний стан триває і станом на час апеляційного перегляду.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Земельного кодексу України.

Вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, у підпункті 5 пункту 27, де вказано, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації під час дії воєнного стану забороняється.

Разом з цим, колегією суддів враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Колегія суддів зауважує, що з аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Відтак, основним призначенням стадії виконавчого провадження є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

На підтвердження згаданого, Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 392/856/22 зробив висновок, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану доповнено розділ Х Перехідних положень Земельного Кодексу України пунктом 27, підпункт 5 якого передбачав, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Тлумачення вказаної норми, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

В свою чергу, як вірно було встановлено судом першої інстанції, виконавче провадження №71984434 відкрито на виконання рішення суду від 20. січня 2022 року, яке набрало законної сили 22 лютого 2022 року, тобто до прийняття відповідних змін до Земельного кодексу України.

З моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження до дати винесення спірної постанови про накладення штрафу позивач (боржник) не скористався своїми правами, встановленими Законом №1404-VIII, а саме: не звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, не звернувся до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, зміну способу виконання рішення суду, роз`яснення рішення суду чи порядку його виконання; не надав державному виконавцю відомостей, які б зумовили обов`язкове зупинення виконавчого провадження.

З огляду на викладене, судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про відсутність у позивача поважних причин невиконання судового рішення у повному обсязі.

За таких обставин, постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Улюшева Богдана Валерійовича від 31 серпня 2023 року ВП №71984434 про накладення штрафу на Новгородківську селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області в розмірі 5100,00 грн. винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому не підлягає скасуванню.

Інші доводи та аргументи сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 19 грудня 2023 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун