Постанова

від 22.12.2023 по справі 820/2118/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 820/2118/17

адміністративне провадження № К/9901/30955/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Дашутін І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Харківській області),

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (Судді: Подобайло З.Г., Тацій Л.В., Григоров А.М.),

у справі № 820/2118/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС ШИПУВАТОГО»

до Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОС ШИПУВАТОГО» (далі - позивач, ТОВ «Колос Шипуватого»), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Салтівська ОДПІ) в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 вересня 2016 року № 0001152008.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на передбачене вимогами пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України право контролюючого органу проводити камеральну перевірку з питань перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних, просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Салтівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України та в порядку статті 76 цього кодексу, проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 09.12.2016 року № 130/20-08-34173340, із висновком про порушення позивачем терміну реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строків, визначених п. 201.10 ст. 201 та п. підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, оскільки податкова накладна № 7/2 від 14.09.16 на суму ПДВ 402000,00 грн., зареєстрована 11.10.2016, в той час як повинна бути зареєстрована до 29.09.2016.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.16 №0001152008, яким позивачу за затримку реєстрації податкової накладної до 15 днів відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 40 200,00 грн (а.с. 50).

Листом від 27.02.17 №111/10/20-08-38 відповідач повідомив позивача про те, що податковим органом допущено помилку у даті складання спірного податкового повідомлення-рішення, вірною датою складання є 22 грудня 2016 року.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, ГУ ДФС у Харківській області та Державна фіскальна служба України прийняли рішення № 1 від 03.01.17 та №8926/6/99-99-11-03-01-25 від 26.04.2017, якими відмовили в задоволенні скарг позивача, а податкове повідомлення-рішення №0001152008 від 22.12.16 залишили без змін.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір по суті і відмовляючи в задоволенні позову, встановив факт порушення позивачем терміну реєстрації податкової накладної від 14.09.2016 року, внаслідок її реєстрації 11.10.2016 року, що за висновками суду першої інстанції свідчило про наявність обґрунтованих підстав для притягнення позивача до відповідальності у виді штрафу у зв`язку за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (що в сукупності не залежить від первісної реєстрації податкової накладної із помилковою датою). Також суд першої інстанції відхилив посилання скаржника, як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення - на наявність помилки у місяці прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001152008, оскільки податкове повідомлення-рішення контролюючого органу містить посилання на акт перевірки, який був підставою для його прийняття, та в цілому свідчить про наявність технічної помилки в місяці складання податкового повідомлення-рішення, про яку позивача проінформовано листом від 27.02.2017 № 111/10/20-08-38 (а.с. 52).

Суд апеляційної інстанції, виходячи із доводів апеляційної скарги і встановивши за наслідками апеляційного перегляду справи факт того, що предметом камеральної перевірки (до 01.01.2017 року) не можуть бути питання своєчасності реєстрації податкових накладних, скасував постанову суду першої інстанції і прийняв нове рішення про задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не погоджується із таким висновком суду апеляційної інстанції, та вважає вірним висновок суду першої інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 ПК України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 (чинний з 1 січня 2017 року) підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Подібна правова позиція з цього питання викладена також в постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №803/1315/17 (адміністративне провадження №К/9901/46271/18), від 04.09.2020 року у справі № 805/4480/16-а (адміністративне провадження № К/9901/30913/18), але не виключно.

Відтак, об`єктом перевірки за положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкової накладної, складеної позивачем 14.09.2016 року і зареєстрованої 11.10.2016 року, що і стало підставою для застосування штрафу. Враховуючи викладене, висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості проведення камеральної перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних до 01.01.2017 року є помилковими.

Надаючи оцінку правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем, та його контрагентом, ТОВ «Кернел-трейд» укладено договір поставки № Х-601/17 від 13.09.16, відповідно до умов якого постачальник, ТОВ "КОЛОС ШИПУВАТОГО", зобов`язується поставити, а Покупець, ТОВ «Кернел-трейд», прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2016 року на умовах, зазначених у цьому Договорі (а.с.15-16). 13.09.16 позивачем було виписано рахунок на оплату № 2 соняшнику у кількості 300 тон на суму всього з ПДВ - 3015000 грн (а.с.20)

13.09.16 позивачем на адресу ТОВ «Кернел-трейд» була виписана податкова накладна №2/2, яка була зареєстрована у ДФС України 22.09.16, на придбання соняшнику у кількості 240 тон на суму 2412000,00 грн, в т.ч. ПДВ у розмірі 402000,00грн. (а.с.22-23). Із наявної в матеріалах справи копії виписки з банку вбачається, що 14.09.16 ТОВ «Кернел-трейд» сплачено на користь позивача 2412000,00 грн. за насіння соняшнику згідно рахунку №2 від 13.09.16 (дог. № рах. 2 від 13.09.16), в т.ч. ПДВ 402000 грн.(а.с.21).

Як встановлено судами, ТОВ "КОЛОС ШИПУВАТОГО" було допущено помилку у даті складання податкової накладної, у зв`язку з чим позивачем було виписано 11.10.2016 року податкову накладну №7/2 на реалізацію соняшнику у кількості 240 тон на суму 2412000,00 грн, в т.ч. ПДВ у розмірі 402000,00грн. з вірною датою - 14.09.16, та надано до податкового органу розрахунок коригувань кількісних і вартісних показників від 30.09.2016 №1/2 до податкової накладної №2/2 від 13.09.16, яким позивач відкоригував (обнулив) дані податкової накладної №2/2 від 13.09.16. Зазначений розрахунок коригувань кількісних і вартісних показників від 30.09.2016 зареєстрований в реєстрі податкових накладних 12.10.16 (а.с.24-25, 26-27).

Отже, фактично, податкова накладна №7/2 від 14.09.16 зареєстрована в реєстрі податкових накладних 11.10.16.

Так, відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках, такі обов`язкові реквізити, зокрема: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абз. 1, 6 п. 21 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності у виді штрафу, внаслідок підтвердженого матеріалами справи факту порушення позивачем строку реєстрації податкової накладної від 14.09.2016 року (фактично зареєстрованої 11.10.2016 року), що не залежить від обставин виправлення дати первісної податкової накладної від 13.09.2016 року (шляхом подання розрахунку коригування до податкової накладної), оскільки у відповідності до вимога абз. 6 п. 21 Порядку № 1307 не допускається виправлення даних, зокрема, щодо дати складання податкової накладної. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність обґрунтованих підстав для притягнення позивача до відповідальності у виді штрафу у зв`язку за несвоєчасною реєстрацією податкової накладної від 14.09.2016 року, та як наслідок, правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За вимогами статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

На підстав викладеного, керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (правонаступник - Головне управління Державної податкової служби у Харківській області) задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі № 820/2118/17 скасувати. Залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: В.П. Юрченко І.В. Дашутін