Рішення

від 22.12.2023 по справі 380/13936/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2023 рокусправа № 380/13936/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ЕЛІСТА-1» до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «ЕЛІСТА-1» (далі ПП «ЕЛІСТА-1», позивач до Волинської митниці Державної митної служби України (далі Волинська митниця, відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA 205050/2023/000173/2 від 07.04.2023 Волинської митниці.

При обґрунтуванні позовних вимог зазначив, що митний орган безпідставно визначив митну вартість товарів з використанням резервного методу та відмовив у митному оформленні за ціною контракту. Позивач вважає, що висновки митного органу щодо наявності розбіжностей тощо у поданих під час митного оформлення документах не відповідають дійсності, оскільки задекларована ним у митних деклараціях митна вартість товару за основним методом (за ціною контракту) підтверджена наданими митниці документами, які не містять неточності чи розбіжності. Зазначив, що під час митного оформлення товару до митної декларації було надано всі документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, для підтвердження митної вартості, визначеної за першим методом (за ціною контракту). Своєю чергою, митний орган не врахував умови поставки товару, визначені у зовнішньоекономічному контракті, і безпідставно, за відсутності обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, витребував додаткові документи на підтвердження задекларованої декларантом митної вартості, так само, як і безпідставно вчинив наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів: не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), прийняв рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та резервного методу і в подальшому відмовив у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску товарів. На підставі наведеного ПП «ЕЛІСТА-1» вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 07.04.2023 №UA205050/2023/000173/2 1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Відтак, просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 26.06.2023 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Відповідач позову не визнав. 12.07.2023 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 52460), в якому зазначив, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару відповідно до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган має право впевнюватися у достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності у поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. Так, у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, ФОП ОСОБА_1 в інтересах ПП ПП «ЕЛІСТА-1» було подано МД № UA 205050/2023/026164 на товари №№ 1, 2, 3 та перелік документів, визначених в гр. 44 МД, згідно Класифікатора документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій». Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

-в інвойсі №F2022110114-by sea вказана вартість товару - 7250 дол. США, а в платіжному дорученні № 21 від 14.12.2022 - 49250 дол. США.

- відповідно до контракту № 31/10-2022 від 31.10.2022 юридична адреса відправника 5, Floor Tower A, 4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District, Wuhan, Hubei, Chinа, але в CMR б/н від 03.04.2023 місце завантаження - КOSAKOWО, Польща.

- в CMR б/н від 03.04.2023 вказаний перевізник «BOGDAN and К», а довідка про транспортні витрати № 23-000455 від 04.04.2023 надана «Бей Транс», договір про перевезення № 01.04.-23 від 01.04.2023 укладений з «Бей Транс». В додатку №3 до договору №№ 31/10-2022 від 31.10.2022 вказано, що поставка продукції за інвойсом №F2022110114-by sea буде відбуватись на умовах поставки FOB Shanghai. Продавець несе відповідальність за доставку товару до місця загрузки в контейнер та до судна. Покупець оплачує всі подальші транспортні витрати(навантаження, вивантаження, морське, автомобільне перевезення, страхування).

Відповідач звертає увагу суду, що під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару за МД № UA 205050/2023/026164 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР. Таким чином, за МД№ UA 205050/2023/005349 відбулось спрацювання наступних профілів ризику: - 115-7 «Перевірка з метою виявлення товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності відповідно до розділу XIV Митного кодексу України» - 203-1 «Проведення повного митного огляду з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним зазначеним у митній декларації. В ч. 5 ст. 55 МК України також визначено, що декларант може провести з митним органом консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товару є сумнівними, які по своїй суті мали б підтвердити числові значення складових митної вартості та містять вищевказані розбіжності, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 Митного кодексу України проведена консультація з декларантом щодо вибору методу визначення митної вартості товару. При цьому, відповідач звертає увагу, що чинним митним законодавством не визначено алгоритму проведення консультацій та документального підтвердження, тому зауваження з боку позивача щодо не проведених консультацій є такими, що не відповідають дійсності. Митну вартість товарів за МД № UA205050/2023/005349 визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби а саме: товар №1: 53,3 дол. США/шт. (МД від 12.01.2023 00380/2023/670276); товар №2: 35 дол. США/шт. (МД від 18.11.2022 №100380/2022/314547); товар №3: 13,5 дол. США/шт. (МД від 28.11.2022 №100380/2022/366549). Відповідач також наголосив на праві декларанта звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу та оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу або в судовому порядку. При цьому, правом на подання додаткових документів декларант не скористався. Сумнів митного органу полягає не в меті порушити права декларанта, а в цілях економічної безпеки, дотримання законності, не допущення порушень, які в сукупності, в разі неналежного виконання митним органом своїх обов`язків, чи застосування можливих не законних дій або обману з боку декларанта, наявності взаємозв`язку, можуть призвести до втрат державного бюджету. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 №К/9901/704/20.

14.08.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 62517). Представник позивача зазначив, що при проведенні консультації під час митного оформлення товарів не наводив конкретних причин, які викликають обґрунтовані сумніви при встановленні числових значень митної вартості та не зазначив переліку документів, які потрібні для усунення таких розбіжностей. Тому позивачем було зазначено, що поданий перелік документів при митному оформленні дозволяє встановити всі числові значення митної вартості та не містить розбіжностей в числових значеннях митної вартості.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановив, що між ПП «ЕЛІСТА-1» та компанією WUHAN FRONTER IDUSTRIAL CO., LTD укладено договір № 3 1/10-2022 від 31.10.2022 , за яким позивач був покупцем, a WUHAN FRONTER 1DUSTRIAL CO.. LTD продавцем, відповідно.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець на умовах цього договору продає покупцеві продукцію для ввезення на митну територію України, іменовані надалі «продукція», а покупець приймає її і за неї платить.

Згідно п. 1.2. договору предметом договору є продукція відповідна виставленим інвойсам які є невід`ємною частиною договору, що поставляється продавцем і підготовлена до прийому в партіях, на основі замовлень покупця.

Продавець продає покупцю продукцію в асортименті і за цінами вказаними в інвойсі. Покупець здійснює оплату вартості продукції відповідно до умов вказаних в інвойсах на кожну поставку.

Ціна в інвойсі зазначена в доларах США.

Умови платежів: 100% передоплата, або як зазначено в інвойсі (п. п. 2.1, 2.2, 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору доставка здійснюється відповідно до умов EXW протягом 25 календарних днів з дати здійснення першої частини попередньої оплати, якщо іншого не зазначено в додатку до договору і/або в поточному інвойсі.

20.02.2022 між покупцем та продавцем укладений додаток № 3 до договору № 31/10- 2022 від 31.10.2022, згідно якого сторони погодили, що поставка продукції за інвойсом № F20221110114-by seа від 16.12.2022 буде відбуватися на умовах FOB Shanghai. Продавець несе відповідальність за доставку товару до місця загрузки в контейнер та до судна та покупець оплачує всі подальші транспортні витрати до місця призначення.

16.12.2022 в межах виконання контракту договору № 3 1/10-2022 від 31.10.2022 оформлено інвойс № F20221110114-by seа від 16.12.2022 на загальну суму 7250,25 дол. США.

06.04.2023 уповноважена особа позивача ФОП ОСОБА_1 подала до Волинської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA205050026164U9, у розділі 31 якої вказала опис товару: куртки чоловічі, робочі в стилі мілітарі, водовідштовхуючі, склад: 65% поліестер, 35% бавовна ripstop 210-220г/м2л, підкладка 100% поліестер, синтетичний наповнювач 200 г/м2, арт. С22157-В. Торговельна марка - Tactical Виробник - WUHAN FRONTER INDUSTRIAL CO. Країна походження CN; штани чоловічі, робочі в стилі мілітарі водовідштовхуючі, склад: 65 % поліестер 35% бавовна ripstop 210-220г/м2, підкладка 100% поліестер, синтетичний наповнювач 200 г/м2 , арт.Р22220 (розм. XXXL - 100шт.) Торговельна марка Tactical. Виробник - WUHAN FRONTER INDUSTRIAL CO, LTD. Країна походження CN; кофти чоловічі, робочі з блискавкою в стилі мілітарі, флісові склад 100% поліестер, зеленого кольору, F8219. Торговельна марка - немає даних (для європейського ринку). Виробник - WUHAN FRONTER INDUSTRIAL CO. Країна походження CN. Задекларована вартість товару становить 7250,25 дол. США.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000085 на підтвердження заявленої митної вартості від ПП ПП «ЕЛІСТА-1» разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як:

- пакувальний лист № Б/Н від 21.12.2022;

- рахунок-фактуру (інвойс) F2022110114-by sea від 16.12.2022;

- автотранспортну накладну б/н від 03.04.2023;

- супровідний документ Т1 №23PL322010ТІ5ЕА214 від 03.04.2023;

- декларацію про походження товару F2022110114- by sea від 16.12.2022;

- банківський платіжний документ, що стосується товару (Declaration of origin) F2022110114- by sea від 14.12.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №21 від 14.12.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 23-000455 від 04.04.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 18.01.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 20.02.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів) № 31/10-2022;

- договір про надання послуг митного брокера № 7 від 16.12.2022;

- договір (контракт) про перевезення № 01.0423 від 01.04.2023;

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA205050026164U9 від 06.04.2023.

Волинська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації 23UA205050026164U9, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару

У відповідь на цю вимогу позивач 07.04.2024 повідомив відповідача, що усі додаткові документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості подані до митного оформлення. Інші додаткові документи подаватися не будуть.

07.04.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000173/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що надані документи містять наступні розбіжності: в інвойсі F20221110114-by seа від 16.12.2022 вказана вартість товару 7250 дол. США, а в платіжному доручені № 21 від 14.12.2022 - 49250 дол. США; - відповідно до контракту № 31/10-2022 від 31.10.2022 юридична адреса відправника: 5 Floor, Tower A, 4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District, Wuhan, Hubei, China, але в CMR б/н від 03.04.2023 місце завантаження - KOSAKOWO. 1 Польща; в CMR б/н від 03.04.2023 вказаний перевізник «BOGDAN and К», а довідка про транспортні витрати № 23-000455 від 04.04.2023 надана «Бей Транс», договір про перевезення № 01.04.-23 від 01.04.2023 укладений з «Бей Транс»; в додатку № 3 до договору № 31/10-2022 від 31.10.2022 вказано, що поставка продукції за інвойсом F202211 10114-bу seа буде відбуватися на умовах поставки FOB Shanghai. Продавець несе відповідальність за доставку товару до місця загрузки в контейнер та до судна. Покупець оплачує всі подальші транспортні витрати (навантаження, вивантаження, морське, автомобільне перевезення, страхування). У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей у поданих документах згідно ст. 53 Митного кодексу України пропонувалось в 10-денинй термін наддати: - висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - каталоги, прайс-листи продавця, копію митної декларації країни відправлення. Вказано, що декларантом надано лист та платіжний документ. Інші документи згідно листа від 07.04.2023 не надав. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄА1С. Рівень митної вартості становить: товар №1: 53,3 дол. США/шт. (МД від 12.01.2023 100380/2023/670276); товар №2: 35 дол. США/шт. (МД від 18.11.2022 №100380/2022/314547); товар №3: 13.5 дол. США/шт. (МД від 28.11.2022 №100380/2022/366549).

Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VI, з наступними мінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16 та від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.

При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 у справі №540/2605/18, від 07.02.2023 у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, зокрема:

- пакувальний лист № Б/Н від 21.12.2022;

- рахунок-фактуру (інвойс) F2022110114-by sea від 16.12.2022;

- автотранспортну накладну б/н від 03.04.2023;

- супровідний документ Т1 №23PL322010ТІ5ЕА214 від 03.04.2023;

- декларацію про походження товару F2022110114- by sea від 16.12.2022;

- банківський платіжний документ, що стосується товару (Declaration of origin) F2022110114- by sea від 14.12.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №21 від 14.12.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 23-000455 від 04.04.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 18.01.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 20.02.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів) № 31/10-2022;

- договір про надання послуг митного брокера № 7 від 16.12.2022;

- договір (контракт) про перевезення № 01.0423 від 01.04.2023;

- митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA205050026164U9 від 06.04.2023.

07.04.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000173/2.

Як зазначено у графі 33 рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що надані документи містять наступні розбіжності: в інвойсі F20221110114-by seа від 16.12.2022 вказана вартість товару 7250 дол. США, а в платіжному доручені № 21 від 14.1.2022 - 49250 дол. США.; відповідно до контракту № 31/10-2022 від 31.10.2022 юридична адреса відправника 5 Floor, Tower A, 4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District, Wuhan, Hubei, China, але в CMR б/н від 03.04.2023 місце завантаження KOSAKOWO, Польща; в CMR б/н від 03.04.2023 вказаний перевізник «BOGDAN and К», а довідка про транспортні витрати № 23-000455 від 04.04.2023 надана «Бей Транс», договір про перевезення № 01.04.-23 від 01.04.2023 укладений з «Бей Транс». В додатку № 3 до договору № 31/10-2022 від 31.10.2022 вказано, що поставка продукції за інвойсом F202211 10114-bу seа буде відбуватися на умовах поставки FOB Shanghai. Продавець несе відповідальність за доставку товару до місця загрузки в контейнер та до судна. Покупець оплачує всі подальші транспортні витрати (навантаження, вивантаження, морське, автомобільне перевезення, страхування).

Крім того, вказано, що декларантом на вимогу надано лист та платіжний документ. Інші документи згідно листа від 07.04.2023 декларант не надав. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄА1С. Рівень митної вартості становить: товар №1: 53,3 дол. США/шт. (МД від 12.01.2023 100380/2023/670276); товар №2: 35 дол. США/шт. (МД від 18.11.2022 №100380/2022/314547); товар №3: 13.5 дол. США/шт.. (МД від 28.11.2022 №100380/2022/366549).

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що в інвойсі F20221110114-by see від 16.12.2022 вказана вартість товару 7250 дол. США, а в платіжному доручені № 21 від 14.1.2022 - 49250 дол. США.

Суд встановив, що згідно платіжного доручення № 21 від 14.12.2022 позивач здійснив платіж у розмірі 49 250 дол. США на користь WUHAN FRONTER IDUSTRIAL CO., LTD у межах виконання договору № 31/10-2022 від 31.10.2022.

Згідно проформи інвойс № F2022110114-by air, поданої до митного оформлення вартість поставки 42 000.00 дол. США.

Згідно проформи інвойс № F2022110114-by sea за яким відбулася поставку, вартість поставки 7250,25 дол. США.

Тобто разом 49 250 дол. США, за що і був здійснений платіж.

Відтак розбіжності між платіжним дорученням № 21 від 14.12.2022 та проформою інвойс № F2022110114-by sea відсутні.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що відповідно до контракту № 31/10-2022 від 31.10.2022 юридична адреса відправника 5 Floor.TowerA.4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District. Wuhan. Hubei, China, але в CMR б/н від 03.04.2023 місце завантаження KOSAKOWO, Польща.

Суд встановив, що 20.02.2022 між ПП «Еліста» та WUHAN FRONTER IDUSTRIAL CO., LTD укладено додаток № 3 від 20.02.2023 до договору № 31/10-2022 від 31.10.2022, згідно п.1. якого сторони погодили, що поставка продукції за інвойсом № F2022110114-by see від 16.12.022 буде відбуватись на умовах FOB Shanghai. Продавець несе відповідальність за доставку товару до місця загрузи в контейнер та до судна та покупець оплачує всі подальші транспортні витрати до місця призначення.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 FOB (Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) це термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Отже, CMR є документом, який доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу.

Суд враховує аргументи позивача про те, що вантажна накладна (CMR) від 03.04.2023 яка подана до митного оформлення обумовлює перевезення автомобільним транспортом, а тому не могла бути складена на доставку з Китайської Народної Республіки (5 Floor,TowerA,4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District, Wuhan, Hubei, China) до України з огляду на те, що: юридична адреса постачальника в WUHAN FRONTER IDUSTRIAL CO. , LTD., в Китайській Народній Республіці, 5 Floor,Tower A,4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District, Wuhan, Hubei, China; додатком № 3 до договору № 31/10-2022 від 31.10.2022, передбачено, що поставка продукції за інвойсом № F20221110114-by see від 16.12.2022 буде відбуватися на умовах FOB Shanghai; вантажна накладна (CMR) від 03.04.2023 врегулювала доставку автомобільним транспортом з Польщі до України.

Товар до Варшави доставлявся морським транспортом силами продавця згідно з інвойсом № F20221110114-by see від 16.12.2022, тому у вантажній накладній (CMR) немає жодних розбіжностей.

Натомість, докази оплати за використання контейнера морським шляхом з Шанхаю до Польщі підтверджується платіжною інструкцією на суму 2850, дол. США.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме в CMR б/н від 03.04.2023 вказаний перевізник «BOGDAN and К», а довідка про транспортні витрати № 23-000455 від 04.04.2023 надана «Бей Транс», договір про перевезення № 01.04.23 від 01.04.2023 укладений з «Бей Транс».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

За ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Перевезення товару ПП «Еліста» здійснювалося згідно вантажної накладної CMR від 73.04.2023 , на підставі договору про вантажні перевезення № 01.04-23 від 01.04.2023, укладеного між ПП «Еліста» та ТОВ «Бей-Транс».

Пунктом 1.1. цього Договору передбачено, що предметом цього договору є організація і доставка експедитором довіреного замовником вантажу від місця завантаження до пункту призначення (розвантаження) у встановлений термі та видача вантажу уповноваженій особі. Замовник зобов`язується оплатити експедитору за перевезення вантажу обумовлену винагороду.

Відповідно до п. 2.1. договору, експедитор забере вантаж у місці, в час та на умовах, визначених замовником та погоджених експедитором у заявці на вантажне перевезення. Експедитор має право доручати перевезення вантажів своїм підрядникам без письмової згоди Замовника.

Відтак, умови договору про вантажні перевезення № 01.04-23 від 01.04.2023 передбачають залучення перевізником - ТОВ «Бей-Транс» до виконання власних обов`язків третіх осіб, що власне і було здійснено та залучено перевізника «BOGDAN and К» до перевезення вантажу.

У довідці вих.№ 23-000455 від 04.05.2023 вказано, що вартість вантажного перевезення автомобілем за маршрутом Kosakowo (PL) -Львів (UA) складає 3 571,46 грн; страхування вантажу не здійснювалося, а товар поставлявся у складі консолідованого вантажу.

Вказане спростовує, відповідні доводи відповідача про розбіжності у CMR від 03.04.2023 щодо даних перевізника у CMR та договорі про вантажні перевезення № 01.04-23 від 01.04.2023, між ПП «Еліста» та ТОВ «Бей-Транс».

Щодо доводу відповідача про те, що наданий банківський документ неможливо ідентифікувати з товаром, митне оформлення якого здійснюється.

Загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (надалі - Порядок №216).

Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Cуд зазначає, відповідач мав можливість співставити оплату за товар, згідно із зазначенням у платіжному дорученні від 14.12.2022 № 21 призначення платежу.

Суд зазначає, що таке формальне зауваження митниці не є підставою для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості.

У сукупності, відповідач не довів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у недостовірності наданої інформації. Відповідач не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідач не вказав та не обґрунтував, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваних товарів підтверджена документально. За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей саме у документах, зазначених у ч. 2 ст. 53 МК України, відтак витребування митним органом додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, є безпідставним.

Суд також не може оминути увагою й те, що у оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що за основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за МД від 12.01.2023 100380/2023/670276); МД від 18.11.2022 №100380/2022/314547; МД від 28.11.2022№100380/2022/366549).

За правилами ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 МК України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Суд зазначає, що ані текст рішень митниці про коригування митної вартості товару, ані текст відзиву на позов не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданою позивачем митною декларацією та про схожість умов поставок з товарами по МД від 12.01.2023 100380/2023/670276); МД від 18.11.2022 №100380/2022/314547; МД від 28.11.2022№100380/2022/366549).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Волинська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стали вказані митні декларації.

Між тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ст. 64 МК України у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Водночас, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, про наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що якщо у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, це жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №804/1755/17 також міститься висновок, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Однак, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Верховний Суд неодноразово вказував на необхідність врахування комплексу відомостей в рішеннях про коригування митної вартості товару, зокрема в постанові від 26.05.2022 у справі № 560/355/19.

Відтак, це є ще однією з підстав для висновку про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Суд враховує, що відповідно до норм чинного законодавства з питань митної справи митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

На думку суду, подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Натомість під час розгляду справи судом з`ясовано, що зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

При цьому суд додатково звертає увагу на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, зазначені митним органом у повідомленні та в рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України, а тому використання відповідачем другорядних методів визначення митної вартості товару в розрізі обставин цієї справи є неправомірним.

Як вже було вказано вище, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідні положення ч. 2 ст. 2 КАС України Волинською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення дотримані не були.

Враховуючи все наведене вище, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №/2023/000173/2 від 07.04.2023 є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Щодо судового збору, то відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то у позовній заяві позивач заявив про попередній (орієнтовний) розрахунок таких. Питання щодо розподілу цих судових витрат буде вирішуватися судом після надання позивачем відповідних доказів.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 73-79, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000173/2, прийняте Волинською митницею Державної митної служби України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43958385; місцезнаходження: 44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, буд. 13) на користь приватного підприємства «ЕЛІСТА-1» (код ЄДРПОУ 30274929; місцезнаходження: 79049, м. Львів, пр. Червоної Калини, 82/105) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень рівно.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 22.12.2023.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна