Постанова

від 14.06.2024 по справі 380/13936/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13936/23 пров. № А/857/1825/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:Запотічного І.І.,

суддів:Глушка І.В., Довгої О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року (суддя Потабенко В.Я. ухвалене в м. Львові) у справі № 380/13936/23 за адміністративним позовом Приватного підприємства ЕЛІСТА-1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ЕЛІСТА-1 звернулося в суд з позовом до Волинської митниці, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA 205050/2023/000173/2 від 07.04.2023.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржив відповідач- Волинська митниця, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та прийняти постанову якою відмовити повністю в задоволенні позову.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи між ПП ЕЛІСТА-1 та компанією WUHAN FRONTER IDUSTRIAL CO., LTD укладено договір № 3 1/10-2022 від 31.10.2022 , за яким позивач був покупцем, a WUHAN FRONTER 1DUSTRIAL CO.. LTD продавцем, відповідно. Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець на умовах цього договору продає покупцеві продукцію для ввезення на митну територію України, іменовані надалі продукція, а покупець приймає її і за неї платить. Згідно п. 1.2. договору предметом договору є продукція відповідна виставленим інвойсам які є невід`ємною частиною договору, що поставляється продавцем і підготовлена до прийому в партіях, на основі замовлень покупця. Продавець продає покупцю продукцію в асортименті і за цінами вказаними в інвойсі. Покупець здійснює оплату вартості продукції відповідно до умов вказаних в інвойсах на кожну поставку. Ціна в інвойсі зазначена в доларах США. Умови платежів: 100% передоплата, або як зазначено в інвойсі (п. п. 2.1, 2.2, 2.3 договору). Відповідно до п. 3.1 договору доставка здійснюється відповідно до умов EXW протягом 25 календарних днів з дати здійснення першої частини попередньої оплати, якщо іншого не зазначено в додатку до договору і/або в поточному інвойсі.

З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2022 між покупцем та продавцем укладений додаток № 3 до договору № 31/10- 2022 від 31.10.2022, згідно якого сторони погодили, що поставка продукції за інвойсом № F20221110114-by seа від 16.12.2022 буде відбуватися на умовах FOB Shanghai. Продавець несе відповідальність за доставку товару до місця загрузки в контейнер та до судна та покупець оплачує всі подальші транспортні витрати до місця призначення.

16.12.2022 в межах виконання контракту договору № 3 1/10-2022 від 31.10.2022 оформлено інвойс № F20221110114-by seа від 16.12.2022 на загальну суму 7250,25 дол. США.

В подальшому, уповноважена особа позивача ФОП ОСОБА_1 06.04.2023 подала до Волинської митниці митну декларацію ІМ40ДЕ №23UA205050026164U9, у розділі 31 якої вказала опис товару: куртки чоловічі, робочі в стилі мілітарі, водовідштовхуючі, склад: 65% поліестер, 35% бавовна ripstop 210-220г/м2л, підкладка 100% поліестер, синтетичний наповнювач 200 г/м2, арт. С22157-В. Торговельна марка - Tactical Виробник - WUHAN FRONTER INDUSTRIAL CO. Країна походження CN; штани чоловічі, робочі в стилі мілітарі водовідштовхуючі, склад: 65 % поліестер 35% бавовна ripstop 210-220г/м2, підкладка 100% поліестер, синтетичний наповнювач 200 г/м2 , арт.Р22220 (розм. XXXL - 100шт.) Торговельна марка Tactical. Виробник - WUHAN FRONTER INDUSTRIAL CO, LTD. Країна походження CN; кофти чоловічі, робочі з блискавкою в стилі мілітарі, флісові склад 100% поліестер, зеленого кольору, F8219. Торговельна марка - немає даних (для європейського ринку). Виробник - WUHAN FRONTER INDUSTRIAL CO. Країна походження CN. Задекларована вартість товару становить 7250,25 дол. США.

Як слідує зі змісту картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000085 на підтвердження заявленої митної вартості від ПП ПП ЕЛІСТА-1 разом з вищевказаною митною декларацією подало митному органу, зокрема такі документи, як: пакувальний лист № Б/Н від 21.12.2022; рахунок-фактуру (інвойс) F2022110114-by sea від 16.12.2022; автотранспортну накладну б/н від 03.04.2023; супровідний документ Т1 №23PL322010ТІ5ЕА214 від 03.04.2023; декларацію про походження товару F2022110114- by sea від 16.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару (Declaration of origin) F2022110114- by sea від 14.12.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №21 від 14.12.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 23-000455 від 04.04.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 18.01.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 20.02.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів) № 31/10-2022; договір про надання послуг митного брокера № 7 від 16.12.2022; договір (контракт) про перевезення № 01.0423 від 01.04.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA205050026164U9 від 06.04.2023.

Волинська митниця, дослідивши документи, додані позивачем до митної декларації 23UA205050026164U9, надіслала позивачу вимогу, якою відповідно до ст. 53 Митного кодексу України просила надати додаткові документи для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на цю вимогу позивач 07.04.2024 повідомив відповідача, що усі додаткові документи, які підтверджують числові значення складових заявленої митної вартості подані до митного оформлення. Інші додаткові документи подаватися не будуть.

Відтак, Волинська митниця 07.04.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000173/2, у графі 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що надані документи містять наступні розбіжності: в інвойсі F20221110114-by seа від 16.12.2022 вказана вартість товару 7250 дол. США, а в платіжному доручені № 21 від 14.12.2022 - 49250 дол. США; - відповідно до контракту № 31/10-2022 від 31.10.2022 юридична адреса відправника: 5 Floor, Tower A, 4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District, Wuhan, Hubei, China, але в CMR б/н від 03.04.2023 місце завантаження - KOSAKOWO. 1 Польща; в CMR б/н від 03.04.2023 вказаний перевізник BOGDAN and К, а довідка про транспортні витрати № 23-000455 від 04.04.2023 надана Бей Транс, договір про перевезення № 01.04.-23 від 01.04.2023 укладений з Бей Транс; в додатку № 3 до договору № 31/10-2022 від 31.10.2022 вказано, що поставка продукції за інвойсом F202211 10114-bу seа буде відбуватися на умовах поставки FOB Shanghai. Продавець несе відповідальність за доставку товару до місця загрузки в контейнер та до судна. Покупець оплачує всі подальші транспортні витрати (навантаження, вивантаження, морське, автомобільне перевезення, страхування). У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей у поданих документах згідно ст. 53 Митного кодексу України пропонувалось в 10-денинй термін наддати: - висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - каталоги, прайс-листи продавця, копію митної декларації країни відправлення. Вказано, що декларантом надано лист та платіжний документ. Інші документи згідно листа від 07.04.2023 не надав. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Митного кодексу України) та методу 2б (ст. 60 Митного кодексу України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 Митного кодексу України) та методу 2г (ст. 63 Митного кодексу України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄА1С. Рівень митної вартості становить: товар №1: 53,3 дол. США/шт. (МД від 12.01.2023 100380/2023/670276); товар №2: 35 дол. США/шт. (МД від 18.11.2022 №100380/2022/314547); товар №3: 13.5 дол. США/шт. (МД від 28.11.2022 №100380/2022/366549).

Приватне підприємство ЕЛІСТА-1 не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів, звернулося в суд з даним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положеннями ст. 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно положень ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Статтею 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ст. 57 МК України).

Частинами 2, 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Здійснивши аналіз наведених норм суд першої інстанції вірно зробив висновок, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Слід зазначити, що витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з матеріалів справи позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору. На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, зокрема: пакувальний лист № Б/Н від 21.12.2022; рахунок-фактуру (інвойс) F2022110114-by sea від 16.12.2022; автотранспортну накладну б/н від 03.04.2023; супровідний документ Т1 №23PL322010ТІ5ЕА214 від 03.04.2023; декларацію про походження товару F2022110114- by sea від 16.12.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару (Declaration of origin) F2022110114- by sea від 14.12.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №21 від 14.12.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 23-000455 від 04.04.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 18.01.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 20.02.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх договорів) № 31/10-2022; договір про надання послуг митного брокера № 7 від 16.12.2022; договір (контракт) про перевезення № 01.0423 від 01.04.2023; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA205050026164U9 від 06.04.2023.

Разом з тим, як вже було зазначено, Волинська митниця 07.04.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000173/2. Як зазначено у графі 33 рішення, митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що надані документи містять наступні розбіжності: в інвойсі F20221110114-by seа від 16.12.2022 вказана вартість товару 7250 дол. США, а в платіжному доручені № 21 від 14.1.2022 - 49250 дол. США.; відповідно до контракту № 31/10-2022 від 31.10.2022 юридична адреса відправника 5 Floor, Tower A, 4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District, Wuhan, Hubei, China, але в CMR б/н від 03.04.2023 місце завантаження KOSAKOWO, Польща; в CMR б/н від 03.04.2023 вказаний перевізник BOGDAN and К, а довідка про транспортні витрати № 23-000455 від 04.04.2023 надана Бей Транс, договір про перевезення № 01.04.-23 від 01.04.2023 укладений з Бей Транс. В додатку № 3 до договору № 31/10-2022 від 31.10.2022 вказано, що поставка продукції за інвойсом F202211 10114-bу seа буде відбуватися на умовах поставки FOB Shanghai. Продавець несе відповідальність за доставку товару до місця загрузки в контейнер та до судна. Покупець оплачує всі подальші транспортні витрати (навантаження, вивантаження, морське, автомобільне перевезення, страхування). Також, вказано, що декларантом на вимогу надано лист та платіжний документ. Інші документи згідно листа від 07.04.2023 декларант не надав. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄА1С. Рівень митної вартості становить: товар №1: 53,3 дол. США/шт. (МД від 12.01.2023 100380/2023/670276); товар №2: 35 дол. США/шт. (МД від 18.11.2022 №100380/2022/314547); товар №3: 13.5 дол. США/шт.. (МД від 28.11.2022 №100380/2022/366549).

З приводу посилання митного органу у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що в інвойсі F20221110114-by see від 16.12.2022 вказана вартість товару 7250 дол. США, а в платіжному доручені № 21 від 14.1.2022 - 49250 дол. США.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно платіжного доручення № 21 від 14.12.2022 позивач здійснив платіж у розмірі 49 250 дол. США на користь WUHAN FRONTER IDUSTRIAL CO., LTD у межах виконання договору № 31/10-2022 від 31.10.2022. Згідно проформи інвойс № F2022110114-by air, поданої до митного оформлення вартість поставки 42 000.00 дол. США. Згідно проформи інвойс № F2022110114-by sea за яким відбулася поставку, вартість поставки 7250,25 дол. США.

Відтако разом 49 250 дол. США, за що і був здійснений платіж, а тому розбіжності між платіжним дорученням № 21 від 14.12.2022 та проформою інвойс № F2022110114-by sea відсутні.

Стосовно мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме з приводу того, що відповідно до контракту № 31/10-2022 від 31.10.2022 юридична адреса відправника 5 Floor.TowerA.4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District. Wuhan. Hubei, China, але в CMR б/н від 03.04.2023 місце завантаження KOSAKOWO, Польща.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що 20.02.2022 між ПП Еліста та WUHAN FRONTER IDUSTRIAL CO., LTD укладено додаток № 3 від 20.02.2023 до договору № 31/10-2022 від 31.10.2022, згідно п.1. якого сторони погодили, що поставка продукції за інвойсом № F2022110114-by see від 16.12.022 буде відбуватись на умовах FOB Shanghai. Продавець несе відповідальність за доставку товару до місця загрузи в контейнер та до судна та покупець оплачує всі подальші транспортні витрати до місця призначення.

Як передбачено офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 FOB (Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) це термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Статтею 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року, передбачено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Отже, CMR є документом, який доводить факт укладення договору на автомобільне перевезення вантажу.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що вантажна накладна (CMR) від 03.04.2023 яка подана до митного оформлення обумовлює перевезення автомобільним транспортом, а тому не могла бути складена на доставку з Китайської Народної Республіки (5 Floor,TowerA,4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District, Wuhan, Hubei, China) до України з огляду на те, що: юридична адреса постачальника в WUHAN FRONTER IDUSTRIAL CO. , LTD., в Китайській Народній Республіці, 5 Floor,Tower A,4th Building, Huifeng corporate headquarters, Gutian 2nd Road, Qiaokou District, Wuhan, Hubei, China; додатком № 3 до договору № 31/10-2022 від 31.10.2022, передбачено, що поставка продукції за інвойсом № F20221110114-by see від 16.12.2022 буде відбуватися на умовах FOB Shanghai; вантажна накладна (CMR) від 03.04.2023 врегулювала доставку автомобільним транспортом з Польщі до України.

Товар до Варшави доставлявся морським транспортом силами продавця згідно з інвойсом № F20221110114-by see від 16.12.2022, тому у вантажній накладній (CMR) немає жодних розбіжностей.

Докази оплати за використання контейнера морським шляхом з Шанхаю до Польщі підтверджується платіжною інструкцією на суму 2850, дол. США.

Щодо мотивів, на які відповідач зіслався у п. 33 рішення про коригування митної вартості товарів, а саме в CMR б/н від 03.04.2023 вказаний перевізник BOGDAN and К, а довідка про транспортні витрати № 23-000455 від 04.04.2023 надана Бей Транс, договір про перевезення № 01.04.23 від 01.04.2023 укладений з Бей Транс слід зазначити, що відповідно до статтей 1, 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. У разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Як вбачається з матеріалів справи, перевезення товару ПП Еліста здійснювалося згідно вантажної накладної CMR від 73.04.2023 , на підставі договору про вантажні перевезення № 01.04-23 від 01.04.2023, укладеного між ПП Еліста та ТОВ Бей-Транс. Пунктом 1.1. цього Договору передбачено, що предметом цього договору є організація і доставка експедитором довіреного замовником вантажу від місця завантаження до пункту призначення (розвантаження) у встановлений термі та видача вантажу уповноваженій особі. Замовник зобов`язується оплатити експедитору за перевезення вантажу обумовлену винагороду. Відповідно до п. 2.1. договору, експедитор забере вантаж у місці, в час та на умовах, визначених замовником та погоджених експедитором у заявці на вантажне перевезення. Експедитор має право доручати перевезення вантажів своїм підрядникам без письмової згоди Замовника.

Відтак суд першої інстанції вірно зазначив, що умови договору про вантажні перевезення № 01.04-23 від 01.04.2023 передбачають залучення перевізником - ТОВ Бей-Транс до виконання власних обов`язків третіх осіб, що власне і було здійснено та залучено перевізника BOGDAN and К до перевезення вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме у довідці вих.№ 23-000455 від 04.05.2023 вказано, що вартість вантажного перевезення автомобілем за маршрутом Kosakowo (PL) -Львів (UA) складає 3 571,46 грн; страхування вантажу не здійснювалося, а товар поставлявся у складі консолідованого вантажу.

Відтак, вказане спростовує, відповідні доводи відповідача про розбіжності у CMR від 03.04.2023 щодо даних перевізника у CMR та договорі про вантажні перевезення № 01.04-23 від 01.04.2023, між ПП Еліста та ТОВ Бей-Транс.

З приводу посилання апелянта на те, що наданий банківський документ неможливо ідентифікувати з товаром, митне оформлення якого здійснюється, слід зазначити, що загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (надалі - Порядок №216).

Відповідно до пункту 2.2 Порядку №216, платник заповнює реквізит Призначення платежу в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Cуд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач мав можливість співставити оплату за товар, згідно із зазначенням у платіжному дорученні від 14.12.2022 № 21 призначення платежу.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що таке формальне зауваження митниці не є підставою для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Зважаючи на все викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач не довів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у недостовірності наданої інформації. Відповідач не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження. Неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Також слід зазначити, що у оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що за основу для обрахунку митної вартості товарів взято інформацію щодо раніше визнаної митним органом митної вартості згідно митного оформлення за МД від 12.01.2023 100380/2023/670276); МД від 18.11.2022 №100380/2022/314547; МД від 28.11.2022№100380/2022/366549).

За правилами ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів. До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст. 60 МК України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч. 2 ст. 60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч. 3 ст. 60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 4 ст. 60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч. 5 ст. 60).

Як вірно зазначено судом першої інстанції рішення митниці про коригування митної вартості товару, не містять жодних відомостей про подібність товарів за поданою позивачем митною декларацією та про схожість умов поставок з товарами по МД від 12.01.2023 100380/2023/670276); МД від 18.11.2022 №100380/2022/314547; МД від 28.11.2022№100380/2022/366549). В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Волинська митниця зазначає лише про те, що джерелом інформації для прийнятих рішень стали вказані митні декларації.

Поряд з тим, відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Статтею 64 МК України передбачено, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, текст оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Водночас, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. Таких доказів матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції вірно враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.12.2018 у справі №815/228/176, про наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що якщо у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, це жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Відтак суд першої інстанції вірно зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Проте, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність ввезених товарів в оскаржуваному рішенні також не зазначено та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Відтак апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що подані декларантом документи підтверджують походження імпортованого товару, його якісні та вартісні характеристики, а також витрати на його доставку в Україну. При цьому для визначення задекларованої митної вартості товару позивач надав митному органу необхідні й достатні документи, які не містять таких істотних неточностей або розбіжностей, які б могли обґрунтовано поставити під сумнів визнання заявленої митної вартості.

Враховуючи все наведене вище, апеляційний вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товарів №205050/2023/000173/2 від 07.04.2023 є необґрунтованим, та підставно скасоване судом першої інстанції.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі №380/13936/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга