Рішення

від 17.04.2023 по справі 160/11999/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року Справа № 160/11999/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відповідач-2) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 07.07.2022 року №046850010275 про відмову у призначені пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 з 29 червня 2022 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням до пільгового стажу періоду роботи на наступних підприємствах: у ВАТ «Дніпропетровській завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» з 12.09.2001 року по 21.10.2002 року, у Приватному науковому виробничому підприємстві «Сітон» з 10.09.2009 року по 31.10.2009 року.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 29.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.07.2022 року №046850010275 позивачеві протиправно відмовлено у призначенні такої пенсії, з посиланням на відсутність у нього достатнього пільгового стажу, передбаченого п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV (6 років), при цьому, вказаним рішенням також протиправно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 12.09.2001 року по 21.10.2002 року, з посиланням на відсутність наказу про результати атестації робочих місць за умовами правці від 23.10.1997 №507 та перелік до нього, хоча позивачем на підтвердження цього періоду роботи була надана трудова книжка з відповідними записами, що є основним документом, який підтверджує трудовий стаж працівника, та уточнююча довідка, а також лист ГУ Держпраці у Дніпропетровській області «Про атестацію робочих місць», які безпідставно не взяті пенсійним органом до уваги; крім цього, спірним рішенням безпідставно не зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи з 10.09.2009 року по 31.10.2009 року, хоча позивачем було надано всі відповідні документи на підтвердження такого пільгового стажу, а саме: трудову книжку, уточнюючу довідку від 27.07.2022р. за №61/22, копію наказу про атестацію робочих місць від 25.04.2005р. за №13ОТ. Враховуючи вищезазначене, позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та вважає відмову у призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах протиправною і незаконною, у зв`язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року вказана позовна заява залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду належним чином завірених копій доданих до позовної заяви документів для суду та для відповідача.

На виконання вимог ухвали суду від 15.08.2022 року, позивачем 06.02.2023 року було усунуто означені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11999/22 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 01.03.2023 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Крім того, вказаною ухвалою суду від 13.02.2023 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області: завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); інформацію та докази на її підтвердження яким управлінням Пенсійного фонду України було прийнято оскаржуване рішення від 07.07.2022 року №046850010275.

15.03.2023 року надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-1 пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії від 07.07.2022 за №046850010275 було прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, а надіслано на адресу ОСОБА_1 повідомленням від 12.07.2022р. №0400-010229-8/70178, складеним відділом обслуговування громадян №26 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відтак, відповідач-1 спріного рішення не приймав. При цьому відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, розглянувши надані позивачем документи встановив, що стаж роботи ОСОБА_1 на дату звернення складає: загальний страховий стаж - 24 роки 10 місяць 15 днів, пільговий стаж по Списку № 1 4 роки 9 місяців 16 днів. До страхового стажу не було зараховано період проходження строкової військової служби з 30.11.1986 по 02.11.1988 згідно військового квитка, оскільки у військовому квитку невірно зазначено дату народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що не відповідає паспортним даним 27.06.1968. Отже, для підтвердження періоду проходження строкової військової служби з 30.11.1986 по 02.11.1988 позивачу було рекомендовано надати уточнюючу довідку про тривалість строкової військової служби, видану на підставі облікової картки із вірно зазначеною датою народження. Крім того, до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період роботи позивача з 12.09.2001 по 21.10.2002 згідно з пільговою довідкою, виданою ВАТ «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів», оскільки відсутній наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці від 23.10.1997 №507 та перелік до нього. З огляду на викладене вище, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області погоджується з висновками спірного рішення, вважає його законним та обґрунтованим, складеним на підставі та у відповідності до норм діючого законодавства. Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Крім того, 15.03.2023 року до суду на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року відповідачем-1 було надано копію електронної пенсійної справи позивача та зазначено про те, що спірне рішення про відмову у призначені пенсії ОСОБА_1 від 07.07.2022 року №046850010275 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у зв`язку з чим, Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області заявило клопотання щодо залучення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у якості другого відповідача у справі №160/11999/22.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про залучення другого відповідача в адміністративній справі №160/11999/22 задоволено, залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до участі у справі №160/11999/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення, у якості співвідповідача та вирішено розпочати розгляд адміністративної справи №160/11999/22 спочатку.

06.04.2023 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-2 пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.07.2022 №046850010275 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обґрунтовано та на законних підставах відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки згідно з наявними документами страховий стаж позивача становить 24 роки 10 місяців 15 дні, а пільговий стаж роботи (за Списком № 1) становить лише 4 роки 9 місяців 16 днів, що є недостатнім. При цьому за наданими документами до страхового стажу позивача не враховано період проходження строкової військової служби з 30.11.1986 по 02.11.1988 згідно з військовим квитком НОМЕР_2 від 30.11.1986, оскільки у військовому квитку невірно зазначена дата народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що не відповідає паспортним даним 27.06.1968. Також до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 12.09.2001 по 21.10.2002 згідно з пільговою довідкою від 11.03.2008 №27/38, виданою ВАТ «Дніпропетровський завод з ремонту будівництва пасажирських вагонів», оскільки відсутній наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці від 23.10.1997 №507 та перелік професій та посад, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1. При цьому, відповідачем-2 було зазначено, що до матеріалів позовної заяви долучено копію довідки №61/22 від 27.07.2022 за період роботи з 10.09.2009 по 31.10.2009, виданої Приватним науково-виробничим підприємством фірма «Сітон», проте при зверненні з заявою від 29.06.2022 року про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2 вищезазначену довідку не надавав. Відтак, при прийняті рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах зазначена довідка не розглядалась, правова оцінка їй не надавалась. Крім того, відповідач-2 повідомив про те, що у разі зарахування позивачеві до пільгового стажу за Списком №1 періоду його роботи з 12.09.2001 по 21.10.2002 у ВАТ «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» та з 10.09.2009 по 31.10.2009 у Приватному науково-виробничому підприємстві фірмі «Сітон», у позивача все одно буде недостатньо пільгового стажу, передбаченого п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з Законом №1058-IV. Таким чином Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Крім того, разом із відзивом відповідачем-2 заявлене клопотання про здійснення розгляду цієї справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, та клопотання про залучення до участі у справі №160/11999/22 ВАТ «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів та Приватне науково-виробниче підприємство фірми «Сітон» у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про здійснення розгляду справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін та у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залучення ВАТ «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів та Приватне науково-виробниче підприємство фірми «Сітон» у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі №160/11999/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відповідач-2) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення відмовлено.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 29.06.2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 29.06.2022р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 07.07.2022 року №046850010275, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з посиланням на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, передбаченого п.1 ч.2 ст.114 цього Закону (6 років), в той час, як страховий стаж позивача складає - 24 роки 10 місяців 16 днів, а пільговий стаж роботи 04 роки 09 місяців 16 днів, що є недостатнім. Крім того, цим рішенням також відмовлено, зокрема, у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 12.09.2001 року по 21.10.2002 року, оскільки відсутній наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці від 23.10.1997 №507 та перелік до нього.

З розрахунку стажу позивача, в тому числі пільгового, що міститься в матеріалах його пенсійної справи, також слідує, що до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 зараховано 04 роки 09 місяців 16 днів, а періоди роботи з 12.09.2001 року по 21.10.2002 року та з 10.09.2009 року по 31.10.2009 року зараховано лише до його загального страхового стажу, який складає 24 роки 10 місяців 16 днів.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.07.2022 року №046850010275 направлено на адресу позивача листом-повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №0400-010229-8/70178 від 12.07.2022 року.

Незгода позивача з вищевказаним рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та у зарахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу позивача зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України встановлено, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII«Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон№1788) та від 09.07.2003 року №1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку.

Частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абз.1 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

За приписами п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за №1451/11731 (далі Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.

Відповідно до ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України також встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. №637.

Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

За приписами пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з п.4.3 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 4.4 Порядку №383 передбачено, що у разі якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. В разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як слідує з трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , копія якої міститься в матеріалах справи, у спірні періоди позивач працював на наступних посадах (записи №№9-17):

12.09.2001 року прийняти формувальником склопластикових виробів у ВАТ «Дніпропетровській завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» (наказ №615 від 12.09.2001р.);

01.08.2002 року підвищений розряд з 1-го до 2-го (наказ №673 від 01.08.2002р.);

10.02.2004 року - підвищений розряд з 2-го до 3-го (наказ №125-10 від 10.02.2004р.);

01.10.2007 року звільнений за згодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України (наказ №1499 від 01.10.2007р.);

10.09.2009 року прийнятий на роботу учнем обпилювача фасонних відливів Приватне науково-виробниче підприємство фірма «Сітіон» (наказ №25-к від 10.09.2009р.);

30.09.2009 року переведений обпилювачем фасонних відливів (наказ №30/1-к від 30.09.2009р.);

01.11.2009 року переведений емалювальником (наказ №44-к від 01.11.2009р.);

18.11.2013 року звільнений за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України (наказ №39-к від 18.11.2013р.).

Крім того, у записі №15 зазначено, що робоче місце обпилювача фасонних відливів атестовано за умовами труда Списку №1 (наказ №13-от від 25.04.2005р.).

Вказані записи про спірні періоди роботи засвідчено відповідними печатками підприємства та підписами уповноважених осіб.

Відповідно до довідки №27/38 від 11.03.2008р. виданої ВАТ «Дніпропетровській завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів», яка уточнює особистий характер праці або умови праці, необхідний для призначення пільгової пенсії та видана ОСОБА_1 , позивач працював на цьому підприємстві повний робочий день з 12.09.2001р. (наказ №615 від 12.09.2001р.) по 15.01.2003р. Постанова №162 від 11.03.1944р. у цеху капітально-відновлювального ремонту за фахом формувальник склопластикових виробів, робітник інших галузей промисловості, зайнятий у технічному процесі виробництва продукції неорганічної хімії, добрив, полімерів, пластичних мас (включаючи композиційні матеріали, склопластики та поліуретани, у тому числі методом напилення) Список 1, розділ ХІІІ «Хімічне виробництво», код 1080Б000-17541, що передбачено Списком пільгових професій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994р. №162. Додатково у довідці зазначено, що довідка складена на підставі тех. Процесу, карточки Т2, відомостей о заробітній платі, наказів. Атестація робочих місць проведена згідно з Наказом №507 від 23.10.1997р., узгоджена Головним експертом по праці 09.12.1998р. та атестація робочих місць проведена згідно з Наказом №400 від 22.10.2002р., узгоджена Головним експертом по праці 01.11.2002р.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.07.2022р. №61/22 ОСОБА_1 працював повни робочий день у Приватному науково-виробничому підприємстві фірмі «Сітіон» за період з 10.09.2009 року по 31.10.2009р і виконував роботи на ливарній ділянці за фахом обпилювач фасонних відливок за професією, посадою обпилювач фасонних відливок, що передбачена Списком №1 розділ ХІ - «Металообробка», підрозділ 1- Ливарне виробництво, код КП позиція - 11.1 а, підстава: Постанова КМУ від 16.01.03 №36, наказ №25-к від 10.09.2009 р.; за період з 10 вересня 2009 р. по 31 жовтня 2009р. - 0 р. 1 м. 22 д. Додатково у довідці зазначено, що довідка складена на підставі техпроцессу, відомостей про нарахування заробітної плати, картки Т-2, ЕТКС, журналів наказів за 2009р.-2010р. Додаткові відомості: атестація робочого місця (первинна) проведена згідно наказу №13-OT від 25.04.2005 р., погоджена з Головним державним експертом за умовами праці 06.05.2005р.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким, зокрема, передбачено - розділ ХІІІ «Хімічне виробництво», пункт «Б», позиція 1080Б000-17541, - робітники і майстри підприємств інших галузей промисловості і народного господарства, зайняті повний робочий день у технологічному процесі виробництва продукції: неорганічної хімії, добрив, полімерів, пластичних мас (включаючи композиційні матеріали, склопластики і поліуретани, у тому числі методом напилення), каучуків, лакофарбової, побутової хімії, органічного синтезу, синтетичних барвників, нафтохімічної, гумотехнічної і азбестової, хімічних реактивів, високочистих речовин в окремих цехах, відділеннях, на дільницях і установках при наявності у повітрі робочої зони шкідливих речовин 1 або 2 класу небезпеки, а також канцерогенів. Робітники і майстри, зайняті на ремонті і обслуговуванні технологічного обладнання і електроустаткування у зазначених виробництвах.

Також постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким, зокрема, передбачено розділ ХІ «Металообробка», підрозділ 1-Ливарне виробництво, позиція 11.1а, - обпилювачі фасонних відливків.

Таким чином, професії та посади позивача, за якими він працював з 12.09.2001 року по 21.10.2002 року та з 10.09.2009 року по 31.10.2009 року віднесені до Списку №1.

При цьому, факт працевлаштування позивача за вищевказаною посадою підтверджено відповідними записами в його трудовій книжці, що є чіткими та не мають виправлень чи невідповідностей, а також вищевказаними довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначені пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надавалась відповідачу-1 вищевказана уточнююча довідка №27/38 від 11.03.2008р. для підтвердження спеціального трудового стажу. Однак, як встановлено судом, в якості підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 спірного періоду роботи з 12.09.2001 року по 21.10.2002 року зазначено, що відсутній наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці від 23.10.1997р. №507 та перелік до нього.

Суд критично ставиться до означеної позиції відповідача-2, оскільки на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації (в тому числі чергової) робочих місць за умовами праці.

Обов`язок щодо проведення атестації робочих місць законодавцем покладено на керівників підприємств.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно зі статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання.

Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадина його конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

З урахуванням викладеного, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Викладене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а.

Правова позиція щодо необхідності включення до пільгового стажу періоду роботи на посадах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах, у випадках порушення термінів проведення чергової атестації підприємством-роботодавцем неодноразово висвітлювалась Верховним Судом.

Зокрема, у постанові від 16.09.2014 року (справа №21-307а14) Верховний Суд зазначив, що аналіз положень Порядку проведення атестації та розроблених на виконання цієї постанови Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року №41, дає підстави вважати, що якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений Верховним Судом і у постановах від 21.02.2018 року у справі №352/547/16-а (К/9901/20098/18) та від 03.05.2018 року у справі № 352/1840/14-а (К/9901/5403/18).

За таких обставин, суд вважає безпідставним та необґрунтованим не зарахування відповідачем-2 до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоду роботи ОСОБА_1 з 12.09.2001 року по 21.10.2002 року на посаді формувальника склопластикових виробів у ВАТ «Дніпропетровській завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів».

Водночас, відповідачами не надано до суду доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці ОСОБА_1 щодо вищезазначених періодів роботи позивача, а тому, на думку суду, їх безпідставно не взято до уваги при обрахуванні пільгового стажу роботи та не вжито всіх заходів для його перевірки.

У розумінні вищенаведених приписів п.3, п.10, п.20 Порядку №383 підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа. При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Поряд з цим суд зазначає, що посилання відповідача на те, що позивачем не було надано уточнюючу довіку 27.07.2022р. №61/22 разом із заявою від 29.06.2022 року про призначення пенсії на пільгових умовах, є недоцільним, так як в даному випадку уточнена довідка приймається лише у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі Реєстр) (форма ОК-5) слідує, що у спірний період з 10.09.2009р. по 31.10.2009р. позивач працював у роботодавця за кодом ЄДРПОУ 24225979, що відповідно до відомостей про страхувальника відповідає Приватному науковому виробничому підприємстві «Сітон».

Також з вищевказаного Реєстру слідує, що у вказаний період ОСОБА_1 мав безпосередньо спеціальний стаж на підприємстві за кодами підстави обліку спецстажу - ЗП3013А1.

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) №7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», №26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 №22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за ЗП3013А1 для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці:

- код ЗПЗ013А1- Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Крім того, з вищевказаного Реєстру слідує, що вказаним роботодавцем сплачувались страхові внески за кодом підстави обліку спецстажу - ЗП3013А1.

Тобто, при здачі звітів вказаними страхувальниками до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаними професіями за відповідними кодами, що в свою чергу відповідає положенням ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За наведених обставин у сукупності, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.07.2022 року №046850010275 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV прийняте з посиланням на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, виходячи із зробленого відповідачем-2 розрахунку пільгового стажу ОСОБА_1 04 роки 09 місяців 16 днів, разом з цим, судом встановлено факт неправильного розрахунку відповідачем-2 пільгового стажу позивача через протиправне не зарахування до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів з 12.09.2001 року по 21.10.2002 року (01 рік 01 місяць 10 днів), з 10.09.2009 року по 31.10.2009 року (01 місяць 22 дні), що, в свою чергу, у загальному розрахунку становить понад 06 років (04 роки 09 місяців 16 днів + 01 рік 01 місяць 10 днів + 01 місяць 22 дні), що свідчить про помилковість викладених в оскаржуваному рішенні від 07.07.2022 року №046850010275 висновків пенсійного органу щодо кількості пільгового стажу позивача та, відповідно, щодо його достатності (6 років) для призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.07.2022 року №046850010275 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV та, відповідно, про задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, з метою поновлення порушеного права позивача вищевказаним протиправним рішенням відповідача-2 суд доходить висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, періоди його роботи з 12.09.2001 року по 21.10.2002 року, з 10.09.2009 року по 31.10.2009 року.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 з 29 червня 2022 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки спірним рішенням відповідача-2 було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV лише через недостатність пільгового стажу, передбаченого цією нормою Закону, водночас, судом встановлено, що позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії такий необхідний пільговий стаж (понад 6 років) мав, бо відповідач-2 безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 12.09.2001 року по 21.10.2002 року, з 10.09.2009 року по 31.10.2009 року, які мають бути зараховані, суд вважає, що у даному випадку у пенсійного органу відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень і єдиним варіантом поведінки пенсійного органу у даному випадку є саме призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на підставі його заяви від 29.06.2022р.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, оскільки позивач досяг пенсійного віку (54 роки), необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, 27.06.2022р. а матеріали справи свідчать, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 29.06.2022р., тобто звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, внаслідок чого пенсія має бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не як помилково зазначає позивач.

Таким чином, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV з 28.06.2022 року.

Щодо підстав зобов`язання саме відповідача-2 здійснити зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи, а також призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до абз.13 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з абз.1-3 п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Відповідно до абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З аналізу наведених норм слідує, що рішення про призначення пенсії або про відмову у її призначенні приймається пенсійним органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності, а в подальшому, у разі прийняття таким органом рішення про призначення пенсії, це рішення разом з електронною пенсійною справою засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Зважаючи на те, що у даному випадку органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності за заявою позивача було саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке, відповідно, при розгляді документів ОСОБА_1 здійснювало розрахунок його стажу, в тому числі, і пільгового, а також приймало рішення про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV через недостатність пільгового стажу, то саме на нього, як на належного відповідача, і слід покласти обов`язок щодо зарахування до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, періодів його роботи з 12.09.2001 року по 21.10.2002 року, з 10.09.2009 року по 31.10.2009 року, а також щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.

Водночас, відповідач-1, за наведених обставин, не є належним у цій справі, тому у задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити повністю, бо останній фактично заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV не розглядав та будь-яке рішення за цією заявою, в тому числі, і оскаржуване, не приймав.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог саме до відповідача-2 відповідними доказами та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн., тому, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок його бюджетних асигнувань підлягають судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 661,60грн.

Керуючись ст.ст.241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350; місцезнаходження: 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Герцена, буд. 10) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.07.2022 року №046850010275 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350; місцезнаходження: 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Герцена, буд. 10) зарахувати до стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоди його роботи з 12.09.2001 року по 21.10.2002 року та з 10.09.2009 року по 31.10.2009 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350; місцезнаходження: 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Герцена, буд. 10) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 28.06.2022 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ: 21318350; місцезнаходження: 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Герцена, буд. 10) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог у розмірі 661,60грн (шістсот шістдесят одна гривня 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова