Ухвала

від 25.12.2023 по справі 573/2458/23

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/2458/23

Номер провадження 2/573/476/23

У Х В А Л А

іменем України

25 грудня 2023 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Черкашина М.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,

в с т а н о в и л а :

22 грудня 2023 до через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Жмуцького М.В. надійшов зазначений вище позов.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з`ясовано, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.176ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно із п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Крім того, п. 12 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22.12.1995року №20«Про судовупрактику усправах запозовами прозахист праваприватної власності» визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 12 вказаного Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача заявлено вимогу майнового характеру, при цьому сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 у розмірі 2031,05 грн. та долучено довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомого майна від 14.12.2023. Суду не зрозуміло ким вчинена оцінка об`єкта нерухомості, тобто відсутній повний звіт про оцінку спірного майна.

У позовній заяві вказано ціну позову, проте не надано доказів вартості за оцінюванням у встановленому порядку спірного майнового об`єкту. При цьому, належним та допустимим доказом вартості спірного майна є належним чином оформлений звіт суб`єкта оціночної діяльності про вартість об`єкта нерухомого майна.

З огляду на те, що позовна заява містить ціну позову, проте відсутній звіт про оцінку майна, вказане унеможливлює суд визначити ціну позову, а відтак відсутня можливість перевірки розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогою про визнання права власності на нежитлову будівлю (баню).

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Частинами 1, 3 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Таким чином, приходжу до висновку про залишення позовної заяви без руху, надавши строк для усунення недоліків та роз`яснивши, що в разі невиконання викладених в ухвалі вимог, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260-261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, залишити без руху.

Запропонувати протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали усунути зазначені в ній недоліки і роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя