Рішення

від 25.12.2023 по справі 699/308/20

КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/308/20

Номер провадження № 2/699/27/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2023 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В., прокурора Савченко І.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , правонаступниками якого є неповнолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в особі свого законного представника ОСОБА_5 , з участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Корсунь-Шевченківської міської ради, Стеблівської селищної ради

про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам

УСТАНОВИВ:

Позивач 02.04.2020 звернувся у суд з позовом, в якому просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шкоду, заподіяну водним живим ресурсам, в сумі 3825 грн в дохід держави на користь Корсунь-Шевченківської міської ради на рахунок УДКСУ у Корсунь-Шевченківському районі, код 36777264 р/р НОМЕР_1 Казначейство України (ел.адм.подат.) МФО 899998 (код.дох. 18010900). Судові витрати по справі стягнути з відповідачів на користь прокуратури Черкаської області (код ЄДРПОУ 02911119), місцезнаходження: 18015, м.Черкаси, б-р. Шевченка, 286, розрахунковий рахунок UА 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) в сумі 2102 грн.

Свій позов позивач мотивував тим, що відповідачі спільно 21.01.2020 року о 13 год. 10 хв. ловили рибу на р. Рось в районі с. Яблунівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області мисиновими сітками. При затриманні у порушників виявлено свіжовиловлену рибу сом в кількості 9 штук загальною вагою 18 кг, чим заподіяно державі матеріальної шкоди в сумі 3825 грн та порушено п.3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства». Відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складені протоколи про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП та Корсунь-Шевченківським районним судом їх визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн без конфіскації риби. Питання відшкодування збитків не вирішувалося. Сума збитків становить 3825,00 грн.

Відповідачі в добровільному порядку збитки не відшкодовують, тому позивачем подано до суду позов.

Ухвалою суду від 23.09.2020 року до участі у справі залучено Стеблівську селищну раду в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (а.с.64-65).

Відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.90).

Ухвалою суду від 14.06.2021 року провадження у справі було зупинено до залучення до участі у справі правонаступника померлого ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 27.04.2023 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.05.2023 року витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті відповідача ОСОБА_2 приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Кравчук Т.І., згідно якої спадкодавець залишив заповіт на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Спадщину після смерті спадкодавця прийняли його неповнолітній онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його малолітній онук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від імені яких заяву про прийняття спадщини до нотаріуса подала їхня мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 . Дружина спадкодавця ОСОБА_6 відмовилася від одержання обов`язкової частки у спадщині.

Ухвалою суду від 18.09.2023 залучено до участі у справі ОСОБА_5 в якості законного представника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповнолітніх спадкоємців відповідача ОСОБА_2 .

Представник позивача - прокурор Савенко І.М., яка діє на підставі п.11.1. наказу Генерального прокурора України №389 від 21.08.2020, позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні до змісту позову.

Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області надало до суду клопотання про підтримання позову у повному обсязі та просило проводити розгляд справи без участі представника управління (а.с.53).

Виконавчий комітет Стеблівської селищної ради надав до суду клопотання про розгляд справи без участі свого представника (а.с.80).

Від третьої особи Корсунь-Шевченківської міської ради надійшла заява про розгляд справи у відсутність їхнього представника (а.с.50).

Відповідач ОСОБА_1 та законний представинк малолітніх правонаступників відповідача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися.

ОСОБА_5 подала клопотання, у якомцу просила розглядати справу без неї. Просила про зменшення розміру відшкодування шкоди, мотивуючи це тяжким матеріальним та сімейним станом, так як на її утриманні перебувають її діти, представником, яких вона є у даній справі, та її тяжкохвора мати.

Суд, вислухавши пояснення прокурора та дослідивши матеріали справи дійшов такого.

Судом встановлено, що 21.01.2020 року о 13 год. 10 хв. ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_2 ловили рибу на р. Рось в районі с. Яблунівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області мисиновими сітками. При затриманні у порушників виявлено свіжовиловлену рибу сом в кількості 9 штук загальною вагою 18 кг, чим заподіяно державі матеріальної шкоди в сумі 3825 грн та порушено п.3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства». Відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складені протоколи про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП.

Згідно постанов Корсунь-Шевченківського районного суду від 11.03.2020 року, які набрали законної сили 21.03.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 510 грн без конфіскації риби. Питання відшкодування збитків не вирішувалося (а.с.19-23).

Розрахунок суми збитків виглядає наступним чином та проведений Управлінням Державного агентства рибного господарства у Черкаській області відповідно до Постанови КМУ № 1209 від 21.11.2011 року та Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Постановою КМУ від 21.11.2011 № 1209: 425 грн х 9=3825 грн (а.с.26).

Заходи управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області щодо відшкодування збитків не вживалися, що дає право місцевій прокуратурі вживати заходи представницького характеру на захист інтересів держави в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст.68ЗаконуУкраїни"Проохоронунавколишньогоприродного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Питання щодо відшкодування завданих збитків відповідачами в ході розгляду адміністративної справи не вирішувалось, оскільки ст.40КУпАП не передбачено одночасне стягнення завданої шкоди саме на користь держави. За таких обставин, сума завданої шкоди, може бути стягнена в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, вина ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є доведеною, а факт заподіяння ними шкоди, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів є безспірним, оскільки зазначений факт встановлений постановами Корсунь-Шевченківського районного суду від 11.03.2020 року, а відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В ст.10ЗаконуУкраїни"Протвариннийсвіт" зазначено, що громадяни зобов`язані охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин, сприяти відтворенню відновлювальних об`єктів тваринного світу, використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону, відшкодовувати шкоду заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст.3ЗаконуУкраїни"Протвариннийсвіт" об`єктами тваринного світу є дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популярному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи неволі.

Згідно ст.69ЗаконуУкраїни"Проохоронунавколишньогоприродного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно ст.20ЗаконуУкраїни"Прорибнегосподарство,промисловерибальствота охоронуводнихбіоресурсів" - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно ст. 37 Закону України ''Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Таким чином, природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.

Поряд із цим, одночасно дані природні ресурси є власністю Українського народу.

Розрахунок суми збитків, заподіяних відповідачами рибному господарству внаслідок незаконного добування цінних видів риб виглядає наступний чином та проведений Управлінням Державного агентства рибного господарства у Черкаській області відповідно до Постанови КМУ від 21.11.2011 № 1209 із змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів від 06.10.2021 № 1039 та Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Постановою КМУ від 21.11.2011 № 1209 із змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів від 06.10.2021 № 1039 (425 грн х 9 сомів = 3825 грн) (а. с. 26).

Згідно ст.22ЦКУкраїни особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (ст. 145 Конституції України).

Відповідно до ст.1166ЦКУкраїни майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вище викладене, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

Статтею 7 БК України визначено, що принцип ефективності та результативності обґрунтовується при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу, які мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно ст. 69-1 БК України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з п. 7 ч. З ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 БК України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Заявлена до стягнення сума підлягає зарахуванню на аналітичний рахунок відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, який у відповідності до вимог п. 7 ч. З ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69- 1 БК України розподіляє зазначені кошти в автоматизованому режимі наступним чином: 30 відсотків зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, 20 відсотків зараховуються до спеціального фонду обласного бюджету, 50 відсотків зараховуються до спеціального фонду сільського, селищного, міського бюджету, бюджету об`єднаних територіальних громад, перерахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритті в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Черкаській області.

Відповідно до ч.1ст.1231ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину (ч.3 ст. 1231 ЦК України).

Тому обов`язок померлого відповідача ОСОБА_2 відшкодувати заподіяну шкоду перейшов до його спадкоємців у межах вартості одержаного у спадщину майна.

Згідно спадкової справи №56/2021 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведеної приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Кравчук Т.І., спадкодавець залишив заповіт від 10.04.2019 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яким заповідав все своє майно. Указані спадкоємці в особі своєї матері ОСОБА_5 спадщину після смерті спадкодавця прийняли. Дружина спадкодавця ОСОБА_6 відмовилася від одержання обов`язкової частки у спадщині.

Таким чином спадкоємці ОСОБА_2 в межах вартості успадкованого майна зобов`язані відшкодувати завдані спадкодавцем збитки.

Ураховуючи, що відшкодування шкоди має здійснюватися в межах вартості спадкового майна, до складу якого відносяться два приватних будинки, суд дійшов висновку, що заявлене ОСОБА_5 клопотання про зменшення розміру відшкодування шкоди не підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає, що в даному випадку слід застосувати дольове, а не солідарне стягнення шкоди з відповідачів, оскільки ні малолітні правонаступники, ні їхній законний представник, спільно зі ОСОБА_1 шкоди державі не завдавали. З огляду на викладене позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 порівну.

У зв`язку із задоволенням позову, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 та із законного представника ОСОБА_5 (з кожного окремо) на користь особи, яка сплатила судовий збір, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1051,00 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Стеблівської селищної ради Звенигородськогорайону Черкаської області матеріальні збитки, заподіяні водним живим ресурсам, у розмірі 1912,50 (одна тисяча дев`ятсот дванадцять грн 50 коп) грн.

Стягнути із ОСОБА_5 , матері ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як законного представника малолітніх правонаступників відповідача ОСОБА_2 , збитки, заподіяні водним живим ресурсам, у розмірі 1912,50 (одна тисяча дев`ятсот дванадцять грн 50 коп) грн.

Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в подальшому перерахувати: 30% - до спеціального фонду Державного бюджету України; 20% - до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської обласної ради; 50% - до спеціального фонду місцевого бюджету виконавчого комітету Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області.

Стягнути із ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1051,00 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1051,00 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник зправами позивача: заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження вул. Софії Терещенко, 40-а, м. Звенигородка Черкаської області), в інтересах

Позивач: Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області, код ЄДРПОУ 41594560, вул. Дахнівська, 10А, м. Черкаси.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 .

Законний представник правонаступників відповідача: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на стороніпозивача Корсунь-Шевченківська міська рада, ЄДРПОУ 33917227, місцезнаходження вул. Шевченка, 42, м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на стороніпозивача Стеблівська селищна рада Звенигородського району Черкаської області, ЄДРПОУ 26324177, місцезнаходження вул. Партизанська, 4, смт. Стеблів Звенигородського району Черкаської області.

Повний текст складено 25.12.2023.

СуддяЛітвінова Г.М.