Ухвала

від 12.12.2023 по справі 761/25192/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25192/22

Провадження № 2/761/822/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Аббасової Н.В.,

за участю секретаря: Сухини А.С.,

представника відповідача: Осінського Р.Й.,

представника третьої особи: Коротюка М.Г.,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2022 року позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом.

Ухвалою суду від 18.11.2022 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

19.01.2023 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

19.03.2023 на адресу суду надійшла заява представника позивача про зміну предмету позову, щодо якої ухвалою суду від 11.04.2023 постановлено відмову у прийнятті до розгляду та повернуто позивачу з тих підстав, що за змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав нову редакцію позову, додавши одну позовну вимогу, яка змінює одночасно предмет і підстави позову, що по суті є новими вимогами, а також у такій редакції позову викладені зовсім нові обставини, якими позивач обґрунтовує свої нові вимоги та зазначає докази, що підтверджують вже нові обставини.

Постановою Київського апеляційного суду від 29.06.2023 вказану ухвалу залишено без змін.

18.05.2023 на адресу суду надійшла заява представника позивача про зміну предмету позову.

Відповідно до прохальної частини заяви позивач просить суд визнати дії ОСОБА_2 перевищенням повноважень посадової особи - першого заступника директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України при оформленні особистої думки фізичної особи - науковця на гербовому бланку Інституту з використанням печатки Інституту та використанням підпису першого заступника директора Інституту в листі № 353 від 21.08.2019; визнати відповідь у листі № 353 від 21.08.2019 Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України на запит старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського відділу ГУ НП у м. Києві від 19.08.2019 особистою думкою ОСОБА_2 , а не офіційним тлумаченням в галузі права Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України щодо відмінності аукціону від біржових торгів.

У підготовчому судовому засіданні 12.12.2023 року судом на обговорення поставлено питання щодо можливості прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову.

Позивачка та її представники в підготовче засідання не з`явились, причин неявки суду не повідомили.

Представник відповідача заперечував щодо прийняття заяви про зміну предмету позову, зазначивши, що подання такої заяви є зловживанням процесуальними правами, оскільки питання прийняття аналогічної заяви вирішувалось судом.

Представник третьої особи заперечив проти прийняття такої заяви та підтримав думку представника відповідача щодо зловживання позивачкою процесуальними правами.

Суд, вивчивши матеріали справи, заяву позивача про зміну предмету позову, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Так, позивачем подано до суду позов, у якому заявлено вимоги: визнати протиправними дії Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України щодо тлумачення Закону відмінності аукціону від біржових торгів в листі від 21.08.2019 № 353 та визнати таку відповідь нечинною з підстав невірного тлумачення відповідачем норм права.

18.05.2023 представником позивача подано до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої заявлено вимоги: визнати дії ОСОБА_2 перевищенням повноважень посадової особи - першого заступника директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України при оформленні особистої думки фізичної особи - науковця на гербовому бланку Інституту з використанням печатки Інституту та використанням підпису першого заступника директора Інституту в листі № 353 від 21.08.2019; визнати відповідь у листі № 353 від 21.08.2019 Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України на запит старшого слідчого слідчого відділу Голосіївського відділу ГУ НП у м. Києві від 19.08.2019 особистою думкою ОСОБА_2 , а не офіційним тлумаченням в галузі права Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України щодо відмінності аукціону від біржових торгів.

19.03.2023 представник позивача звертався з аналогічною заявою про зміну предмету позову.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 11.01.2023 відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними.

Постановою Київського апеляційного суду від 29.06.2023 залишено без задоволення апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Луценка Ю.В., ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 11.04.2023 залишено без змін.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред`являє вимоги.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України). Відповідно до положень ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Наведене означає, що право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог та на зміну підстав або предмету позову є безумовним правом позивача, яке може бути реалізоване у встановленими процесуальним законом порядку та строки.

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

За змістом ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки зазначена заява про зміну предмету позову заявляється повторно з підстав, розглянутих судом, то вказана заява підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними - залишити без розгляду.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: