Ухвала

від 22.12.2023 по справі 642/1851/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

22.12.2023

Справа №642/1851/21

Провадження №1-кс/642/2741/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2023 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ДП «Ліси України», про роз`яснення судового рішення та скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42021221090000035 від 02.03.2021 за ч.2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року до слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому заявник просив роз`яснити ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду міста Харкова від 09 квітня 2021 року, постановлену за результатами розгляду клопотання слідчого ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській область про арешт майна у кримінальному провадженню №42021221090000035 від 02.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у справі № 642/1851/21, провадження № 1-кс/642/762/21, в частині того, чи заборонено ДП «ЖОВТНЕВЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» здійснювати відчуження, розпорядження та користування майном, шляхом заборони укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, яке належать на праві власності Державному підприємству «Жовтневе лісове господарство», код ЄДРПОУ 00993165 та зареєстровано на ТОВ «ЄБС КОНСАЛТІНГ», код ЄДРПОУ 43225341, 61166, місто Харків, проспект Науки, 40, а також в частині того, чи може ДП «ЖОВТНЕВЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО» здійснювати відчуження, розпорядження та користування майном, укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, яке належать на праві власності Державному підприємству «Жовтневе лісове господарство», код ЄДРПОУ 00993165 та зареєстровано на ТОВ «ЄБС КОНСАЛТІНГ», код ЄДРПОУ 43225341, 61166, місто Харків, проспект Науки, 40. Також просив скасувати арешт майна, для ДП «ЖОВТНЕВЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО», накладений відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Харкова від 09 квітня 2021 року постановлену за результатами розгляду клопотання слідчого ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській область про арешт майна у кримінальному провадженню №42021221090000035 від 02.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у справі №642/1851/21, провадження № 1-кс/642/762/21.

Справа призначалася до розгляду 7 раз і в жодне судове засідання заявник не з`явився, про дату і час розгляду повідомлявся своєчасно і належним чином, причини неявки не повідомляв, про розгляд справи у його відсутність не просив.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку

В судові засідання заявник не з`являється, смс-повідомлення, направлені через систему Д3 та Електронний суд, отримує.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Встановлено, що заявник, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду клопотання, всьоме у судове засідання не з`являється.

Слідчий суддя розцінює таку позицію заявника як зловживання своїми правами та втрату інтересу до предмета оскарження.

Судом враховується практика ЄСПЛ, зокрема позиція, викладена у справі "Пономарьов проти України", в межах якої Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Також враховуються висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", де зазначено: заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Виходячи з аналізу загальних засад кримінального процесуального законодавства, можна зробити висновок про те, що неявка без поважної причини заявника свідчить про фактичне не підтримання заявленого ним клопотання та не доведення викладених у ньому обставин, що, в свою чергу, має оцінюватися як підстава для залишення клопотання без розгляду.

Також вважаю необхідним роз`яснити заявнику, що вимоги про роз`яснення судового рішення та про скасування арешту з майна є самостійними окремими клопотаннями та мають подаватись окремо.

Крім того, з метою виклику в судове засідання також слідчого/прокурора, за клопотанням якого арешт накладено, слідчим суддею було отримано відповіді начальника СВ ВП №2 ХРУП ГУ НП в Харківській обл., заступника начальника СУ ГУ НП в Харківській обл. та заступника начальника Чугуївського РУП начальника СВ ГУ НП в Харківській обл., згідно яких, підслідність к/п №42021221090000035 від 02.03.2021 за ч.2 ст. 364 КК України змінено з ВП №2 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській обл. (територіальна юрисдикція Ленінського районного суду м. Харкова) на СВ Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській обл., який і досі здійснює досудове розслідування даного к/п.

Разом з тим, діючимКПК Українине встановлено, в який суд необхідно подавати клопотання про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Вважаю, що в цьому випадку необхідно керуватись вимогами ч.6ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положенняКПК Українине регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст.7КПК України, в тому числі і принцип аналогії закону.

Таким чином, під час вирішення питання про підсудність поданого клопотання під час досудового розслідування необхідно, у відповідності до загальних засад кримінального провадження, визначити підсудність розгляду такого роду клопотань на підставі аналогії закону.

Клопотання про арешт майна є заходом забезпечення к/п, яке подається до суду, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває орган досудового розслідування.

У зв`язку з вищевикладеним, вважаю, що заявнику слід звернутись з даним клопотанням про скасування арешту майна до Чугуївського міського суду Харківської області, в межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування к/п №42021221090000035 від 02.03.2021.

При цьому, клопотання про роз`яснення судового рішення, згідно вимог ч.1 ст. 380 КПК України, подається до суду, який ухвалив таке рішення.

Керуючисьст.ст. 7, 9 131, 174, КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

Клопотання - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя