Рішення
від 25.12.2023 по справі 242/2872/19
СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №242/2872/19

Провадження №2/242/182/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 рокуСелидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Носаль А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до завідувача відділу освіти Селидівської міської ради Донецької області Соломахіної Оксани Олександрівни, завідувача дитячим дошкільним закладом «Рябінка» ОСОБА_3 , директора Гірницької загальноосвітньої школи № 18 Селидівської міської ради Донецької області Уварової Олени Іванівни, заступника директора Гірницької загальноосвітньої школи №18 Селидівської міської ради Донецької області Полятикіної Галини Олексіївни, психолога Гірницької загальноосвітньої школи №18 Селидівської міської ради Донецької області ОСОБА_4 , відділу освіти Селидівської міської ради Донецької області, третя особа Служба у справах дітей Селидівської міської ради, про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою до завідувача відділу освіти Селидівської міської ради Донецької області ОСОБА_5 , завідувача дитячим дошкільним закладом «Рябінка» Сидорук В.В., директора Гірницької загальноосвітньої школи № 18 Селидівської міської ради Донецької області Уварової О.І., заступника директора Гірницької загальноосвітньої школи №18 Селидівської міської ради Донецької області Полятикіної Г.О., психолога Гірницької загальноосвітньої школи №18 Селидівської міської ради Донецької області ОСОБА_4 , відділу освіти Селидівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що між ними та їх зятем ОСОБА_6 протягом тривалого часу склалися неприязні відносини на ґрунті того, що він має деспотичний, схильний до садизму характер, якій він періодично демонструє їх доньці, а саме б`є дочку в присутності малолітніх дітей (їхніх онучок) ОСОБА_7 , 2010 року народження, та ОСОБА_8 , 2016 року народження. Старшій онуці Альоні з 2016 року, було заборонено спілкуватися з дідусем та бабусею. Вони мали можливість бачитись з онукою тільки під час відвідування її у дитячому садочку «Рябінка» в м.Гірник, який вона відвідувала до травня 2017 року. Дівчинку вони відвідували 1-2 рази на місяць під час прогулянок на дитячому майданчику. Спілкування з дитиною в такому форматі тривало з квітня 2016 року по листопад 2016 року. У співробітників дитячого садочку «Рябінка» ніяких претензій з цього приводу не виникало позивачі ніяким чином не порушували розпорядок учбово-виховного закладу та учбовий процес. Під час чергового садистського побиття їхньої дочки на очах у дітей (в листопаді 2016 року) онучка зателефонували їм, плакала та просила забрати її та сестру. Дідусь ОСОБА_1 негайно виїхав до місця проживання сім`ї дочки, але зять його в будинок не пустив. На наступний день дитину в дитячий садок не привели. Через деякий час, навідавши онучку у дитячому садочку, позивачі дізналися від дитини шокуючи подробиці чергового знущання ОСОБА_6 над їхньою донькою, після чого ними було написано заяву в Службу у справах дітей про насилля в сім`ї. Через декілька днів в дитячому садочку їхньою дочкою було написано заяву, яка забороняє позивачам бачитися з дівчинкою на території дитячого садочку. Позивачі впевнені, що заяву їхня дочка написала під психологічним впливом ОСОБА_6 із загрозою фізичною розправою. Побачитися та поспілкуватися з дочкою ОСОБА_6 не давав можливості ні їм, ні Службі по справам дітей, ні комісії по справам неповнолітніх дітей, ні працівникам системи охорони здоров`я. Вступивши у змову з завідуючою дитячого садочку «Рябінка» ОСОБА_3 , ОСОБА_6 повністю ізолював їхню онучку від спілкування з ними. Завідуюча дитячого садочку «Рябінка» ОСОБА_3 намагалася обмовити позивачів, заявивши у Службу у справах дітей, що нею отримана інформація від батька дівчинки про те, що нібито позивачі намагалися вкрасти дитину з дитячого садочку, при цьому ОСОБА_3 , як керівник дитячого дошкільного закладу, ні опитала, ні позивачів, ні вихователів дитячого садочку, ні дитину з цього приводу. Крім того, ОСОБА_3 , усіма можливими методами, користуючись своїм службовим становищем, грубо та цинічно, порушуючи їх права, як дідуся та бабусі та права неповнолітньої дитини, намагалася перешкоджати їхньому спілкуванню з онучкою. Позивачі неодноразово зверталися зі скаргами на неправомірну поведінку ОСОБА_3 в Селидівський міський відділ освіти до завідуючої відділення ОСОБА_9 та заступника Селидівського міського голови Передрий Я.Е. Ніяких заходів у відношенні ОСОБА_3 з боку керівництва Селидівського відділу освіти прийнято не було. Позивачам було заявлено, що ними повинно бути надано рішення суду, яким дозволено їм спілкуватися з онучкою. Внаслідок такої «педагогічної» поведінки керівництва міського відділу освіти в особі ОСОБА_5 , а також заступника дитячого садочку «Рябінка» ОСОБА_3 , їхня онучка ОСОБА_10 виявилася повністю ізольованою від дідуся та бабусі на період з листопада 2016 року по травень 2017 року. У травні 2017 року Селидівським міським судом Донецької області було ухвалено рішення з приводу того, що ніхто не має права порушувати права позивачів, як дідуся та бабусі у спілкуванні та участі у вихованні їх онучок, але керівництво міського відділу освіти інтерпретувало рішення на свій розсуд та позивачам було заявлено, що вони не мають права бачитися з онучкою на території учбово-виховного закладу. У вересні 2017 року онучка ОСОБА_10 пішла до школи у перший клас та позивачі приїхали до шкоди № 18 м.Гірник привітати дівчинку, у приміщені школи зустріли батька дівчинки, який побачивши їх схопив дівчинку і потягнув її по коридору, замкнувся у класі та почав викликати поліцію, кричав у трубку, що його замкнули насильно у класі, позбавили свободи та здійснюють психологічний вплив на нього. Коли прибув наряд поліції ОСОБА_6 відчинив двері та надав показання, при цьому держав дочку за плечі і шию. Позивачі не мали можливості підійти та поспілкуватися з онучкою. Заступник директора по учбово-виховній роботі ЗШ № 18 м.Гірник ОСОБА_11 , не вникнувши в суть ситуації, що сталася, почала переконувати позивачів, що нібито батьки мають пріоритетне право вирішувати спілкуватися дитині з дідусем та бабусею чи ні. Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12.05.2017 року та Апеляційних судів Донецької області від 25.07.2017 року та 30.08.2017 року, які позивачу надали керівництву школи для ОСОБА_11 не були достатнім аргументом та вона заявила, що у разі якщо позивачі ще раз з`являться до школи, вона викликає поліцію. Наступного разу позивачі приїхали до школи 16 жовтня 2017 року для того, щоб привітати онучку з днем народження, при цьому заздалегідь поставили до відома Службу по правам дітей Селидівської міської ради, міський відділ освіти в особі ОСОБА_5 , запропонували бути присутніми при їх зустрічі співробітників Селидівського відділу поліції. Приїхавши до школи, дитину в школі вони не застали, керівництво школи повідомило їх, що дівчинка школу не відвідує з 13 жовтня, батьки повідомили, що вона захворіла. ОСОБА_11 знову намагалася спілкуватися з позивачами в агресивній формі. Співробітник Селидівського ВП ОСОБА_12 , яка була свідком даної розмови, роз`яснила ОСОБА_11 неправомірність її поведінки як посадової особи та поставила її до відома про можливі правові наслідки такої поведінки. Крім того, з`ясувалося, що у дитячій поліклініці м.Гірник довідку про хворобу дитини видали незаконно, оскільки лікаря педіатра на робочому місці в період з 13.10.2017 року по 16.10.2017 року не було, лікар сам знаходився на лікарняному. Довідка видавалась та закривалась без огляду дівчинки медичною сестрою на прийомі. Позивачі вважають, що зроблено це було для того, щоб у цей період ізолювати дівчинку від бабусі та дідуся та не надати їм можливості привітати онучку з днем народження, завдавши їй психологічну травму. В цей же день позивачі разом з директором школи ОСОБА_13 та співробітником Селидівського ВП Романовою А.В. виїхали по місцю проживання ОСОБА_6 , якій не надав їм можливості побачитись та поспілкуватися з дитиною. 19 жовтня на території школи № 18 позивачам вдалося побачитися та поспілкуватися з онучкою. Вони побачили дитину в найтяжчому психологічному стані, яка боялася підійти до них, було зрозуміло, що їй заборонено навіть розмовляти з ними. Після спілкування з ними, онучка обняла їх та розплакалася. Позивачі її привітали з днем народження, віддали подарунок та покинули територію школи. Після цього, адвокатом Верченко О.А., яка представляла інтереси ОСОБА_6 , була подана скарга до Департаменту освіти та науки Донецької області з наклепницькою інформацією щодо відвідування позивачами онучки на території школи та сама адвокат з`явилась в учбовий заклад з вимогою не допускати побачень позивачів з дитиною для того, щоб повністю ізолювати дитину від них. 18 грудня 2017 року заздалегідь поставив до відома начальника Служби по правам дітей Селидівської міської ради ОСОБА_14 , а також начальника по справам неповнолітніх дітей Селидівського ВП ОСОБА_15 , вони приїхали до школи № 18 м.Гірник подарувати онучці подарунок до дня Святого Миколая. До них вийшла завідуюча школи ОСОБА_11 , яка сказала, що забороняє позивачам бачитися з онучкою. Після чого, до школи прийшов ОСОБА_6 та забрав дитину з класу, порушуючи учбовий процес. При цьому ОСОБА_11 вела себе спокійно, ніяких питань ОСОБА_6 не задавала. Крім того, повернула подарунок, якій вони подарили онучці на день народження, відмовляючись пояснити яким чином він опинився у неї. В цей же день позивачами було написано заяву в Селидівський ВП з приводу даного інциденту з проханням надати правову оцінку діям ОСОБА_11 та ОСОБА_6 . Однак, на наступний день їм повідомили, що ОСОБА_11 , після того, як позивачі залишили школу, зателефонувала на «102» та викликала співробітників поліції та повідомила їм неправдиву інформацію щодо приїзду позивачів до школи. Зокрема, нею було повідомлено, що позивачі з`явились до школи всупереч рішенню суду, яке дозволяє їм зустрічатися з дитиною тільки в суботу та неділю, що позивачі своєю поведінкою зривають навчальний процес… Позивачі звернулись до заступника міського голови Селидівського виконавчого комітету Передрій Я.Е. зі скаргою на протиправні дії співробітників Селидівського відділу освіти. В ході розгляду скарги посадові особи прийшли до висновку, що співробітники Селидівського відділу освіти не мали права перешкоджати позивачам у спілкуванні з онучкою на час перерви(не порушуючи учбовий процес) та, враховуючи те, що ОСОБА_6 не виконує рішення судів, єдиною можливістю для позивачів побачитись з онучкою було на території школи. Батько дитини ОСОБА_6 , застосовуючи до дитини методи психологічного впливу, ізолюючи дитину від позивачів та надаючи дитині неправдиву, лякаючу інформацію, намагається домогтися того, щоб дитина сама відмовилася від спілкування з позивачами, а співробітники Селидівського відділу освіти самоусунулися від виконання своїх прямих службових обов`язків. Позивачі звернулись зі скаргою на неправомірні дії співробітників Селидівського відділу освіти в Департамент освіти та науки Донецької області, однак ніяких дисциплінарних заходів відносно співробітників Селидівського відділу освіти прийнято не було. 19 січня 2018 року ОСОБА_2 разом з начальником Служби по правам дітей при Селидівському міському виконавчому комітеті ОСОБА_14 відвідали школу № 18 м.Гірник для того щоб зустрітися та поспілкуватися з онучкою(на перерві, не порушуючи учбовий процес). Дитина при зустрічі відмовилася спілкуватися, була вкрай налякана. Після цього вони не стали навідувати онучку. В рамках досудового розслідування у відношенні ОСОБА_6 , ОСОБА_16 за ст..382 КК України слідчим СВ Селидівського ВП Приймак Е.П. було проведено допит дитини з притягненням незалежного дитячого експерта-психолога в присутності співробітників Служби по правам дітей та представника співробітника відділу поліції по правам неповнолітніх дітей. В порушення всіх процесуальних норм, ОСОБА_6 , ОСОБА_16 разом зі своїм адвокатом ОСОБА_17 з`явились на допит разом з психологом ЗШ № 18 м.Гірник ОСОБА_4 , яка є заінтересованою особою, не має повноважень та кваліфікації виступати в ролі експерта-психолога. При кінці допиту ОСОБА_4 , не надавши ніяких результатів обстеження дитини, ніяк не аргументувала свої висновки та в присутності онучки заявила, що вона вважає, що спілкування онучки з позивачами наносить дитині непоправиму шкоду її здоров`ю. Крім того, ОСОБА_4 озвучувала події, свідком яких вона не була. Отже, викладала слідчому завідомо неправдиву інформацію. Позивачі вважають, що невиконання співробітниками Селидівського міського відділу освіти своїх службових обов`язків з охорони життя та здоров`я неповнолітньої дитини призвело до того, що їхня онука в даний момент знаходиться в тяжкому психологічному стані. ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , користуючись своїм службовим становищем, застосовуючи самоуправство, відмовляючись виконувати свої службові обов`язки з охорони життя та здоров`я неповнолітньої дитини, ізолюючі дитину від спілкування з дідусем та бабусею, ігноруючи та інтерпретуючі рішення Селидівського міського суду від 12.05.2017 року та Апеляційних судів Донецької області від 25.07.2017 року та 30.08.2017 року, своїми неправомірними діями, які кваліфікуються за ст..364 ч.1, 356, 382 ч.2, 137 ч.1, 383 ч.1 КК України, травмували психіку неповнолітньої ОСОБА_7 , 2010 року народження, та нанесли позивачам, як дідусю та бабусі моральну шкоду своїми неправомірними діями (грубо порушуючи як їх права, так і права неповнолітньої дитини), яку вони оцінюють у 10000 грн. У зв`язку з чим просили стягнути з відповідачів моральну шкоду у розмірі 10000 гривень та судові витрати.

Заяви та клопотання сторін.

25.06.2019 року позивачі подали заяву про усунення недоліків та уточнили позовну заяву, в якій просять притягнути до відповідальності співробітників Селидівського відділу освіти ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 за неправомірні дії, що призвели до порушення неконституційних прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їхньої онуки ОСОБА_7 , 2010 року; стягнути сукупно з відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 моральну шкоду, завдану їх неправомірними діями стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що призвело до порушення прав у розмірі 10000 грн. кожному з позивачів. Судові витрати покласти на відповідачів.

04.09.2020 року позивачі уточнили позовну заяву та просять визнати неправомірними дії посадових осіб: завідувача відділу освіти Селидівської міської ради Донецької області ОСОБА_5 , завідувача дитячим дошкільним закладом «Рябінка» ОСОБА_3 , директора Гірницької загальноосвітньої школи № 18 Селидівської міської ради Донецької області ОСОБА_13 , заступника директора Гірницької загальноосвітньої школи № 18 Селидівської міської ради Донецької області ОСОБА_11 , психолога Гірницької загальноосвітньої школи № 18 Селидівської міської ради Донецької області ОСОБА_4 та стягнути моральну шкоду солідарно по 10000 гривень з кожного на користь ОСОБА_20 та ОСОБА_2 ; стягнути з відділу освіти Селидівської міської ради Донецької області моральну шкоду в розмірі 10000 грн. на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2

26.11.2019 року позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надали відповідь на відзив представника відділу освіти Селидівської міської ради, в якій зазначили, що вважають даний відзив не відповідає вимогам п.3 ст.178 ЦПК України та поданий з порушенням встановлених судом строків. Щодо не визнання представником відповідача позову зазначили, що відповідно до ЗУ «Про заподіяння та протидію домашньому насильству» ОСОБА_3 повинна була доповісти у Службу по правам дітей та у підрозділ по ділам неповнолітніх дітей Національної поліції про інцидент, який стався. Дитина розповіла в присутності виховательки в садочку про скандал між батьками зі знущаннями та побоями. На свято до садочку дитину не привели, тому, що вона була покарана за те, що подзвонила дідусеві та попросила її забрати. Відповідно до ст..258 СК України дід і баба мають право на самозахист онуків; звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних онуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на то повноважень. Саме тому, після цієї події позивачі звернулись з заявами про домашнє насилля стосовно їхньої доньки та онучок до Служби по правам дітей, поліції та до ОСОБА_3 з проханням обстежити штатним психологом емоційний стан їхньої онучки. Однак їх заява була проігнорована. ОСОБА_3 , вступивши у зговір з їхнім зятем ОСОБА_6 , створила усі умови для того, щоб за бажанням зятя ізолювати дитину повністю, посилаючись на заяву батьків, перестала їх пускати поспілкуватися з дитиною, вимагала від них рішення суду, яке дозволить їм спілкуватися з дитиною. Крім того, ОСОБА_3 вигадала про якесь «викрадення», тим самим вчиняючи злочин, який кваліфікується ст..383 п.2 КК України, а саме: завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Зазначений факт не має жодного підтвердження. А те, що ОСОБА_3 без з`ясування обставин, проведення дій, які повинні були зроблені у подібній ситуації, повідомила Службу по правам дітей позивачі розцінюють як спробу їх оббрехати, принизити, завдавши їм ще більше душевних страждань, як спробу звинуватити їх у вчиненні тяжкого злочину та спробу вигородити себе і ввести суд в оману. Весь цей час позивачі не мали можливості навіть побачити дитину, що звичайно мало дуже негативний вплив на їх емоційний стан. Також страждала дитина, оскільки вона бажала їх бачити і це підтверджують вихователі дитячого садочку. Стосовно твердження відповідачів, що рішення суду не стосується днів, коли триває учбовий процес, позивачі вважають абсурдним, оскільки в рішенні і не повинно було визначатись коли та на якій перерві вони можуть поспілкуватися з онучкою на території школи, скільки разів на тиждень. Законом закріплене право діда та баби на спілкування та участь у вихованні онуків і трактування діючих законів на особистий розсуд будь-кого в залежності від їхніх особистих потреб не допустиме. Також неправомірними вважають посилання адміністрації ЗОШ № 18 м.Гірник, завідувача дитячого садочку «Рябінка» м.Гірник та адміністрації Селидівського відділу освіти на заяви батьків із забороною зустрічатися з онукою, оскільки жодною нормою закону не передбачено, що заява батьків є перешкодою бабусі та дідусю спілкуватися з онуками, отже зазначене право закріплене чинним законом. Селидівський міський суд Донецької області, а також Апеляційний та Касаційний суди підтвердили право позивачів на безперешкодне спілкування з онуками, яке закріплене Конституцією України, Сімейним кодексом та іншими законодавчими документами, а Апеляційний суд навіть прокоментував, що «…свідчення щодо того, що дідусь та бабуся не допускались до зустрічей з онукою по заяві батьків свідчать про те, що чиняться перепони у спілкуванні», що не законно. Позивачі вважають, що не маючи рішення суду про заборону їм спілкуватися з онуками на свій розсуд, порушуючи вимоги ст.257 СК України, відповідачі свідомо порушували закон та права позивачів, позбавивши їх можливості спілкування з онучкою, вчиняючи неправомірні дії, що полягають у перешкоджанні у спілкуванні з дівчинкою, які безумовно спричинили їм душевні страждання. Крім того, ОСОБА_13 взяла на себе відповідальність озвучити, що «вони взагалі по Сімейному кодексу не працюють, цей документ до них не має ніякого відношення…», чим показала свою некомпетентність, необізнаність та відсутність неупередженості, займаючи посаду директора ЗОШ № 18 м.Гірник. Щодо неправомірності дій заступника директора ЗОШ № 18 ОСОБА_21 зазначили, що ця людина відразу зайняла позицію презирства до них, грубо розмовляла з ними, умовляла відмовитися від спілкування з онучкою, мотивуючи тим, що вона психолог з 35-річним стажем і вона краще знає, як треба. Погрожувала позивачам, що якщо вони ще прийдуть до шкоди, вона викличе поліцію. У подальшому, ОСОБА_21 , після того як позивачі прийшли до школи поспілкуватися з онучкою на перерві за попередньою домовленістю зі Службою по правам дітей, начальником відділу освіти ОСОБА_5 , відділом поліції м.Селидового, спочатку викликала батька ОСОБА_22 до школи, який забрав дівчинку посеред уроку. В даному випадку порушення учбового процесу завідуючу ОСОБА_21 взагалі не цікавило. А після того, як позивачі покинули територію школи, не вчиняючи ніяких протиправних дій, ОСОБА_21 подзвонивши на «102», заявила, що позивачі прийшли до школи та порушували учбовий процес, начебто вели себе агресивно, що не відповідає дійсності. Крім того, ОСОБА_21 повернула їм подарунок, який вони раніше подарували онучці на день народження і який чомусь опинився у ОСОБА_21 . Також, позивачі вважають, що службове розслідування, на яке у відзиві посилається відповідач, якщо і було проведено, то було формальним, для «відписки». Вищевказане оцінюють як зговір працівників відділу освіти Селидівської міської ради Донецької області, а оскільки ЗОШ №18 м.Гірник підпорядкована Селидівському відділу освіти, тож вважають, що ОСОБА_5 свідомо намагалась виправдати своїх підопічних, тим самим вчиняючи по відношенню до них неправомірні дії, наполягаючи на тому, що вони позивачі не мають права спілкуватися з онучкою на перерві між уроками, не порушуючи учбового процесу, всіляко чинити опір для спілкування з онучкою. Тож твердження відповідачів про те, що Гірницька ЗОШ № 18 опинилась втягнутою в міжособисті конфлікти між позивачами та батьками дівчинки не відповідає дійсності, так як співробітники відділу освіти, перевищуючи свої службові повноваження, самоуправствуючи та відкрито пособничали забаганкам ОСОБА_22 , забувши про інтереси дитини, переслідуючи свої меркантильні інтереси, порушили немайнові права позивачів та права дитини, чим однозначно нанесли їм та онучці моральну шкоду. Щодо неправомірності дій психолога ОСОБА_4 зазначили, що психолог ОСОБА_4 не мала повноважень приймати участь у допиті малолітньої дитини в рамках досудового розслідування за ст..382 КК України, про що вона була проінформована заздалегідь, але вона на власний розсуд явилася в Селидівський відділ поліції разом з сім`єю ОСОБА_23 ,( що вказує на власну заінтересованість даної особи) з інформацією, що нібито вже проведено обстеження дитини, яке вона провела як приватна особа на прохання батька дитини(не маючи при цьому ліцензії на приватну діяльність). Ніяких доказів, що обстеження дійсно проводилося представлено не було, крім абсолютно безграмотного «висновку», який не витримує ніякої критики. Крім того, ОСОБА_4 дозволила собі коментувати в присутності онучки, що «спілкування з ними наносить дитині шкоду», тим самим порушила професійну етику та елементарні правила поведінки, принижуючи позивачів в очах онучки, залякуючи її, нав`язуючи дитині негативне сприйняття бабусі та дідуся. Щодо відшкодування моральної шкоди зазначили, що недостовірна інформацію щодо них була поширена шляхом подання заяви у правоохоронні органи у письмовому вигляді, а також подання завідомо недостовірної інформації у Службу по правам дітей у телефонному режимі, в якій викладені факти начебто їх протиправних дій. Зазначена ц цих заявах інформація є недостовірною, оскільки не відповідає дійсності. Інформація, викладена в заяві відповідача ОСОБА_21 у Селидівський відділ поліції, усне повідомлення ОСОБА_3 , а також інформація щодо психологічного обстеження онучки, мають негативний характер, оскільки повідомляють про порушення позивачами вимог чинного законодавства України та прийнятих у суспільстві принципів моралі, етики тощо, та такою, що на переконання позивачів, порушує їх немайнові права та стосується конкретних фактів, обов`язок доказування достовірності яких покладається на відповідачів. Безперечно, що поширення окресленої інформації, а також порушення прав позивачів на спілкування з онучкою, які чиняться з боку відповідачів, порушують їх немайнові права на честь, гідність та репутацію. Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідачів до них(які не зважають навіть на стан їхнього здоров`я), що в свою чергу впливає на зниження цінності їх осіб приниження їх гідності. Також, поширенням вказаної інформації відповідачі створили негативну соціальну оцінку їх осіб в очах оточуючих, порушивши їх честь та гідність. Зважаючи на вищевикладене, позивачі вважають, що своїми протиправними діями, направленими на порушення їх законних прав та поширенням недостовірної інформації щодо вчинення позивачами грубого порушення чинного законодавства, відповідачі завдали шкоду їх немайновим інтересам, порушивши їх гідність честь та репутацію, яку вони оцінюють у 10000 грн. кожному з позивачів. Просять позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

04.09.2020 року позивачі надали повторно відповідь на відзив, в якому виклали аналогічні пояснення зазначеним у відповіді на відзив від 26.11.2019 року.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник в судове засідання не з`явились, надали заяви, в яких просять розглянути справі у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відділу освіти Селидівської міської ради Донецької області надала заяву, в якій просить розглянути справу в її відсутності та відзив до позовної заяви, в якому зазначено, що ОСОБА_3 діяла відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» у зв`язку з надходженням інформації про спроби викрадення, для подальшого з`ясування обставин, повідомила одразу службу у справах дітей. Тобто, вчинила дії спрямовані на запобігання та протидію домашньому насильству, покладені на неї законодавством. Про право на звернення до суду у ситуації, що склалася, ОСОБА_3 фактично попередила ОСОБА_24 , ОСОБА_25 . Таким чином, законодавчо закріплено право на спілкування баби та діда з онуками та участі у їх вихованні та відповідно обов`язок батьків, з ким проживає дитина, не чинити перешкод у здійсненні такого права. Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 12 травня 2017 року встановлено спосіб участі у спілкуванні шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_24 , ОСОБА_25 із старшою онукою 2 рази на місяць (субота-неділя) з ночівлею, раз на рік санаторно-курортний відпочинок з метою оздоровлення у літку протягом 10 днів. Освітній процес в Гірницькій загальноосвітній школі № 18 Селидівської міської ради Донецької області тримає з понеділка по п`ятницю. Тобто, дні коли триває освітній процес у закладі, не визначені рішенням суду для спілкування позивачів з онукою. Так, працівники Гірницької загальноосвітньої школи № 18 Селидівської міської ради Донецької області, закладу дошкільної освіти «Рябінка» діяли в межах законодавчих актів та згідно встановленого в рішенні. Відділ освіти Селидівської міської ради реагував на численні скарги ОСОБА_24 , ОСОБА_25 відносно директора Гірницької загальноосвітньої школи № 18 Селидівської міської ради Донецької області ОСОБА_13 , заступника директора Гірницької загальноосвітньої школи № 18 Селидівської міської ради Донецької області Політикіної Г.О. було проведене службове розслідування(наказ відділу освіти № 4 від 04.01.2018 «Про проведення службового розслідування») та було з`ясовано, що неправомірних дій адміністрація школи не вчиняла. А отже, Гірницька загальноосвітня школа № 18 Селидівської міської ради Донецької області опинилася втягнутою в міжособистісний конфлікт між позивачем та батьками онуки. Однак вирішення сімейних конфліктів не належить до компетенції закладу освіти. Щодо неправомірності дій психолога закладу дошкільної освіти «Рябінка» ОСОБА_4 при залученні її до процесу допиту в межах досудового розслідування по справі відносно сім`ї ОСОБА_23 , зазначила, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Тому, якщо і мали місце порушення під час проведення допиту, це питання повинно бути вирішуватись в порядку КПК України слідчим суддею. Щодо відшкодування моральної шкоди позивачам у зв`язку з невиконанням службових повноважень з охорони життя і здоров`я дитини, невиконанням рішення Селидівський міський суд Донецької області по справі від 12 травня 2017 року зазначила, що ОСОБА_24 та ОСОБА_2 у позовній заяві не обґрунтовують в чому саме полягають моральні страждання, не надано суду жодних доказів на підтвердження спричинення їм відповідачами моральних страждань чи переживань внаслідок дій. Лише наведені обставини справи, ситуації, які виникали при чергових відвідуваннях закладів позивачами. Безпідставними є твердження позивачів, що саме відповідачами вчиняються перешкоди у реалізації права на виховання та спілкування з онукою. Оскільки працівниками закладів освіти виконувались приписи законодавства та рішення по справі від 12 травня 2017 року. Позивачами не надано підтвердження втрат немайнового характеру, які зазнали позивачі внаслідок моральних страждань, доказів на спричинення саме ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 моральних страждань. Вважають надуманими аргументи з приводу факторів ризику для дитини. Позивачі своїми діями навмисно порушують, визначений судом графік спілкування з онукою, не усвідомлюючи, що самостійно провокують виникнення зазначених в позові ситуацій. Хоча ОСОБА_24 , ОСОБА_2 можуть самостійно вирішити стосунки з батьками дитини та не влаштовувати суперечки при зустрічах з дитиною, не з`ясовувати стосунки в її присутності, налаштовувати її один проти одного, травмуючи дитячу психіку, оскільки дитина повинна розвиватися фізично, морально та духовно, а не перетворюватися на предмет маніпуляцій між батьками та їх родичами. З вищевикладеного очевидно, що немає причинного зв`язку між діями відповідачів та наслідками, які зазначають позивачі. Визначаючи розмір моральної шкоди, позивачами не доведено характер, глибину, зазнаваних душевних страждань, чисельність та тривалість негативних наслідків. Вважають, що позивачами не доведений факт заподіяння моральних страждань з боку відповідачів та самої вини відповідачів, а тому не вбачають підстав для задоволення позовних вимог. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

22.08.2023 року відповідач заступник директора Гірницької загальноосвітньої школи №18 Селидівської міської ради Донецької області Полятикіної Г.О. надала суду заяву, в якій просить суд слухати справу у її відсутність, позовні вимоги не визнає.

22.08.2023 року відповідач завідувач дитячого дошкільного закладу «Рябінка» Сидорук В.В., надала суду заяву, в якій просить суд слухати справу у її відсутність, позовні вимоги не визнає.

14.12.2023 року представник відповідачів ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 адвокат Косенок О.М. надав суду заяву, в якій просить суд слухати справу у їх відсутність, позовні вимоги не визнають в повному обсязі та просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, зазначили, що в позові не зазначено які саме норми закону порушено відповідачами, та на підставі якого закону відповідачі повинні нести відповідальність. В своїй діяльності відповідачі керувалися спеціальним законодавством, яке регулює їх діяльність та посадовими інструкціями. Порядок участі позивачів у вихованні онуки та порядок зустрічей встановлений рішенням суду за результатами розгляду судового спору між відповідачами та батьками дитини. В судовому рішенні будь-яких обов`язків, щодо забезпечення зустрічей позивачів з онукою на відповідачів не покладалось. Будь-яких претензій до відповідачів з боку батьків дівчини не пред`являлось. Таким чином вимоги викладені в позові є безпідставні та необґрунтовані.

Відповідач - ОСОБА_5 , яка в спірний період займала посаду завідувача відділу освіти Селидівської міської ради Донецької області, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. В обґрунтування своїх заперечень пояснила, що безпосередньо з позивачами у неї конфліктів не було. ОСОБА_26 неодноразово зверталась до неї, після чого вона телефонувала в заклад освіти та з`ясовувала обставини. Рішенням суду не накладено будь-якого обов`язку ні до відділу освіти, ні на заклади освіти. Кожний заклад має свою автономію і ніхто не може втручатися в навчальний процес. Режим закладу освіти встановлює сам заклад, і ніхто не може втручатися. Навіть перерва і прогулянка у заході освіти передбачені режимом освітнього процесу. Ні вона, ні її колеги з закладу освіти не заперечували проти зустрічей позивачів з онучкою. Законом України «Про освіту» передбачено, що учасниками освітнього процессу є працівники, добувачі освіти та батьки. Так, бабуся з дідусем повинні брати участь у вихованні онуків, але не втручатися в освітній процес. Батьки мають бути впевнені, що з їхньою дитиною в закладі освіти нічого не станеться. В позові викладені ті обставини, які не відповідають дійсності. Щодо того, що вона вступила в зговір з батьками дитини, вона заперечує, оскільки особисто не знайома з батьками дитини. Крім того, у позові ОСОБА_26 посилається на нормативні акти, які втратили чинність. Батьки дитини постійно відвідували заклад освіти в належні години. Всі звернення ОСОБА_26 залишились без реагування.

Відповідач - заступник директора Гірницької загальноосвітньої школи №18 Селидівської міської ради Донецької області Полятикіна Г.О. в судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що в своїй роботі вона керується багатьма нормативними документами, які стосуються навчально-виховного процесу, це ЗУ «Про освіту», ЗУ «Про загальну середню освіту», «Новий стандарт освіти» та ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Згідно «Державного Стандарту» сім`я є першою основою розвитку дитини і батьки або люди, які їх замінюють, несуть повністю відповідальність за розвиток дитини. Не було замічено, що батьки дитини не цікавилися діяльністю дитини, навпаки, під час загальних заходів у закладі, батьки приймали активну участь, завжди цікавляться розвитком дитини, жодного разу не перебували в стані алкогольного сп`яніння в закладі освіти, також не було помічено з боку батьків агресивної поведінки до працівників освіти; завжди доброзичливо ставляться, дослухуються до рекомендацій, які надавалися закладом. Щодо заяви позивача про те, що вона вступила в зговір з батьком дитини, зазначила, що вона не відповідає дійсності, оскільки з батьками дитини вона майже не спілкувалася, тому, що по-перше з батьками спілкується класний керівник. Крім того, зазначила, що організація навчального процесу на початку вересня це дуже складний період. Вона побачила позивачів у коридорі, коли вони дуже гучно розмовляли між собою на очах інших батьків та дітей. Від класного керівника вона дізналася, що батько дитини чомусь ховався з дитиною від ОСОБА_2 . Щоб ніхто не бачив, вона завела і батька, і бабусю з дідусем в методичний кабінет, де вони розпочали розмову. Розмова тривала з 10.30 до 15.10. Отже стільки часу забрала ОСОБА_26 у керівників навчального закладу. ОСОБА_26 та батько дитини викликали поліцію, після чого приїхали працівники поліції і вони розбиралися. Вона вважає, що це і є зривом освітнього процесу, тому, що і вона, і директорка повинні були займатися організацією освітнього процесу, а займалися особистими питаннями цієї сім`ї. На той момент в закладі було майже 300 учнів і в кожного учня мінімум по 2-3 бабусі та дідуся, і якщо б вони кожному приділяли увагу, то основні свої обов`язки виконувати не було б часу. А ОСОБА_26 завжди приходила і чомусь не йшла до класу, а йшла до адміністрації. У грудні 2019 році у школі побили вікна і вона з цього приводу викликали поліцію до школи. В цей час прийшла ОСОБА_26 і чомусь не зайшла до навчального закладу, а через наших працівників почала викликати адміністрацію до школи. ОСОБА_26 зайшла в її кабінет, діти були в той час на уроці. Вона не знає, яким чином тоді прийшов зять ОСОБА_27 і забрав дитину, вона батьків не викликала. Вважає, що ОСОБА_26 зривала навчальний процес, оскільки батько через годину, півтори написав пояснення і пішов, а ОСОБА_26 ще залишалася. Вона особисто спілкувалася з дитиною та запитувала чи хоче вона спілкуватися з бабусею та дідусем, але дитина нічого не відповідала.

Відповідач - психолог Гірницької загальноосвітньої школи №18 Селидівської міської ради Донецької області ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала. Заперечувала проти заяви позивача та зазначила, що вона працює психологом Гірницької загальноосвітньої школи №18 Селидівської міської ради Донецької області. В кінці травня 2018 року за запитом батька дитини ОСОБА_6 , була проведена консультація з дитиною. При опитані дитини в поліції, вона була присутньою за викликом слідчого чи адвоката. Згідно своїх прав і обов`язків вона має право представляти інтереси неповнолітньої особи при опитані в поліції та часто приймає участь в таких діях. В поліції вона надала письмову інформацію про те, як була проведена консультація з дитиною. Коли дитина почала плакати, то в присутності дитини вона сказала, що таке ж саме було на консультації. Дитина таким же чином себе вела. Зазначила, що вона має 24 роки стажу роботи, вищу категорію, працює в рамках практичного психолога та має право проводити тільки корекційно-розвиваючу роботу з дітьми. Психотерапевтичну роботу вона не проводить, хоча в неї є сертифікат, але це не входить до її обов`язків. Тому ніяких порушень з її боку не було.

Відповідач - завідувач дитячим дошкільним закладом «Рябінка» Сидорук В.В. в судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що вона діяла в рамках законодавства. Зустрічі на території дитячого закладу заборонені у зв`язку з заявою батьків дитини, в якій прописано, що вони забороняють зустрічатися з дитиною на території дитячого закладу. Згідно ст..8 ЗУ «Про дошкільну освіту» батьки, або особи, які їх замінюють несуть відповідальність перед суспільством і державою у вихованні та навчанні дітей. Оскільки батьки дитини не позбавленні батьківських прав, а бабуся не є опікуном дитини, вона не є учасником освітнього процесу у сфері дошкільної освіти, перелік яких зазначено у ст.27 ЗУ «Про дошкільну освіту». Згідно ст.28 ЗУ «Про дошкільну освіту» права дитини у сфері дошкільної освіти визначеніКонституцією України,Законом України"Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст.151 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства. В режимі дня дошкільного закладу не передбачено зустрічі з родичами, але короткочасні зустрічі позивачів з онукою були. Батько розказав їй, що дитина дома розповіла, що бабуся під час останньої зустрічі пропонувала їй піти з нею. Бабуся дитини стверджувала, що дитина в своїй родині підвергається насиллю, розповідала, що тато бив маму і все це здійснювалось на очах дітей. Але на тілі дитини ніколи не було замічено подряпин чи сінців. Те, що над дитиною не було насилля було видно з поведінки дівчинки, вона реагувала на тата дуже добре, бігла на зустріч йому, коли він приходив її забирати. Було видно, що дитина любить і батька і матір. Так, що психологічного насилля вона також не помічала. У разі виявлення насилля в сім`ї вони сповіщають і Службу у справах дітей, і поліцію, і відділ освіти. Але, оскільки насилля не було виявлено, а це все сказано тільки зі слів позивача, тому ніякі дії не приймалися. Вона не втручалася у відносини родичів, але завжди діяла в інтересах дитини, тому чітко дотримувалася законодавства.

Відповідач - директор Гірницької загальноосвітньої школи № 18 Селидівської міської ради Донецької області ОСОБА_13 в судовому засіданні позов не визнала та зазначила, що вона та працівники Гірницької загальноосвітньої школи № 18 діяли в рамках законодавства. Статтею 55 ЗУ «Про освіту» передбачено права таобов`язки батьківздобувачів освіти. Батьки здобувачів освіти мають право зокрема захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти. Протягом навчального процесу батьки та інші родичі до школи не заходять. Родини ОСОБА_28 та ОСОБА_23 втягнули навчальний заклад у вирішення свого конфлікту, тому, що 05.09.2017 року, коли бабуся дитини вперше з`явилась до школи провідати дитину, вони зустрілися на порозі школи з батьками дитини та сталася суперечка, які слухали всі батьки цього класу. Батько завів дитину до кабінету. Після чого, заступник директора ОСОБА_29 разом зі ОСОБА_23 , ОСОБА_28 і дитиною зайшли в методичний кабінет, що вирішити це питання. Представники обох родин почали викликати поліцію. В цей же день до неї прийшла адвокат ОСОБА_30 та в усній формі попередила, що батьки категорично проти, щоб бабуся з дідусем зустрічалися з онукою на території школи. Після того, 17.10.2017 року ОСОБА_27 приїздила разом з представником поліції ОСОБА_31 привітати дівчинку з днем народження, але дитини в цей день у школі не було, про що було повідомлено бабуся та дідуся. Також їх було попереджено, що їм в усній формі адвокатом ОСОБА_23 Верченко О. заборонено про зустрічі бабусі з онукою та вона запропонувала бабусі проїхати додому, де проживає родина ОСОБА_23 і провідати дитину там, освідчитись, що дитина перебуває на лікарняному. Вони поїхали додому родини ОСОБА_23 , в присутності представника поліції ОСОБА_32 , було виявлено, що родини ОСОБА_23 вдома не було. Вони поспілкувалися із сусідкою родини ОСОБА_23 , яка сказала, що дитини вдома немає. Потім під`їхав батько ОСОБА_6 , з яким вони поспілкувалися біля воріт та він сказав, що він не заперечує проти зустрічей бабусі з онукою, але щоб ці зустрічі відбувалися не на території школи, що про домовленість зустрічей вони будуть вирішувати у телефонному режимі. Наступного разу, 23.10.2017 року бабуся з дідусем знову прийшли до школи привітати онучку. Були безпосередньо у неї в кабінеті і вони спілкувалися з цього приводу. На пропозицію поспілкуватися з бабусею та дідусем, дівчинка відмовилася. Це вже був початок другого уроку, дівчинка не дала згоди. ОСОБА_27 наполягала на тому, що вона хоче особисто почути відмову дівчинки. На свій розсуд, вона попросила дитину вийти з класної кімнати та біля класної кімнати бабуся поспілкувалася з дитиною та вручила їй подарунок. Дівчинка відразу заперечувала проти цього спілкування, але бабуся її пригорнула до себе та вони спілкувалися протягом 5 хвилин. Після цієї зустрічі дівчинка зайшла до класної кімнати, поставила подарунок на останню парту і більше до цього подарунку вона жодного разу не доторкнулася. В кінці дня прийшов батько забирати дитину, попередив адміністрацію школи про те, що були порушені його вимоги, які забороняли бабусі бачитися з дитиною на території школи і що він буде скаржитися на це. Щодо подарунку, то на пропозицію його забрати, батьком було запропоновано або викинути його на сміття або віддати малозабезпеченій родині. Після цього надійшла скарга батьків дитини, в якій вони скаржилися на порушення вимог батьків та ними була написана заява про те, що вони забороняють зустрічатися та спілкуватися з їхньою дочкою на території навчального закладу будь-кого із родичів з обох боків. Після заяви батьків, ОСОБА_27 подала заяву на неї та ОСОБА_29 до поліції. 21.12.2017 року їх викликали до поліції для надання пояснень. 22.12.2017 ОСОБА_27 була в школі, щоб привітати дитину. Спілкування відбувалося на ганку школи. 19.01.2018 року ОСОБА_27 приїжджала з представником Служби у справах дітей ОСОБА_14 привітати дівчинку з ОСОБА_33 та чекали дівчинку в приміщенні коридору. Дівчинка, коли побачила бабусю, почала переживати. Коли бабуся разом із ОСОБА_14 зайшли до класу, дівчинка почала плакати. Після того бабуся сказала, що більше до школи вона приїздити не буде. Адміністрація школи позивачам ніяких перешкод не чинила, бабуся сама побачила реакцію дівчинки, яка почала плакати. Чому саме дівчинка почала плакати, через те, що до неї приїхала бабуся чи через те, що вона не хотіла зустрічатися, вона не знає. Більше ОСОБА_27 до них не зверталася. Тому провини закладу та адміністрації немає. Вважає, що це родинні стосунки, які повинні вирішуватися за межами навчального закладу. Щодо дій психолога школи, яка була присутньою про опрошенні дівчинки в поліції зазначила, що психолог, як соціальний педагог має 0,5 ставки психолога та 0,5 ставки соціального педагога, зобов`язана бути присутньою при допиті будь-кого із учасників освітнього процесу.

Третя особа представник Служби у справах дітей Селидівської міської ради Сузіна Л.О. в судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді начальника Служби у справах дітей Селидівської міської ради. Позовні вимоги не визнає з наступних підстав. На час відвідування дитина ОСОБА_34 шкільного учбового закладу, вже було дійсне рішення суду від 12.05.2017 року, яке набрало законної сили. Ця справа їй відома з вересня 2016 року, коли до неї звернулася бабуся дитини ОСОБА_2 і повідомила про те, що в родині її доньки відбувається психологічне насилля над дитиною, написала заяву, що батьки дитини перешкоджають їй зустрічатися з онукою та просила розглянути питання про доцільність зустрічей. Органом опіки та піклування Гірницької міської ради розглядалося це питання та надано висновок від 15.10.2016 року. Щодо неправомірності посадових осіб, їй фактично невідомо, тому, що інформація, яка була надана бабусею, вони з`ясували та встановили, що відповідно дитини ніякого насилля не відбувалося, не надано ніяких доказів. Все це було тільки зі слів бабусі. Коли Орган опіки та піклування з`ясовував це повідомлення щодо насильства, було встановлено, що ніяких скарг та повідомлень відносно цієї родини не надходило. При спілкуванні з сусідами, які підтвердили, що родина проживає, ніяких скарг не було, факт стосовно насилля в сім`ї теж не підтвердився. Також цей факт з`ясовувала і поліція Селидівського відділу та Мар`їнська поліція, але факт насилля в сім`ї не підтвердився. Тобто, звинувачення посадових осіб Селидівської міської ради, що не прийняли заходів щодо захисту дитини, яка постраждала від будь-якого насильства це все тільки припущення, документальних доказів не було. Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки повинні піклуватися за дитиною. Відповідно до ст.52 ЗУ «Про освіту» учасниками навчального процесу є здобувачі освіти; педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники; батьки здобувачів освіти; фізичні особи, які провадять освітню діяльність; інші особи, передбачені спеціальними законами та залучені до освітнього процесу у порядку, що встановлюється закладом освіти. Тобто, на той період, коли дитина відвідувала шкільний заклад було рішення суду, в якому було прописано, що дні зустрічей бабусі та дідуся встановлено зі старшою онукою два рази на місяць. Отже, на території освітнього закладу зустрічі за рішенням суду не повинні відбуватися. Бабуся з дідусем мають право прийти в перерву поспілкуватися з онукою, але не заважати освітньому процесу. Вона була свідком такого випадку, коли взимку 2017 року бабуся хотіла привітати дитину з днем народження і принесла їй подарунок. Дитина була замкнута. Служба у справах дітей і бабуся завітали до школи, дочекалися перерви, бабуся поспілкувалася з дитиною та вручила подарунок. Не було таких перепон, щоб бабуся не могла цього зробити. Під час розмови дитини з бабусею, дитина була дуже стурбована, взяла мобільний телефон і почала телефонувати батькам. З бабусею вона відмовилася спілкуватися. Служба у справах дітей на це звернуло увагу та написали клопотання до відділу освіти, щоб провели психологічне дослідження дитини, щоб можливо виявити якісь факти насильства з боку батьків. Але відділ освіти відповів, що відповідно до ЗУ «Про психіатрію» таке обстеження проводиться тільки за згодою батьків, а згоду батьки не надали. Також, відділом освіти та школою була надана характеристика про те, що дівчинка почувала себе добре, що в неї високі досягнення у школі, що вона любить своїх батьків, які приїжджають, забирають її зі школи. Про те, що ОСОБА_35 перешкоджала позивачам зустрічам з дитиною, їй відомо зі слів ОСОБА_27 , а також їй про це повідомила начальник відділу освіти Соломахіна, що бабуся скаржиться на те, що завідуюча дитячого садочку перешкоджає бабусі спілкуватися з онукою. Для з`ясування цього факту викликались до Органу опіки та піклування Селидівської міської ради посадові особи та в присутності заступника міського голови Передрій були вислухані завідувач дитячого садка та вихователь, але дані не підтвердились. Орган опіки та піклування Селидівської міської ради та відділ освіти Селидівської міської ради провів роз`яснювальну роботу з працівниками освітніх закладів, що в даному випадку, суперечки між батьками,бабусею та дідусем це суперечки в сім`ї і що втручатися в ці суперечки неможливо. Це є рішення судів, які повинні виконуватися. А працівники освітніх закладів повинні забезпечувати освітній процес. З дівчинкою спілкувалися і працівники Служби у справах дітей та були відсутні факти будь-якого насильства над дитиною. Обвинувачення посадових осіб здійснюється не на фактах, а на припущеннях, і все зі слів. Тому, що не поліція, ні Служба у справах дітей, ні Органи піклування Селидівської міської ради ці факти не підтвердили. Інформації щодо спроби викрадення дитини з боку бабусі, дідуся у Службі у справах дітей також не було. Позаурочний час позивачі зустрічалися з онукою та їм ніхто не перешкоджав, в перерву вони могли спілкуватися. Справа в тому, що дитина відмовилася спілкуватися. Були випадки, коли поліція залучала юстицію, Службу у справах дітей щодо виконання рішень судів та поліцією в присутності позивачів було зафіксовано, що дитина не бажає спілкуватися з бабусею та дідусем. Служба у справах дітей завжди перевіряє інформацію щодо насильства в сім`ї і якщо, вона підтверджується, то повідомляють поліцію та всі належні органи. Будь-яких скарг і повідомлень на батьків не було. Вони проживають на території Мар`їнського району і втручання Служби у справах дітей Селидівської міської ради неможливо, тому що це інша територія.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він працює інспектором кадрового забезпечення відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. Приблизно у період 2014-2915 року ОСОБА_2 звернулася разом зі своїм чоловіком з приводу того, що його колеги не виконали свої функціональні обов`язки та не надали допомоги позивачам з приводу їх онуки. На той час цим питанням займався він. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розповіли, що в родині їх доньки у відношенні онуки вчинено насильство в сім`ї, але заява про повідомлення в поліцію на той час не надходила. Потім позивачі неодноразово зверталися до поліції з заявами та повідомленнями. Він виїжджав на адресу проживання дочки та онуки позивачів, коли не виконувалося рішення суду, яке давало право бабусі та дідусю бачитися з онукою. Надходили матеріали, які він розглядав, але в навчальні заклади він не виїжджав. Інформація про насильство в сім`ї потрібна підтверджуватися повідомленнями з навчального закладу, сусідів. Ніякої інформації не було. Також, інформації про те, що бабуся та дідусь намагалися викрасти онучку не було. Ніяких консультацій освітнім закладам він не надавав, але розповідав, як вони повинні діяти. Чи були звернення про притягнення до відповідальності співробітників навчальних закладів, він не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні пояснила, що вона працює вихователем дошкільного навчального закладу «Рябінка». З ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знайома 5 років. Онучка позивачів відвідувала дитячий садок « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та між бабусею та дитиною були звичайні відносини. З боку бабусі та дідуся конфліктів вона не бачила. Потім батьки дитини написала заяви, що вони забороняють спілкуватися дитині з бабусею. Її повідомили, що є така заява батьків, вона про це сказала бабусі та дідусю та повідомила, що не може допустити їх до дитини. На неї ніякого тиску з боку керівництва не здійснювалось.

Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні пояснила, що у 2018 році вона займала посаду заступника начальника сектору превенції та як керівник контролювала дії та законність прийняття рішень підпорядкованими особовим складом ювенальної провенції. На той час були постійні виклики органів поліції з боку ОСОБА_38 та ОСОБА_26 на службу «102» та працівники, які були у слідчо-оперативній групі, з`ясовували факти та у подальшому матеріали за даними фактами були списані висновком за відсутністю адміністративного чи кримінального правопорушення. Позивач ОСОБА_27 зверталась до органу внутрішніх справ ювенальної провенції, які підпорядковуються їй. За дорученням начальника відділення поліції Ковальчук А.Ф. вона займалася справою відносно ОСОБА_39 , а саме щодо порушень з боку працівників школи № 18 щодо недопущення ОСОБА_26 до онуки. Згідно з рішенням суду ОСОБА_26 має право відвідувати онуку. При розгляді матеріалів, було виявлено, що перешкоди ОСОБА_26 у спілкуванні з онукою мали місце ще на час, коли онучка відвідувала дитячий садок. Зі слів ОСОБА_26 , вона повідомила адміністрацію школи, що вона приїде до онуки у школу, хотіла подарувати онуці подарунок на день народження, але коли вона разом з ОСОБА_26 приїхали до школи, їм повідомили, що дитини в школі немає, оскільки вона захворіла. При розмові з директором школи, вона вела відеозапис та пояснила, що на підставі рішення суду бабуся має право спілкуватися з онукою і тому перешкоджання бабусі побачитися з дитиною є порушенням. ОСОБА_26 не просила бачитися з онукою під час учбового процесу, а на перерві, не порушуючи учбовий процес. Тобто з боку ОСОБА_26 порушень не було. Директор школи повідомила, що вона розуміє, що є рішення суду, що з їх боку є порушення, але є заява батька дитини, який забороняє ОСОБА_26 бачитись з його донькою ОСОБА_40 . Також, вона розмовляла з психологом школи, яка повідомила, що дитина виховується в нормальній повноцінній сім`ї. При розмові з заступником директора школи, остання категорично заявила, що не буде допускати зустрічей дитини з бабусею, оскільки є заява батька дитини. Вони поїхали до лікарні, але ні в лікарні, ні в школі дитину ніхто не бачив, тому вони разом з ОСОБА_26 , директором школи та психологом поїхали до місця проживання дитини, щоб переконатися, що дитиною все гаразд. Дитину вони так і не побачили, вийшов батько дитини ОСОБА_38 , якій вів себе агресивно в її бік та ОСОБА_41 . Вона почала пояснювати ОСОБА_38 , що вони повинні вирішити це питання між собою, але розмова не вийшла. Вона особисто зверталась до заступника міського голови Передрій, яка викликала до себе начальника Служби у справах дітей ОСОБА_42 та у них була розмова щодо вирішення питання, щоб дирекція школи не заперечувала у виконанні рішення суду та надавала можливість онучці зустрічатися з бабусею під час перерв або після уроків. ОСОБА_43 повідомила, що вони обов`язково приймуть якісь міри та вона доповість про результати. Дане питання вони обговорювали із ОСОБА_44 неодноразово та ОСОБА_43 пояснювала, що вони викликали учасників конфлікту, але вони не з`явились. Вона ніяких документів не складала, тому запропонувала ОСОБА_45 викликати до виконкому дирекцію школи № 18, на якій буде присутня вона та зафіксує проведення бесіди. Протягом року вона займалася цією проблемою у якості заступника начальника провенції, пропонувала Сузіній викликати всіх учасників конфлікту та вирішити це питання, знайти компроміс. Крім того, зазначила, що у кожному учбовому закладі є психолог та, якщо дитина повідомляє, що в її сім`ї є психологічне насилля відносно його чи батьків, працівник учбового закладу повинен був відвезти дитину до психолога та з`ясувати даний факт. Якщо звернулись бабуся та дідусь із повідомленням про насильство в сім`ї, адміністрація школи повинні були звернутися до органів внутрішніх справ з повідомленням щодо можливого насильства в сім`ї. Від представників школи № 18 не було жодної заяви в поліцію з приводу насильства в сім`ї. За результатами перевірки, всі матеріали за зверненнями ОСОБА_38 та ОСОБА_27 були списані за висновком відсутності адміністративного чи кримінального правопорушення. Питання щодо невиконання рішення суду відноситься до компетенції юстиції. З боку посадових осіб відділу освіти ознак кримінального правопорушення не було, але вважає, що вони допускали порушення у тому, що перешкоджали бабусі бачитись з онукою у перерву.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 23 травня 2019 року суддя Владимирська І.М. позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишила без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 15.07.2019 року суддею Владимирською І.М. відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено до підготовчого судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 03 вересня 2019 року суддею Владимирською І.М. залучено в якості співвідповідача по цивільній справі відділ освіти Селидівської міської ради Донецької області.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 27 січня 2020 року Суддею Владимирською І.М. закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду донецької області від 14.11.2023 року суддя Черков В.Г. прийняв зазначену справу до свого провадження, призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без викликом сторін.

Ухвалою суду від 04.12.2023 року виправлено описки в ухвалі суду від 14.11.2023 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_16 та бабусею і дідусем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно звернення від 01.12.2016 року ОСОБА_2 звернулась до завідуючої дитячого садочку № 26 «Рябінка» ОСОБА_3 , в якому просила надати письмове роз`яснення вимоги рішення не допускати її до зустрічей з онучкою ОСОБА_46 , 2010 року народження, під час прогулянок на території дитячого садочку. Пояснила, що вона та її чоловік ОСОБА_47 не відвідували онучку з квітня 2016 року, іншої можливості для спілкування з онучкою вони не мають. Дитина дуже рада була їх бачити та спілкуватися. Також, просить аргументувати та пояснити, на якій підставі ОСОБА_3 особисто у телефонній розмові прокоментувала своє рішення працівникам Органу опіки та піклування, що вона ОСОБА_2 нібито намагалася викрасти дитину з дитячого садочка.

Згідно довідки № 6 від 08.02.2017 року, виданої ОСОБА_2 завідувачем дошкільного навчального закладу № 26 «Рябінка» ОСОБА_3 , онука ОСОБА_2 ОСОБА_7 , 16.10.2010 року не відвідує дошкільний навчальний заклад № 26 «Рябінка» з 02.12.2016 року по теперішній час.

Згідно заяви ОСОБА_16 від 14.11.2016 року мати ОСОБА_48 , 2010 року народження, звернулася до завідуючої дитячого садочку № 26 «Рябінка» ОСОБА_3 , якою заборонила бабусі ОСОБА_26 спілкуватися, забирати, зустрічатися з її дочкою на території ДНЗ «Рябінка».

Згідно висновку органу опіки та піклування Селидівської міської ради щодо участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні малолітніх онуків № 283/02-34 від 21.11.2016 року орган опіки та піклування міської ради вважає доцільним встановлення ступеня участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні онуків ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою домовленістю з батьками дітей, а саме: дні зустрічей І,ІІІ або ІІ, ІV тижня місяця з ночівлею(субота-неділя); оздоровлення дітей влітку протягом 10 днів.

Згідно скарги від 14.03.2017 року ОСОБА_2 звернулась до Селидівського міського голови ОСОБА_49 зі скаргою на неправомірні дії посадової особи, а саме завідуючої дитячого садочку «Рябінка» м.Гірник ОСОБА_3 та просила вжити відповідні заходи у відношенні ОСОБА_3 .

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 12 травня 2017 року зобов`язано ОСОБА_6 , ОСОБА_16 не чинити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перешкоди у спілкуванні з онуками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; встановлено спосіб участі у спілкуванні з онуками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: шляхом встановлення зустрічей із старшою онукою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2 рази на місяць(субота-неділя) з ночівлею, а з молодшою онукою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за попередньою домовленістю, дозволити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 раз на рік санаторно-курортний відпочинок разом зі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою оздоровлення у літку протягом 10 днів; зобов`язано ОСОБА_6 , ОСОБА_16 не перешкоджати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 спілкуванню з онукою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по телефону.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 16 червня 2017 року виправлено описку у вступній та резолютивній частині рішення, повному тексті рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 травня 2017 року за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , третя особа: Служба у справах дітей Селидівської міської ради, про усунення перешкод щодо участі у спілкуванні з онуками та зобов`язання вчинити певні дії, зазначивши вірне прізвище відповідачів « ОСОБА_23 ».Викладено абзац 14 аркушу 3 рішення суду від 12 травня 2017 року в наступній редакції:«Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача не чинити позивачу перешкод у спілкуванні з онуками у подальшому, то враховуючи ступінь конфліктних відносин сторін, то такий спосіб захисту, на переконання суду, надасть можливість у подальшому уникнути судових спорів з приводу виконання відповідачами даного судового рішення та надасть можливість дисциплінувати сторін при його виконанні.».

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилено; рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 травня 2017 року залишено без зміни.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_16 відхилено; рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 травня 2017 року залишено без змін.

Згідно скарги від 25.04.2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії посадової особи завідуючої дитячого садочку «Рябінка» м.Гірник Донецької області ОСОБА_3 .

Згідно скарги від 27 жовтня 2017 року ОСОБА_6 та ОСОБА_16 звернулися зі скаргою до Департаменту освіти і науки Донецької ОДА, в якій зазначили, що вони є батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка навчається в Гірницькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 18 Селидівської міської ради Донецької області в першому класі. У них неприязні стосунки з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які є бабусею та дідусем їхньої дочки. Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 12.05.2017 року встановлено спосіб участі у спілкуванні з онукою ОСОБА_50 шляхом зустрічей 2 рази на місяць (субота-неділя) з ночівлею. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 05.09.2017 року з`явились до Гірницької загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 18 Селидівської міської ради Донецької області з наміром забрати їх дочку ОСОБА_50 зі школи, але в цей час за донькою приїхав батько. Отже ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перешкоджали ОСОБА_6 забрати доньку зі школи, у зв`язку з чим він вимушений був викликати до школи поліцію, до приїзду якої він зміг забрати доньку та покинути приміщення школи. В той же день, за дорученням батьків дитини, адвокат звернулась до директора школи, яка пояснила, що батьки дитини проти, щоб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відвідували їх дочку в школі, оскільки згідно рішення суду вони мають право бачитись з онукою тільки у вихідні дні за попередньою домовленістю з батьками. В жовтні 2017 року завідуюча школи забрала ОСОБА_50 з уроку та влаштувала їй в своєму кабінеті допит, крім того влаштувала зустріч ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ОСОБА_10 , яка відмовлялась від цієї зустрічі, але директор школи на відмову дочки уваги не звернула та відвела ОСОБА_10 до бабусі з дідусем, які намагались змусити ОСОБА_10 взяти в них дарунок від якого вона категорично відмовилась, у зв`язку з чим подарунок залишився у директора школи. Вважали такі дії директора та завуча школи неправомірними та такими, що потребують негайного втручання. Просили провести перевірку по вищенаведеним фактам та зобов`язати повноважних осіб притягнути до дисциплінарної відповідальності директора та завуча Гірницької загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 18 Селидівської міської ради Донецької області та заборонити директору та завучу Гірницької загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 18 Селидівської міської ради Донецької області влаштовувати зустрічі їх дочки ОСОБА_48 з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в період навчального процесу та взагалі в Гірницькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 18 Селидівської міської ради Донецької області.

Згідно заяви від 15.12.2017 року ОСОБА_2 звернулась до начальника Селидівського відділення поліції Покровського ВП в Донецькій області з заявою, в якій просила прийняти заходи у відношенні керівництва навчального закладу № 18 м.Гірник, а саме заступника директора з навчального та виховного процесу ОСОБА_11 з приводу того, що їм, як бабусі та дідусю було заборонено зустрічатися та спілкуватися з онучкою. Вважають, що своїми діями ОСОБА_11 та ОСОБА_9 перевищили свої службові повноваження.

Згідно заяви від 21 грудня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до начальника Селидівського міського відділу освіти Соломахіної О.А. з заявою, в якій зазначили, що непрофесійна працівники відділу освіти своєю поведінкою порушують діюче законодавство та завдають шкоду психологічному здоров`ю дитини.

Згідно скарги 21.12.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Селидівського міського голови ОСОБА_49 зі скарго. На неправомірні дії посадової особи заступника міського відділу освіти м.Селидове ОСОБА_9 , заступника директора з навчальної та виховної роботи ЗШ № 18 м.Гірник ОСОБА_11 , в якій просили прийняти відповідні заходи відносно ОСОБА_11 .

Згідно заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які 03.01.2018 року звернулися з заявою до начальника Селидівського міського відділу освіти, в якій скаржилися на неправомірні дії працівників Селидівського міського відділу освіти ОСОБА_18 та ОСОБА_11 та просили провести службове розслідування за фактами неправомірних дій директора ЗШ № 12 м.Гірник ОСОБА_18 та ОСОБА_11 .

Згідно відповіді заступника міського голови Передрій Я.Є. від 12.01.2018 року на звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до органу опіки та піклування міської ради повідомлено, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 12 травня 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 встановлено спосіб участі у спілкуванні малолітніх онучок: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме шляхом встановлення зустрічей із старшою онукою 2 рази на місяць(субота-неділя) з ночівлею та раз на рік санаторно-курортний відпочинок з метою оздоровлення улітку протягом 10 днів, а з молодшою онукою за попередньою домовленістю. Рішення суду набрало законної сили 25.07.2017 року за ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 липня 2017 року. Забезпечення виконання зазначених вище рішень за межами компетенції органу опіки та піклування, відділів та служб міської ради.

Згідно відповіді Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації на звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 від 16.01.2018 року зважаючи на те, що притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, про яких йдеться у зверненні, відповідно до ст..26 Закону України «Про загальну середню освіту», ст.147-1 КЗпП України належить до компетенції органів місцевого самоврядування як засновників та уповноважених для призначення на посаду, керуючись ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», звернення надіслано для розгляду за належністю Селидівському міському голові.

Згідно відповіді на звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 № 01-4-117 від 19.01.2018 року від 19.01.2018 року, наданої відділом освіти Селидівської міської ради, відповідно до наказу відділу освіти Селидівської міської ради від 04.01.2018 року № 4 «Про проведення службового розслідування» було проведено службове розслідування, з`ясовано факти дій адміністрації закладу загальної середньої освіти відповідно до викладеного у заяві родини ОСОБА_28 . Заявникам роз`яснено, що працівники закладу освіти зобов`язані надавати освітні послуги за принципом «навчання виховання розвиток». Тож, заклад загальної середньої освіти не може бути задіяний як місце зустрічей. Тим більш, адміністрація закладу діяла на підставі рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12.05.2017 року , згідно якого встановлено терміни(2 рази на місяць субота неділя) зустрічі дідуся та бабусі з ОСОБА_51 , ухвали апеляційного суду Донецької області від 25.07.2017 року, а також заяв батьків дівчинки від 18.11.2017 року щодо заборони зустрічей з рідними під час освітнього процесу. З вищевикладеного, дії адміністрації закладу цілком аргументовані. Адміністрація Гірницькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 19 діяла на підставі законодавчих актів в межах компетентності працівників закладу загальної середньої освіти.

Згідно заяв від 18.11.2017 року ОСОБА_16 та ОСОБА_6 звернулись до директора Гірницької ЗШ № 18 ОСОБА_52 з заявами, в яких просили під час навчального процесу не допускати до їхньої дочки ОСОБА_7 будь-кого з родичів обох сторін.

Згідно заяви від 31.01.2018 року ОСОБА_2 звернулась до Покровського відділу поліції ГУНП в Донецькій області з заявою, в якій повідомила про правопорушення за ст..184 КУпАП - неналежне виконання батьківських обов`язків та жорстоке поводження з дитиною, а також за ст..382, 383 КК України злісне невиконання рішення суду; просила зареєструвати її заяву в Журнал єдиного обліку та повідомлень про скоєння кримінальних правопорушень та інших подій; згідно Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» від 01.01.2009 року в рамках прийняття спеціальних заходів про попередження насильства в сім`ї, а також в рамках проведення досудового розслідування за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України відносно ОСОБА_6 , 1986 року народження, враховуючи важкий психологічний стан дитини, провести обстеження неповнолітньої онучки ОСОБА_7 , 2010 року народження, на предмет психотравмуючих ситуацій і насилля в сім`ї відповідними експертними службами за допомогою психологічної експертизи.

Згідно листа Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області від 12.04.2018 року, повідомлено ОСОБА_2 про те, що подане нею клопотання 10.04.2018 року зареєстровано у канцелярії Селидівського ВП(матеріал вх..П-8 від 10.04.2018 року) щодо приєднання матеріалів позовної заяви відносно Селидівського міського відділу освіти в особі ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 , ОСОБА_53 . Матеріали позовної заяви приєднані до матеріалів кримінального провадження № 12017050500001958 від 05.12.2017 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч.1 ст.382 КК України(умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили або перешкоджання їх виконання). Триває досудове розслідування.

Згідно інформації щодо психологічного консультування та діагностування емоційного стану учениці 1А класу Гірницької ЗОШ № 18 Селидівської міської ради Старік А.В., наданої 06.06.2018 року практичним психологом ОСОБА_4 на письмовий запит батька учениці, під час консультування та за висновками методик встановлено, що дитина в сім`ї відчуває себе захищеною, під опікою батьків, самооцінка дитини адекватна; в родині та під час спілкування з однолітками дитина відчуває емоційно позитивні емоції, любить спілкуватися та грати, агресивності та тривожності не спостерігається. При згадуванні про бабусю дитина відмовилась від подальшого продовження спілкування як психологічний захист дитини від стресотравмуючих спогадів.

Згідно заяви від 03.09.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до прокурора Красноармійської міської прокуратури Федоренко Т.В. з заявою, в якій просили прийняти рішення щодо проведення опитування онучки ОСОБА_7 , 2010 року народження, в присутності працівників поліції з залученням спеціаліста Служби по справам дітей та незалежного дитячого психолога без присутності батьків дитини ОСОБА_6 та ОСОБА_16 (оскільки вони є стороною конфлікту); провести службове розслідування з приводу бездіяльності та невиконання слідчим Щербань Е.П. своїх службових обов`язків та неправомірного затягування зі строками досудового розслідування у відношенні ОСОБА_6 та ОСОБА_16 за попередньою правовою кваліфікацією за ст..382 ч.1 КК України; кваліфікувати дії соціального педагога ЗШ №18 м.Гірник ОСОБА_4 згідно ст..137 КК України неналежне виконання професійних або службових обов`язків з охорони життя та здоров`я неповнолітньої дитини внаслідок недбалого або недобросовісного відношення, так як її дії завдали істотної шкоди психічному здоров`ю їхній онучці, а також їхнім правам як бабусі та дідуся та правам самої дівчинки.

Згідно листа Красноармійської місцевої прокуратури від 06.09.2018 року на адресу начальника СВ Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькіц області; начальника Покровського відділу поліції ГУНП в Донецькій області; Подоляк П.І., ОСОБА_2 спрямовано для розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства заяву громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 03.09.2018 року з приводу допиту ОСОБА_7 , 2010 року народження, можливого неналежного виконання обов`язків соціального педагога ЗОШ « 18 м.Гірник ОСОБА_54 щодо охорони життя та здоров`я неповнолітньої дитини щодо проведення службового розслідування з приводу бездіяльності та невиконання службових обов`язків слідчим ОСОБА_55 .

Згідно довідки ЛКК № 122/1311 від 25.06.2019 року, виданої КНП «Центру первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради», зазначено висновок ЛКК відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : вестибуло атактичний синдром, розповсюджений дерматит.

Згідно довідок КНП «Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради» від 12.09.2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога Селидівської ЦМЛ не знаходяться та за лікуванням не зверталися.

Згідно довідок КНП «Селидівська центральна міська лікарня Селидівської міської ради» від 12.09.2019 року звернень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за психологічною допомогою у даний заклад не було, відомостей про надання психіатричної допомоги у других закладах немає.

Згідно листа Уповноваженого Президента України з прав дитини від 22.11.2019 року № 15/3-04/256 було розглянуто скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії начальника Селидівського відділу у справах дітей Сузіної Л.А., яка не вживає належних заходів реагування щодо вирішення питання спілкування та їх участі у вихованні малолітніх внучок ОСОБА_48 , 2010 року народження та ОСОБА_56 , 2016 року народження, а також щодо можливого вчинення домашнього насильства по відношенню до дітей з боку батька ОСОБА_6 , повідомлено, що з метою захисту прав та законних інтересів дітей, Уповноважений Президента України з прав дитини звернувся до Донецької обласної військово-цивільної адміністрації з проханням розглянути звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розібратись в обставинах справи, перевірити відомості, викладені у зверненні, у разі виявлення порушень в діях посадових осіб, притягнути винних до дисциплінарної відповідальності, а також доручити провести з батьками дівчат відповідну профілактично-роз`яснювальну роботу щодо недопустимості вчинення перешкод у спілкуванні між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх внучками та вжити в межах компетенції відповідних заходів реагування щодо запобігання вчинення домашнього насильства по відношенню до дітей. Також, Уповноважений Президента України з прав дитини звернувся до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з проханням розглянути звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розібратись в обставинах справи, провести об`єктивне та неупереджене розслідування за вказаними фактами, у разі виявлення в діях батька відносно внучок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ознак правопорушень, притягнути його до встановленої відповідальності, а також вжити в межах компетенції відповідних заходів реагування щодо запобігання вчинення домашнього насильства по відношенню до дітей і повідомити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про результати розгляду звернення та проведену роботу у визначений законом термін.

Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 1611 відносно ОСОБА_57 відділенням кардіо та ренгенваскулярної хірургії надано висновок: порожнини та стінки серця в межах норми. Мінімальна недостатність. Гіпокінезія перегородкової стінки ЛШ в апікально-середніх сигментах. Систолічна функція задовільна.

Згідно ультра-звукового обстеження серця ОСОБА_2 зазначено, що ущільнення стінок і стулок аорти, стулок мітрального клапана. Невелика мітральна регургітація (ймовірно, склеротом. хар-ра). Трикуспидальная регургітація - 1 ступеня. Порожнини не розширені. Міокард не потовщений. Порушення діастолічної лівого шлуночка. Систолическая функція лівого шлуночка задовільна. Зон гіпо-і акинезии не лоціювано.

Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2019 року рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 серпня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 04.11.2020 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , третя особа: Служба у справах дітей Селидівської міської ради, Служба у справах дітей Мар`їнської райдержадміністрації, про усунення перешкод щодо участі у спілкуванні з онуками та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано ОСОБА_6 , ОСОБА_16 не чинити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перешкоди у спілкуванні з онуками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Встановлено спосіб участі у спілкуванні з онуками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: шляхом встановлення зустрічейу вигляді 2 дні І, ІІІ або ІІ, ІV тижня місяця з ночівлею, або без ночівлі (субота-неділя з 10 години 00 хвилин до 17 години 00 хвилин),за попередньою домовленістю з батьками дітей за адресою АДРЕСА_1 ,дозволити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 раз на рік санаторно-курортний відпочинок разом зі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою оздоровлення у літку протягом 10 днів. Зобов`язано ОСОБА_6 , ОСОБА_16 не перешкоджати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 спілкуванню з онукою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , по телефону.

Даним рішенням встановлено, що згідно постанови про закриття кримінального провадження від 29 травня 2019 року, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12017050500001958 від 05 грудня 2017 року за фактом кримінального правопорушення ч. 1ст. 382 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діях складу кримінального правопорушення.

Відповідно до п.6, п.2.1, п.2.2, п.2.7, п.2.12, п.2.14 посадової інструкції директора закладу дошкільної освіти, затвердженої наказом начальника відділу освіти Селидівської міської ради, директор закладу дошкільної освіти є головою педагогічної ради закладу дошкільної освіти; відповідає за реалізацію завдань дошкільної освіти, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» та забезпечення рівня дошкільної освіти у межах державних вимог до її змісту та обсягу; здійснює керівництво і контроль за діяльністю закладу дошкільної освіти; видає у межах своєї компетенції накази та контролює їх виконання; контролює відповідність застосованих форм, методів і засобів розвитку, виховання і навчання дітей їх віковим, психофізичним особливостям, здібностям і потребам: організовує різні форми співпраці з батьками або особами, які їх замінюють.

Відповідно п.3.1 Інструкції директор закладу дошкільної освіти має право в межах своєї компетенції видавати й давати розпорядження працівникам закладу дошкільної освіти, вимагати від працівників своєчасного й повного їхнього виконання та належного виконання функціональних обов`язків.

Відповідно до до п.п. «а», «д» п.4.1, п.4.2 Інструкції директор закладу дошкільної освіти несе відповідальність перед засновником за дотримання Закону України «Про дошкільну освіту» та інших нормативно-правових документів з дошкільної освіти; дотримання вимог щодо збереження та охорони життя і здоров`я дітей; за невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту та Правил внутрішнього трудового розпорядку закладу дошкільної освіти, інших локальних нормативних документів законних розпоряджень органів управління освіти, посадових обов`язків, встановлених цією посадовою інструкцією, у тому числі за невиконання наданих прав дисциплінарна відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством. За грубе порушення трудових обов`язків в якості дисциплінарного покарання може бути використано звільнення відповідно до чинного законодавства України.

Згідно п.1.1, п.2.6, п.2.12 посадової інструкції начальника відділу освіти міської ради Соломахіної О.О., затвердженої Селидівським міським головою Ремізовим В.В., начальник відділу освіти здійснює керівництво діяльністю відділом у межах делегованих йому повноважень, несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, законність прийнятих ним рішень, розподіляє обов`язки між працівниками, очолює та контролює їх роботу; забезпечує в межах своєї компетенції контроль за виконанням чинного законодавства, рішень міської ради стосовно розвитку освіти; організовує, регулює та контролює своєчасний та якісний розгляд працівниками відділу звернень від органів виконавчої влади, громадських об`єднань, підприємств, установ та організацій, громадян з питань, що належать до компетенції відділу, а також готує за ними проекти відповідних рішень.

Відповідно до п.3.5, п.3.7 Інструкції начальник відділу освіти має право здійснювати перевірку стану дотримання Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту» керівниками навчальних закладів відповідно до затвердженої програми, планів роботи та проведення названого заходу, або за дорученням керівництва; здійснювати особистий прийом громадян з питань, що стосуються діяльності відділу та вживати заходів щодо своєчасного розгляду їх пропозицій, заяв, скарг.

Відповідно до п.4.1 Інструкції начальник відділу освіти несе відповідальність за неякісне або несвоєчасне виконання посадових завдань та обов`язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, порушення норм етики поведінки державного службовця та обмежень, пов`язаних з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та її проходженням, за збереження інформації про персональні дані осіб, відображеної в базах персональних даних «Бухгалтерський облік», «Кадри», «Облік дітей», які пройшли обстеження в психолого-медико-педагогічній консультації» згідно з чинним законодавством.

Згідно посадової інструкції № 1 заступника директора школи з навчально-виховної роботи, затвердженої директором Гірницької гімназії № 18 Курахівської міської ради Уваровою О. пунктом 1.5 визначено, що у своїй діяльності заступник директора школи керується Конституцією України, Законом України «Про освіту», указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України та органів управління освіти всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів, трудовим законодавством, правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежної охорони а такожСтатутом і локальними правовими актами школи (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора, даною посадовою інструкцією, трудовим договором (контрактом). Заступник директорашколи знавчально-виховноїроботи дотримується Конвенції про права дитини.

Відповідно до п.2.4, п. 2.6, п.2.12 Інструкції заступник директора школи з навчально-виховної роботи здійснює систематичний контроль за якістю навчального та виховного процесів і об`єктивністю оцінювання результатів освітньої підготовки учнів, роботою гуртків і факультетів, відвідує уроки та інші види навчальних занять, що проводяться педагогічними працівниками закладу освіти, аналізує їхні форму та зміст, доводить результати аналізу до відома педагогів; організовує просвітницьку роботу серед батьків, приймає батьків(осіб, які їх замінюють) з питань організації навчально-виховного процесу; контролює дотримання учнями правил для учнів.

Відповідно до розділу ІV посадової інструкції заступник директора школи з навчально-виховної роботи має право в межах своєї компетенції: бути присутнім на будь яких зайняттях, які проводяться з учнями(вихованцями) школи(без права входити в клас після початку зайняття без термінової потреби і роботи зауваження вчителеві під час заняття); давати обов`язкові для виконання розпорядження безпосередньо підпорядкованим йому працівникам; притягати до дисциплінарної відповідальності учнів за вчинки, які дезорганізують освітній процес, у порядку визначеному Статутом закладу освіти й правилами заохочення та покарання учнів; вносити у разі потреби тимчасові зміни до розкладу занять, відміняти зайняття, тимчасово об`єднувати групи і класи для проведення спільних занять.

Згідно посадової інструкції директора Гірницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 18 ОСОБА_13 , затвердженої начальником відділу освіти Охомуш І.Л., пунктом 1.5 визначено, що у своїй діяльності директор загальноосвітнього навчальногозакладу керується Конституцією України, Законами України, указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України, наказами, розпорядженнями і вказівками Міністерства освіти і науки України та відповідних приписів управління освіти, а також Статутом, колективним договором, локальними актами закладу, Конвенції про права дитини.

Відповідно до п.2.1 Інструкції директор загальноосвітнього навчального закладу забезпечує зокрема: дотримання вимог охорони дитинства; ефективну взаємодію і співпрацю з органами місцевого самоврядування, підприємствами і організаціями, громадськістю, батьками(особами, які їх замінюють).

Відповідно до п.2.2 Інструкції здійснює загальне управління діяльністю школи в усіх напрямках відповідно до її Статуту й законодавства України; контроль за виконанням навчальних планів і програм, якістю знань, умінь та навиків учнів.

Відповідно до п.2.8, п.2.15, п.2.16, п.2.17 Інструкції планує, координує роботу педагогічних та інших працівників школи; видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження і контролює їх виконання; керує діяльністю педагогічної ради школи; в межах своєї компетенції розглядає листи, скарги, заяви громадян.

Відповідно до п.3.1 Інструкції директор загальноосвітнього навчального закладу має право в межах своєї компетентності видавати накази та давати розпорядження будь-якому працівнику школи чи учневі, а також відмінити розпорядження будь-якого іншого працівника школи.

Відповідно до п.4.1, п.4.2 Інструкції директор загальноосвітнього навчального закладу несе відповідальність за правильність організації навчально-виховного процесу в закладі; правильність планування роботи закладу.

Згідно п.1.3, п.1.5 посадової інструкції № 4 педагога соціального, затвердженої директором Гірницької гімназії № 18 Курахівської міської ради О.Уваровою, педагог соціальний має повну вищу освіту за спеціальністю «Соціальна педагогіка» або «Соціальна робота», як виняток, іншу вищу педагогічну освіту, дотримується вимог етичного кодексу, професійної компетенції, забезпечує нормативні вимоги до рівня навчально-виховної роботи у соціальному середовищі, відповідає загальним етичним та культурним вимогам до педагогічних працівників; в своїй діяльності педагог соціальний керується Конституцією України, Законом України в галузі освіти, указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України та органів управління освіти всіх рівнів з питань освіти і виховання учнів, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, локальними правовими актами, Статутом школи, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями директора школи, цією посадовою Інструкцією, правилами і нормами з охорони праці, протипожежного та техногенного захисту.

Відповідно до п.2.1, п.2.2, п. 2.3 Інструкції основними напрямками діяльності педагога соціального є: педагог соціальний є захисником інтересів дітей в усіх сферах життєдіяльності , забезпечуючи соціально-педагогічний патронат дітей та молоді, як головного пріоритету і цінності в суспільстві; гармонізує стосунки в соціумі, стверджуючи в кожній дитині особистість, підтримуючи самоповагу дитини, турбуючись про адаптацію дітей у шкільному середовищі; здійснює посередництво між школою, сім`єю, центрами соціальних служб для молоді, кримінальної поліції, органів місцевого самоврядування та громадських організацій з метою адаптації дитини до вимог соціального середовища і створення умов для її благополучного розвитку.

Відповідно до п.2.4 Інструкції педагог соціальний встановлює зокрема: соціально-педагогічний діагноз про особливості всебічного розвитку дитини, здійснює вибір, підготовку інформації іншим спеціалістам для надання дитині необхідної допомоги; здійснює супровід учнів під час їх перевезень(екскурсії, міські заходи, змагання, засідання ССД, суду, правоохоронних установ тощо).

Відповідно до п.4.9 Інструкції педагог соціальний має право представляти інтереси неповнолітніх на їх допитах, засіданнях суду, під час слідства, при слуханні справ тощо.

Відповідно до п.5.3 Інструкції педагог соціальний несе відповідальність за порушення прав і свобод учнів.

Відповідно до п.8.6 Інструкції педагог соціальний працює в тісному контакті з учнями, педагогічним колективом, батьками, зі службою у справах сім`ї та молоді, службами в справах неповнолітніх та іншими інституціями, систематично обмінюється інформацією з питань, які входять до його компетентності з адміністрацією і педагогічними працівниками школи.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Завданням цивільногосудочинства єсправедливий,неупереджений тасвоєчасний розгляді вирішенняцивільних справз метоюефективного захиступорушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чиінтересів фізичнихосіб,прав таінтересів юридичнихосіб,інтересів держави (ч.1ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд,за правиломч.1ст.13ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями15,16 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Спірним питанням у цій справі є визнання неправомірними дій посадових осіб у перешкоджанні позивачам у спілкуванні з онучкою, поширення неправдивої інформації відносно позивачів та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок цих дій.

За статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

Відповідно достатті 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесноі сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Частиною другоюстатті 24 Закону України «Про освіту»передбачено, що керівник закладу освіти здійснює управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 26 Закону України «Про освіту»керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень організовує діяльність закладу освіти, забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти.

У відповідності до пункту 3 Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 року №305, заклад дошкільної освіти у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», іншими нормативно-правовими актами, рішеннями (розпорядженнями) засновника (засновників) або уповноваженого ним (ними) органу (особи), цим Положенням та власними установчими документами.

У відповідності до п. 43 Положення про заклад дошкільної освіти, керівник закладу дошкільної освіти здійснює безпосереднє управлінням закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов`язки) та відповідальність керівника закладу дошкільної освіти визначаються законом та установчими документами закладу дошкільної освіти. Керівник закладу дошкільної освіти: організовує діяльність закладу дошкільної освіти; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу дошкільної освіти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки; забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм; забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти; забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу дошкільної освіти; сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування закладу дошкільної освіти; сприяє здоровому способу життя вихованців та працівників закладу дошкільної освіти; забезпечує створення у закладі дошкільної освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування); видає у межах компетенції накази і контролює їх виконання; здійснює інші повноваження, передбачені законом та установчими документами закладу дошкільної освіти.

В свою чергу матеріалами справи не підтверджено факту допущення порушень посадовими особами при виконанні своїх службових обов`язків, в частині ненадання можливості спілкування позивачам з онуками. Посадові особи при виконанні своїх службових обов`язків діяли в межах повноважень та у спосіб, визначений законом та згідно діючого законодавства, а також посадовими інструкціями.

Крім того, у відповідності до положень ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на повагу до сімейного життя, поширюються, у тому числі і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (Рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Kruskic v. Croatia від 25 листопада 2014 року, п. 108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема, вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність (Рішення ЄСПЛ Bogonosovy v. Russia від 05 березня 2019 року, п. 82).

Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України, за змістом якої суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Як встановлено судом, рішенням Селидіського міського суду Донецької області від 04.11.2020 року були визначено спосіб зустрічі позивачів з їхніми онуками.

В свою чергу, щодо невиконання вимог рішення суду яким було встановлено спосіб спілкування позивачів з онуками, судом не встановлено, документів на підтвердження перешкод у спілкуванні з дітьми, у встановлений судовим рішенням спосіб, не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів,а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивномута безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатністьі взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраниму справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи те, що позивачами не доведено порушення службових обов`язків посадовими особами відділу освіти Селидівської міської ради Донецької області, дитячого дошкільного закладу «Рябінка», Гірницької загальноосвітньої школи №18 Селидівської міської ради Донецької області, а також враховуючи те, що судом не встановлено порушень у спілкуванні з онуками, визначений рішенням Селидівського міського суду Донецької області, яким було визначено спосіб спілкування дітей з онуками, тому суд приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.4,13, 15, 16, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , до завідувача відділу освіти Селидівської міської ради Донецької області Соломахіної Оксани Олександрівни, місце знаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул.. Нагорна, буд. 36, завідувача дитячим дошкільним закладом «Рябінка» ОСОБА_3 , місце знаходження: 85487, Донецька область, м. Гірник, пров. Казацький, буд. 45, директора Гірницької загальноосвітньої школи № 18 Селидівської міської ради Донецької області Уварової Олени Іванівни, місце знаходження: 85487, Донецька область, м. Гірник, вул. Шевченко, буд. 79, заступника директора Гірницької загальноосвітньої школи №18 Селидівської міської ради Донецької області Полятикіної Галини Олексіївни, місце знаходження: 85487, Донецька область, м. Гірник, вул. Шевченко, буд. 79, психолога Гірницької загальноосвітньої школи №18 Селидівської міської ради Донецької області ОСОБА_4 , місце знаходження: 85487, Донецька область, м. Гірник, вул. Шевченко, буд. 79, відділу освіти Селидівської міської ради Донецької області, місце знаходження: 85400, Донецька обл., місто Селидове, вул. Нагорна, будинок 36, третя особа Служба у справах дітей Селидівської міської ради, місце знаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. К. Маркса, буд. 8, про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Г. Черков

Дата ухвалення рішення25.12.2023
Оприлюднено26.12.2023
Номер документу115891540
СудочинствоЦивільне
Сутьвизнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди

Судовий реєстр по справі —242/2872/19

Рішення від 25.12.2023

Цивільне

Селидівський міський суд Донецької області

Черков В. Г.

Ухвала від 14.12.2023

Цивільне

Селидівський міський суд Донецької області

Черков В. Г.

Ухвала від 04.12.2023

Цивільне

Селидівський міський суд Донецької області

Черков В. Г.

Ухвала від 14.11.2023

Цивільне

Селидівський міський суд Донецької області

Черков В. Г.

Ухвала від 07.09.2022

Цивільне

Селидівський міський суд Донецької області

Владимирська І. М.

Ухвала від 27.01.2020

Цивільне

Селидівський міський суд Донецької області

Владимирська І. М.

Ухвала від 03.09.2019

Цивільне

Селидівський міський суд Донецької області

Владимирська І. М.

Ухвала від 15.07.2019

Цивільне

Селидівський міський суд Донецької області

Владимирська І. М.

Ухвала від 23.05.2019

Цивільне

Селидівський міський суд Донецької області

Владимирська І. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні