Ухвала

від 20.12.2023 по справі 910/2541/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"20" грудня 2023 р. Справа№ 910/2541/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Яковлєва М.Л.

без повідомлення учасників справи

розглянувши заяву про відмову від апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 (повний текст рішення складено та підписано 01.05.2023)

у справі № 910/2541/23 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «ВЕКТОР-Б»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна»

про стягнення 75 141,50 грн

В С Т А Н О В И В:

Приватне виробничо-комерційного підприємство «ВЕКТОР-Б» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» про стягнення заборгованості за надані послуги по перевезенню вантажів у загальній сумі 75 141,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «ВЕКТОР-Б» заборгованість у сумі 75 141 грн 50 коп., судовий збір у розмірі 2 684,00 грн та 4 650,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/2541/23 у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/2541/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: ОСОБА_1, Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2541/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/2541/23.

29.05.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Разом з тим, головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відрядженні та у відпустці. Питання пов`язані з рухом апеляційної скарги вирішується після виходу судді з відпустки (06.06.2023).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/2541/23, призначено до розгляду апеляційну скаргу без повідомлення (виклику) учасників справи.

14.07.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Приватного виробничо-комерційного підприємства «ВЕКТОР-Б» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

18.07.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» надійшла заява про відмову від апеляційної скарги, в якій апелянт просив залишити апеляційну скаргу без розгляду.

Вказана заява обґрунтована тим, що між сторонами відбулось мирне врегулювання спору та відповідач сплатив на користь позивача суму боргу у розмірі 75 141,50 грн., а також понесені судові витрати (судовий збір) та 50 % суми витрат на правову допомогу.

Також до заяви про відмову апеляційної скарги апелянт долучив заяву, у якій просив зменшити суму витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, що підлягають розподілу у зв?язку з апеляційним переглядом рішення до 1 000,00 грн.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №910/2541/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 прийнято справу №910/2541/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Яковлєв М.Л.

Ознайомившись зі змістом заяви про відмову від апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення у зв`язку із наступним.

Положеннями частини 4 статті 266 ГПК України встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

Згідно з ч.5 ст.191 ГПК України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Колегією суддів встановлено, що заява про відмову від апеляційної скарги підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» Онищенком Кирилом Юрійовичем, повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 11.02.2019, який міститься в матеріалах справи.

Крім того, Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» визначено, що керівник має право представляти інтереси Товариства у відносинах з державними органами, юридичними та фізичними особами з правом першого підпису всіх фінансових та господарських документів від імені товариства.

Тобто, заява про відмову від апеляційної скарги підписана уповноваженою особою.

Заяви інших осіб про приєднання до апеляційної скарги чи заперечення проти прийняття відмови від апеляційної скарги або проти закриття апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції не надходили.

З огляду на те, що право апелянта відмовитися від поданої ним апеляційної скарги встановлено процесуальним законом, що відмова скаржника від апеляційної скарги не суперечить законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси інших учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для прийняття відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/2541/23.

При цьому судова колегія звертає увагу апелянта на те, що згідно з ч. 5 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття апеляційного провадження у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.

Щодо поданої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» про зменшення витрат на правову допомогу, колегія зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПУ України).

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У поданому до Північного апеляційного господарського суду Приватним виробничо-комерційним підприємством «ВЕКТОР-Б» відзиві на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» зазначено про покладення на відповідача обов?язку відшкодування позивача витрат на правову допомогу у розмірі 4 500 грн., що складається з: 1000,00 грн. за аналіз вимог апеляційної скарги та попередню правову оцінку її доводів; 400,00 грн. за аналіз судової практики; 2500,00 грн. за підготовку відзиву на апеляційну скаргу; 800,00 грн. за вчинення інших дій, необхідних для повного юридичного супроводу справи під час апеляційного перегляду.

До відзиву про понесені ПВКП «ВЕКТОР-Б» судових витрат, було долучено: квитанція до прибуткового касового ордера №03-07 від 11.07.2023 в сумі 4 500,00 грн., договір № 2 від 11.02.2023 про правову допомогу, акт-приймання передачі наданих послуг від 11.07.2023 та докази надсилання заяви учаснику справи.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Як зазначалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» подало клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене клопотання мотивовано тим, що дослідження доказів та попередня правова оцінка документів у цій справі, аналіз судової практики здійснювалась адвокатом на етапі підготовки позовної заяви до суду, а до суду апеляційної інстанції нові докази не подавалися. Зазначив, що позивачем жодним чином не підтверджено, що ним надавався такий вид послуг, як вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в суді. Звернув також увагу, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції правова позиція позивача не змінювалася, обсяг відзиву на апеляційну скаргу незначний, а його підготовка здійснювалася тим самим адвокатом, який представляв інтереси позивача у суді першої інстанції. Оскільки відповідач фактично виконав рішення суду першої інстанції, просив суд зменшити витрати позивача на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу у зв?язку з апеляційним переглядом рішення до 1 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2023 між Приватним виробничо-комерційним підприємством «ВЕКТОР-Б» (за договором - клієнт) та Лозою Віктором Миколайовичем (за договором - адвокат) укладено Договір про правову допомогу №2, відповідно до умов якого адвокат зобов?язується від імені і за рахунок клієнта надати правову допомогу у спорі з ТОВ «Поліфілм-Україна» під час апеляційного перегляду рішення у справі №910/2541/23, здійснити дослідження, аналіз та попередню правову оцінку вимог апеляційної скарги та доданих доказів (3 год), здійснити аналіз судової практики (1 год.), підготувати відзив на апеляційну скаргу (4 год), вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді та з метою забезпечення виконання рішення (3 год.) (п.1.1 Договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що за здійснення, що визначені у п.1.1 Договору, клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі 4 500,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до відзиву на апеляційну скаргу надано наступні докази:

- копія квитанції до прибуткового касового ордера №03-07 від 11.07.2023 на суму 4500,00 грн;

- копія акту приймання-передачі наданих послуг від 11.07.2023 на суму 4 500 грн, підписаного між ТОВ «ВЕКТОР-Б» та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг адвокатом надано наступні послуги:

- дослідження, аналіз та попередня правова оцінка документів та ін.. доказів за їх місцезнаходженням - 2 год. 45 хв;

- аналіз судової практики - 0 год. 30 хв;

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 5 год. 20 хв;

- вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді - 2 год. 00 хв.

Згідно зі ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Надані позивачем копії: квитанція до прибуткового касового ордера №03-07 від 11.07.2023 в сумі 4 500,00 грн., договір № 2 від 11.02.2023 про правову допомогу, акт-приймання передачі наданих послуг від 11.07.2023 Північному апеляційному господарському суду в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відповідність заявленого позивачем розміру витрат на професійну правову допомогу критеріям, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не вбачає підстав для його зменшення, а тому у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача в сумі 4 500,00 грн у заявленому розмірі.

З вказаних обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» про зменшення витрат на оплату правничої допомоги задоволенню не підлягає. Судова колегія дійшла висновку щодо відсутності підстав для зменшення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 232, 234, 235, 244, п.1 ч.1 ст. 264, ч.4 ст. 266, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/2541/23.

2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/2541/23.

3. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/2541/23.

4. Заяву Приватного виробничо-комерційного підприємства «ВЕКТОР-Б» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №910/2541/23 задовольнити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфілм-Україна» (03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 136, код 42809272) на користь Приватного виробничого-підприємства «ВЕКТОР-Б» (14027, м. Чернігів, вул. Некрасова, буд. 26, код 24840360) 4 500 (чотири тисячі п?ятсот) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наказу на виконання даної ухвали у справі №910/2541/23 доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/2541/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

8. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена відповідно до ст.287, ст.288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

М.Л. Яковлєв