Постанова

від 07.12.2023 по справі 904/2024/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2024/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЮСОД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023 (прийняте суддю Дупляк С.А., повне судове рішення складено 26.06.2023) у справі № 904/2024/22

за позовом Міністерства оборони України

до Приватного підприємства "ЮСОД"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви.

Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 15.07.2022 за вих. №б/н до Приватного підприємства "ЮСОД" про стягнення 2 044 061,01 грн, з яких 1 107 795,43 грн пені, 713 334,80 грн штрафу та 222 930,78 грн штрафних санкцій.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023 у справі № 904/2024/22:

-позовні вимоги задоволено частково;

-стягнуто з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЮСОД" на користь МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ 1 221 470,76 грн пені, 713 334,80 грн штрафу, 29 020,56 грн судового збору;

-в решті позовних вимог (про стягнення 109 255,45 грн пені) відмовлено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд зазначив, що відповідач допустив прострочення виконання зобов`язань за договором, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій. При цьому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності чи зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій.

В частині стягнення штрафних санкцій відмовлено у зв`язку з їх неправильним розрахунком.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Приватне підприємство "ЮСОД" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023 у справі № 904/2024/22, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що 12.10.2021 Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра було проведено обшук у Відповідача, в результаті якого незаконно, на думку Відповідача, вилучено комп`ютерну техніку підприємства та оригінали документації, в тому числі паспорти, формуляри, акти приймання-передавання та акти технічного стану на військову техніку, що перебувала на ремонті, документи на придбання запасних частин та інших необхідних для ремонту матеріалів, опечатані 3 (три) відремонтовані автомобілі та вилучені ключі від них.

В результаті таких дій правоохоронних органів Відповідач був позбавлений можливості продовжувати ремонтні роботи по автомобілям, щодо яких вилучена документація, здійснювати належне документування ремонту у паспортах та формулярах на військову техніку, складати передбачені Договором ремонтно-калькуляційні матеріали щодо проведених ремонтів.

Також, ухвалами слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2021 року було накладено арешти на банківські рахунки, в результаті чого Відповідач був позбавлений можливості продовжувати за необхідністю докуповувати необхідні запасні частини та матеріали.

Відповідно до рішення прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні від 25.10.2021 року № 82-241-21, частину вилучених під час обшуку документів (паспорти, формуляри на військову техніку) було повернуто Відповідачу 08.11.2021 року, а речей (комп`ютерну техніку) - лише 10.11.2021 року.

Також, частину вилучених під час обшуку документів (16 папок з документами щодо ремонту військової техніки) було повернуто Відповідачу лише 19.11.2021 року згідно ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2021 року.

Таким чином, через незалежні від Відповідача обставини була призупинена нормальна робота всього підприємства.

Також, висновком Дніпропетровської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин від 01.12.2021 року № 681/08-15, виданим у зв`язку із захворюванням працівників підприємства гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, було підтверджено факт настання істотної зміни обставин за Договором та право Відповідача вимагати перегляду умов Договору в частині зміни термінів надання послуг, з одночасним внесенням в нього відповідних змін.

Враховуючи вищезазначені обставини, Відповідач неодноразово звертався до Позивача та просив розглянути можливість продовження терміну надання послуг за Договором, однак Позивач відмовляв в продовженні строків надання послуг з ремонту за Договором.

Відповідач ніяк не міг передбачити захворювання великої кількості працівників майже в один час, навіть, не зважаючи на запроваджений карантин.

Жодної вини Відповідача через розповсюдження по території України епідемії Covid-19 не має. Відповідач не міг жодним чином на це вплинути, тому його вини в порушенні строків надання послуг не має через виникнення обставин непереборної сили й відповідно до п. 8.1. Договору та ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України Відповідач звільняється від невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором.

Також, Апелянт звертає увагу, що у рішенні суд першої інстанції по-новому виклав суми штрафних санкцій у порівнянні з заявленими у позовній заяві, в тому числі, частково не задовольнивши вимоги. Разом з цим, жодного пояснення перерахунку у рішенні не обґрунтовано. Відтак, для Відповідача залишається незрозумілим, чи були прийняті до уваги заперечення проти нарахованих Позивачем сум.

Апелянт заперечує стосовно сплати штрафних санкцій за ненадання у встановлений строк звітних документів, оскільки в Додатку № 1 не зазначено термін, в який Виконавець має надати Замовнику документи, що підтверджують надання послуг та позивач здійснює розрахунок від невірної суми.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує.

Позивач зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не досліджено в повному обсязі та не взято до уваги обставини непереборної сили, що призвели до прострочення виконання зобов`язань, які нібито звільняють останнього від відповідальності за Договором. Але в подальшому після вищевказаних обставин Сторони дійшли згоди на підписання трьох додаткових угод до Договору.

Договір між сторонами було укладено 31.08.2021, тоді як карантин було установлено з 12.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з подальшим продовженням. Тобто на момент укладення сторонами договору по всій території України вже було установлено карантин, у зв`язку з чим Апелянт міг та повинен був передбачити негативні наслідки, які можуть виникнути, пов`язані з цим.

Як вказує Апелянт, наказами ПП "ЮСОД" від 22.10.2021 №10/21/1, від 01.11.2021 №11/21/1 оголошено простій не з вини працівників з 22.10.2021 по 04.11.2021 для шести працівників підприємства; з 01.11.2021 по 14.11.2021 ще для семи працівників підприємства.

Водночас, накази про простій, ухвалені Відповідачем, не можуть вважатися доказами форс-мажорних обставин, оскільки це рішення ухвалив сам Апелянт (виконавець робіт), воно не залежало від зовнішніх обставин, які були б невідомими на момент укладення Договору. Апелянт, укладаючи Договір у період пандемії COVID-19, повинен був оцінити можливі ризики, зокрема, й можливість невиходу на роботу частини персоналу (через хворобу, відпустки тощо).

Після листувань та обговорень Сторонами було підписано три додаткових угоди, до яких дійшли згоди. Додатковою угодою №2 до Договору від 23.12.2021 було продовжено термін дії договору до 31.01.2022 року. Пунктом 1 вказаної додаткової угоди зазначено, що перенесення терміну дії Договору не звільняє Виконавця від сплати штрафних санкцій. Тобто, Апелянт, підписуючи цю Додаткову угоду підтвердив, несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язань за Договором.

Щодо розрахунків штрафних санкцій позивач зазначає, що вони зрозуміло викладені у судовому рішенні.

Відповідач подав відповідь на відзив, в якому частково повторив доводи апеляційної скарги.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.10.2023 о 15-30 год.

В судовому засіданні 05.10.2023 оголошено перерву на 07.12.2023 о 14:30 год.

В судовому засіданні 07.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

31.08.2021 між позивачем (далі позивач, заявник) та відповідачем (далі відповідач, виконавець) був укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого виконавець зобов`язується у 2021 році надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) (послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів спеціального призначення, капітальний ремонт спеціального обладнання з капітальним ремонт АБШ АЦ-9-5337, АЦ-9-5320, АЦ-8,7-5320, АЦ-5,5-4320, АТМЗ-5,5-4310, ГШЦ-16,3-54112, середній ремонт спеціального обладнання, ремонт за технічним станом АБШ, із заміною кабіни автоцистерна АЦ-8,5-255Б, середній ремонт спеціального обладнання з середнім ремонтом АБШ АЦ-9-5337, АТМЗ-5-4320, ППЦ-16,3-54112, ремонт за технічним станом спеціального обладнання та АБШ АЦ-9-5337, ППЦ-29-3064229 (МАН-2000), ГШЦ-23-96742 (МАЗ-543208), ППЦ-23,3-96742 (МАЗ-543208, регламентований ремонт АБШ до трубомонтажної машини ТУМ-150В - тягач -колісний трактор К-701 в кількості 62 од., в терміни, обсязі за цінами, що зазначені в календарному плані (специфікації) закупівлі (надання) послуг (далі - календарний план) (додаток №1 до договору), а замовник прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах та у порядку, визначеному цим договором.

Пунктом 3.1 договору визначено, що його ціна становить 58 802 533,20 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 9 800 422,20 грн за КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260 код видатків 160.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 (п. 10.1).

В якості додатку №1 до договору сторони склали та підписали календарний план (специфікацію) закупівлі (надання) послуг, що поставляється за договором (арк. 35-36, том 1) і у якому термін надання послуг визначений до 01.12.2021, а загальна вартість послуг з ПДВ становить 58 802 533,20 грн.

Між сторонами була укладена додаткова угода №1 від 14.12.2021, у якій, зокрема, п. 1.1 договору викладено у такій редакції: "Виконавець зобов`язується у 2021 році надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) (послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів спеціального призначення, капітальний ремонт спеціального обладнання з капітальним ремонт АБШ АЦ-9-5337, АЦ-9-5320, АЦ-8,7-5320, ЛЦ-5,5-4320, АТМЗ-5,5-4310, ШЦ-16,3-54112, середній ремонт спеціального обладнання, ремонт за технічним станом АБШ, із заміною кабіни автоцистерна АЦ-8,5-255Б, середній ремонт спеціального обладнання з середнім ремонт АБШ АЦ-9-5337, АТМЗ-5-4320, 11ГЩ-16,3-54112, ремонт за технічним станом спеціального обладнання та ЛБШ АЦ-9-5337, ППЦ-29-3064229 (МАН-2000), ППЦ-23-96742 (МАЗ-543208), ПГЩ-23,3-96742 (МАЗ-543208, регламентований ремонт АБШ до трубомонтажної машини ТУМ-150В - тягач - колісний трактор К-701 в кількості 48 од., в терміни, обсязі за цінами, що зазначені в календарному плані (специфікації) закупівлі (надання) послуг (далі - календарний план) (додаток №1 до договору), а замовник прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах та у порядку, визначеному цим договором".

Також додатковою угодою №1 від 14.12.2021 сторони змінили і ціну договору, яка визначена у п. 3.1, а саме: "Ціна договору становить 44 481 320,40 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 7 413 553,40 грн за КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260 код видатків 160".

З урахуванням укладеної між сторонами додаткової угоди №1 від 14.12.2021 сторони скоригували і календарний план (специфікацію) закупівлі (надання) послуг (арк. 44-45, том 1), що поставляється за договором, у якому визначено, що термін надання послуг до 01.12.2021, а загальна вартість послуг з ПДВ складає 44 481 320,40 грн.

Між сторонами укладено додаткову угоду №2 від 23.12.2021 згідно з умовами якої продовжено термін дії договору до 31.01.2022 та зазначено, що перенесення терміну дії договору не звільняє виконавця від сплати штрафних санкцій.

Також у додатковій угоді №2 від 23.12.2021 сторони п. 3.1 договору виклали у такій редакції:

"Ціна договору становить 44 481 320,40 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 7 413 553,40 грн за КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260 код видатків 160 із них:

у 2021 році ціна договору становить 32 093 217,60 грн, у тому числі податок на додану вартість у розмірі 5 348 869,60 грн за КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260 код видатків 160;

у 2022 році ціна договору становить 12 388 102,80 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 2 064 683,80 грн за КПКВ 2101150/7, КНКВ 2260 код видатків 160.".

Між сторонами укладено додаткову угоду №3 від 28.12.2021 у зв`язку із зменшенням фактичного обсягу фінансових видатків, пов`язаних з виконанням цього договору відповідно до п. 11.2 договору:

Так, п. 3.1 договору вирішено викласти в такій редакції:

"Ціна договору становить 44 468 805,85 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 7 411 467,64 грн за КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260 код видатків 160 із них:

у 2021 році ціна договору становить 32 080 703,05 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 5 346 783,84 грн за КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260 код видатків 160."

у 2022 році ціна договору становить 12 388 102,80 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 2 064 683,80 грн за КПКВ 2101150/7, КЕКВ видатків 160.".

(1) Згідно із посвідченням №1327 від 14.12.2021 (арк. 52-58, том 1) позивач із 18 послуг 8 прийняв з порушенням строку, а саме 14.12.2021 на загальну суму 7 671 395,80 грн. Період порушення з 02.12.2021 до 13.12.2021.

(2) Згідно із посвідченням №1394 від 28.12.2021 (арк. 66-69, том 1) позивач із 10 послуг 4 прийняв з порушенням строку, а саме 27.12.2021 на загальну суму 3 601 875,60 грн. Період порушення з 02.12.2021 до 26.12.2021.

(3) Згідно із посвідченням №1395 від 28.12.2021 (арк. 73-75, том 1) позивач із 7 послуг 7 прийняв з порушенням строку, а саме 27.12.2021 на загальну суму 6 991 597,20 грн. Період порушення з 02.12.2021 до 26.12.2021.

(4) Згідно із посвідченням №1396 від 28.12.2021 (арк. 80, том 1) позивач із 1 послуги 1 прийняв з порушенням строку, а саме 24.12.2021 на загальну суму 958 977,60 грн. Період порушення з 02.12.2021 до 23.12.2021.

(5) Згідно із посвідченням №43 від 24.01.2022 (арк. 81, том 1) позивач із 7 послуг 7 прийняв з порушенням строку, а саме 20.01.2022 на загальну суму 3 365 846,40 грн (4 послуги). Період порушення з 02.12.2021 до 19.01.2022. Та 24.01.2022 на загальну суму 1 889 605,12 грн (3 послуги). Період порушення з 02.12.2021 до 23.01.2022.

(6) Згідно із посвідченням №55 від 27.01.2022 (арк. 86-87, том 1) позивач із 2 послуг 2 прийняв з порушенням строку, а саме 27.01.2022 на загальну суму 2 320 111, 20 грн. Період порушення з 02.12.2021 до 26.01.2022.

(7) Згідно із посвідченням №63 від 31.01.2022 (арк. 89-90, том 1) позивач із 3 послуг 3 прийняв з порушенням строку, а саме 31.01.2022 на загальну суму 3 480 166,80 грн. Період порушення з 02.12.2021 до 30.01.2022.

Відповідач звернувся до позивача з вимогою на оплату №370/3/246 від 09.09.2021 на суму 17 640 759,96 грн (арк. 92, том 1) згідно із рахунком №18 від 08.09.2021 за укладеним між сторонами договором.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 20.0.2022 за вих. №370/6/2/2/50 (арк. 93, том 1), у якому позивач повідомив відповідача про нараховані останньому штрафні санкції, у зв`язку із неналежним виконанням договору.

Про донарахування штрафних санкцій позивач повідомив відповідача і листом від 21.02.2022 за вих.№370/6/2/2/173 (арк. 94, том 1).

Нарахування позивачем 1 330 726,21 грн пені та 713 334,80 грн штрафу за порушення строків надання послуг стало підставою для звернення до суду.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як установлено вище, пунктом 5.20 договору встановлений термін надання послуг до 01.12.2021, відповідно до календарного плану. У календарному плані (специфікації) закупівлі (надання) послуг, що поставляється за договором також визначено термін надання послуг до 01.12.2021.

Відповідно до п. 5.19 договору датою надання послуг виконавцем є дата приймання 227 ВП наданих послуг стосовно одиниці чи/або партії, яка зазначена у посвідченнях виданих 227 ВП.

Вище встановлено порушення строку надання послуг.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 216, частинами першою, другою статті 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 7.2 договору за порушення строків надання послуг з вини виконавця ним сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка від ціни наданих послуг (з ПДВ) за кожний день прострочення поза встановлені договором строки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

За порушення строків надання послуг з вини виконавця позивач нарахував до стягнення з відповідача 1 107 795, 43 грн пені та 713 334,80 грн штрафу. Розрахунок пені здійснений позивачем є арифметично та методологічно правильним.

Згідно з абз. 5 п. 7.2 договору у разі ненадання виконавцем у зазначені специфікації термін документів, що підтверджують надання послуг, або неповернення замовнику різниці коштів, що були отримані в якості попередньої оплати, порушення строків усунення дефектів протягом гарантійного строку до виконавця застосовуються штрафні санкції у розмірі 0,1 відсотка від вартості наданих послуг, на яку не надано звітні документи або від суми неповернутих коштів за кожен день прострочення.

Аналізуючи положення абз. 5 п. 7.2 договору, враховуючи обов`язок відповідача надати документи, які підтверджують надання послуг, термін виконання яких настав, а також обсяги невикористаних коштів станом на 01.12.2021, 14.12.2021 та 28.12.2021 суд першої інстанції підставно стягнув пеню у розмірі 113 675,33 грн.

Загалом правомірно нарахованими є пеня у розмірі 1 221 470,76 грн та штраф у розмірі 713 334,80 грн.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення штрафних санкцій відповідач посилається на те, що, у даному випадку, послуги були надані у повному обсязі, штрафні санкції є неспіврозмірними та невиправданими, враховуючи, що причиною неналежного виконання зобов`язань були обставини непереборної сили (перебування спеціалістів на лікарняному внаслідок захворювання на COVID 19 та виїмки майна), з огляду на відсутність доказів понесення Міністерством збитків, відповідач просив зменшити штрафні санкції.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати відсотків річних, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Апеляційним судом враховано, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Укладаючи договір сторони погодили усі його істотні умови, в тому числі, ціну, строк виконання, штрафні санкції. Тобто відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за контрактом, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені контрактом строки надання послуг.

Втім, оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру неустойки, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення строку виконання робіт за контрактом, не є єдиною обов`язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу. У правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, може бути враховано й вплив прострочення виконання на відносини, що пов`язані з відповідним договором.

Відповідно до статті 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, Збройних Сил України, справою всього народу.

Основи організації оборони та повноваження державних органів по її забезпеченню, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб щодо зміцнення обороноздатності країни встановлює Закон України "Про оборону України".

Згідно із статтею 3 Закону України "Про оборону України" підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого часу включає забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою та іншою технікою, а також створення високоефективних засобів збройної боротьби.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до статті 3 та частини першої статті 10 Закону України "Про оборону України", Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 671 від 26.11.2014 є центральним органом виконавчої влади і військового управління, що забезпечує проведення до життя державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань і в процесі їх виконання взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.

Невиконання чи порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави в цілому та на репутацію Міністерства.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд першої інстанції взяв до уваги, що спірні відносини стосуються забезпечення обороноздатності країни у період дії особливого періоду; забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами є одним з пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони держави. Водночас, неналежне виконання своїх зобов`язань відповідачем, який вільно, діючи на власний ризик, усвідомлюючи і ту загальновідому обставину, яка не підлягає доведенню, про особливий період, в якому функціонують воєнні органи державної влади та Збройні Сили України, взяв на себе зобов`язання із визначеними в контракті умовами щодо ремонту військової техніки, має негативний вплив на обороноздатність країни та на репутацію Міністерства оборони України.

Судом встановлено, що для Міністерства використання результатів отриманого за Договором не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на нього повноважень - державної політики у сфері оборони держави та військового будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань, а порушення строків виконання умов державного контракту впливає на ефективність обороноздатності держави, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій згідно із статтею 233 ГК України.

Беручи до уваги наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо відсутності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Однак, колегія суддів не може погодитись із зазначеним висновком суду першої інстанції, який обмежився лише дослідженням доводів позивача та не врахував обставини, на які посилався відповідач, тоді як для досягнення балансу необхідно враховувати доводи обох сторін.

Окрім того, при вирішенні судом питання зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить брати також до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання.

Так, вище встановлено, що відповідачем добровільно усунуто порушення, послуги за договором були надані в повному обсязі, при чому прострочення їх надання є незначним та не перевищило два місяці. Претензій щодо якості наданих послуг позивач не наводить.

Загальний розмір штрафних санкцій (одночасно двох видів пені та штрафу) нарахованих позивачем складає близько двох мільйонів, що не відповідає наслідкам порушення зобов`язання та поведінки відповідача.

Позивачем не зазначено обставин щодо наявності та розміру збитків, завданих відповідачем позивачу як внаслідок несвоєчасного виконання основного обов`язку за договором та неподання звітних документів.

У той же час, враховуючи економічну ситуацію в країні, стягнення з підприємства значних сум штрафних санкцій під час воєнного стану може призвести до негативних наслідків для нього. При цьому для Міністерства не матиме негативних наслідків зменшення розміру пені та штрафу, оскільки наявність збитків та погіршення фінансового становища Міністерства ним не доведено.

Як на обставини непереборної сили, які відповідач вважає такими, що звільняють його від відповідальності останній посилається на таке.

12.10.2021 в офісних та господарських приміщеннях позивача було проведено обшук, у ході чого виявлено та вилучено, зокрема, документацію та комп`ютерну техніку. 13.10.2021 слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська в рамках кримінального провадження №42021042010000188 від 04.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України, за клопотанням прокурора наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку та належать відповідачеві. Відповідно до рішення прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні від 25.11.2021 частину вилучених під час обшуку документів було повернуто відповідачу 08.11.2021, а речей 10.11.2021. Іншу частину вилучених під час обшуку документів відповідачу було повернуто 19.11.2021.

Проте, відповідач не довів суду причинно-наслідкового зв`язку між вилученням документації та комп`ютерної техніки 12.10.2021 та фактичним наданням послуг з ремонту транспортних засобів військового призначення, які мають бути надані у період з 31.08.2021 (дата укладання договору) до 01.12.2021. Тобто відповідач мав час для належного виконання зобов`язання.

Наказами позивача від 22.10.2021 №10/21/1, від 01.11.2021 №11/21/1 було оголошено простій не з вини працівників з 22.10.2021 по 04.11.2021 для шести працівників підприємства; а з 01.11.2021 по 14.11.2021 - ще для семи працівників підприємства через їх захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

01.12.2021 Дніпропетровська ТПП України надала висновок про істотну зміну обставин за договором від 31.08.2021 №370/3/6/2/1/2, спричиненою захворюванням працівників підприємства гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

Проте, на момент укладення сторонами договору по всій території України вже було установлено карантин, тому відповідач міг та повинен був передбачити негативні наслідки, які можуть виникнути, пов`язані з карантином, який був запроваджений для запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19, зокрема, й можливість невиходу на роботу частини персоналу (через хворобу, відпустки тощо).

Суди першої інстанції відхилив посилання відповідача на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) як на підставу відсутності його вини у простроченні виконання зобов`язання, встановивши, що такі обставини існували як до укладення договору, так і на момент його виконання. Була надана оцінка висновку Торгово-промислової палати, наданому відповідачем, у сукупності з іншими доказами, на підставі чого суд дійшов висновку, що посилання відповідача на обставини непереборної сили не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Проте, зазначені обставини у сукупності мали певний негативний вплив на виконання зобов`язання відповідачем, що враховується колегією суддів.

Отже, вирішуючи питання зменшення пені і штрафу, колегія суддів враховує ступінь виконання відповідачем основного зобов`язання та період прострочення, відсутність доказів понесення позивачем чи іншими учасниками господарських відносин негативних наслідків (збитків) внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань у спірних правовідносинах, а також захищеність майнових інтересів позивача внаслідок нарахування одночасно як пені, так і штрафу. Також суди примає до уваги правовий статус позивача у справі.

Беручи до уваги наведені обставини, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, колегія судів дійшла висновку, що справедливим і розумним у контексті обставин даної справи буде зменшення розміру правомірно заявлених до стягнення штрафних санкцій на 50%.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні в частині стягнутої суми штрафних санкцій.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта, оскільки ним допущено неналежне виконання умов договору, а штрафні санкції зменшено не у зв`язку з їх неправомірним нарахуванням.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЮСОД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023 у справі № 904/2024/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023 у справі № 904/2024/22 змінити в частині стягнутої суми штрафних санкцій, зменшивши їх на 50%.

Викласти другий абзац резолютивної частини рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023 у справі № 904/2024/22 в наступній редакції:

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЮСОД" (Україна, 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, селище міського типу Слобожанське, ВУЛИЦЯ ВИРОБНИЧА, будинок 5; ідентифікаційний код 39304233) на користь МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ (Україна, 03168, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6; ідентифікаційний код 00034022) пені 610 735 (шістсот десять тисяч сімсот тридцять п`ять) грн 38 коп, штрафу 356 667 (триста п`ятдесят шість тисяч шістсот шістдесят сім) грн 40 коп, 29 020,56 грн (двадцять дев`ять тисяч двадцять) грн 56 коп судового збору.

В решті рішення залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.12.2023

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко