Ухвала

від 18.12.2023 по справі 904/1746/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про часткове задоволення скарги

18.12.2023м. ДніпроСправа № 904/1746/15

За скаргою Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західий Донбас" на дії (бездіяльність) заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича при примусовому виконанні рішення суду від 21.04.2015 року у справі № 904/1746/15:

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" , м. Дніпро

до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", с. Вороново, Синельниківський район, Дніпропетровська область

про скарга на бездіяльність державного виконавця

Суддя Ярошенко В.І.

За участю секретаря судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Казанцев С.В.;

від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси): не з`явився.

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" про стягнення заборгованості основного боргу за активну електричну енергію у сумі 19922705, 88 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 577025, 03 грн., перевищення договірної величини споживання електричної потужності у сумі 1276, 56 грн., пеню у розмірі 2134490 грн., три відсотки річних у сумі 257079, 54 грн, інфляційні втрати у сумі 2265763, 81 грн. та 73080 грн витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 23.03.2015.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов задовольнено повністю. Стягнуто з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" основний борг за активну електричну енергію у сумі 19922705, 88 грн, заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 577025, 03 грн., перевищення договірної величини споживання електричної потужності у сумі 1276, 56 грн, пеню у розмірі 2134490 грн, три відсотки річних у сумі 257079, 54 грн., інфляційні втрати у сумі 2265763, 81 грн та 73080 грн витрат по сплаті судового збору.

Від Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" 21.11.2023 надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій просить:

- визнати неправомірною бездіяльність заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича при примусовому виконанні рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 року по справі №904/1746/15 у виконавчому провадженні АСВП №47627952, що полягає у не знятті арешту з майна боржника;

- зобов`язати заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, а саме:

1. Зняти арешт з всього (рухомого та нерухомого) майна, що належить Державному міжрайонному підприємству водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" який було накладено постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №47627952 від 22.05.2015 року, а також всі інші наявні арешти, що було накладено при примусовому виконанні Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 року по справі №904/1746/15 у виконавчому провадженні АСВП № 47627952, шляхом винесення постанови про зняття арешту з майна боржника.

2. На підставі постанови про зняття арешту з майна боржника, вчинити відповідні дії щодо реєстрації припинення обтяження майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", зокрема припинити обтяження, що зареєстровані в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номери записів про обтяження 9798419 та 10633594 ) та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

3. Надіслати копію постанови про зняття арешту з майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" сторонам виконавчого провадження та до виконання органам, які повинні вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", зокрема, що зареєстровані в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів до відповідного територіального органу з надання сервісних послуг МВС та у Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби.

4. Скасувати інші заходи примусового виконання рішення застосовані до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" при примусовому виконанні рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 року по справі №904/1746/15 у виконавчому провадженні АСВП №47627952.

В обґрунтування скарги заявник посилається, що і процесі виконавчого провадження АСВП № 47627952 державним виконавцем було вжито заходів примусового виконання рішення, зокрема 22.05.2015 винесено постанову, якою було накладено арешт та оголошено заборону відчуження на все рухоме та нерухоме майно, що належить ДМП ВКГ «ДЗД», копії якої було направлено для здійснення реєстрації обтяжень відповідним органам, в тому числі державному реєстратору речових прав на нерухоме майно, відповідному територіальному органу з надання сервісних послуг МВС та територіального органу Держпродспоживслужби.

За наявною інформацією, що міститься в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, Єдиному державному реєстрі транспортних засобів обтяження, що зареєстровані на підставі вищезгаданої постанови станом на сьогоднішній день зберігають свою чинність.

19.09.2017 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області затверджено мирову угоди на стадії виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 у справі № 904/1746/15, укладену між AT «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та ДМП ВКГ «ДЗД», на підставі якої 24.10.2017 року державним виконавцем виконавче провадження АСВП № 47627952 закінчено відповідно до пункту 2 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, державним виконавцем не було застосовано наслідки закінчення виконавчого провадження, зокрема не було знято арешт з майна боржника та не скасовано інші заходи примусового виконання рішення відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

На момент закінчення, виконавче провадження АСВП № 47627952 перебувало на виконанні у ВПВР ДДВС МЮУ.

20.09.2023 ДМП ВКГ «ДЗД» на електронну та поштову адресу ВПВР ДДВС МЮУ було направлено відповідну заяву про зняття арешту з майна та скасування інших заходів примусового виконання рішення за вих № 1135.

17.10.2023 на адресу ДМП ВКГ «ДЗД» від ВПВР ДДВС МЮУ надійшла за вих. № 135758/146428-33-23/20.1 від 17.10.2023 необґрунтована відповідь за підписом заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання ВПВР ДДВС МЮУ Нещадима Івана Сергійовича, в якій зазначено, що «станом на сьогоднішній день на депозитний рахунок Відділу не надходили кошти в рахунок погашення витрат виконавчого провадження та виконавчого збору, що у Відділу відсутні підстави для зняття арешту з майна».

15.11.2023 ДМП ВКГ «ДЗД» отримана за вих. № 149821/146428-33-23/20.1 від 15.11.2023 також необґрунтована відповідь за підписом заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання ВПВР ДДВС МН_ Нещадима Івана Сергійовича, в якій зазначено що у Відділі відсутні підтвердження сплати заборгованості, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Окрім того зазначено, що строк зберігання матеріалів виконавчого провадження становите три роки та матеріали ВП № 47627952 знищено, у зв`язку з закінченням строків йог; зберігання.

Тому, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на володіння своїм майном.

Незняття заступником директора Департаменту - начальника ВПВР ДДВС МЮУ Нещадимом Іваном Сергійовичем арешту з майна боржника є протиправною бездіяльністю, а тому порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання зняти арешт з майна боржника.

Ухвалою суду від 29.11.2023 призначено розгляд скарги у засіданні на 06.12.202

12.12.2023 від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли письмові пояснення.

МЮУ просить відмовити у задоволенні скарги відповідача зазначаючи, що виконавче провадження № 47627952 закінчено на підставі пункту 2 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, тобто після затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення. У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Постанова про закінчення виконавчого провадження № 47627952 винесена 26.10.2017.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Скаржник звернувся до суду через 6 років після закінчення виконавчого провадження, про порушення державним виконавцем порядку направлення документів виконавчого провадження, зокрема, постанову про закінчення виконавчого провадження № 47627952 не зазначає, тобто був обізнаний про закінчення виконавчого провадження, доказів звернення до державного виконавця до із заявою про зняття арешту з майна не надав.

Як зазначає представник Департаменту, то скаржник своєчасно не звернувся до державного виконавця з заявою про зняття арешту з його майна, як свідчить його скарга, скаржник дізнався про арешт з державного реєстру.

Отже, ДП ВКГ «Дніпро-Західний Донбас» звернувся до суду про зняття арештів з майна, які знаходяться в декількох державних реєстрах через 6 років після закінчення виконавчого провадження № 47627952, доказів про наявність арештів в цих реєстрах не надає, зазначає лише одне обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 9798419, 10633594 та просить суд зобов`язати заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти «всі інші наявні арешти» та скасувати «інші заходи примусового виконання».

Тому, на думку Департаменту скаржник не зазначив та не обґрунтував причини тривалого порушення права, а тому, скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 06.12.2023 відкладено розгляд скарги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ ДОНБАС" до 18.12.2023.

В судове засідання 18.12.2023 з`явився представник заявника.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Приписами ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Нормою ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника); якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей (ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (ст. 10 закону України «Про виконавче провадження»).

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна (ч. 4 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Відповідно до частин першої-другої статті 40 вказаного Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог вказаного Закону України "Про виконавче провадження" передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення, про що зазначається у постанові про вчинення відповідної дії.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частин другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що в рамках виконавчого провадження № 47627952 з виконання наказу у цій справі Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (правонаступником якого є Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) наклав арешти на все майно, що належить Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» за адресою: вул. Дніпровська, 28, с. Вороново, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у межах суми звернення стягнення: 3 25 231 420, 82 грн (постанова від 22.05.2015).

За наслідками закінчення виконавчого провадження (постанова від 26.10.2017 про закінчення виконавчого провадження) у зв`язку з затвердженням ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 мирової угоди, укладеної сторонами в процесі виконання, державний виконавець відповідно до постанови від 14.06.2023 зняв арешт з коштів боржника, однак не було знято арешту з майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас», накладеного постановою від 22.05.2015.

З наданих до відзиву на скаргу Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України доказів також не вбачається дотримання державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій.

В Постанові Верховного суду від 20 січня 2021 року у справі № 619/562/18 зазначено про те, що належним доказом вжиття усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України.

За таких обставин, суд вважає, що незняття виконавцем арешту з майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» у виконавчому провадженні накладеного в межах постанови від 22.05.2015 при закінченні виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право скаржника підлягає захисту шляхом зобов`язання зняти арешт з майна, що належить Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» за адресою: вул. Дніпровська, 28, с. Вороново, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у межах суми звернення стягнення: 25 231 420, 82 грн, що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 22.05.2015 у виконавчому провадженні № 47627952, шляхом винесення постанови про зняття арешту з майна боржника.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" арешт з майна боржника може бути знято за мотивованим рішенням суду.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Оскільки судом задоволена вимога щодо зобов`язання зняти арешт з майна Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас», то вимога боржника щодо зобов`язання органу державної виконавчої служби про направленню постанови про зняття арештів органу, установі, посадовій особі, яким були направлені для виконання постанови про накладення арешту на майно (кошти) боржника, та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна, яке було арештоване, має похідний характер від вимоги про зняття арешту, тому підлягає задоволенню.

З огляду на те, що примусове виконання рішень в Україні покладається в тому числі на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, заступник директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № 47627952 від 22.05.2015 у справі № 904/1746/15 діяв з порушенням норм вказаного Закону, допустивши при цьому бездіяльність, котра призвела до фактично невиконаного вказаного, що підлягає обов`язковому виконанню відповідно до норм статей 326, 237 Господарського процесуального кодексу України.

Боржник також просить скасувати інші заходи примусового виконання рішення застосовані до Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (код ЄДРПОУ 03564045) при примусовому виконанні наказу суду від 21.04.2015 у справі № 904/1746/15 у виконавчому провадженні АСВП № 47627952.

Суд зазначає, що відповідна вимога є абстрактною, адже є незрозумілим про які саме інші можливі заходи примусового виконання рішення, окрім передбачених постановою від 22.05.2015, йде мова в контексті спірних правовідносин, зняття яких є необхідними для забезпечення можливості ефективного захисту та поновлення порушених прав чи інтересів за поданою скаргою, а відтак її задоволення не поновить порушене право заявника.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладеного, суд вбачає підстави для часткового задоволення скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця щодо зобов`язання державного виконавця вчинити відповідні дії по зняттю накладеного арешту на кошти боржника.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на бездіяльність заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича при примусовому виконанні рішення суду від 21.04.2015 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича при примусовому виконанні Рішення суду від 21.04.2015 у справі № 904/1746/15 у виконавчому провадженні АСВП № 47627952, що полягає у не знятті арешту з майна боржника.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з майна, що належить Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» за адресою: вул. Дніпровська, 28, с. Вороново, Синельниківського району, Дніпропетровської області, у межах суми звернення стягнення: 25 231 420, 82 грн, що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження від 22.05.2015 у виконавчому провадженні № 47627952, шляхом винесення постанови про зняття арешту з майна боржника, та вчинити відповідні дії щодо реєстрації припинення обтяження майна Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західий Донбас" (код ЄДРПОУ 03564045), зокрема припинити обтяження, що зареєстровані в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження 9798419 та 10633594) та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслати копію постанови про зняття арешту з майна Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (код ЄДРПОУ 03564045) сторонам виконавчого провадження та до виконання органам, які повинні вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна Державному міжрайонному підприємству водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (код ЄДРПОУ 03564045), зокрема, що зареєстровані в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів до відповідного територіального органу з надання сервісних послуг МВС та у Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби;

В решті вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 18.12.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 25.12.2023.

Суддя В.І. Ярошенко