Рішення

від 19.12.2023 по справі 904/2951/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2023м. ДніпроСправа № 904/2951/22

за позовом Першотравенської окружної прокуратуру, м. Першотравенськ, Дніпропетровської області в особі Миколаївської сільської ради, с. Миколаївка, Синельниківський (Петропавлівський) район, Дніпропетровської області

до відповідача-1: Синельниковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, м. Синельникове, Дніпропетровської області

до відповідача-2: Фізичної особи - підприємця Маркова Дмитра Олександровича, м.Першотравенськ, Дніпропетровської області

про скасування розпорядження, визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Літвін Д.Е.

Представники:

від позивача Верешко С.В.

від відповідача-1 Бондарь Ю.В.

від відповідача-2 Меженна О.В.

за участю прокурора Ємельянов В.А.

СУТЬ СПОРУ:

Виконуючий обов`язки керівника Першотравенської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (надалі - Позивач) до Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (надалі - Відповідач-1) та Фізичної особи - підприємця Маркова Дмитра Олександровича (надалі - Відповідач-2) яким просить суд:

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації «Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради» № Р-531/0/350-15 від 24.12.2015.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,0957 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1010, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 між Петропавлівською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.03.2016, номер запису 13650398, та скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням речових прав фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Олександровича повернути земельну ділянку загальною площею 5,0957 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1010, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Синельниківського (Петропавлівського) району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі землі з Миколаївською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що оскаржуване розпорядження Петропавлівської районної державної адміністрації прийнято з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки земельна ділянка сільськогосподарського призначення, якої стосується зазначене розпорядження, належить до земель запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району, а не до невитребуваних (невизначених) земельних часток (паїв), отже, повноваження щодо розпорядження останньою в Петропавлівської районної державної адміністрації буди відсутні.

Додатково прокурор просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ФОП Марковим Д.О. та Петропавлівською районною державною адміністрацією, з підстав невідповідності його вимогам закону, що полягає у визначенні розміру орендної плати за користування земельною ділянкою без проведення її нормативної грошової оцінки, а також, передачі ділянки в оренду без проведення земельних торгів.

За змістом позовної заяви, прокурор також просив поновити строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою від 19.09.2022 року суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні.

18.01.2023 року суд залучив до участі у справі правонаступника Петропавлівської районної державної адміністрації (Відповідач-1) - Синельниковську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву проти задоволення вимог прокурора заперечував, посилаючись на не доведення матеріалами справи факту віднесення спірної ділянки до земель резервного фонду. Крім того, Відповідач-1 наголосив на пропуску прокурором строку позовної давності та відсутності підстав для його поновлення.

Відповідач-2 проти позову заперечував, посилаючись на не доведення матеріалами справи факту віднесення спірної земельної ділянки до земель резервного фонду.

Крім того, Відповідач-2 зазначив, що на час укладення спірного договору, нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки не проводилась, проте Петропавлівською РДА визначено розмір орендної плати, виходячи з вартості земельної ділянки та з урахуванням положень Податкового кодексу України, яким регламентовано визначення орендної плати з урахуванням нормативно грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь та коефіцієнта індексації, а тому з огляду на узгодження сторонами всіх істотних умов спірного договору оренди, ФОП Марков Д.О. не вбачає підстав для визнання спірного договору недійсним та, відповідно, повернення спірної земельної ділянки державі.

Щодо укладення договору оренди без проведення земельних торгів, Відповідач-2 зазначив, що нерозподілені паї, до яких за його доводами відноситься спірна земельна ділянка, не належить до земель державної або комунальної власності, що виключає необхідність проведення аукціону під час їх передачі в оренду.

Відносно клопотання Прокурора щодо поновлення строку позовної давності, Відповідач-2 зазначив, що прокурор не наділений повноваженнями ставити питання про поновлення строку позовної давності за відсутності такого клопотання з боку позивача, в інтересах якого прокурор звернувся з позовом до суду.

Ухвалою від 25.01.2023 року суд зупинив провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2797/21.

19.10.2023 року, після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі суд поновив розгляд справи.

02.11.2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 30.11.2023 року.

Після закриття підготовчого провадження (28.11.2023 та 29.11.2023) Відповідачем-1 та Відповідачем-2 подано письмові пояснення з викладенням змісту додаткових заперечень по суті спору.

Відповідно до ст. 161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Таким чином, процесуальний закон імперативно визначає подачу учасниками справи пояснень, виключно в заявах по суті справи, перелік яких, так само визначено законом. Подача пояснень з окремих питань, які можуть виникати в процесі вирішення спору, здійснюється з дозволу суду.

Під час вирішення даного спору, необхідність в отриманні від учасників справи додаткових пояснень у суду не виникала, дозвіл Відповідачам на подачу таких пояснень поза межами заяв по суті спору, суд не надавав. За викладених обставин, наведені пояснення Відповідачів, є такими, що подані з порушенням вимог процесуального закону, в зв`язку з чим долучаються до матеріалів справи, але до уваги під час вирішення справи не приймаються.

В судовому засіданні 30.11.2023 року оголошувалася перерва до 19.12.2023 року, згідно приписів ст. 216 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті, прокурор підтримав заявлений позов. Представники Позивача, Відповідача-1 та Відповідача-2 проти задоволення заявлених вимог заперечували в повному обсязі.

Згідно положень ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 19.12.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог і заперечень сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Головою Петропавлівської районної державної адміністрації 24.12.2015 року видано розпорядження №Р-531/0/350-15 Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради.

Зазначеним розпорядженням затверджено Відповідачу-2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки № 1010 площею 5,0957 га з невитребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради. Надано ФОП Маркову Д.О. в оренду строком на 30 років земельну ділянку з кадастровим номером 1223881500:02:001:1010 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель не витребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради, а також встановлено розмір орендної плати 4% від грошової оцінки земельної ділянки.

29.01.2016 на підставі розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації 24.12.2015 року №Р-531/0/350-15 між Петропавліською районною державною адміністрацією (орендодавець/відповідач-1) та ФОП Марковим Дмитром Олександровичем (орендар/відповідач-2) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 2.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі не витребуваних паїв), яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,0957 га - ріллі (п. 3.1 Договору оренди)

Кадастровий номер земельної ділянки:1223881500:02:001:1010 (п. 3.2 Договору оренди).

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2 Договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду із земель не витребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради. Цільове призначення земельної ділянки: за КВЦПЗ код 01.01: - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Договір укладено строком на 30 років. Термін оренди та площу орендованої земельної ділянки може бути зменшено у разі отримання власниками не витребуваних паїв державних актів на право власності на земельні ділянки (за письмовим повідомленням орендодавця) (п.п.4.1., 4.2 Договору).

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється впродовж 10 календарних днів з моменту державної реєстрації права оренди в порядку, встановленому чинним законодавством України, за актом приймання-передачі, підписаним сторонами по Договору (п.п. 7.1., 7.3 Договору).

Державну реєстрацію речового права права оренди Відповідача-2 на земельну ділянку кадастровий номер 1223881500:02:001:1010 проведено 10.03.2016 року.

У позовній заяві, прокурор зазначає, що дана земельна ділянка належала колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чкалова на праві постійного користування землею з 1997 року. Проте, у 2002 році колективне сільськогосподарське підприємство ім. Чкалова припинило свою діяльність, після чого земельна ділянка, до складу якої входить спірна ділянка, була поділена на 22 ділянки, які в 2003 році без достатніх повноважень передано Петропавлівською РДА в оренду ПП Маркову О.Я., а у 2016 році в оренду фізичній особі-підприємцю Маркову Дмитру Олександровичу як нерозподілені паї, в той час як, за твердженням прокурора, дані земельні ділянки відносяться до земель резервного фонду, а тому на підставі приписів ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі їх в оренду належить виключно центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

З огляду на викладене, прокурор просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладеного між Петропавлівською районною державною адміністрацією та ФОП Марковим Д.О. 29.01.2016 року, зі скасуванням державної реєстрації права оренди та зобов`язанням ФОП Маркова Д.О. повернути земельну ділянку на користь Миколаївської сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області.

Додатково обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсним договору, прокурор посилається на відсутність нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, технічної документації та рішення про затвердження нормативно грошової оцінки, а тому вважає, що визначення орендної плати за земельну ділянку без проведення її нормативно грошової оцінки, є порушенням чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення заявленого позову, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, у 1997 році Дніпропетровською філією Інституту землеустрою виготовлено науково-технічну документацію по роздержавленню земель та виготовленню державних актів на право колективної власності на землю та право постійного користування землею КСП ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області. Відповідно до зазначеної науково-технічної документації запропоновано закріпити за КСП ім. Чкалова на праві постійного користування, в тому числі 263,7 га земель державного резервного фонду.

Протоколом зборів КСП ім. Чкалова №2 від 30.04.1997 року затверджено науково-технічну документацію по роздержавленню земель і виготовленню державних актів на колективну власність і постійне користування КСП ім. Чкалова від 1997 року.

Рішенням Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 14.05.1997 затверджено вищевказану науково-технічну документацію та передано КСП ім. Чкалова в постійне користування 616,2 га земель, з яких, за рахунок державного резервного фонду 263,7 га.

21.05.1997 року на підставі зазначеного рішення КСП ім. Чкалова видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ДП № 004503.

Відповідно до плану зовнішніх меж, який міститься у вказаному державному акті, земельна ділянка площею 616,2 га, (позначена на плані номером 2) яка передається у постійне користування КСП ім. Чкалова, складається в тому числі, із земель державного резервного фонду - 263,7 га, земель лісового фонду 135,3 га, земель природоохоронного фонду 161,8, земель водного фонду 55,4 га.

Згідно наявних у справі графічних матеріалів, передана КСП ім. Чкалова в постійне користування ділянка, в частині площі 263,7 га земель резервного фонду, поконтурно складається з полів площею 106,7 га, 72,9 га, 26,8 га, 57,3 га.

19.04.2000 року Дмитрівська сільська ради прийняла рішення провести обмін земельними ділянками колективної власності і резервного фонду на площі 179,6 га в межах полів 7, 8, 2 польової сівозміни на поле 7, 8, 2 кормової сівозміни та поле 1, 2 польової сівозміни частково. При розробці схеми поділу земель колективної власності КСП ім. Чкалова врахувати обмін земель колективної власності і резервного фонду сільської ради.

Внаслідок проведеного обміну земельних ділянок, земельна ділянка резервного фонду площею 179,6 га, яка раніше була передані КСП ім. Чкалова в постійне користування, і перебували у складі ділянки загальною площею 263,7 га, була передана в колективну власність КСП ім. Чкалова та підлягала розпаюванню.

Співставлення площі земельних ділянок, яка визначена в графічних матеріалах, та площі ділянки, яка пропонувалися до обміну, свідчить про те, що об`єктом обміну за рішенням сільської ради від 19.04.2000 року виступали ділянки в межах полів площею 106,7 га та 72,9 га., загальна площа яких разом і становить 179,6 га.

16.05.2000 року, у зв`язку з реорганізацією КСП ім. Чкалова, на підставі рішення Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області було погоджено Схему поділу земель колективної власності на земельні частки/паї КСП ім. Чкалова.

Згідно відомостей поділу земель, що паюються на частки (паї), до складу відповідних земель увійшли ділянки площею 106,7 га та 72,9 га. (№№ контуру 37, 38). Що стосується решти раніше переданих КСП ім. Чкалова в постійне користування земельних ділянок площею 57,3 га та 26,8 га, вони залишилися у складі земель держаного резервного фонду та не увійшли до земель колективної власності КСП, які підлягають паюванню.

Згідно частин 10, 11 ст. 25 Земельного кодексу України, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.

Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Згідно Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам» і організаціям» паюванню підлягали тільки сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Як убачається з матеріалів справи, 15.05.2003 року ПП Маркову Олександру Яковичу було передано в оренду земельну ділянку площею 102,672 га, про що між останнім та Петропавлівською райдержадміністрацією було укладено Договір оренди землі.

03.03.2006 року договір оренди земельної ділянки площею 102,672 га було переукладено на новий строк. Умовами пункті 1.1. зазначеного договору сторони визначили, що земельна ділянка надається в строкове платне користування як земельна ділянка з не витребуваних паїв Дмитрівської сільської ради.

У складі реєстраційної справи про державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі міститься викопіювання з плану земель користування Дмитрівської сільської ради із зображенням ділянки, яка надається в оренду ПП «Маркову О.Я. (том 1, а.с. 74), кадастровий план (том 1, а.с. 75), схема розподілу (том 1, а.с. 79). Співставлення зазначених графічних матеріалів з планом зовнішніх меж землекористування до державного акту на право постійного користування (том 1, а.с. 68) та схемою поділу земель колективної власності на земельні частки (том 1, а.с. 97-99) свідчить про те, що ділянка, яка надана в оренду ПП Маркову О.Я., фактично закоординована в складі земель раніше переданих КСП ім. Чкалова в постійне користування, зокрема, на ділянках площею 57,3 га та 26,8 га, тобто на землях державного резервного фонду.

Зазначені висновки суду також підтверджуються наявною в матеріалах реєстраційної справи пояснювальною запискою (том 1, а.с. 78), з якої вбачається, що спірна земельна ділянка пропонується для надання в оренду із земель запасу Дмитрівської сільської ради.

В подальшому, частина зазначеної земельної ділянки, як земельна ділянка з не витребуваних паїв, була передана Відповідачу-2 на підставі оскаржуваного розпорядження та договору оренди землі.

На підставі наданих у справу доказів судом встановлено, що земельна ділянка, яка була передана в користування Відповідачу-2 за спірним розпорядженням та договором оренди, знаходиться в полі земельної ділянки площею 26,8 га, тобто ділянки, яка залишилася в землях державного резервного фонду, що не входила до земель колективної власності КСП ім. Чкалова та не підлягала паюванню, адже згідно Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам» і організаціям» паюванню підлягали лише сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність відповідним сільськогосподарським підприємствам.

Таким чином, за відсутності належного документального підтвердження віднесення спірної земельної ділянки до нерозподілених земельних паїв, та доведення матеріалами справи факту належності такої ділянки до земель резервного фонду, Відповідач-1 не мав повноважень щодо розпорядження зазначеною ділянкою, як ділянкою з не витребуваних паїв Дмитрівської сільської ради, що свідчить про невідповідність оскаржуваного розпорядження вимогам законодавства.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 3,4 ст. 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті: індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно пункту 31 вказаного Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до п.1. п.п.13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення у порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Петропавлівська районна державна адміністрація розпорядилась земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка не була віднесена до нерозподілених (невитребуваних) паїв. Таким чином, передача земельної ділянки в оренду відбулася незаконно.

Разом із тим, суд звертає увагу, що вимога прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації не є ефективним способом захисту, адже дане розпорядження не є правовстановлюючим документом, а задоволення такої вимоги не призведе до відновлення прав позивача. При цьому, позивач (прокурор) у межах розгляду справи про повернення земельної ділянки вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного розпорядження без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування.

Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження №14-208цс18), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19) від 11.02.2020 у справі №922/614/19 (провадження № 12-157гс19), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21).

Також суд звертає увагу на Висновки Верховного Суду, що містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19.

У зазначеній справі прокурор пред`явив вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Велика палата Верховного Суду дійшов висновку, що в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області). За висновками суду, зазначене не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

У даній справі склалася подібна ситуація, за якої прокурор заявив вимогу про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації № Р-531/0/350-15 від 24.12.2015, тобто в частині даної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Петропавлівської РДА та її правонаступника - Синельниківської РДА).

З урахуванням викладеного, позов прокурора в частині визнання незаконними та скасування розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації задоволенню не підлягає.

Щодо вимог прокурора в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.01.2016 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.1, 2, 3, 4, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до частини другої статті 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Земельний кодекс України та інші законодавчі акти в редакції, чинній на день укладення оспорюваного договору не передбачали можливості передачі спірної земельної ділянки, з урахуванням встановленого судом статусу землі, поза процедурою земельних торгів.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пунктів "б", "ґ" статті 5 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах, зокрема, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю.

Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.

Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

У постанові від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що неконкурентне надання землі у користування не відповідає зазначеним принципам.

Відповідно до Висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, передбачених ч.1,2 ст.228 Цивільного кодексу України договір оренди земельної ділянки, укладений без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою, відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України є нікчемним.

Водночас як у справі, що переглядалася Верховним Судом так і у даній справі №904/2951/22 земельні торги проведені не були.

Отже, договір оренди землі від 29.01.2016 укладений між Петропавлівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою, а тому відповідно до частин першої, другої статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19, пункт 72), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18, пункти 69, 70).

З урахуванням наведеного, позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди задоволенню не підлягає.

Щодо вимог про скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича на земельну ділянку та повернення земельної ділянки Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно принципу jura novit curia (суд знає закони) неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Суд, з`ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Відповідно до Висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 391 Цивільного кодексу України, викладених у попередніх постановах та уточнених у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зайняття земельної ділянки особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

У даній справі, речове право Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича зареєстровано в реєстрі, а фактичне користування земельною ділянкою відбувається на підставі договору оренди, що є недійсним (нікчемним). Отже, за встановленими обставинами, ефективним способом захисту власника ділянки, є усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з одночасним припиненням речових прав на вказану ділянку та її повернення на користь власника.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин позов прокурора підлягає задоволенню в частині вимог про скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича та зобов`язання фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича повернути земельну ділянку загальною площею 5,0957 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1010 Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволені позову про скасування спірного розпорядження та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки через неналежність та неефективність способу захисту порушеного права, суд не надає оцінку доводам учасників справи щодо пропуску строку позовної давності за вказаними вимогами.

Щодо вимог про скасування державної реєстрації права оренди з одночасним припиненням речових прав на земельну ділянку та повернення земельної ділянки, які по суті є вимогами про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), то як вище зазначено судом, відповідний позов може бути пред`явлений впродовж усього часу тривання порушення прав позивача, і на такі вимоги позовна давність не поширюється.

Враховуючи, що судом задоволені позовні вимоги лише в частині позовних вимог, які скеровані до Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича, витрати зі сплати судового збору, які понесені прокурором під час звернення з даним позовом до суду, покладаються на Відповідача-2 пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права оренди з одночасним припиненням речових прав Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на земельну ділянку загальною площею 5,0957 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1010 яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Зобов`язання фізичну особу - підприємця Маркова Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути Миколаївській сільській раді Синельниківського району Дніпропетровської області (52744, Дніпропетровська область, Синельниківський (Петропавлівський) район, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, 182, ідентифікаційний код 04339066) земельну ділянку загальною площею 5,0957 га, кадастровий номер 1223881500:02:001:1010, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі землі.

В решті позовних вимог прокурора - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Маркова Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.12.2023

Суддя О.В. Ліпинський