ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"19" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 923/662/21Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засіданні Гутникова О.С.,
розглянувши зареєстроване ГСХО 01.02.2022 р. за вх. № 217/22 / ГСОО 14.11.2023 р. за вх. № 2-1724/23
клопотання Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"
про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл
у справі № 926/662/21
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"
про усунення перешкод у користуванні майном,
за участю представників сторін:
від позивача: Учень О.О.,
від відповідача (заявника): Неділько С.М.,
встановив:
У травні 2021 р. Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі ДП "АМПУ", Позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі АСК «УКРРІЧФЛОТ», Відповідач), в якому просило зобов`язати відповідача не здійснювати будь-яких дій, що перешкоджають позивачу користуватися та розпоряджатися причалами № 1-7 та причалом КОФ, які розташовані за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6, шляхом надання вільного, безоплатного та цілодобового доступу працівникам Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", контрагентам Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та третім особам, які діють в інтересах та за згодою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", до причалів № 1-7 та причалу КОФ, які розташовані за адресою: м. Херсон, Одеська площа, 6, на земельній ділянці під кадастровим номером 6510136600:08:004:0061, що знаходиться в оренді у Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот", а також зобов`язати відповідача припинити дії, що перешкоджають Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" користуватися та розпоряджатися причалом КОФ, ГТС-023, інвентарний номер 1030037, рік побудови 1984, довжина 102 м, який розташований за адресою: м. Херсон, площа Одеська, 6, шляхом заборони Приватному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот" вчиняти дії зі стоянки та швартування будь-яких суден біля причалу КОФ.
За вказаною позовною заявою місцевим Господарським судом Херсонської області 31.05.2021 р. відкрито провадження у справі № 923/662/21.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 10.01.2022 р. у справі № 923/662/21 у задоволенні позову відмовлено.
01.02.2022 р. до Господарського суду Херсонської області від Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" надійшло клопотання від 14.01.2022 р. б/н (зареєстроване ГСХО 01.02.2022 р. за вх. № 217/22), в якому останнє просило долучити до матеріалів справи № 923/662/21 докази, що обґрунтовують розмір судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку з розглядом даної справи у Господарському суді Херсонської області, та здійснити розподіл судових витрат, поклавши на Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" судові витрати у розмірі 252077,35 грн, які АСК «УКРРІЧФЛОТ» понесло у зв`язку з розглядом цієї справи у місцевому господарському суді.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 10.02.2022 р. у справі № 923/662/21 (суддя Немченко Л.М.) клопотання АСК «УКРРІЧФЛОТ» про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл залишено без розгляду.
Дана ухвала обґрунтована тим, що клопотання АСК «УКРРІЧФЛОТ» б/н від 14.01.2022 р. (вх.№ 217/22 від 01.02.2022 р.) разом з доказами на підтвердження понесених відповідачем судових витрат було подане поза межами процесуального строку, встановленого частиною 8 статті 129 ГПК України, та без клопотання про його поновлення з зазначенням причин пропуску останнього.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, АСК «УКРРІЧФЛОТ» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.02.2022 р. у справі № 923/662/21 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для повторного розгляду вищезазначеного клопотання про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 р. повернуто ДП "АМПУ" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.01.2022 р. у справі № 923/662/21.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2023 р. у справі № 923/662/21 скасовано ухвалу Господарського суду Херсонської області від 10.02.2022 р. та направлено справу для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області, адже відповідно до частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з огляду на неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Голови Верховного Суду № 11/0/9-22 від 18.03.2022 р. було змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, територіальна підсудність справ Господарського суду Херсонської області передана Господарському суду Одеської області.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що АСК «УКРРІЧФЛОТ» безпосередньо у відзиві на позовну заяву б/н від 17.06.2021 р. (вх.№ 2/1775/21 від 22.06.2021 р.), тобто до закінчення судових дебатів, на виконання вимог частини 8 статті 129 ГПК України викладено заяву про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат, які відповідач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи, будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Вказаний відзив також містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Судом апеляційної інстанції зауважено, що докази на підтвердження судових витрат разом з клопотанням б/н від 14.01.2022 р. (вх. № 217/22 від 01.02.2022 р.) про їх розподіл були надіслані АСК «УКРРІЧФЛОТ» до місцевого господарського суду своєчасно, а саме: 17.01.2022 р., що підтверджується накладною кур`єрської служби доставки ПН № 8198, та встановлено дотримання Відповідачем процесуального строку, визначеного частиною 8 статті 129 ГПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023 р. визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду клопотання АСК «УКРРІЧФЛОТ» про розподіл судових витрат у справі № 923/662/21.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2023 р. призначено клопотання АСК «УКРРІЧФЛОТ» про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл до розгляду в судовому засіданні на 24.11.2023 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2023 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 30.11.2023 р. з метою надання можливості Позивачу ознайомитись із клопотанням Відповідача, поза межами строку встановленого для ухвалення додаткового рішення, з урахування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що справа розглядалась Господарським судом Херсонської області.
29.11.2023 р. ДП "АМПУ" представлено до господарського суду заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні клопотання АСК «УКРРІЧФЛОТ». Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення про відмову у задоволенні клопотання, Позивач, серед іншого посилається на пропущення Відповідачем строку для звернення із відповідним клопотанням; невідповідність заявленої суми на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу критеріям розумності та співмірності ціні позову, враховуючи те, що вимоги у справі мали немайновий характер; включення до суми відшкодування витрат, які не передбачені умовами укладеного договору; штучне збільшення вартості витрат. Додаткового зазначає про скрутне матеріальне становище філії.
Призначене на 30.11.2023 р. судове засідання не відбулось у зв`язку із несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих) комунікаційних мереж, ресурсів суду та призупиненням роботи автоматизованої системи діловодства Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2023 р. призначено судове засідання для розгляду клопотання АСК «УКРРІЧФЛОТ» на 19.12.2023 р.
В ході розгляду клопотання АСК «УКРРІЧФЛОТ» представник заявника підтримував подане клопотання та наполягав на його задоволенні, представник ДП "АМПУ" натомість заперечував проти задоволення клопотання.
Вислухавши пояснення представників сторін, 19.12.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 31.05.2021 р. відкрито провадження у справі № 923/662/21.
АСК «УКРРІЧФЛОТ» безпосередньо у відзиві на позовну заяву б/н від 17.06.2021 р. (вх.№ 2/1775/21 від 22.06.2021 р.) (до закінчення судових дебатів, на виконання вимог частини 8 статті 129 ГПК України) викладено заяву про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат, які відповідач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи, будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Вказаний відзив також містить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Відповідно до накладної кур`єрської служби доставки ПН № 8198 АСК «УКРРІЧФЛОТ» 17.01.2022 р. надіслано до Господарського суду Херсонської області клопотанням б/н від 14.01.2022 р. про розподіл понесених судових витрат, яке надійшло та зареєстровано місцевим господарським судом 01.02.2022 р. за вх. № 217/22.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 р. повернуто ДП "АМПУ" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Херсонської області від 10.01.2022 р. у справі № 923/662/21.
04.01.2021 р. між Адвокатським об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» (Юридична фірма) та АСК «УКРРІЧФЛОТ» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 2114-494 (Договір), відповідно до розділу 1 якого Юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах, визначених цим Договором та «Умовами надання юридичних послуг юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» (надалі - «Умови надання послуг»), які є невід`ємною частиною цього Договору.
До обов`язків Юридичної фірми входить захист прав і законних інтересів Клієнта будь-яким адвокатом Юридичної фірми, визначеним Юридичною фірмою (пункт 2.1 Договору).
До обов`язків Юридичної фірми входить представництво інтересів та захист Клієнта, надання йому інших видів правової допомоги адвокатами Юридичної фірми в будь-яких державних органах та органах місцевого самоврядування, зокрема, але не обмежуючись цим, в судах всіх рівнів та юрисдикцій, органах Служби безпеки України, прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Антимонопольному комітеті України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України, лабораторіях, науково-дослідних установах судових експертиз, перед будь-якими юридичними або фізичними особами, в тому числі у кримінальних провадженнях та/або при розгляді справ і при виконанні робіт, пов`язаних з представництвом та/або захистом прав та законних інтересів Клієнта, а також вчинення інших дій, необхідних для представництва та захисту Клієнта, захисту його прав та законних інтересів (пункт 2.1 Договору).
До обов`язків Юридичної фірми входить надання консультацій правового характеру, складання, підписання, подання та отримання клопотань, заяв, запитів, пояснень, позовних заяв, скарг, повідомлень, актів, протоколів, постанов та будь-яких інших документів, замовлення та виготовлення експертиз та інших відповідних процесуальних документів, зокрема отримання, документів у процесі захисту інтересів Клієнта (пункт 2.3 Договору).
До обов`язків Клієнта входить відшкодування Юридичній фірмі витрат, пов`язаних з виконанням Договору, у розмірі та порядку, визначеному Умовами надання послуг (пункт 3.2 Договору).
Вартість послуг Юридичної фірми, що надаються відповідно до Договору, визначається згідно з Умовами надання послуг (пункт 5.1 Договору).
Розрахунки здійснюються в строки та порядку, визначеному Умовами надання послуг в національній валюті України, тарифи розраховуються по курсу НБУ на дату формування рахунку на оплату (пункт 5.2 Договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та діє до 31 грудня 2021 р. (пункт 8.1 Договору).
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.
Умовами надання юридичних послуг Юридичною фірмою передбачено, що послуги, що надаються "Ілляшев та Партнери" надаватиме Клієнту будь-які послуги, що в загальному розумінні вважаються юридичними. За будь-яких умов "Ілляшев та Партнери" негайно після звернення Клієнта якнайшвидше повідомлятиме Клієнта про неможливість надання послуги (пункт 2).
Розділ 5 умова має назву Визначення вартості послуг (гонорару).
Вартість послуг "Ілляшев та Партнери", якщо інше не обумовлено з Клієнтом або не визначено фіксованим тарифом, розраховується, виходячи з почасової ставки, встановленої "Ілляшев та Партнери" для Виконавця, та часу, витраченого на виконання завдання Клієнта, при цьому одна година розподіляється на 10 (десять) шести хвилинних часток. Кожна шести хвилинна частка, що розпочалася, з метою визначення розміру гонорару враховується як повна (пункт 5.1 Умов).
Вартість послуг за час, витрачений Виконавцем на поїздки у справах Клієнта, перебування в робочий час у справах Клієнта в іншому місці за межами офісу "Ілляшев та Партнери", протягом якого завдання Клієнта не виконувалось з поважних причин (під робочим часом розуміється відрізок дня з 8.00 до 22.00 незалежно від того, чи є такий день робочим) розраховується, виходячи з 50% почасової ставки, встановленої для Виконавця (пункт 5.2 Умов).
"Ілляшев та Партнери" встановлює для кожного з спеціалістів почасову ставку, на основі якої здійснюється розрахунок гонорару "Ілляшев та Партнери". Зазначену ставка може час від часу змінюватись партнерами "Ілляшев та Партнери" на свій власний розсуд. Клієнт має право ознайомлюватись в будь-який час з розмірами почасових ставок спеціалістів "Ілляшев та Партнери" та повідомляється про зміну таких ставок завчасно до такої зміни. На даний час розмір почасової ставки всіх спеціалістів "Ілляшев та Партнери" становить від 120 ЄВРО до 360 ЄВРО (з ПДВ) (пункт 6 Умов).
Клієнт може сплачувати "Ілляшев та Партнери" премії за успішне представництво в окремих справах. Розмір премії повинен визначатися "Ілляшев та Партнери" та Клієнтом спільно в кожному окремому випадку (пункт 7 Умов).
"Ілляшев та Партнери", як правило, виставляє рахунки щомісячно (пункт 8.1 Умов).
"Ілляшев та Партнери" вживатимуть всіх заходів для зменшення розміру витрат, що підлягають відшкодуванню Клієнтом. Всі витрати "Ілляшев та Партнери", понесені при виконанні завдання Клієнта, повинні по можливості бути документально підтверджені, при цьому Клієнт погоджується, що в деяких випадках таке документальне підтвердження є неможливим. Незважаючи на вищезгадане, будь-яка витрата, що перевищує суму, еквівалентну 200 ЄВРО, повинна бути документально підтверджена обов`язково. Всі документи, що підтверджують понесення витрат, зберігаються в "Ілляшев та Партнери" протягом 1,5 року (якщо інший строк не встановлений чинним законодавством) та можуть бути надані Клієнту для ознайомлення в офісі "Ілляшев та Партнери" на його вимогу, отриману протягом строку зберігання (пункт 8.1 Умов).
Відповідно до наявних в матеріалах справи ордерів інтереси АСК «УКРРІЧФЛОТ» в місцевому господарському суді представляли адвокати Юридичної фірми "Ілляшев та Партнери", як шляхом участі в судових засіданнях, так і шляхом звернення із відповідними заявами/клопотаннями Скворцом М.О. (том 2 а.с.2), Неділько С.М. (том 2 а.с.142).
Юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" виставлено АСК «УКРРІЧФЛОТ» наступні рахунки:
рахунок № НОМЕР_1 від 19.07.2021 р. з деталізацією наданих послуг, відповідно до якої у рамках справи № 923/662/21 адвокат Скворцов М.О. витратив 27,8 годин на роботу та 0,5 годин на поїздки та адвокат Неділько С.М. витратив 10,3 години на роботу, що з розрахунку погодинних ставок спеціалістів усього складає 4941 євро (з ПДВ) або 158808,68 грн по курсу НБУ на дату виставлення рахунку;
рахунок № 33984 від 26.08.2021 р. з деталізацією наданих послуг, відповідно до якої у рамках справи № 923/662/21 адвокати Скворцов М.О. та Неділько С.М. витратили на роботу 10,4 та 2,9 годин відповідно, що з розрахунку погодинних ставок спеціалістів усього складає 1683 євро (з ПДВ) або 52751,62 грн по курсу НБУ на дату виставлення рахунку;
рахунок № 34342 від 15.09.2021 р. з деталізацією наданих послуг, відповідно до якої у рамках справи № 923/662/21 адвокати Скворцов М.О. та Неділько С.М. витратили на роботу 0,6 та 0,4 години відповідно, що з розрахунку погодинних ставок спеціалістів усього складає 132 євро (з ПДВ) або 4153,08 грн по курсу НБУ на дату виставлення рахунку;
рахунок № 34790 від 20.10.2021 р. з деталізацією наданих послуг, відповідно до якої у рамках справи № 923/662/21 адвокат Скворцов М.О. витратив на роботу 0,4 години, що з розрахунку погодинних ставок спеціалістів усього складає 48 євро (з ПДВ) або 1469,07 грн по курсу НБУ на дату виставлення рахунку;
рахунок № 35106 від 19.11.2021 р. з деталізацією наданих послуг, відповідно до якої у рамках справи № 923/662/21 адвокат Скворцов М.О. витратив на роботу 3,9 годин, що з розрахунку погодинних ставок спеціалістів усього складає 468 євро (з ПДВ) або 14025,40 грн по курсу НБУ на дату виставлення рахунку;
рахунок № 35630 від 17.12.2021 р. з деталізацією наданих послуг, відповідно до якої у рамках справи № 923/662/21 адвокати Скворцов М.О.. Неділько С.М. та Ілляшев М.І. витратили на роботу 4,7, 0,2 та 0,2 години відповідно, що з розрахунку погодинних ставок спеціалістів усього складає 666 євро (з ПДВ) або 20541,77 грн по курсу НБУ на дату виставлення рахунку.
29.11.2021 р. між Юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" та АСК «УКРРІЧФЛОТ» підписано акт здачі-прийняття робіт № 393.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, господарський суд виходить із наступного.
Статтею 15 ГПК України унормовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно із статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно із статтею 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
У відповідності до пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Зі змісту частини 3 статті 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно із частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
В ході розгляду справи представником АСК «УКРРІЧФЛОТ» заявлено що докази понесених стороною судових витрат будуть надані Відповідачем у визначені чинним процесуальним законодавством строки.
При цьому оцінку поданням відповідних доказів у визначений чинним процесуальним законодавством строк надано судом апеляційної інстанції у поставові від 01.11.2023 р.
Частиною 2 статті 126 ГПК України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до положень частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 р. у справі № 916/1340/18.
Господарським судом встановлено, що 04.01.2021 р. між Юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" та АСК «УКРРІЧФЛОТ» укладено Договір про надання правової допомоги № 2114-494, за умовами якого Юридична фірма надає правову допомогу, а АСК «УКРРІЧФЛОТ» здійснює оплату вартості наданих послуг (гонорару), розмір якої визначається у відповідності до Умов надання юридичних послуг Юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери", якими, в свою чергу передбачено, що почасовий розмір стави всіх спеціалістів "Ілляшев та Партнери" становить від 120 ЄВРО до 360 ЄВРО.
При цьому 29.11.2021 р. між Юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" та АСК «УКРРІЧФЛОТ» підписано акт приймання-здачі виконаних робіт та виставлено досліджені в описовій частині рішення рахунки на оплату із відповідною деталізацією наданих послуг.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).
Дана позиція є усталеною і підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18, від 28.06.2022 р. у справі № 910/5543/21, від 15.06.2022 р. у справі № 911/2652/17(911/3581/20), від 07.06.2022 р. у справі № 906/323/21, від 14.06.2022 р. у справі № 922/2321/20(922/2139/21), від 31.05.2022 р. у справі № 927/727/21, від 31.05.2022 р. у справі № 927/728/21, від 23.12.2021 р. у справі № 923/560/17, від 18.05.2022 р. у справі № 922/2339/21, від 22.01.2021 р. у справі № 925/1137/19, від 11.05.2022 р. у справі № 902/974/21, від 10.11.2021 р. у справі № 329/766/18, від 01.09.2021 р. у справі № 178/1522/18.
Як уже зазначалося, розмір понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо вартості наданих послуг (виконаних робіт).
За змістом частини 3 статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність).
За змістом частини 3 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у главі 63 ЦК України. Зокрема, стаття 903 ЦУ України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно із статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06.03.2019 р. у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19.
Дослідивши та проаналізувавши умови укладеного між Юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" та АСК «УКРРІЧФЛОТ» Договору про надання правової допомоги № 2114-494, які відсилають до Умов надання юридичних послуг юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" господарським судом встановлено, що розмір винагороди (гонорару) за надання правової допомоги визначено у розмірі почасової ставки від 120 ЄВРО до 360 ЄВРО, у той же час, кількість витраченого адвокатами Юридичної фірми часу наведеного у відповідних деталізаціях до виставлених рахунків.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як форма винагороди адвоката, але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 р. у справі № 910/4201/19).
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 р. у справі № 910/4317/21.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21.
З огляду на викладене господарський суд зазначає про те, що у контексті цієї справи фіксований розмір погодинного гонорару, погоджений між Юридичною фірмою "Ілляшев та Партнери" та АСК «УКРРІЧФЛОТ» у договорі про надання правової допомоги від 04.01.2021 р., витрачений адвокатами Юридичної фірми час деталізовано у відповідних розрахунках, означає те, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов має значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між Відповідачем і його адвокатами у цій справі.
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6,7 та 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України ).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7 та 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19.
У постанові Верховного Суду від 09.02.2023 р. у справі № 921/434/21 зазначено, що принцип пропорційності загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Відповідачем на правничу допомогу, через призму критеріїв, встановлених частиною 4 статті 126 та частиною 5 статті 129 ГПК України, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Господарський суд, оцінюючи обґрунтованість заявленої суми судових витрат із складністю справи, зазначає, що справа не є складною, не містить складних юридичних конструкцій, а також не містить великого обсягу доказів. Окрім того, заявлені ДП "АМПУ" вимоги не мають майнового характеру та вартісної оцінки.
Оцінюючи співмірність витрат Відповідача на оплату послуг адвокатів за надання правової допомоги у цій справі в розмірі 252077,35 грн з обґрунтованістю та пропорційністю до предмета спору, господарський суд дійшов висновку, що розмір заявлених Відповідачем витрат на правову допомогу не є пропорційним до предмета спору та є необґрунтованим, виходячи з того, що у цій справі предметом судового розгляду є немайновий позов, тобто вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі, такими критеріями, як складність справи, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат Відповідача на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на Позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Відповідачем, у розмірі 125000,00 грн.
При цьому господарський суд також керувався тим, що стягнення витрат на правову допомогу у заявленому Відповідачем розмірі 252077,35 грн не відповідає критеріям розумності, співмірності, справедливості, в той же час, відмова у повному обсязі у задоволенні витрат Відповідача на правничу допомогу, про що також просив Позивач, не ґрунтується ані на фактичних обставинах, встановлених судом, ані на нормах процесуального закону, а також порушує право Відповідача на правомірне очікування стороною, відшкодування своїх розумних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.123,126,129,238,240,244, Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
1.Клопотання Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про долучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 14, Код ЄДРПОУ 38727770) в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (73000, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 4, Код ЄДРПОУ 38728533) на користь Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 8, Код ЄДРПОУ 00017733) 125000/сто двадцять п`ять тисяч/грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у справі № 923/662/21.
3.В задоволенні решти клопотання відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з моменту складення повного рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Повний текст додаткового рішення буде складено та підписано 25 грудня 2023 р.
Суддя С.Ф. Гут
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2023 |
Оприлюднено | 26.12.2023 |
Номер документу | 115894292 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Гут С.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні