ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" грудня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/1134/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Н.Церковної, при секретарі судового засідання І.Гусевик, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3 код ЄДРПОУ 00152307) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант Торг"(33024, м. Рівне, вул. Соборна, 442 Г код ЄДРПОУ 42335345) про стягнення 14 219 780,94 грн
за участю представників:
від позивача: Сухорук А.М. (в режимі ВКЗ)
від відповідача: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У листопаді 2023 року Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінант Торг" про стягнення 14 219 780,94 грн.
Ухвалою суду від 14 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05 грудня 2023 року.
30 листопада 2023 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
01 грудня 2023 року від позивача надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів.
05 грудня 2023 року протокольною ухвалою задоволено клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів та залучено до матеріалів справи акт приймання - передачі нафтопродуктів № 1/10 від 31.10.2021 року.
В судовому засіданні 05.12.2023 року оголошено перерву до 13.12.2023 року.
05 грудня 2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 13.12.2023 року закрито підготовче провадження у справі № 918/1134/23, та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 грудня 2023 року.
19 грудня 2023 року в судовому засіданні судом встановлено, що відповідач в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином в електорному кабінеті.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представника відповідача.
Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 04.09.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМІНАНТ ТОРГ" (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 1311/2/2118 (далі Договір).
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти (далі - товар), а покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими Сторонами в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору. Одиниця виміру Товару - тонна.
Згідно з п. 3.1. Базис поставки - EXW, згідно «Інкотермс 2010. Правила ICC з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі».
Передача товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних Сторонами. Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання - передачі нафтопродуктів. (п. 3.2. Договору). У відповідності до п. 3.3. Договору строк поставки: вересень 2018 року - грудень 2019 року.
Постачальник гарантує, що має можливість безперервного постачання Товару Покупцеві. Під безперервним постачанням мається на увазі забезпечення Постачальником можливості для Покупця отримувати Товар в будь-який час доби і в будь-який день тижня узгодженого сторонами строку поставки Товару. (п. 3.4. Договору).
Ціна Товару за одну метричну тонну вказується Сторонами у відповідних Додатках (Специфікаціях) до даного Договору. (п. 4.1. Договору).
Сторони узгодили між собою та зафіксували у п. 4.2. Договору, що оплата товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку, оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60-ти календарних днів від дати передачі Товару згідно з Актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник вказує вартість Товару виходячи з ціни Товару, зазначеної у відповідному Додатку до даного Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.
За невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань по цьому Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та встановлену чинним законодавством України. У разі порушення строків здійснення платежів за цим Договором, Покупець сплачує Постачальнику, на вимогу останнього, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу. (п.п 5 5.1., 5 5.2. Договору).
Строк дії Договору: з моменту підписання Сторонами по « 31» грудня 2019 року, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення (п. 7.1. Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний уповноваженими сторонами та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія "Укртатнафта" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМІНАНТ ТОРГ" в рамках вказаного Договору було укладено Додаткову угоду, зокрема внесені зміни в розділ 3 "УМОВИ ПЕРЕДАЧІ ТОВАРУ" Договору, виклавши пункт 3.3. в наступній редакції: "3.3. Строк поставки: з моменту підписання Сторонами Договору по " 31" грудня 2020 р.".
Також внесені зміни в розділ 7 "СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ" та викладено пункт 7.1. в наступній редакції: "7.1. Строк дії Договору: з моменту підписання його Сторонами по "31" грудня 2020 року, а в частині розрахунків до повного їх здійснення."
18 грудня 2020 року між позивачем та відповідачем в рамках вказаного Договору було укладено Додаткову угоду, зокрема внесені зміни в розділ 3 "УМОВИ ПЕРЕДАЧІ ТОВАРУ" Договору, виклавши пункт 3.3. в наступній редакції: "3.3. Строк поставки: з моменту підписання Сторонами Договору по "31" грудня 2021 року".
Також внесені зміни в розділ 7 "СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ", виклавши пункт 7.1. в наступній редакції: "7.1. Строк дії Договору: з моменту підписання його Сторонами по "31" грудня 2021 року, а в частині розрахунків до повного їх здійснення."
Судом встановлено, що протягом 2018-2019 років між сторонами існували господарські відносини та проводилися розрахунки. Відповідач у вказаному періоді своєчасно та в повному обсязі оплачував вартість отриманих нафтопродуктів.
При цьому, відповідачем отримано нафтопродуктів за період 2020-2021 роки на загальну суму 35 326 503,54 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Поряд з цим, у зв`язку із не виконанням в повному обсязі взятих на себе зобов`язань по Договору ТОВ «ДОМІНАНТ ТОРГ» має заборгованість перед ПАТ «Укртатнафта» у розмірі 14 219 780,94 грн. (35 326 503,54 грн. вартість отриманих нафтопродуктів (за 2020-2021 роки) 21 106 722,60 грн. оплати відповідача по вказаному договору поставки згідно залучених до справи платіжних інструкцій (за 2020-2022 роки).
У відповідності до п. 4.2 Договору, оплата Товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки Товару згідно з Актом приймання-передачі нафтопродуктів. Підставою для перерахування оплати за Товар є рахунок Постачальника.
Позивачем на виконання умов Договору, ПАТ «Укртатнафта» були виставлені Рахунки Фактури на оплату. Однак, ТОВ «ДОМІНАНТ ТОРГ» не здійснило оплату вартості отриманих нафтопродуктів.
Як вбачається, 17.04.2023 року ПАТ «Укртатнафта» направило на адресу ТОВ «ДОМІНАНТ ТОРГ» рахунки-фактури: №90670264 від 31.08.2020, №90683668 від 30.09.2020, 90683669 від 30.09.2020, №90683670 від 30.09.2020, №90696661 від 31.10.2020, №90696662 від 31.10.2020, №90696663 від 31.10.2020, №90749323 від 30.04.2021, №90749325 від 30.04.2021, №90749327 від 30.04.2021, №90749329 від 30.04.2021, №90762155 від 31.05.2021, №90762158 від 31.05.2021, №90789911 від 31.07.2021, №90789921 від 31.07.2021, №90806384 від 31.08.2021, №90821049 від 30.09.2021, №90821050 від 30.09.2021, №90821054 від 30.09.2021, №90834922 від 31.10.2021, №90834924 від 31.10.2021, №90834927 від 31.10.2021, №90842972 від 30.11.2021, №90842978 від 30.11.2021, №90842984 від 30.11.2021 в рамках яких останнім не було здійснено оплату за отримані нафтопродукти.
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем основної заборгованості за Договором на суму 14 219 780,94 грн.
У відзиві відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. При цьому визнає, що між сторонами справді було укладено Договір поставки нафтопродуктів №1311/2/2118 від 04.09.2018 року, однак зауважує, що рахунки - фактури на адресу ТОВ «ДОМІНАНТ ТОРГ» не надходили. У зв`язку із тим, що відповідно до п. 4.2. Договору позивачем не надано для відповідача рахунків на оплату поставленого товару, відтак ТОВ «ДОМІНАНТ ТОРГ» не мало змоги оплатити товар. Звернення позивача до суду із даним позовом відповідач вважає передчасним, оскільки права позивача жодним чином не були порушені, тому що на момент звернення до суду із позовом, так і відповідно до п. 4.2. Договору відповідач не отримував рахунки на оплату товару та належним чином оформлені листи-вимоги від позивача про оплату поставленого товару.
У відповіді на відзив позивач вважає безпідставними доводи відповідача про те, що неодержання рахунків-фактур на оплату є підставою для не здійснення оплати вартості отриманих останнім нафтопродуктів в передбачений договором поставки строк, адже обов`язок відповідача (покупця) оплатити вартість поставленого йому товару (нафтопродуктів) виникає в силу закону (статей 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 265 Господарського кодексу України) та не залежить від факту виставлення позивачем-постачальником рахунку-фактури на оплату відповідачем-покупцем вартості здійсненої поставки Товару. Зокрема, у Постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 року у справі №37/405 вказано про те, що ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє покупця від обов`язку з оплати поставленого товару.
Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доводам сторін, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного правочину, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що ним не було отримано рахунків-фактур. Як зазначено вище по тексту і це вбачається із матеріалів справи 17.04.2023 року ПАТ «Укртатнафта» направило на адресу ТОВ «ДОМІНАНТ ТОРГ» рахунки-фактури: №90670264 від 31.08.2020, №90683668 від 30.09.2020, 90683669 від 30.09.2020, №90683670 від 30.09.2020, №90696661 від 31.10.2020, №90696662 від 31.10.2020, №90696663 від 31.10.2020, №90749323 від 30.04.2021, №90749325 від 30.04.2021, №90749327 від 30.04.2021, №90749329 від 30.04.2021, №90762155 від 31.05.2021, №90762158 від 31.05.2021, №90789911 від 31.07.2021, №90789921 від 31.07.2021, №90806384 від 31.08.2021, №90821049 від 30.09.2021, №90821050 від 30.09.2021, №90821054 від 30.09.2021, №90834922 від 31.10.2021, №90834924 від 31.10.2021, №90834927 від 31.10.2021, №90842972 від 30.11.2021, №90842978 від 30.11.2021, №90842984 від 30.11.2021, та отримано відповідачем 19.04.2023 року що підтверджується трекінгом №3961017081765.
Крім того, суд зазначає, що п. 4.2. Договору не передбачено обов`язку постачальника направляти покупцю рахунки у письмовому вигляді.
Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар, про що свідчать матеріали справи на загальну суму 35 326 503,54 грн, що підтверджується специфікаціями на поставку товару, актами приймання - передачі, рахунками - фактури (том 1 а.с. 17 - 37).
Оцінюючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку про належність таких доказів у підтвердження передання і приймання товару за Договором поставки нафтопродуктів №1311/2/2118 від 04.09.2018 року з огляду на їх відповідність наведеним вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки ними зафіксовано факт передання позивачем та прийняття відповідачем товару саме за вказаним договором без будь-яких заперечень чи зауважень, що підтверджується їх підписами та відтисками печаток, а також те, що вони містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх здійснення.
Суд, також критично ставиться до твердження відповідача, викладене у відзиві про відсутність у нього обов`язку оплачувати товар у зв`язку із неотриманням рахунків є безпідставними, оскільки обов`язок оплатити вартість поставленого позивачем товару виникає у відповідача як покупця в силу ст. ст. 655, 692, 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку - фактури на оплату відповідачем вартості здійсненої поставки товару.
Разом з тим, суд зазначає, що за своєю природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 910/9472/17, від 07.02.2018 в справі № 910/49/17, від 02.07.2019 зі справи № 918/537/18, від 29.08.2019 зі справи № 905/2245/17, від 26.02.2020 зі справи № 915/400/18, від 29.04.2020 зі справи № 915/641/19, від 09.07.2020 у справі № 922/1831/15, від 29.09.2021 у справі № 910/3129/20.
Відтак, відсутність рахунку-фактури не звільняє покупця від обов`язку з оплати поставленого товару.
Із врахуванням викладеного, суд вважає доводи відповідача, викладені ним в відзиві, які стосуються обов`язковості отримання покупцем рахунку - такими, що не можуть бути підставою для відстрочення оплати товару до моменту отримання вимоги позивача.
За змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, враховуючи викладене, приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку, що обов`язок відповідача по оплаті за поставлений товар виник, а оскільки відповідач не оплатив поставлений товар, - відтак вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання із 61-го календарного дня від дати передачі товару згідно з актами приймання-передачі, оскільки позивачем не направлявся лист-вимога до відповідача про оплату, що передувала 60-му дню з дня отримання товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідач в порушення вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання не виконав, не здійснив оплату поставленого йому товару, в межах строку, встановленого п. 4.2. Договору (не пізніше 60-ти календарних днів від дати передачі Товару згідно з Актом приймання-передачі нафтопродуктів), позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення основного боргу за Договором.
Відтак, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 14 219 780,94 грн - основного боргу.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМІНАНТ ТОРГ" (33024, вул. Соборна, 442Г, офіс 204 м. Рівне, код ЄДРПОУ 42335345) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, вул. Свіштовська, 3 м. Кременчук Полтавської області , код ЄДРПОУ 00152307) 14 219 780,94 грн - основного боргу та 170 637,37 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення буде складено на підписано суддею протягом десяти днів з моменту проголошення його вступної та резолютивної частин.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 25.12.2023 року.
Суддя Н.Церковна
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2023 |
Оприлюднено | 26.12.2023 |
Номер документу | 115894346 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Церковна Н.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні