Рішення

від 05.12.2023 по справі 369/8278/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/8278/23

Провадження № 2/369/4558/23

РІШЕННЯ

Іменем України

05.12.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарі судових засідань Бугайовій М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що 20.03.2020 р. між ОСОБА_1 (Покупець) та ОСОБА_4 (Продавець), в інтересах якого по нотаріальній довіреності діяв ОСОБА_5 , був укладений Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М., зареєстрованого в реєстрі за №709.

Пунктом 1 Цього Договору сторони погодили, що за цим договором у строк до тридцятого вересня дві тисячі двадцятого року Продавець зобов?язується передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов?язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_1 Святошинському районі Київської області, по вулиці Пшенична, під №51, підключеному до центральних комунікацій (водопостачання та водовідведення, та електроенергії), у порядку та на умовах, передбачених цим та Основним договором.

Сторони домовилися, про такі умови Основного договору: ціна продажу - 616000,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 22000,00 доларам США. Позивач (покупець) передала предоплату у вигляді авансу в розмірі 615900,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 21995,00 доларів США. Суму в розмірі 100,00 грн. зобов?язувалася сплатити під час підписання Основного договору.

У строк до тридцятого вересня дві тисячі двадцятого року Основний договір - Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений не був.

Окрім квартири в цьому ж житловому будинку позивач вирішила придбати також нежитлове приміщення - кладову. 20.03.2020 р. між позивачем (Покупець) та ОСОБА_4 (Продавець), в інтересах якого по нотаріальній довіреності діяв ОСОБА_5 , був укладений Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (кладова) № 6, далі - Договір-2. Даний попередній договір нотаріально не посвідчувався. Пунктом 1 Цього Договору сторони погодили, що за цим договором у строк до тридцятого березня дві тисячі двадцять першого року Продавець зобов?язується передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов?язується прийняти і оплатити нежитлове приміщення № 6, загальною площею 5,3 кв.м, в багатоквартирному житловому будинку, на земельній ділянці площею 0,1118 га, кадастровий номер якої 3222486200:03:007:0304, що знаходиться в АДРЕСА_3 підключеному до центральних комунікацій (водопостачання та водовідведення, та електроенергії), у порядку та на умовах, передбачених цим та Основним договором. Сторони домовилися, про такі умови Основного договору: ціна продажу - 35000,00 грн.. На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв грошову суму в розмірі 35000,00 грн. У строк до тридцятого березня дві тисячі двадцять першого року Основний договір - Договір купівлі-продажу квартири нежитлового приміщення №6, загальною площею 5,3 кв.м,. по АДРЕСА_3 , укладений між сторонами не був. До теперішнього часу Відповідач свої зобов?язання за вказаними попередніми договорами у встановлені нами строки не виконав та не передав у власність нерухоме майно з укладанням відповідних нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу (Основних договорів). У свою чергу позивач свої зобов?язання виконала й оплатила аванс за придбання нерухомості в установленому порядку та розмірі.

З огляду на вищевикладене, позивач просила суд:

стягнути з ОСОБА_4 на її користь грошові кошти у розмірі 962 912,49 грн, а саме: 615900,00 грн. сплачені як аванс за Попереднім договором про укладення договору купівлі- продажу квартири від 20.03.2020 року, три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 48 685,56 грн., інфляційні втрати від простроченої суми у розмірі 298 326,93 грн.

стягнути з ОСОБА_4 на її користь грошові кошти у розмірі 50 609,61 грн, а саме:35000,00 грн. сплачені як аванс за Попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (кладова) № 6 від 20.03.2020 року, три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 2 243,84 грн., інфляційні втрати від простроченої суми у розмірі 13 365,77 грн.

стягнути з ОСОБА_4 на її користь судові витрати, які складаються судового збору в сумі 10 135,22 грн., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн.

Ухвалою від 05 червня 2023 року Києво-Святошинський районний суд Київської області відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання.

18.07.2023представником відповідачаподано відзивна позовнузаяву,відповідно доякого представниквідповідача просивсуд відмовитиу задоволенніпозовних вимог,з оглядуна наступне.Відповідач не ухилявся від укладення основного договору купівлі-продажу квартири жодним чином (наприклад: не прибувши до нотаріуса для його підписання, не надавши усі необхідні документи, тощо), будь-яких доказів щодо ухилення Відповідача від укладання основного договору матеріали справи не містять. Зазначає, що Позивач та Відповідач не надсилали та не отримували пропозицій укласти основний договір, зобов`язання продати Позивачу квартиру автоматично припинились із закінченням визначеного попереднім договором строку укладання основного договору -30.09.2020 року. Вказує, що Відповідач не мав обов`язку повертати кошти, сплачені на підставі попередніх договорів у строк до 30.09.2020 та о 20.03.2021 відповідно.

Строк для повернення коштів в однин місяць у зв`язку із закінченням терміну укладання основного договору Попереднім договором не визначається. Тому днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Також вказує, що у справі відсутні належні докази надсилання претензії щодо повернення грошових коштів за попередніми договорами.

Тому права Позивача Відповідачем не порушені. З огляду на це, позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів є передчасними.

19.07.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання 05.12.2023 представник позивача з`явився. Позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 05.12.2023 з`явився. Проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Судом встановлено, що 20.03.2020 р. між ОСОБА_1 (Покупець) та ОСОБА_4 (Продавець), в інтересах якого по нотаріальній довіреності діяв ОСОБА_5 , був укладений Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М., зареєстрованого в реєстрі за №709.

Відповідно до п.1 Попереднього договору у строк до 30 вересня 2020 року продавець зобов`язується передати у власність покупця, з укладенням договору купівлі-продажу, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_1 Київської області, по вулиці Пшенична, 51, у порядку та на умовах, передбачених цим та основним договором.

Відповідно до п. 3 Попереднього договору ціна продажу складає 616000,00 гривень.

Згідно п. 4 Попереднього договору, при його укладенні на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв грошову суму в розмірі 615900,00 грн. що еквівалентно на день укладення договору 21995 доларів США. Залишок суми у розмірі 100,00 грн., покупець зобов`язується сплатити під час підписання Основного договору.

Відповідно до п. 5 Попереднього договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) продавця від продажу квартир у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об`єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, продавець повинен повернути покупцю одержану від нього всю суму авансу в розмірі 615900,00 грн. що на день укладання договору еквівалентно 21995 доларів США протягом одного місяця.

Відповідно до п. 6 Попереднього договору сторони домовилися, що на день укладення основного договору квартира не повинна бути заставлена, не перебувати у податковій заставі, у спорі та під забороною (арештом), щодо предмету договору має бути відсутня будь-яка заборгованість з оплати податків, комунальних послуг.

Відповідно до п. 7 Попереднього договору проект договору, складений нотаріусом з урахуванням умов, які є обов`язковими для такого роду договорів, а також умов, визначених та узгоджених сторонами, прочитаний ними та схвалений.

Відповідно до п. 8 Попереднього договору всі спори, пов`язані з цим договором або що з нього випливають, вирішуються сторонами в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до п. 11 Попереднього договору договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до п. 12 Попереднього договору цей договір діє до моменту укладення основного договору.

Відповідно до п. 13 Попереднього договору зміни та доповнення до цього договору, а також його розірвання оформляється у вигляді окремого нотаріально посвідченого договору.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановленостаттею 12 цього Кодексу.

Згідно частини 1статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ч. 5ст. 203 ЦК Україниправочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ч. 1ст. 627 ЦК України відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. ч. 1, 3ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до ч. 1ст. 656 ЦК Українипредметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост. 663 ЦК Українипродавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положеньстатті 530 цього Кодексу.

Згідно вимогст. 526 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимогст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_4 не було виконано умови попереднього договору щодо продажу позивачу квартири, у зв`язку з чим було порушено права ОСОБА_1 . За таких обставин, сплачена позивачем за попереднім договором купівлі-продажу квартири сума коштів у загальному розмірі 615900,00 грн. підлягає стягненню на його користь з позивача.

Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача вказує на те, що позивачем не була направлена вимога відповідачу про повернення авансу, а відтак строк виконання зобов`язання ще не настав.

Відповідно до п. 5 Попереднього договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) продавця від продажу квартир у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об`єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, продавець повинен повернути покупцю одержану від нього всю суму авансу в розмірі 615900,00 грн. що на день укладання договору еквівалентно 21995 доларів США протягом одного місяця.

У той же час, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2- 383/2010.

Попередній договір є чинним, відповідачем у судовому порядку вимоги про визнання його недійсним не заявлялися, а, відтак, договір підлягає виконанню сторонами і відповідно створює для них відповідні правові наслідки у разі невиконання його положень.

При цьому, відсутність вини у неукладенні договору купівлі-продажу правового значення не мають та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку повернути сплачений аванс, оскільки чинним законодавством не передбачено залишення авансу або його частини у сторони попереднього договору у випадку неукладення основного договору.

В силу положень частини третьої статті 635 ЦК України припиняються зобов`язання сторін укласти основний договір, що унеможливлює спонукання до укладення основного договору в судовому порядку, виконання обов`язку в натурі чи виникнення основного договірного зобов`язання як правової підстави для виникнення у набувача права власності на майно. Проте припинення зобов`язання за попереднім договором не звільняє сторін від відповідальності, зокрема, передбаченої умовами попереднього договору, за порушення, вчинене під час його дії.

Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2021 року в справі № 551/980/19 та від 15 липня 2020 року в справі № 205/5667/16-ц.

Враховуючи наведене суд вважає, що сума, яка названа в попередньому договорі є авансом, оскільки сторонами не дотримано умов, визначених статтею 570 ЦК України, а саме не укладено договору купівлі-продажу на виконання якого передано кошти, а тому, порушене право позивача на повернення коштів (авансу) за будь-яких умов підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на його користь переданих/отриманих грошових коштів в тому розмірі та сумі, в яких вони передавалися.

Вказане також узгоджується із правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 7 липня 2020 року в справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19).

На підставі вищевикладеного, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченого авансового внеску у розмірі 615900,00 грн.

Що стосується стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, яке виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Згідно із ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд України у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-2311цс16 висловив правову позицію та зазначив, що за змістом ч. 2ст. 625 ЦК Українинарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Наявність судового рішення про стягнення боргу не позбавляє позивача права на стягнення з відповідача інфляційних втрат за користування грошовими коштами на підставі ч. 2ст. 625 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до п.1 Попереднього договору у строк до 30 вересня 2020 року продавець зобов`язується передати у власність покупця, з укладенням договору купівлі-продажу, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 45,1 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1118 га, кадастровий номер якої 3222486200:03:007:0304, що знаходиться в АДРЕСА_3 , у порядку та на умовах, передбачених цим та основним договором, відповідно до п. 5 попереднього договору сторони домовилися про повернення Продавцем Покупцеві авансу протягом одного місяця у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу квартир.

Таким чином, прострочення виконання зобов`язання розпочалось з 01 жовтня 2020 року.

Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами є грошовими та містять зобов`язальний характер, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних з моменту прострочення зобов`язання по 20 травня 2023 року.

Три відсотки розраховується за формулою:

[Відсотки] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка] / 100% / 365 днів ? [Кількість днів].

Таким чином, сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 01 жовтня 2020 року по 20 травня 2023 року складає48685 грн. 56 коп.

Інфляційні збитки розраховується за формулою:

[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період

[Збитки від інфляції] = [Сума боргу] ? [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]

Інфляційні збитки за періоди з 01 жовтня 2020 року по 20 травня 2023 року складають298326 грн. 93 коп.

Щодо Попереднього договору про укладення договору нежитлового приміщення (кладова) №6.

Судом встановлено, що 20.03.2020 р. між ОСОБА_1 (Покупець) та ОСОБА_4 (Продавець), в інтересах якого по нотаріальній довіреності діяв ОСОБА_5 , був укладений Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (кладова) № 6. Даний попередній договір нотаріально не посвідчувався.

Пунктом 1 Цього Договору сторони погодили, що за цим договором у строк до тридцятого березня дві тисячі двадцять першого року Продавець зобов?язується передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов?язується прийняти і оплатити нежитлове приміщення № 6, загальною площею 5,3 кв.м, в багатоквартирному житловому будинку, на земельній ділянці площею 0,1118 га, кадастровий номер якої 3222486200:03:007:0304, що знаходиться в АДРЕСА_3 підключеному до центральних комунікацій (водопостачання та водовідведення, та електроенергії), у порядку та на умовах, передбачених цим та Основним договором. Сторони домовилися, про такі умови Основного договору: ціна продажу - 35000,00 грн..

На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв грошову суму в розмірі 35000,00 грн. У строк до тридцятого березня дві тисячі двадцять першого року Основний договір - Договір купівлі-продажу квартири нежитлового приміщення №6, загальною площею 5,3 кв.м,. по АДРЕСА_3 , укладений між сторонами не був.

Відповідно до п. 5 Попереднього договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) продавця від продажу нежитлового приміщення у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об`єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, продавець повинен повернути покупцю одержану від нього суму в розмірі 35000,00 грн. протягом одного місяця.

Таким чином, прострочення виконання зобов`язання розпочалось з 01 квітня 2021 року.

Враховуючи те, що правовідносини, які склалися між сторонами є грошовими та містять зобов`язальний характер, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних з моменту прострочення зобов`язання по 20 травня 2023 року.

Три відсотки розраховується за формулою:

[Відсотки] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка] / 100% / 365 днів ? [Кількість днів].

Таким чином, сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 01 квітня 2021 року по 20 травня 2023 року складає2243грн. 84 коп.

Інфляційні збитки розраховується за формулою:

[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період

[Збитки від інфляції] = [Сума боргу] ? [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]

Інфляційні збитки за періоди з 01 квітня 2021 року по 20 травня 2023 року складають13365 грн. 77 коп.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З приводу витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц сказала, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.).

Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Представник позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подав до суду копію договору про надання правової допомоги від 16 травня 2023 року, розрахунок суми гонорару за надану провову допомогу від 16 травня 2023 року, довідку про отримання суми гонорару за надану правову допомогу від 16 травня 2023 року.

Загальна вартість за адвокатські послуги складає 12 000,00 грн.

Суд дійшов висновку, що розмір витрат понесених представником позивача у зв`язку з розглядом даної справи підтверджений та підлягає стягненню.

У відповідності дост. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем було сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 10337 грн.92 коп.

Керуючись ст. 526, 533-535, 529, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 615900,00 грн. (шістсот п`ятнадцять тисяч дев`ятсот грн. 00 коп.) боргу за попереднім договором від 20 березня 2020 року, три відсотки річних (за період з 01 жовтня 2020 року по 20 травня 2023 року) у розмірі 48685,56 грн. (сорок вісім тисяч шістсот вісімдесят п`ять грн. 56 коп.), інфляційні втрати (за період з 01 жовтня 2020 року по 30 квітня 2023 року) у розмірі 298326,93 грн. (двісті дев`яносто вісім тисяч триста двадцять шість грн. 93 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 35000,00 грн. (тридцять п`ять тисяч грн. 00 коп.) боргу за попереднім договором від 17 липня 2020 року, три відсотки річних (за період з 01 квітня 2021 року по 20 травня 2023 року) у розмірі 2243,84 грн. (дві тисячі двісті сорок три грн. 84 коп.) інфляційні втрати (за період з 01 квітня 2024 року по 30 квітня 2023 року) у розмірі 13365,77 грн. (тринадцять тисяч триста шістдесят п`ять грн. 77 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі10337,92 грн.(десять тисяч триста тридцять сім грн. 92 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч грн. 00 коп.).

В решті вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_5 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_4 : РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_7 .

Повний текст рішення суду виготовлено 21.12.2023.

Суддя: Тетяна ДУБАС