Постанова

від 18.12.2023 по справі 467/1102/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

18.12.23

22-ц/812/1019/23

Провадження № 22-ц/812/1019/23

Провадження № 22-ц/812/1064/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2023 року м. Миколаїв

справа № 467/1102/19

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Страхова компанія» Країна», третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Страхова компанія» Країна» та ОСОБА_2 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області, ухвалене 25 липня 2023 року під головуванням судді Кологривої Т.М., повний текст судового рішення складений 27 липня 2023 року,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Страхова компанія» Країна» (далі- АТ «СК «Країна») про відшкодування матеріальної шкоди.

Позивач зазначав, що 26 листопада 2017 року на автодорозі Н-24 «Благовіщенське-Миколаїв» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому на праві власності автомобіля марки «BMW X6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля марки «ТOYOTA AVENSIS», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відомості про вказане кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150130000574 та досудовим розслідуванням встановлено, що 26 листопада 2017 року близько 09:30 год ОСОБА_2 керуючи автомобілем TOYOTA AVENSIS реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час виконання маневру розвороту на 82км+700м автодороги Н-24 «Благовіщанське-Миколаїв», перетнувши суцільну білу смугу горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем BMW Х6 xDrive AT реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, який рухався зі сторони м. Первомайська в напрямку м. Южноукраїнська. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «Страхова компанія» Країна». Оскільки умови укладання договору цивільно-правової відповідальності позивачу не відомі, то він вважає за необхідне стягнути з ПАТ «Страхова компанія»Країна» 50000 грн з урахуванням п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Також зазначає, що під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12017150130000574 було проведено судові експертизи (№ 18-420 від 11 червня 2018 року, № 18-32 від 08 лютого 2018 року) за висновками яких встановлено, що автомобіль «TOYOTA AVENSIS» та автомобіль BMWХ6xDriveATреєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилися у робочому стані, причин технічного характеру, які б знаходилися у причинному зв`язку з ДТП, не існувало, зіткнення автомобілів відбулось у межах правої основної смуги руху (смуги руху автомобіля «BMB X6»), контакт автомобілів відбувся з передньою частиною автомобіля «BMB X6» і задньою частиною «ТOYOTA AVENSIS», кут зіткнення автомобілів склав біля 90 градусів, належним і своєчасним виконанням п.п. 10.1, 16.13 ПДР водій автомобіля «ТOYOTA AVENSIS» мав би технічну можливість попередити ДТП, водій автомобіля «BMB X6» не мав технічної можливості запобігти зіткненню автомобілів, дії водія автомобіля «ТOYOTA AVENSIS» не відповідали вимогам п.п. 10.1, 16.13 ПДР і з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з настанням ДТП.

30жовтня 2018року постановоюстаршого слідчогоСВ ПервомайськогоВПР ГУНПв Миколаївськійобласті УмришаО.В.кримінальне провадженнязакрито узв`язку звідсутністю складукримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.286КК України. Постановою Кіровського районного суду м. Кіровоград від 18 січня 2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України провадження у справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. На думку позивача, закриття провадження у справі на підставі ст. 38 КпАП України не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні ДТП, що відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16. Позивач звернувся до ФОП ОСОБА_4 для проведення незалежного експертного дослідження та відповідно до Висновку №258/06-18 від 26 червня 2018 року вартість збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу BMWХ6xDriveATреєстраційний номер НОМЕР_1 складає 814284 грн 66 коп. Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, якщо вона становить 50000грн., складає 764284 грн 66 коп.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ «Страхова компанія» Країна» на свою користь 50000 грн матеріальної шкоди, стягнути з ОСОБА_5 на свою користь 764284 грн 66 коп. матеріальної шкоди та пропорційно стягнути з відповідачів судові витрати у розмірі 8142 грн 85 коп.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 вказує на відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, вважає, що постанова Кіровського районного суду м. Кіровоград від 18 січня 2019 року не може бути прийнята судом як доказ його провини. Зазначає, що звіт №258/06-18 про оцінку вартості (розміру) збитків також не може бути прийнятий судом, так як позивач просить стягнути з відповідачів ринкову вартість транспортного засобу оскільки автомобіль фактично знищений, однак позивач відремонтував автомобіль, тому не має права на відшкодування збитків у зв`язку із знищенням речі. Експерт у висновку № 18-420 від 11 червня 2018 року не дав відповіді на питання щодо фактичної швидкості автомобіля «BMB X6» перед зіткненням та чи технічно спроможні показання свідків щодо механізму розвитку зіткнення, тоді як в експертному висновку № 20-6121 від 09 листопада 2020 року, проведеному на замовлення відповідача, експерт провів розрахунок швидкості автомобіля «BMB X6» і визначив, що його швидкість перед зіткненням становила 134-150 км/год. За такого ОСОБА_2 вважає, що причиною зіткнення стало перевищення швидкості водієм автомобіля «BMB X6» ОСОБА_6 .

У відзиві на позовну заяву представник АТ «Страхова компанія» Країна» просив відмовити у задоволенні заявлених до неї позовних вимог, посилаючись на відсутність підстав для виплати страхового відшкодування у зв`язку з пропуском встановленого річного строку з дня вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Вказував, що на момент ДТП - 26 листопада 2017 року - цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ТOYOTA AVENSIS» реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у акціонерному товаристві «Страхова компанія» Країна» згідно полісу АК/7823854. На місце пригоди виїжджав аварійний комісар асистуючої компанії - «Укравтоекспертиза» - та склав рапорт про результати огляду місця події. 27 березня 2018 року АТ «Страхова компанія» Країна» від ОСОБА_7 було отримано повідомлення про ДТП і тільки 10 березня 2021 року Страховою компанією було отримано та зареєстровано за вх. № 6034 заяву представника позивача адвоката Молоткова В.М. - з проханням здійснити виплату страхового відшкодування. 07 квітня 2021 року представника позивача адвоката Молоткова В.М. повідомлено про призупинення строку для прийняття рішення за даною подією у зв`язку з розглядом цивільної справи.

Ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 20 березня 2020 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Рішенням Арбузинськогорайонного судуМиколаївської областівід 25липня 2023року позовзадоволено частково. Стягнуто з АТ «Страхова компанія» Країна» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 50 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 416721 грн. 34 коп. Стягнуто з АТ «Страхова компанія «Країна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 499 грн. 97 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4380 грн. 90 коп.

В апеляційній скарзі АТ «СК «Країна» посилаючись на необґрунтованість та незаконність оскаржуваного рішення, просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог до АТ « СК «Країна», в іншій частині рішення залишити без змін.

На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог до АТ «СК «Країна», невірно застосувавши норми матеріального права без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права. Так судом не було враховано, що ДТП сталася 26 листопада 2017 року, тобто граничним строком для подання позивачем заяви про страхове відшкодування до АТ «СК «Країна» було 26 листопада 2018 року, натомість заява подана позивачем поза межами встановленого строку, а саме 10 березня 2021 року, до суду позивач звернувся 17 вересня 2019 року. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 641/8243/14-ц, від 08 лютого 2018 року у справі № 233/6322/15-ц, від 19 грудня 2018 року у справі № 761/8048/16 ц. У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком, інших обмежень щодо порядку звернення норми закону не містять. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15. Окрім того, апелянт вважає, що судом невірно застосовано висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові 09 листопада 2021 року у справі №147/6617, оскільки матеріали справи не містять доказів, що позивачем здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика та пропущення річного строку мало місце через незалежні від потерпілої особи обставини і позивач, звертаючись до суду, на таке не посилався.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, необґрунтованість та незаконність рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянт зазначав, що позивач не надав належних, достовірних та достатніх доказів, які у своїй сукупності дали б змогу дійти висновку про наявність його вини в завданні заподіяної суми збитків. Так під час складання висновку автотоварознавчої експертизи від 11 червня 2018 року експерт Завгородній В.Л. не дав відповіді на питання №10 «Чи можливо з урахуванням слідової інформації зафіксованій під час огляду місця події визначити швидкість руху автомобіля BMW Х6 xDrive AT реєстраційний номер НОМЕР_1 до зіткнення?». На думку відповідача, відповідь на дане питання є ключовим, між тим експерт ОСОБА_8 на виклики до суду не з`явився, причини не надання відповіді на дане питання не надав. Під час огляду автомобіля BMW Х6 xDrive AT оцінювач ОСОБА_4 не повідомляв ні його, ні АТ «СК«Країна» про можливість взяти участь у визначенні пошкоджень автомобіля, що робить неможливим висловити думку про правильність висновку спеціаліста щодо переліку запчастин, які підлягають заміні, а даний перелік впливає на розмір завданого власнику збитку. В той же час зазначає, що він надав висновок автотехнічної експертизи від 09 листопада 2020 року на підтвердження своєї невинуватості, який дає науково обґрунтовані відповіді на всі поставлені перед експертом питання, під час допиту в суді експерт ОСОБА_9 підтримав свій висновок та дав вичерпні відповіді про те, що швидкість руху автомобіля BMW Х6 xDrive AT реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту зіткнення складала 134-150 км/год та фактичні дії водія BMW Х6 xDrive не відповідали вимогам пп. г) п. 12.6, п.12.9 ПДР України та являються безпосередньою причиною ДТП. Даний висновок іншими доказами, які містяться у матеріалах справи не спростовується. Також звертав увагу що представник позивача надаючи пояснення у суді першої інстанції не зміг пояснити, де коли, ким був відновлений автомобіль BMW Х6 xDrive AT реєстраційний номер НОМЕР_1 та розмір витрат на ремонт. З метою з`ясування дійсних обставин справи його представником було заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , позивача, третьої особи, судового експерта Завгороднього В.Л. та клопотання зобов`язати позивача надати підтверджуючі докази з СТО, які підтверджують виконання відновлювальних робіт, але суд не виніс процесуального рішення відносно заявлених клопотань. Вважає також, що висновок № 20-916 від 27 січня 2020 року є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом в розумінні ст. 76-82 ЦПК України та суд не може брати до уваги вказане експертне дослідження, а має визначати розмір відновлювального ремонту на підставі документів, які підтверджують здійснення ремонту, що відповідає правовій позиції Верховного Суду у постановах від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/19288/14-ц, від 25 березня 2019 року у справі № 591/3152/16-ц. Також звертає увагу на те, що у вступній частині висновку № 20-916, експерт ОСОБА_14 вказує, що 11.12.2020 року йому були надані додаткові матеріали у вигляді фотографій на СД-диску, тоді як провадження у справі було зупинено 16.09.2020 року, а матеріали справи направлені до експертної установи, ніхто не обговорював питання про долучення СД-диску, не з`ясовувалось питання хто робив ці фотознімки, коли та де, також невідомо де дівся цей диск після проведення експертизи. Крім того експертиза призначена судом 29 травня 2020 року, а проведена 27 січня 2020 року, тобто ще до її призначення, а оскільки суд не задовольнив клопотання експерта, повідомивши, що транспортний засіб відновлений згідно договору купівлі-продажу від 25.09.2018 року і знаходиться у нового власника, то експерт вийшов за межі своєї компетенції надавши завідомо неправдивий висновок, який не має категоричної відповіді на поставлені питання, а ґрунтується на припущеннях.

У відзиві на апеляційну скаргу Страхової компанії ОСОБА_2 погоджується з наведеними АТ «СК «Країна» фактами в апеляційнійскарзі та проситьзадовольнити їхапеляційну скаргу в частині скасування рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 25 липня 2023 року, проти залишення рішення в іншій частині без змін - заперечує.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 представник ОСОБА_1 адвокат Молотков В.М. - просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 , а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 25 липня 2023 року залишити без змін. Вважає, що ОСОБА_2 описуючи обставини кримінального провадження та вказуючи на низку порушень при розслідуванні в апеляційній скарзі, не врахував що ці обставини не стосуються даної цивільної справи, всі необхідні документи з матеріалів кримінального провадження було витребувано судом та досліджено сторонами в судових засіданнях. Доводи відповідача з посиланням на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 січня 2019 року, якою провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п 7 ст 247 КУпАП зводяться лише до незгоди із постановою суду без посилання на практику та ненадання доказів. Крім того вважає, що ОСОБА_2 в апеляційній скарзі переходить від незгоди із рішенням суду першої інстанції до відвертих голослівних звинувачень як працівників суду так і представника позивача, що на його думку є кроком розпачі. Також апелянт ОСОБА_2 не погоджується із призначеною судом першої інстанції товарознавчою експертизою BMW Х6, яку було призначена за клопотанням його представника із зазначенням всіх питань, які він вважав за необхідне поставити перед експертом. Між тим при проведенні даної експертизи експерт виконав всі необхідні дії для проведення такого типу судової експертизи та у відповідача не було претензій щодо вказаного висновку до подачі апеляційної скарги, тому вважає шо експерт надав свій висновок без будь-яких порушень та відповів на всі поставлені питання. Також вважає що суд правомірно відхилив висновок автотехнічної експертизи наданий представником відповідача, звертаючи увагу на висновок у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі №234/16272/15-ц.

Відзиву на апеляційну скаргу АТ «СК «Країна» від позивача або його представника не надходило.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представник АТ «СК «Країна» - Сіміч М.О. підтримав доводи і вимоги своєї апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_2 адвокат Бабков О.О. просив апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник ОСОБА_15 - адвокат Молотков В.М. просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 у судове засідання вдруге не з`явилась, письмових пояснень по справі від неї не надходило. Про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином - через оголошення на веб-порталі судової влади України (з огляду на те, що направлена на адресу ОСОБА_3 судова повістка про призначене на 31 жовтня 2023 року судове засідання була повернута на адресу апеляційного суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 6 а.с. 121-122). Разом із тим відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 6 а.с. 44) нею були отримані копія ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження, копії апеляційних скарг та повістка-повідомлення про судове засідання, призначене на 09 жовтня 2023 року, що свідчить про її обізнаність про дане судове провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26 листопада 2017 року о 09 годині 30 хвилин на а/д Н-24 «Благовіщенське Миколаїв» на 82 км+700м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу ОСОБА_1 на праві власності транспортного засобу«BMW Х6», д/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 , та транспортного засобу «Toyota Avensis», д/н НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 . В результаті даного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

За даним фактом 27 листопада 2017 року Арбузинським відділенням поліції Братського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області розпочато кримінальне провадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12017150130000574за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.286КК України.

Постановою старшогослідчого СВПервомайського ВПГУНП уМиколаївській областіУмриш О.В.від 30жовтня 2018року вищевказанекримінальне провадженнябуло закритоза відсутністюскладу кримінальногоправопорушення вдіях обохводіїв,виділено матеріалидля притягнення ОСОБА_2 до адміністративноївідповідальності.Постанова мотивованатим,що причиноюдорожньо -транспортної пригодистали власнідії водія ОСОБА_2 ,що супроводжувалисяпорушенням вимогп.10.1,16.13Правил дорожньогоруху України,і якнаслідок,призвели доспричинення йомутяжких тілеснихушкоджень.Інші учасникиДТП отрималилегкі тілесніушкодження,які потяглиза собоюкороткочасний розладздоров`я,тому вдіях ОСОБА_2 відсутній складкримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.286КК України.Зіткнення транспортнихзасобів відбулосяв межахсмуги рухуавтомобіля «BMWX6» НОМЕР_3 ,на якуводій ОСОБА_2 виїхав,перетнувши суцільнулінію дорожньоїрозмітки 1.1ПДР України,що категоричнозаборонено (т.2а.с.233-225).

18 грудня 2018 року стосовно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 412998, відповідно до якого ОСОБА_2 26 листопада 2017 року о 09 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом «Toyota Avensis», д/н НОМЕР_2 , на а/д Н-24 «Благовіщенське Миколаїв» на 82 км+700м, в порушення вимог пунктів 2.3 (б), 10.1, 16.13 ПДР України, був неуважним, не стежив за зміною дорожньої обстановки під час виконання маневру розвороту перетнувши суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «BMW Х6», д/н НОМЕР_3 , який рухався зі сторони м.Первомайськ в напрямку м. Южноукраїнськ, внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 124 КУпАП.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровоград від 18 січня 2019 року у справі № 404/8807/18 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України було закрито провадження у справі у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення на підставі ст. 38 КпАП України (т. 4 а.с. 199).

При цьому судом першої інстанції правильно встановлено, що закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП, а тому не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності і взаємозв`язку суд першоїінстанції дійшовобґрунтованого висновку про те, що саме дії відповідача ОСОБА_2 , які виявилися у порушенні Правил дорожнього руху України, перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП, внаслідок чого автомобілі «Toyota Avensis», д/н НОМЕР_2 і «BMW Х6», д/н НОМЕР_3 отримали механічні пошкодження, що є підставою для покладення на ОСОБА_2 цивільно-правової відповідальності за відшкодування завданої шкоди.

Такий висновок суду ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та всебічно перевірених судом доказах, які отримали відповідну оцінку в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції.

Так, висновком автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля «ТOYOTA AVENSIS» НОМЕР_2 , проведеною експертом Миколаївського відділення Одеського НДІ Стакановим К.А. № 18-32 від 08 лютого 2018 року на підставі постанови слідчого СВ Арбузинського ВП ГУНП у Миколаївській області під час досудового розслідування кримінального провадження № 12017150130000574, встановлено, що ходова, гальмова та рульова системи автомобіля «ТOYOTA AVENSIS» на момент ДТП знаходились у працездатному та функціонально придатному стані, не мали несправностей, які б призвели до раптової для водія відмови системи або раптового відведення автомобіля убік від обраного напряму руху. Прилади головного освітлювання, система світлової сигналізації на момент ДТП знаходилися в працездатному і функціонально придатному стані (т. 2 а.с. 114-122).

Висновком автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля «BMW Х6», д/н НОМЕР_3 , проведеною експертом Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ Стакановим К.А. № 18-33 від 09 лютого 2018 року на підставі постанови слідчого СВ Арбузинського ВП ГУНП у Миколаївській області під час досудового розслідування кримінального провадження № 12017150130000574, встановлено, що ходова, гальмова та рульова системи автомобіля «ТOYOTA AVENSIS» на момент ДТП знаходились у працездатному та функціонально придатному стані, не мали несправностей, які б призвели до раптової для водія відмови системи або раптового відведення автомобіля убік від обраного напряму руху (т. 2 а.с. 123-129).

Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи 18-34 від 09 лютого 2018 року, виконаному експертом Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ Стакановим К.А. на підставі постанови слідчого СВ Арбузинського ВП ГУНП у Миколаївській області під час досудового розслідування кримінального провадження № 12017150130000574, в первинний контакт з правою задньою частиною (правими задніми дверима, правим заднім крилом, правим заднім колесом, правою бічною частиною заднього бамперу) автомобіля «ТOYOTA AVENSIS» НОМЕР_2 вступили передній бампер по всій його ширині, фари, капот, передні крила автомобіля «BMW X6» НОМЕР_3 . Кут між повздовжніми осями транспортних засобів в момент початкового контактування склав близько 90+-3 градусів, відлічуваний за годинниковою стрілкою від лінії повздовжньої осі автомобіля «BMW X6» НОМЕР_3 до перетину з лінією повздовжньої осі автомобіля «ТOYOTA AVENSIS» НОМЕР_2 . Зіткнення автомобілів мало місце в межах правої основної смугу руху (смуги руху автомобіля «BMW X6» НОМЕР_3 ) в районі перед початком слідів, які свідчать про аномальне переміщення автомобіля «BMW X6» НОМЕР_3 і автомобіля «ТOYOTA AVENSIS» НОМЕР_2 , зафіксовані на схемі. Автомобіль «BMW X6» НОМЕР_3 розташовувався в межах правої смуги (смуги свого руху), а автомобіль «ТOYOTAAVENSIS» НОМЕР_2 - попереду нього в положенні, вказаному вище (т. 2 а.с. 132-138).

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи по дослідженню обставин ДТП № 18-420 від 11 червня 2018 року, виконаному експертом Миколаївського відділення Одеського НДІ СЕ Завгороднім В.Л. на підставі постанови слідчого СВ Первомайського ВП ГУНП у Миколаївській області під час досудового розслідування кримінального провадження № 12017150130000574, водію автомобіля «ТOYOTA AVENSIS» в своїх діях необхідно було керуватися вимогами п.п. 10.1, 16.13 ПДР, а саме: «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутнього напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв». Водію автомобіля «BMW X6» при виборі швидкості в своїх діях необхідно керуватися вимогами п. 12.6 (г), а саме: «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5-47, дозволяється рух і з швидкістю: іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, позначеній дорожнім знаком 5.1 ПДР не більше 130 км/год, на автомобільній дорозі з окремими проїзджими частинами, відділеними одна від одної роздільною смугою не більше 110 км/год, на інших дорогах не більше 90 км/год. З моменту виникнення небезпеки для руху для водія автомобіля «BMW X6» - з моменту початку зміни напрямку руху водієм автомобіля «ТOYOTA AVENSIS», водію автомобіля «BMW X6» в своїх діях необхідно було керуватися вимогами, викладеними в п. 12.3 ПДР, а саме: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Належним і своєчасним виконанням п.п. 10.1,16.13 ПДР водій автомобіля «ТOYOTA AVENSIS» мав би технічну можливість попередити ДТП. Водій автомобіля «BMW X6» не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «ТOYOTA AVENSIS» своєчасним застосуванням екстреного гальмування, тобто виконанням вимог п.12.3 ПДР. Дії водія автомобіля «ТOYOTA AVENSIS» не відповідали вимогам п.п. 10.1, 16.13 ПДР і з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП. В діях водія автомобіля «BMW X6» не вбачається невідповідностей п.п.12.6(г), 12.3 ПДР, а також дії водія автомобіля «BMW X6», передуючи ДТП з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв`язку з ДТП. Швидкість автомобіля «BMW X6» з відомостями, викладеними у постанові про призначення експертизи, з урахуванням слідової інформації, зафіксованої під час огляду місця події (слідів, залишених автомобілем «BMW X6» та кінцевого розташування даного автомобіля) становила близько 70 км/год. Ця величина є мінімальною, тому що при розрахунку не враховано потерті енергії при пошкодженні транспортного засобу та їх видкиду транспортного засобу після зіткнення. Встановлена розрахунком величина швидкості автомобіля «BMW X6» відповідала вимогам п. 12.6 (г) ПДР, а саме: «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5-47, дозволяється рух і з швидкістю: іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, позначеній дорожнім знаком 5.1 ПДР не більше 130 км/год, на автомобільній дорозі з окремими проїзджими частинами, відділеними одна від одної роздільною смугою не більше 110 км/год, на інших дорогах не більше 90 км/год. При аналізі с технічної точки зору показів водія ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_17 щодо механізму та обставин ДТП вбачається, що в цілому покази відповідають як один одному, так і фактичним обставинам, встановленим при проведенні транспортно-трасологічної експертизи, а саме даних о місці зіткнення ТЗ і про те, якими частинами сталося зіткнення, а тому їх покази з технічної точки зору спроможні (т. 2 а.с. 210-216).

Встановивши, що ДТП сталося саме з вини ОСОБА_5 суд першої інстанції обґрунтовано врахував висновки вказаної автотехнічної експертизи про те, що дії саме водія автомобіля «ТOYOTA AVENSIS» не відповідали вимогам п.п. 10.1, 16.13 ПДР і з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП, тоді як дії водія автомобіля «BMW X6» з технічної точки зору не знаходяться в причинному зв`язку з ДТП.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що експертом ОСОБА_8 не була надана відповідь на питання №10 «Чи можливо з урахуванням слідової інформації зафіксованій під час огляду місця події визначити швидкість руху автомобіля BMW Х6 xDrive AT реєстраційний номер НОМЕР_1 до зіткнення?», то на вказане питання експертом відповідь була надана. Крім того судом було задоволено клопотання представника ОСОБА_5 про виклик в судове засідання експерта Завгороднього В.Л. з метою роз`яснення висновку, проте листом від 29.08.2022р. № 07-30/14 Миколаївське відділення Одеського НДІСЕ повідомило про неможливість його явки до суду, оскільки він з експертної установи звільнився (т. 5 а.с. 46).

Посилання апеляційної скарги на безпідставне неврахування судом першої інстанції висновку автотехнічної експертизи від 09 листопада 2020 року, проведеної експертом Одеського НДІСЕ Харченко Ю.Г. на замовлення ОСОБА_5 , яким було встановлено, що саме дії водіяавтомобіля «BMWX6» НОМЕР_3 ,що невідповідали вимогампунктів 12.6«г»,12.9ПДР,згідно якихвін повиненрухатися зішвидкістю небільше 90км/год,являються безпосередньоюпричиною ДТП (т. 3 а.с 196-209) колегія суддів вважає необґрунтованими.

Так, за змістом ст. 110 ЦПК України висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи правову оцінку висновку експерта Харченко Ю.Г., судом першої інстанції вірно враховано, що при проведенні розрахунку швидкості автомобіля «BMW X6» НОМЕР_3 експерт обґрунтував свій розрахунок дослідженнями, проведеними по фотографіям обох автомобілів без їх безпосереднього дослідження. З висновку проведеної ним експертизи слідує, що глибину деформацій у обох автомобілях у розмірі 30-40 см (0.3 м) експерт виміряв за допомогою власноруч складеної ним самим масштабної схеми. Ця величина була застосована і при визначенні швидкості руху автомобіля «BMW X6», яка, на думку експерта, склала 134-150 км/год. Разом з тим, висновок експерта 18-34 від 09 лютого 2018 року Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ ОСОБА_18 , який безпосередньо оглядав обидва пошкоджені автомобілі, містить інформацію про те, що автомобіль «ТOYOTA AVENSIS» має глибину деформацій близько 20 см. Однак експерт ОСОБА_9 його в описаній частині до уваги не взяв, а провів власні дослідження. Окрім цього, експерт ОСОБА_9 не взяв до уваги показання водія ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 щодо швидкості руху автомобіля «BMW X6», а взяв до уваги тільки показання свідка ОСОБА_19 , яка не була безпосереднім учасником ДТП та не бачила моменту ДТП.

Натомість у висновку експерта № 18-420 від 11 червня 2018 року суд істотних недоліків та суперечностей іншим доказам у справі не виявив.

Колегія суддів погоджується з такою оцінкою сулом експертних висновків.

Так, експертом ОСОБА_8 при складанні висновку були враховані дані з протоколу огляду місця ДТП та схема, з висновку транспортно-трасологічної експертизи № 18-34 від 09.02.2018 року, з висновків експертизи технічного стану автомобілей № 18-33 від 09.02.2018 року і № 18-32 від 08.02.2018 року, дані, отримані під час слідчих експериментів, дані допитів водія ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

Зокрема свідок ОСОБА_17 , допитаний під час досудового розслідування кримінального провадження № 12017150130000574, пояснив, що 26 листопада 2017 року близько 09:30 год він разом із дружиною ОСОБА_20 рухався на автомобілі «CHEVROLET Cruze», д.н.з. НОМЕР_4 ,. по автомобільній дорозі в напрямку м. Первомайська. Рухався приблизно зі швидкістю 60-70 км/год., проїхавши так званий «клеверний» міст, на відстані близько 200 метрів за ним він мітив, що на узбіччі дороги з правої сторони знаходився автомобіль «Тойота Авенсіс» сіро - зеленого кольору, у якого був ввімкнений лівий поворотник. Проїхавши метрів 150 від вказаного автомобіля він продовжив рух далі, та при цьому помітив, що на відстані близько 100 метрів від них по зустрічній смузі руху рухався автомобіль марки «BMW Х6», білого кольору, швидкість якого складала приблизно 90-110 км/год. Перед цим він інстинктивно поглянув у зеркало заднього виду та в ньому помітив, що автомобіль «Тойота», який він щойно проїхав, не поїхав прямо, тобто слідом за ним, а із ввімкненим лівим поворотником почав виконувати маневр розвороту з виїздом на смугу зустрічного руху, даний факт в той момент його дуже здивував, адже назустріч автомобілю «Тойота», по власній смузі для руху їхав зустрічний автомобіль; «BMW Х6», білого кольору. Щойно автомобіль «BMW Х6» проїхав повз нього він знову поглянув у дзеркало заднього виду та побачив, як дане авто, перебуваючи cвоїй смузі для руху, в`їхало у праву задню частину автомобіля «Тойота», який в момент зіткнення виїхав на зустрічну смугу та знаходився своєю правою бічною стороною перпендикулярно до передньої частини автомобіля «BMW Х6». Внаслідок зіткнення автомобіль «Тойота» відкинуло впритул до знаку, що на узбіччі автомобіля «BMW Х6», а автомобіль «BMW Х6» навпаки відкинуло на узбіччя смуги для руху, з якої починав рухатися автомобіль«Тойота». Відстань була між передніми частинами автомобіля «Тойота» та БМВ в момент, коли автомобіль «Тойота», розпочав рух із заїзного карману приблизно 250 м. В момент, коли «Тойота» почав здійснювати маневр розвороту, то автомобіль БМВ, як він оцінює, був на відстані близько 250 м від нього. Як він бачив, то автомобіль «Тойота» рухався по круговій траєкторії (характерної при розвороті по дузі) в напрямку зустрічної смуги для руху. З місця, де стояв автомобіль «Тойота», перед початком маневру, мався інтервал до головної дороги у розмірі близько 1-2 метра (т. 2 а.с. 71-74).

Також суд вірно враховував, що висновок експерта Завгороднього В.Л. № 18-420 від 11 червня 2018 року відповідає положенням ст. 102 ЦПК України, а також допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, та її висновки зазначені в постанові слідчого про закриття кримінального провадження, і правильно зазначив, що висновок про можливість застосування матеріалів експертизи, що проведена в кримінальному провадження, міститься в постановах Верховного Суду у справах № 678/364/15-ц від 17 жовтня 2019 року, № 461/3675/17 від 05 лютого 2020 року.

За такого суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги висновок експерта Харченка Ю.Г. щодо визначення швидкості автомобіля «BMW X6» як такий, що не узгоджується з іншими доказами.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що саме дії відповідача ОСОБА_2 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП, в якому було пошкоджено автомобіль позивача.

Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України). Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої статті 22 ЦК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша та друга статті 1166 ЦК України).

Стаття 1187ЦК України регулює питання завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Згідно із частиною другою цієї статті шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (згідно із пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Статтею 1192ЦК Українивстановлено,що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (частина перша статті 1194 ЦК України).

Згідно з пунктом 22.1 статті 22Закону України"Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 28 даного Закону до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст.цього 29Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Враховуючи вищевикладене, у разі встановлення судом, що відновлювальний ремонт автомобіля позивача перевищує його вартість на момент ДТП, тобто ремонт є економічно необґрунтованим, то стягненню підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, за мінусом страхового відшкодування.

Задовольняючи частковопозов,суд першоїінстанції виходив з того, що згідно висновку № 20-916 від 27 січня 2020 року, виконаному експертом Миколаївського відділення Одеського НДІСЕ Кульовим О.Ю., було визначено ринкову вартість автомобіля «BMW X6» НОМЕР_3 станом на 26 червня 2018 року в розмірі 833094 грн 63 коп. та надано часткову відповідь на питання про утилізаційну (залишкову) вартість автомобіля «BMW X6» НОМЕР_3 станом на 26 червня 2018 року в розмірі 316373 грн 29 коп. Визначаючи розмір заподіяного позивачу матеріального збитку суд визначив його як різницю між ринковою вартістю автомобіля та вартістю автомобіля в частині вартості деталей придатних до експлуатації, без вирахування витрат, пов`язаних з продажем, тобто 833094 грн 63 коп. - 316373 грн 29 коп. = 516721 грн 34 коп. За такого, з урахуванням ліміту відповідальності страхової компанії відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК №7823854 від 18 листопада 2017 року (за шкоду, заподіяну майну у розмірі 100000 грн. із визначенням франшизи в розмірі нуль гривень) суд визначив, що із зазначеної суми Страхова компанія має відшкодувати позивачу 50000 грн. (у межах позовних вимог), а ОСОБА_5 41 6721 грн. 34 к. (516721 грн. 34 к.- 50000 грн.(страхове відшкодування, яке повинно бути виплачено страховою компанією за вимогою позивача) - 50000 грн. (страхове відшкодування, яке повинно бути виплачено страховою компанією і вимогу про виплату якого не заявлено позивачем)).

Проте повністю погодитись з таким висновком колегія суддів не може.

Так, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що у висновку № 20-916 від 27 січня 2020 року експертом Кульовим О.Ю. було визначено ринкову вартість автомобіля «BMW X6» НОМЕР_3 станом на 26 червня 2018 року, тоді як ДТП мало місце 26 листопада 2017 року.

Також з метою перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 судовому засіданні в суді апеляційної інстанції був допитаний року експерт Миколаївського відділення ОНДІСЕ ОСОБА_14 , з пояснень якого вбачається, що при проведенні експертного дослідження окрім матеріалів справи була використана інформація, що містилась на СD диску, що надійшов до експертної установи 11 грудня 2020 року. Проте з матеріалів справи вбачається, що вказані додаткові матеріали були направлені судом першої інстанції до експертної установи з порушенням норм процесуального права: під час зупинення провадження у справі, без досліджування змісту цього диску та з`ясування думки учасників справи про долучення цього доказу для проведення експертизи.

За таких обставин, на думку колегії суддів, визначену у висновку № 20-916 від 27 січня 2020 року експертом Кульовим О.Ю. утилізаційну (залишкову) вартість автомобіля «BMW X6» НОМЕР_3 не можна вважати обґрунтованою.

З урахуванням викладеного, в інтересах здійснення завдань правосуддя, які полягають у справедливому, неупередженому здійсненні правосуддя з метою ефективного захисту порушених прав, відповідно до вимог частин першої та другої статті 367 ЦПК України, з метою перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг та дослідження доказів що стосуються фактів, на які посилався відповідач в апеляційній скарзі, приймаючи до уваги, що для з`ясування обставин справи, які входять до предмета доказування, потрібні спеціальні знання, ухвалою апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року було частково задоволено клопотання позивача: призначена судова автотоварознавча експерта, проведення якоїдоручено Миколаївськомунауково -дослідному експертно-криміналістичномуцентру МВСУкраїни.На вирішення експерта були поставлені наступні питання: 1) Яка ринкова вартість колісного транспортного засобу автомобіля марки BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на 26 листопада 2017 року до дорожньо-транспортної пригоди? 2) Яка вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 26листопада 2017року? 3) Яка вартість колісного транспортного засобу автомобіля марки BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_3 , після дорожньо-транспортної пригоди?

24 листопада 2023 року від експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичногоцентру МВСУкраїни Єфремова В.І. до апеляційного суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи та повернуто матеріалами справи № 467/1102/19.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції 18 грудня 2023 року експерт Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичногоцентру МВСУкраїни Єфремов В.І. пояснив, що провести експертне дослідження є неможливим, через те, що на момент розгляду наданих на дослідження матеріалів, а саме на 21 листопада 2023 року транспортний засіб BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_3 повністю відновлено та продано, тому провести технічний огляд не вбачається можливим. Зауважив, що відомостей які містяться в матеріалах справи недостатньо для всебічної, неупередженої та обґрунтованої відповіді на поставлені перед експертом питання про що ним було вказано у повідомленні про неможливість надання висновку. Також пояснив, що ним не заявлялось клопотання про надання додатковихматеріалів,необхідних дляпроведення експертизи,оскільки з огляду на тривалість часу, що минув від дати ДТП, відновлення авто та його продажу, такі додаткові матеріали фактично виявити вже неможливо.

При цьому з пояснень експерта ОСОБА_21 слідує, що дослідивши матеріали справи він вважає висновки оцінювача ОСОБА_4 у Звіті № 258/06-18 від 26 червня 2018 року, зокрема щодо ринкової вартості автомобіля до ДТП та, що відновлювальний ремонт автомобіля позивача буде перевищувати його вартість на момент ДТП, правильними, оскільки ОСОБА_4 безпосередньо оглядав автомобіль BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_3 та ним досліджувався технічний стан транспортного засобу до його відновлювального ремонту.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що звіт оцінювача ОСОБА_4 , складений на замовлення позивача, є недопустимим доказом, оскільки відповідач не був присутній при проведенні експертної оцінки.

Колегія суддів відхиляє вказані доводи апелянта з огляду на таке.

За змістом статей 76, 77, 78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими є докази, що одержані в порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 106ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

З прикладених до Звіту № 258/06-18 копій документів вбачається, що ОСОБА_4 має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінщика у галузі: Оцінка об`єктів в матеріальної формі і спеціалізаціями в рамках направлення 1.3 Оцінка дорожних транспортних засобів. Кваліфікаційне свідоцтво оцінщика МФ № 2653 від 13.11.2004, Свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінщиків № 2964 від 06 червня 2005 року, Свідоцтво про підвищення кваліфікації оцінщика МФ №96-ПК від 07.09.2016, Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 976/15 від 18.12.2015 року, строк дії до 18.12.2018 року.

За такого складений 26 червня 2018 року оцінювачем ОСОБА_4 . Звіт № 258/06-18 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_3 , є належним та допустимим доказом.

Відповідно до Звіту № 258/06-18 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу від 26 червня 2018 року, проведеної ФОП ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 12-24), ринкова вартість автомобіля BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на дату до вчинення ДТП (на момент пошкодження) складала 814284 грн 66 коп.

Зі змісту Звіту вбачається, що така вартість була визначена оцінювачем відповідно з Національним стандартом № 1 (5), із застосовуванням порівняльного підходу, який базується на аналізі цін продажу (пропозиції) ТЗ, ідентичних чи аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинних ринках ТЗ, з відповідним корегуванням, яке враховує відмінності між об`єктом порівняння і об`єктом оцінки. Визначення ринкової вартості транспортного засобу проводилось з урахуванням його технічного стану, визначеного шляхом зовнішнього візуального огляду.

Визначення вартості відновлювального ремонту здійснювалось за допомогою комбінування витратного і порівняльного підходів, шляхом складення калькуляції відновлювального ремонту (являється невід`ємною частиною справжнього звіту і наведена у додатку). Зазначена калькуляція відновлювального ремонту складена за допомогою комп`ютерних комплексів, використовуваних на основі ліцензійного договору з офіційним представником в Україні. Ціни необхідні для відновлення матеріалів фарбування, запасних частин і складових визначались за допомогою порівняльного підходу. Вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу замінюваних складових склала 973331 грн 30 коп. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складових, які підлягають заміні склала 453819 грн 19 коп, де ринкова вартість ТЗ склала 814284 грн 66 коп. З урахуванням того, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу перевищувала його ринкову вартість, вона була визначена як ринкова. За такого при даних умовах, вартість (розмір) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу BMW X6 xDrive35AT, реєстраційний номер НОМЕР_3 в результаті його пошкодження, станом на дату оцінки, склала 814284 грн 66 коп.

До вказаного звіту прикладено Акт огляду транспортного засобу із зазначенням пошкоджень автомобіля, ремонтна калькуляція, фототаблиця. При цьому суперечностей щодо обсягу та характеру пошкоджень автомобіля, що зазначені у Акті огляду, та пошкодженнями зафіксованими на фотоматеріалах - не встановлено і про такі суперечності ОСОБА_2 та його представником не заявлялось.

Крім того, апеляційним судом безпосередньо в судовому засіданні були досліджені зроблені оцінювачем ОСОБА_4 фотографії пошкоджень автомобіля BMW X6 і вони не суперечать фотоматеріалам, що містяться у матеріалах кримінального провадження № 12017150130000574.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною п`ятою вказаної статті передбачений обов`язок суду, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснювати у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій та сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Апеляційним судом було роз`яснено сторонам право на проведення судової автотоварознавчої експертизи, проте представник ОСОБА_2 адвокат Бабков О.О. - не заявляв клопотання про призначення судової експертизи.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в силу частини третьої статті 12, частини першої статті 81ЦПК України не надав доказів на противагу поданого позивачем Звіту № 258/06-18 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням автомобіля BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_3 , не спростував визначений розмір матеріального збитку та вартість транспортного засобу до ДТП, а отже не довів, що такі визначено експертним дослідженням неправильно.

Згідно інформації РСЦ МВС у Волинській області автомобіль BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_3 було перереєстровано на нового власника на підставі договору купівлі-продажу 0741/2018/1118654 від 25 вересня 2018 року, укладеному у вказаному сервісному центрі, вартість транспортного засобу згідно договору купівлі-продажу 300000грн., оцінка вартості автомобіля відповідним спеціалістом не проводилась (т. 1 а.с. 124). Факт укладання ОСОБА_1 25 вересня 2018 року договору купівлі-продажу автомобіля із ОСОБА_3 на вищезазначених умовах підтверджується копією вказаного договору (т. 1 а.с. 170-172).

З наданих РСЦ МВС у Волинській області фотоматеріалів вбачається, що при укладанні 25вересня 2018року договорукупівлі-продажу автомобіль був вже відремонтований (т. 1 а.с. 128).

В ході розгляду справи апеляційним судом представник позивача адвокат Молотков В.М. підтвердив факт реалізації ОСОБА_1 автомобіля за ціну, що вказана у договорі купівлі-продажу, пояснив, що не може надати документи на підтвердження вартості відновлювального ремонту, а також зазначив, що ремонт проводився не позивачем.

З наданих РСЦ МВСу Волинськійобласті документів вбачається, що 04 липня 2018 року ОСОБА_1 було видано нотаріально посвідчену довіреність ОСОБА_22 на представництво його інтересів в усіх компетентних органах при вчинення дій, пов`язаних з експлуатацією та продажем (орендою, позичкою) автомобіля BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_3 , а ОСОБА_22 10 липня 2018 року видавалась аналогічна довіреність на представництво її інтересів ОСОБА_23 та ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 241, 243).

У звіті № 258/06-18,складеному оцінювачем ОСОБА_4 визначена ринкова вартість автомобіля на дату до вчинення ДТП (на момент пошкодження) ДТП в розмірі 629831 грн. 70 коп.

З огляду суму на суму, отриману позивачем за відчуження автомобіля фактична вартість цього автомобіля після пошкодження становить 300000грн. Належних доказів іншої вартості автомобіля BMWХ6,реєстраційний номер НОМЕР_3 післяДТП матеріалисправи немістять.

Звітом № 258/06-18 оцінювача ОСОБА_4 встановлено, що вартість відновлювального ремонту є економічно необґрунтованим, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля до ДТП.

Аналогічні пояснення були надані суду апеляційної інстанції експертом Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичногоцентру МВСУкраїни Єфремовим В.І. та експертом Миколаївського відділення Одеського науково - дослідного інституту Кульовим О.Ю.

Таким чином, фактичний розмір завданої позивачу шкоди внаслідок пошкодження у ДТП його автомобіля становить становить 514284 грн. 66 коп. (814284 грн 66 коп. 300000 грн 00 коп.

Цивільно правова відповідальність ОСОБА_2 на час ДТП була застрахована у АТ «Страхова компанія Країна» на підставіПолісу обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів № АК/7823854 з лімітом відповідальності за майнову шкоду 100 000грн., франшизою - 0 грн. (т. 4 а.с. 80).

В силу положень ст.1194ЦК України сума матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 має бути зменшена на суму страхового ліміту 100 000,00 грн., а отже до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає сума в розмірі 414284 грн. 66 коп.

За такого,суд першоїінстанції,ухвалюючи оскаржуванерішення,правильно встановивхарактер правовідносинсторін тавірно застосувавнорми матеріальногоправа довказаних правовідносин,проте помилкововиходив зрозміру ринкової вартості автомобіля та утилізаційної вартості транспортного засобу, що була встановлена експертом Миколаївського відділення Одеського науково - дослідного інституту Кульовим О.Ю.

За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду в частині розміру стягнутої з відповідача ОСОБА_2 майнової шкодипідлягає зміні: зменшенню з 416721грн34 коп. до 414284 грн 66 коп.

Наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 аргументи не є підставами для скасування рішення в частині вирішення судом заявлених до нього вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують основних висновків суду першої інстанції щодо доведеності підстав для покладення цивільно-правової відповідальності на ОСОБА_2 як особи, внаслідок дій якої були спричинена шкода позивачу.

Отже апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Щодо апеляційної скарги Акціонерного товариства «Страхова компанія» Країна», то вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України"Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів" (далі - Закон № 1961-IV).

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (стаття 33 Закону №1961-IV).

Страховик зобов`язаний після отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (пункт 34.1 статті 34 Закону№ 1961-IV).

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, яка має містити певні відомості та визначені Законом додатки до заяви (пункт 35.1 статті 35 Закону № 1961-IV).

Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної витати), є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди ( підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону № 1961-IV).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначено, що "право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17).

Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.

Відтак, аналізуючи зазначене законодавство, Велика Палата виснувала, що в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.

У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку".

ДТП сталося 26 листопада 2017 року, до суду позивач звернувся 17 вересня 2019 року, у річний строк з моменту скоєння ДТП до Страхової компанії ОСОБА_1 не звертався, із заявою про виплату страхового відшкодування до АТ «СК «Країна» звернувся 10 березня 2021 року. Підстав, які б унеможливлювали його звернення своєчасно до Страхової компанії - позивачем не було наведено.

Доказів здійснення ОСОБА_1 розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, матеріали справи не містять і на такі обставини ані позивач, ані його представник не посилались ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що строк на звернення із заявою про виплату страхового відшкодування пропущено позивачем через незалежні від нього причини з огляду на те, що ОСОБА_1 очікував як доказ провини ОСОБА_2 постанову суду про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, яка була винесена 18 січня 2019 року, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог, заявлених до Страхової компанії.

За таких обставин апеляційної суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до АТ «СК «Країна».

Таким чином відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду в частині вирішення вказаних вимог та простягнення зАТ «СК«Країна» накористь ОСОБА_1 судового збору підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до АТ «СК «Країна».

Відповідно до ч.ч. 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на викладене, виходячи із принципу пропорційності відшкодування судового збору до задоволених вимог також підлягає зміні судове рішення і в частині розміру стягнутого судового збору з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за позовну заяву: шляхом зменшення його розміру з 4380грн. 90коп. до 4142грн. 40коп.

Крім того,у зв`язкуіз задоволеннямапеляційної скаргиАТ «Страховакомпанія» Країна»та частковимзадоволенням апеляційноїскарги ОСОБА_2 з позивачана користьАТ «Страховакомпанія» Країна»підлягає стягненнюсудовий збірза апеляційнускаргу -у розмірі 749 грн. 96 коп. та у розмірі 38грн. 10 коп. за апеляційну скаргу пропорційно до її задоволення на користь ОСОБА_24 .

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Страхова компанія» Країна» задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Арбузинського районногосуду Миколаївськоїобласті від25липня 2023року в частині вирішення позовних вимог, заявлених до Акціонерного товариства «Страхова компанія» Країна» та про стягнення з Акціонерного товариства «Страхова компанія» Країна» на користь ОСОБА_1 судового збору - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до Акціонерного товариства «Страхова компанія» Країна» - відмовити.

Рішення вчастині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди змінити, зменшивши її розмір з 416721грн34 коп. до 414284 грн 66 коп. (чотириста чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят чотири гривні шістдесят шість копійок).

Рішення вчастині стягнення з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 судового зборузмінити,зменшивши йогорозмір з4380грн90коп.до 4142грн40коп. (чотири тисячі сто сорок дві гривні сорок копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Страхова компанія» Країна» відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, в розмірі 749 грн. 96 коп. (сімсот сорок дев`ять гривень дев`яносто шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 накористь ОСОБА_2 відшкодування судовогозбору,сплаченого заподання апеляційноїскарги,в розмірі38грн.10коп. (тридцять вісім гривень десять копійок).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова

Повний текст судового рішення складено 25 грудня 2023 року